09 червня 2021 року Справа № 280/458/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-а, офіс 2, код ЄДРПОУ 20490012)
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із позовною заявою до Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- зобов'язати відповідача долучити до пенсійної справи заяву позивача від 11.06.2020 разом з додатком до неї про виключення періоду з 2001 по 2006 роки з підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії (якщо вона не долучена до пенсійної справи);
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію з дня настання даного права, з 16.05.2002, вірно нарахувати пенсію за минулий час з нарахуванням компенсації втрат частини доходів і виплатити її по пошті;
- зобов'язати відповідача вжити відповідних заходів для здійснення перевірки відповідності первинним документам сум, зазначених у довідці (без номера і дати) про заробітну плату, виданій ДП Науково-дослідний виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця м. Києва на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначених сум в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 2001 по 2006 роки.
Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві (вх.№3420 від 19.01.2021) та відповіді на відзив (вх.№19001 від 02.04.2021), в яких зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення і виплату пенсії з дня настання даного права, проте з вини посадових осіб державних органів і судової системи України, в їх числі, з вини Києво-Святошинського Управління Пенсійного фонду України в Київській області, яким в порушення чинного законодавства України не було призначено і виплачено пенсію за віком. Вважає, що вказане управління Пенсійного фонду України разом з Державним підприємством «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» Києво-Святошинського району Київської області (яке у відповідності до чинного на той час законодавства не оформило документи для призначення пенсії позивача та до 2018 року не віддавало трудову книжку позивача) зробили все, щоб не було спору про призначення пенсії в судовому порядку. Вказує на те, що довідка (без номера і дати) про заробітну плату, видана Державним підприємством «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» Києво-Святошинського району Київської області із недостовірними даними, у зв'язку із чим наявна необхідність проведення перевірки її первинним документам. Також зазначає, що через розповсюдження коронавірусної хвороби не може ознайомитись з матеріалами свої пенсії справи, а тому є сумніви щодо того чи долучена її заява від 11.06.2020 разом з додатком до неї про виключення періоду з 2001 по 2006 роки з підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії до пенсійної справи. Із посиланням на норми Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та положення Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній просить зобов'язати відповідача призначити їй пенсію з дня настання даного права, з 16.05.2002, вірно нарахувати пенсію за минулий час з нарахуванням компенсації втрат частини доходів і виплатити її по пошті. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві від 18.02.2021 за вх.№15742 та письмових поясненнях від 14.05.2021 за вх.№27201 зазначає, що з 11.06.2020 за заявою позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує на те, що жодних доказів подання заяв про призначення пенсії встановленого зразку до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області або до районних управлінь, правонаступником яких стало Головне управління за результатами реорганізації ще у 2002 році, позивачем не надано. Щодо виключення періоду з 2001 по 2006 роки з підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії зазначає, що загальний стаж позивача в одинарному розмірі складає 377 місяців (із врахуванням кратності 398 місяців), тобто 10% передбачені другим абзацом частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складє 37 місяців, саме цей період (з жовтня 2001 року по листопад 2004 року) виключено при розрахунку коефіцієнту заробітної плати. Також заперечує про задоволення вимог щодо компенсації втрати частини доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину передбаченою статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв'язку із чим, позовна заява приведена у відповідність вимогам КАС України.
Ухвалою суду від 22.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/458/21 без виклику сторін.
Ухвалою суду від 05.04.2021 залишено без руху заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі № 280/458/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 09.06.2021 повернуто заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №280/458/21.
Ухвалою суду від 09.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Ухвалою суду 09.06.2021 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі №280/458/21 за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 09.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Враховуючи приписи частини п'ятої статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п'ята статті 250 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
11.06.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою встановленого зразка до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про призначення пенсії за віком на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до розписки-повідомлення ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії додала: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, документи про стаж, інші документи.
11.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою довільної форми, відповідно до якої просила:
- при призначенні їй пенсії повністю виключити період з 2001 року по 2006 рік з підрахунку заробітку для обчислення розміру пенсії;
- у випадку автоматичного зарахування заробітку для обчислення пенсії за період з 2001 року по 2006 рік при призначенні пенсії врахувати, що вона не підтверджує відповідну інформацію наявну в індивідуальних відомостях про застраховану особу (щодо себе) в ПФУ в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №084350002104 від 01.07.2020 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 11.06.2020.
При призначенні пенсії виключено період заробітку з жовтня 2001 року по листопад 2004 року.
Позивач, вважаючи, що має право на отримання пенсії з дня настання даного права, тобто з 16.05.2002 із виключенням періоду заробітку з 2001 по 2006 роки з підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, звернусь до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у самоврядування, спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальних захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової встати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
01.01.2004 набрав законної сили Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон 1058-IV). Згідно преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно частини першої статті 45 Закону 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: а саме, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно пункту 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі -Порядок 22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно пункту 2.9. Порядку 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Відповідно до пункту 2.23. зазначеного Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, що за призначенням пенсії за віком ОСОБА_1 звернулась лише 11.06.2020, а тому у відповідності до вищенаведених норм, зокрема, частини першої статті 45 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії у позивача виникло саме з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 11.06.2020.
Згідно пунктом 4.1. Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до пункту 4.8 Порядку 22-11 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Відповідачем до відзиву долучена засвідчена ксерокопія заяви ОСОБА_1 від 11.06.2020.
З аналізу наведеного, у суду не виникає підстав вважати, що до пенсійної справи ОСОБА_1 не долучено її заяву від 11.06.2020 разом з додатком до неї.
Щодо вимог позивача про призначення пенсії з дня настання даного права, тобто з 16.05.2002, вірно нарахувати пенсію за минулий час з нарахуванням компенсації втрат частини доходів і виплатити її по пошті, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявами про призначення пенсії до 11.06.2020 до відповідача у справі.
Разом з тим, з трудової книжки позивача та її листування із органами Пенсійного фонду України в Київській області та Державним підприємством «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» Києво-Святошинського району Київської області вбачається, що ДП «НДВАК «Пуща-Водиця» були оформлені та направлені до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області документи, проте у зв'язку із їх неналежним оформленням вони були повернуті до відділу кадрів АК «Пуща-Водиця» СГК «Совки». Разом з тим, 20.04.2005 ОСОБА_1 звільнена з ДП «НДВАК «Пуща-Водиця» по статті 40 пункт 4 КзПП України (за прогули). Листом №333 від 13.10.2005 повідомлено ОСОБА_1 про можливість з'явитись до відділу кадрів та забрати трудову книжку та документи, необхідні для призначення пенсії. Натомість, позивач цього не зробила, а трудову книжку отримала лише у 2018 році, у зв'язку із чим пропустила трирічний строк з дня набуття права на отримання пенсії.
Щодо посилання позивача на вину органів державної влади і судової системи України, в їх числі, з вини Києво-Святошинського Управління Пенсійного фонду України в Київській області, яким в порушення чинного законодавства України не було призначено і виплачено пенсію за віком суд зауважує, що вказані суб'єкти владних повноважень не є відповідачами у справі та позовні вимоги до них не звернені, а відтак, надавати оцінку вказаним доводам ОСОБА_1 суд не вбачає підстав.
Жодних доказів подання заяв про призначення пенсії встановленого зразку до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, або до районних управлінь, правонаступником яких стало Головне управління за результатами реорганізації позивачем до матеріалів справи не надано.
Що стосується можливості виключення періоду заробітку з 2001 по 2006 роки, суд зазначає про таке.
Згідно частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, шо зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
З аналізу вказаних норм та наданих документів, загальний стаж позивача в одинарному розмірі складає 377 місяців (із врахуванням кратності 398 місяців), тобто 10 %, передбачені другим абзацом частини першої статті 40 Закону 1058-IV складає 37 місяців, саме цей період (з жовтня 2001 року по листопад 2004 року) виключено при розрахунку коефіцієнту заробітної плати.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача провести перевірку відповідності первинним документам сум, зазначених у довідці (без номера і дати) про заробітну плату, виданій ДП Науково-дослідний виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця м. Києва на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначених сум в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 2001 по 2006 роки, слід зазначити, що така перевірка вже проводилась та за її результатами складено Акт №447/04 від 19.04.2019, а розбіжності виявлені в результаті перевірки на сьогоднішній день усунуті (дата відповіді 13.03.2020), про що зазначено у листі ДП «НДВАК «Вуща-Водиця» від 13.03.2020 №180/1.01-13.
Так, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , які сформовані 01.07.2019, тобто після проведеної перевірки, за результатами якої складено Акт №447/04 від 19.04.2019, суми заробітку позивача відображені із зазначенням усунутих розбіжностей, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Решта доводів сторін не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 належить відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не вирішувалось.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Енергодарського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд. 4-а, офіс 2, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.06.2021.
Суддя Л.Я. Максименко