08 червня 2021 року Справа № 280/3394/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просить:
визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 13.08.2019 №Ф-102402-56 на суму 23785,08 грн.;
зобов'язати відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника шляхом виключення недоїмок заборгованості з єдиного соціального внеску.
Ухвалою суду від 05.05.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами; заяви про уточнення позовних вимог у відповідності до частини 5 статті 160 КАС України та її копій для надіслання відповідачу; належних доказів щодо суми недоїмки (спірної суми) з єдиного соціального внеску станом, яка обліковується за позивачем в інтегрованій картці платника на час звернення до суду із даним позовом.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано позовну заяву (уточнену) (вх. №31687 від 03.06.2021), у якій щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зазначає, що про існування оскарженої вимоги позивачу стало відомо в лютому 2021 року. Стверджує, що у зв'язку з тим, що позивачу стало відомо про наявність податкової вимоги у період дії карантину, а також у зв'язку із тим, що період дії карантину продовжено до 30 червня 2021 року, строк на оскарження вимоги продовжується на строк дії карантину.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту адміністративного позову, позивач просить скасувати вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-102402-56 на суму 23785,08 грн.
Строк оскарження вимоги про сплату боргу за платежем єдиного соціального внеску передбачений ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закону №2464-VI).
Згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Таким чином, викладеними нормами, встановлений обмежений строк для оскарження платником єдиного внеску вимогу контролюючого органу, зокрема протягом 10 календарних днів з дня її отримання.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 по справі №802/983/18-а, а тому повинна застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Згідно із частиною 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд встановив і те, що 24.12.2020 представник в інтересах позивача звернувся в Мелітопольський міськрайонний ВДВС із заявою №1-24/12/20 про закриття виконавчого провадження та зняття з реєстру боржників, але державний виконавець повідомив, що виконавче провадження відкрито по іншій вимозі, яка не скасована у судовому порядку, таким чином, про існування оскаржуваної вимоги позивачу стало відомо в лютому 2021 року, однак жодних доказів з цього приводу, а саме відповіді органу державної виконавчої служби, позивачем до позовної заяви не долучено. При цьому, із адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 22 квітня 2021 року, тобто з пропуском 10 - денного строку звернення до суду.
Щодо твердження позивача, що строк на оскарження вимоги продовжується на строк дії карантину, слід вказати наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 на всій території України установлено карантин, який продовжено до теперішнього часу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Таким чином, даним Законом строки звернення до адміністративного суду продовжено на термін дії карантину.
Разом із цим, Законом України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності з 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в новій редакції: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Отже, нинішня редакція пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України передбачає, що процесуальні строки обчислюються за загальними правилами, а у випадку їх пропуску, суд поновлює процесуальні строки за заявою учасника справи, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд не приймає посилання позивача на ту обставину, що у зв'язку із тим, що з 25.03.2020 введено режим надзвичайної ситуації у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) у ОСОБА_1 виникли об'єктивні труднощі зі зверненням за правовою допомогою, пов'язані з обмеженням руху транспорту та роботою осіб, які надають професійну юридичну допомоги, оскільки як вбачається з документів, долучених до позовної заяви вбачається, що договір про надання професійної правничої допомоги та про представництво інтересів між позивачем та адвокатом Цокало О.І. укладений ще 20.03.2021.
Слід зазначити, що зважаючи, що наразі функціонування органів державної влади, у тому числі судів, не зупинено, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення з позовом до суду визнаються неповажними. При цьому, не було припинено роботу громадського транспорту на весь період карантину, а лише введені деякі обмеження у його роботі у січні та травні 2021 року.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем до адміністративного позову не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд вважає, що позивач, будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів стосовно нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 23785,08 грн. за спірною вимогою від 13.08.2019 №Ф-102402-56, у встановлений законодавством строк до суду не звернувся, доказів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Проаналізувавши подані позивачем обґрунтування та докази, суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено 10-денний строк звернення до суду, при цьому, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску суду не надано, а вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що ухвалою про залишення позовної заяви без руху було зобов'язано позивача, зокрема надати заяву про уточнення позовних вимог у відповідності до частини 5 статті 160 КАС України та її копій для надіслання відповідачу, оскільки позивач не зазначає, яку саме заборгованість (її розмір, дата виникнення) останній просить виключити з даних інтегрованої картки.
Однак, вказані вимоги ухвали позивачем також не виконані, а у позовній заяві на виконання ухвали від 05.05.2021 (вх. №31687 від 03.06.2021) позивач зазначає аналогічний зміст позовних вимог раніше поданій позовній заяві.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивачем недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, у строк усунуто не було, згідно ч. 2 ст. 123, п.п 1, 9 ч. 4 ст.169 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернути позовну заяву позивачеві.
При цьому, згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частини першої цієї статті, - повністю.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
До позовної заяви додано квитанцію від 21.04.2021 №077110248, з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись п. 1, 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд
Повернути позовну ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя І.В.Батрак