09 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/789/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
09 березня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, буд. 24, 26, код ЄДРПОУ 03192797), яким просить суд: "1. Визнати дії Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, щодо виконання індивідуальної програми реабілітації № 453 від 15.07.2020 р. особи з інвалідністю першої "Б" групи ОСОБА_1 - протиправними; 2. Зобов'язати відповідача виконати індивідуальну програму реабілітації № 753 від 15.07.2020 р. в частині медичної реабілітації ОСОБА_1 ; 3. Звільнити від сплати судового збору (п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір").".
22 березня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та (або) викликом учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у задоволенні заяви позивача про перехід до загального позовного провадження було відмовлено.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою з інвалідністю (1 група), згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 453 від 15 липня 2020 року потребує санаторно-курортного лікування та перебуває в черзі в Департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради на отримання путівки. На момент звернення із зазначеним позовом путівка позивачу так і не надана. Позивач вважає, що дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до листа відповідача від 26 січня 2021 № 34/Р-18 позивача було повідомлено, що її порядкова черговість на отримання путівки № 126. Таким чином, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивач звернувся із заявою про взяття його на облік для забезпечення санаторно-курортним лікуванням шляхом надання санаторно - курортної путівки до санаторію. Нормами пункту Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 передбачено, що інваліди загального захворювання забезпечуються путівками в порядку черговості. Також, нормами пункту 14 абзацу 4 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками громадян від 22 лютого 2006 р. № 187 передбачено, що у разі відмови особи від путівки складається відповідний акт за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю І-Б групи внаслідок загального захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 AAR № 661483. року (а.с. 5).
Судом встановлено, що згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 453 від 15 липня 2020 року потребує санаторно-курортного лікування та перебуває в черзі в Департаменті соціальної політики Ужгородської міської ради на отримання путівки (а.с. 4).
18 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою з вимогою забезпечити її санаторно- курортною путівкою (а.с. 7).
За результатами розгляду вказаної заяви, Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради повідомив позивача листом від 26 січня 2021 № 34/Р-18 про те, що позивач перебуває в черзі на отримання путівки санаторно-курортного лікування за номером 126. Позивач буде забезпечена санаторно-курортним лікуванням відповідно до порядку по мірі надходження коштів (а.с 8).
Позивач, вважаючи незабезпечення її санаторно-курортною путівкою таким, що порушує конституційні права позивача на соціальний захист, звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Конституції України визначено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Статтею 38 частинами 6, 9 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що особи з інвалідністю і діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. Порядок та умови забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.
Механізм забезпечення структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій санаторно-курортними путівками (далі - путівками) до санаторно-курортних закладів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначав Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187, в редакції, чинній до 22.08.2018.
З 22.08.2018 зазначений механізм визначений Порядком забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №633.
За змістом пунктів 9 вказаних Порядків, особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства забезпечуються путівками строком на 18 - 21 день в порядку черговості.
Таким чином, путівками до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями особи з інвалідністю забезпечуються в порядку черговості.
Згідно з матеріалами справи наявність осіб яким законом надано право на отримання путівок до санаторно-курортних закладів у співвідношенні до кількості наявних путівок зумовила виникнення черговості в отриманні бажаної позивачем путівки.
Суд зауважує, що положення статті 24 Конституції України закріплює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідач не мав права надавати перевагу будь-кому з осіб даної категорії та змінювати черговість надання путівок, оскільки це призвело б до порушення конституційних прав інших осіб, які перебувають (перебували) у відповідній черзі.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, що позивач звернулася до відповідача із заявою від 16 липня 2020 року № 1106726, на підставі якої її взято на облік для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в порядку черговості, тобто з дати подання заяви не минуло одного року.
Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, які полягають в обмеженні конституційних прав позивача на соціальний захист та ігноруванні відповідачем своїми повноважень щодо обов'язкового виконання ним індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
Статтею 77 частиною 1 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, буд. 24, 26, код ЄДРПОУ 03192797) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяС.Є. Гаврилко