про повернення позовної заяви
08 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/8459/21
категорія 109020100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Брусилівською селищною радою Житомирського району Житомирської області щодо ненадання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 2.0000 га для ведення підсобного господарства ОСОБА_1 за її клопотання від 13 грудня 2020 року;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13 грудня 2020 року та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 2.0000 га. для ведення підсобного господарства згідно клопотання ОСОБА_1 від 13 грудня 2020 року;
- стягнути з Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 1500000 грн.
Ухвалою судді від 18.05.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду розрахунку заявленої моральної шкоди.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлена особі, яка її подала, про що свідчить супровідний лист Житомирського окружного адміністративного суду.
04.06.2021 на виконання вимог ухвали від 18.05.2021 позивач до суду подала заяву разом з позовною заявою (в двох примірниках), в якій позовні вимоги тотожні попереднім. При цьому, будь-якого розрахунку заявленої моральної шкоди позивачем до поданої заяви на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 18.05.2021 не додано. Позивачем, лише в позовній заяві (поданої до суду 04.06.2021) зазначено, що розмір заявленої моральної шкоди математичному обчисленню не підлягає.
Таким чином, станом на момент прийняття ухвали про залишення позовної заяви без руху, вимоги суду позивачем не виконані, недоліки позовної заяви останньою не усунуто.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 (далі - Постанов, із змінами і доповненнями) під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).
Враховуючи викладене, слід наголосити, що позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
Як звернуто увагу колегією суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 27.05.2021 у справі № 240/1289/21, першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.
За висновками Верховного Суду, які були сформульовані у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Таким чином, звертаючись до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди, позивач зобов'язаний зазначити обставини її завдання, у чому вона полягає та обґрунтувати її розмір, втім відповідні обґрунтування позивач в позовній заяві, поданій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не навела, будь-яких розрахунків заявленої моральної шкоди до поданої заяви на виконання вимог ухвали позивачем не додано.
За відсутності таких доводів суд позбавлений можливості встановити, які саме з оскаржуваних дій відповідача завдали йому шкоди та у якій мірі, визначити рівень негативних фізичних або психологічних наслідків для позивача, оцінити чи досягають вони рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Також необхідно відмітити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з такою самою позовною заявою.
Отже, до вказаного в судовому рішенні строку позивач недоліки позовної заяви не усунула.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк вимоги ухвали судді від 18.05.2021 не виконала, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунула, тому така позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, - повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфіменко