Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про забезпечення позову
09 червня 2021 р. Справа №200/7007/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4 Авдіївської міської ради Донецької області про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4 Авдіївської міської ради Донецької області до Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення,
07 червня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4 Авдіївської міської ради Донецької області до Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення.
Одночасно з поданням позову, подана заява про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач посилається на те, що Авдіївською міською військово-цивільною адміністрацією Покровського району Донецької області 01.06.2021р. прийнято розпорядження № 312 «Про реорганізацію та створення філій Комунального закладу «Авдіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» Авдіївської міської ради Донецької області».
Відповідно до змісту вище зазначеного акту вбачається, що відповідачем вирішено припинити дві загальноосвітні школи І-ІІ ступенів за № 4 та № 1 Авдіївської міської ради Донецької області шляхом їх реорганізації, а саме приєднання до Комунального закладу Авдіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Авдіївської міської ради Донецької області.
Зазначає, що наявний намір відповідача закрити два учбових заклади в яких навчається майже 400 учнів, та визначивши їх в якості філії іншого учбового закладу. А в утворених філіях планують забезпечити дітям навчання виключно до четвертого класу.
Таким чином, вважає, що рішення про припинення учбових закладів шляхом реорганізації впливає на таке конституційне право позивача (її учнів), як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд зазначає, що застосування такого інституту, як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи норми частини четвертої статті 150 КАС України, яка передбачає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, заява позивача про застосування заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Заявник просить суд:
- зупинити дію розпорядження Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області від 01 червня 2021 року № 312 «Про реорганізацію та створення філій Комунального закладу «Авдіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» Авдіївської міської ради Донецької області»;
- заборонити відповідачу вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб;
- заборонити державним реєстраторам Донецької області вчиняти дії щодо державної реєстрації припинення юридичних осіб.
Суд зазначає, що заборона державним реєстраторам Донецької області вчиняти дії щодо державної реєстрації припинення юридичних осіб є похідною вимогою, а тому в її задоволенні слід відмовити.
За таких обставин, належним способом захисту прав позивача буде задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області від 01 червня 2021 року № 312 «Про реорганізацію та створення філій Комунального закладу «Авдіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» Авдіївської міської ради Донецької області»; заборони Авдіївській міській військово-цивільній адміністрації Покровського району Донецької області вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб, а саме Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 4 (код ЄДРПОУ 25703122) та Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 1 Авдіївської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 25703151).
Керуючись статтями 2, 5, 72-77, 150-154, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4 Авдіївської міської ради Донецької області про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4 Авдіївської міської ради Донецької області до Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області, про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Зупинити дію розпорядження Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області від 01 червня 2021 року № 312 «Про реорганізацію та створення філій Комунального закладу «Авдіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2» Авдіївської міської ради Донецької області».
Заборонити Авдіївській міській військово-цивільній адміністрації Покровського району Донецької області вчиняти будь-які дії щодо проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб, а саме Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 4 (код ЄДРПОУ 25703122) та Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 1 Авдіївської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 25703151).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали постановлений та підписаний 09 червня 2021 року.
Суддя К.Е. Абдукадирова