08 червня 2021 року Справа 160/8943/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивачі просять:
- визнати дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку щорічної одноразової допомоги до дня перемоги за 2020 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у порядку ст. ст. 7, 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-ХП - протиправними.
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити у порядку ст. ст. 7, 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ щорічну одноразову допомогу до дня перемоги за 2020 р.. у розмірі: ОСОБА_1 - 13104,00 грн., ОСОБА_2 - 13104,00 грн., ОСОБА_3 - 13104,00 грн., ОСОБА_4 - 13104,00 грн., ОСОБА_5 - 13104,00 грн., ОСОБА_6 - 13104,00 грн., ОСОБА_7 - 13104,00 грн.
- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у порядку ст. ст. 7, 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ щорічну одноразову допомогу до дня перемоги за 2020 р. на користь: ОСОБА_1 - 13104,00 грн., ОСОБА_2 - 13104,00 грн., ОСОБА_3 - 13104,00 грн., ОСОБА_4 - 13104,00 грн., ОСОБА_5 - 13104,00 грн., ОСОБА_6 - 13104,00 грн., ОСОБА_7 -13104,00 грн. з урахуванням виплачених сум.
- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у порядку ст. 56 Конституції України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР, Рішень КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 22.05.2018 № 5-р/2018, від 27.02.2020 р. № З-р/2020 моральну шкоду на користь: ОСОБА_1 - 4000 грн., ОСОБА_2 - 4000 грн., ОСОБА_3 - 4000 грн., ОСОБА_4 - 4000 грн., ОСОБА_5 - 4000 грн., ОСОБА_6 - 4000 грн., ОСОБА_7 - 4000 грн.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність зазначеним вимогам закону, судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.4 ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, з огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
В свою чергу, Верховний Суд зазначив, що посилання на той факт, що позивач дізнався про порушення його права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за відповідний рік після отримання листа управління соціальної політики є необґрунтованими, виходячи з того, що отримавши у квітні разову грошову допомогу до 5 травня за відповідний рік у сумі меншій ніж це передбачено законом, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому, суд окремо звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду із позовною заявою) встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд лише за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими, у зв'язку з карантином.
При цьому, як встановлено судом, позивачі не навели обставин, які б вказували, що обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, позбавили права позивача на звернення до суду із даною позовною заявою вчасно, у визначений законом строк.
Отже, суд зазначає, що позивачем пропущеного строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився 30.03.2021 року, а позивач направив дану позовну заяву засобом поштового зв'язку до суду 02.06.2021 року.
З огляду на позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивачі будучи обізнаними про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у встановлений строк звернення до суду не звернулись, належних доказів та обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивачів та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надали.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд зазначає, що згідно ч.6. ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне надати позивачам можливість подати до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.
При цьому, суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Окрім цього, у порушення вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем, письмово не підтверджено те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підлягає залишенню без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачам необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку;
- письмове підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку;
- письмове підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський