28 травня 2021 року Справа №160/8300/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов'язання вчинити певні дії, -
25.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій він просить зобов'язати Дніпропетровський ОТЦК та СП надати оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом подання відповідачем звіту про виконання рішення суду.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений певний перелік способів захисту порушених прав, свобод або законних інтересів, а саме: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу, в силу приписів частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, застосуванню судом такого способу захисту прав як спонукання відповідача - суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій з метою відновлення порушених прав повинен передувати висновок суду про протиправність індивідуального акта.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18.
Так, у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 викладено позовну вимогу, щодо зобов'язання Дніпропетровський ОТЦК та СП надати оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
При цьому, позивач у позовній заяві зазначив, що йому відмовлено в складанні та видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення без рішення суду.
У той же час, позовні вимоги про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправним, прохальна частина позовної заяви не містить.
Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги у визначеній редакції не відповідають вимогам ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, суд зауважує, що вимоги позовної заяви повинні викладатись чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Отже, з метою належного захисту прав позивача, останньому необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши до суду належним чином оформлений уточнений адміністративний позов (з копіями позову та додатків відповідно до кількості учасників справи).
Пунктами 4 та 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем не зазначено виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги..
Відповідно до пунктів 6, 7, 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Як встановлено судом, позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, а також не зазначено інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Пунктом 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви позивачем не надано письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що додані до неї копії доказів на підтвердження фактичних обставин справи не завірено належним чином, також, позивачем не завірено належним чином копії доказів доданих до копії позовної заяви для відповідача.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати до суду позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням у новій редакції позовної заяви уточненого змісту позовних вимог, у відповідності до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; зазначити перелік документів, що додаються до позовної заяви; надати інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надати письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати належним чином завірені копії додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; надати копію позовної з додатками для відповідача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська