24 травня 2021 року Справа № 160/4060/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії, -
17.03.2021 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-240754-53/61 в сумі 9595,30 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС України у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 9 595,30 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 19.04.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.04.2021 року здійснено заміну відповідача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-240754-53/61 від 08.02.2021 року, відповідно до якої нараховано борг (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 9 595,30 грн. Позивач вважає протиправним нарахування боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки з 2016 року вона працює на посаді провідного юрисконсульта на Приватному акціонерному товаристві «Дніпрометиз» та з 24.12.2020 року до цього часу на ТОВ «Консалтингова компанія «Агроцентр-Україна», які здійснюють за неї, як за найманого працівника, відрахування на рахунки відповідача відповідних зборів та податків. Позивач вважає, що вказана вимога про сплату боргу (недоїмки), є неправомірною та підлягає скасуванню.
13.04.2021 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що позивач з 02.10.2006 року зареєстрована як самозайнята особа, вид діяльності згідно КВЕД 74.11.1 - адвокатська діяльність, як наслідок, повинна сплачувати (враховуючи зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, що стосується платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року) суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів в інтегрованій картці платника податків загальна сума недоїмки станом на 31.01.2021 року склала 9 595,30 грн. За даними ІТС «Податковий блок» зазначений в оскаржуваній податковій вимозі податковий борг залишається непогашеним. Підстави вважати податкову вимогу відкликаною також відсутні. У зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України Головань Яна Вадимівна зареєстрований як адвокат, що також підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №1624 від 11.04.2016 року.
Відповідно до запису у трудовій книжці, 09.08.2016 року ОСОБА_2 прийнята на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу ПАТ «Дніпрометиз».
Так, з 2016 року по 23.12.2020 року ОСОБА_2 працювала у Приватному акціонерному товаристві «Дніпрометиз» на посаді провідного юрисконсульта, а з 24.12.2020 року до цього часу на ТОВ «Консалтингова компанія «Агроцентр-Україна», що підтверджується копією трудової книжки останньої наявної у матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 2016 року по до цього часу за позивача єдиний внесок сплачено її роботодавцем, що підтверджується відповідною відомістю.
11.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1057-52/04-63У, в якій зазначено, що станом на 16.09.2020 року у останньої наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 29 293,44 грн.
Не погодившись із прийнятою вимогою, позивач 19.05.2020 року звернулась до суду із позовом про її скасування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року, по справі №160/5375/20, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задоволено, а саме:
- визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року №Ф-240754-53/61;
- зобов'язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки шляхом виключення боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 11 008,26 грн.;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Судом встановлено, що 08.02.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату недоїмки №Ф-240754-53/61 зі сплати заборгованості з ЄСВ в сумі 9 595,30 за період 2020 року.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-240754-53/61, якою донараховано єдиний соціальний внесок на суму 9 595,30 грн.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI).
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
За приписами частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 4.05.18 №469), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7.05.15 за №508/26953 (далі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
За змістом пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Абзацом першим пункту 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано вимогу від 13.02.2020 року про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-1057-52/04-63У на суму 11 088,26 грн., яку позивач оскаржила в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року у справі №160/5375/20, яке набрало законної сили 10.09.2020 року, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 року №Ф-1057-52/04-63У щодо сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11 088,26 грн.
У подальшому, згідно інтегрованої картки платника податків станом на 31.01.2021 року за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9 595,30 грн., яка включає в себе:
- І квартал 2020 року в сумі 2 078,12 грн. по строку 21.04.2020 року;
- ІІ квартал 2020 року у сумі 1 039 грн. по строку 20.07.2020 року;
- ІІІ квартал 2020 року у сумі 3 178,12 грн. по строку 19.10.2020 року;
- ІV квартал 2020 року у сумі 3 300,00 грн. по строку 19.01.2021 року.
Таким чином, станом на 9.01.2021 року сума недоїмки, що рахувалась за позивачем становила 9 595,30 грн.
Судом встановлено, що контролюючим органом 08.02.2021 року було винесено вимогу №Ф-240754-53/61 про сплату позивачем боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9 595,30 грн.
Крім того, судом встановлено, що з 09.08.2016 року по 23.12.2020 року позивач працювала у Приватному акціонерному товаристві «Дніпрометиз» на посаді провідного юрисконсульта, а з 24.12.2020 року до цього часу працює на ТОВ «Консалтингова компанія «Агроцентр-Україна», у зв'язку з чим, відповідно до діючого законодавства, дані юридичні особи, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, здійснюють за позивача, як за найманого працівника, на рахунки відповідача відповідні збори та податки.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Відповідач не надав суду доказів здійснення адвокатської діяльності позивачем, як і доказів отримання позивачем доходу від даної діяльності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність у позивача статусу адвоката лише посвідчує його право на здійснення адвокатської діяльності, однак не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах податкової служби, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2020 року №Ф-240754-53/61 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати заборгованості з єдиного внеску у сумі 9 595,30 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 9 595,30 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №816/2042/16, здійснивши аналіз норм Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, який набув чинності 10.06.2016 року, Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигід та податкових зобов'язань платника податків, є правомірними, оскільки у випадку, коли неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів.
Відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.
Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то зазначення в цій картці суми податку, нарахування якої скасовано судом, порушує права позивача, оскільки відображає несплату неіснуючих податкових зобов'язань.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган зобов'язаний внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку ОСОБА_2 шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 9 595,30 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 12.03.2021 року.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-240754-53/61 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 9 595,30 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 9 595,30 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень тридцять копійок) грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 908,00 (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець