Копія
19 квітня 2021 року Справа № 160/693/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
за участі:
секретаря судового засідання Туренко К.М.
представника позивача Шабатенко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації, відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серія ПА №1891269 (повна 20261531810000943778) Наступних відомостей про ОСОБА_1 уродженця Перещепино, Дніпропетровська область, Україна: «Разом з тим є особою, якій 30.11.2020 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили»;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Перещепино, Дніпропетровська область, повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей: «Разом з тим є особою, якій 30.11.2020 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили»;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації виключити із бази даних інформацію про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Перещепино, Дніпропетровська область, Україна: «Разом з тим є особою, якій 30.11.2020 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до структурного підрозділу МВС України щодо отримання довідки про відсутність чи наявність не знятої чи не погашеної судимості. У відповідь на своє звернення позивач отримав від відповідача 1 довідку серії ПА № 1891269 (повна 20261531810000943778), в якій наявна додаткова інформація про пред'явлення позивачу обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року) прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області.
Позивачем зазначено, що його представник неодноразово звертався до правоохоронних органів з адвокатськими запитами щоб з'ясувати стан кримінального провадження щодо позивача, адже за даними оперативно-довідкового обліку, яким володіє Департамент інформатизації МВС України, стосовно позивача зареєстровано кримінальне провадження і триває слідство. На своє звернення до відповідача 1 щодо виключення вищезазначеної інформації, позивачем отримано відмову. Вказана відмова, на думку позивача, є незаконною і свідчить про порушення Порядку видачі довідок про судимість (несудимість), оскільки не передбачає зазначення інформації про те, що особа притягується до кримінальної відповідальності. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач в порушення ч.3 ст.6, ч.2 ст.7, ч.4 ст.10, ч.1 ст.11, ч.2 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не має підстав протягом 10 років зберігати і надавати інформацію щодо факту пред'явлення обвинувачення. Окрім того, позивачем зауважено, що існування такої інформації перешкоджає йому виїхати за кордон для подальшого працевлаштування, чим власне і зумовлено звернення до суду.
Ухвалою суду від 22.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.02.2021оку. від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позов, у якому він просив суд відмовити в задоволенні позову, виходячи з того, що надання МВС України М'ясоїду О.О. відомостей в довідці серії ПА № 1891269 (повна 20261531810000943778) не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості, але й передбачає надання іншої інформації, яка міститься в персонально-довідковому обліку, зокрема, про притягнення до кримінальної відповідальності та обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Відповідач 2 зазначає, що позивачем не було надано до МВС України та до суду процесуальний документ, складений у відповідності до вимог Кримінально процесуального кодексу, який би давав правові підстави для вилучення інформації про притягнення його до кримінальної відповідальності та будь-які документальні підтвердження того, що МВС України порушено ч.1 ст. 10, п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які передбачають, що інформація, яка знаходиться в автоматизованій базі даних МВС України, є неточною, неповною, застарілою.
Відповідно до норм Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України та Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 р. №823/188, підставою для вилучення з картотеки УІЗ документів є постанова органу досудового слідства або вирок суду. Вилучення з оперативно-розшукових чи дактилоскопічних баз даних інформації про осіб в рамках адміністративного судочинства може призвести до створення негативного прецеденту, що, в свою чергу, може призвести до неможливості попередити кримінальні правопорушення, а також унеможливить швидке розслідування вчинених кримінальних правопорушень.
Відповідачем 2 також звернуто увагу на те, що позивачем не заявлено жодних позовних вимог щодо ГУНП в Дніпропетровській області.
23.02.2021 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що довідка серії ПА № 1891269 (повна 20261531810000943778) надана ОСОБА_1 виготовлена з урахуванням наказу МВС України від 22.06.2018 р. № 524 , яким внесено зміни до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 29.11.2016 № 1256 і включає відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Відповідач 1 відмічає, що позивачем була замовлена саме так звана «повна» довідка. У разі необхідності, позивач може отримати «скорочену» довідку, в якій буде зазначено лише відомості про відсутність/наявність судимості.
Окрім того зазначено, що МВС України не є належним відповідачем щодо позовних вимог про вилучення зі складу інформаційних ресурсів інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України відомостей про позивача, так як відповідно до ст. 26 Закону України «Про Національну поліцію» наповнення та підтримка в актуальному стані баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України належить до повноважень поліції, а саме Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ України.
18.02.2021 року відповідачем 1 подано клопотання про закриття провадження у справі як таке, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що дії чи бездіяльність уповноважених службових осіб, пов'язані із внесенням або невнесенням відомостей до єдиної інформаційної системи МВС, не є здійсненням публічно-владних управлінських функцій. А тому спори щодо таких дій або бездіяльності не є публічно-правовими, і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється. Відповідачем 1 також зазначено, що аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.03.2019 р. у подібній категорії справ (справа № 807/1456/17).
Ухвалою суду від 01.03.2021 року з метою повного та всебічного розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, зокрема, у зв'язку з необхідністю забезпечення всебічного дослідження доказів судом. Розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 22.03.2021 р.
У судовому засіданні 22.03.2021 року представником позивача до матеріалів справи долучено заперечення щодо клопотання відповідача 1 про закриття провадження.
В судовому засіданні 22.03.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження.
Також, в судовому засіданні 22.03.2021 року адміністративний позов було залишено без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви. Позивачу надано термін - п'ять днів з 22.03.2021 року для надання аргументів щодо того, які позовні вимоги можуть бути звернуті до ГУ НП в Дніпропетровській області.
На виконання ухвали суду, позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви. В новій редакції адміністративного позову, позивач виключив ГУНП в Дніпропетровській області з числа відповідачів не змінюючи при цьому предмету, підстав, правового обґрунтування позову та позовних вимог.
У судовому засіданні 05.04.2021 року ухвалено прийняти адміністративний позов в новій редакції та виключити зі складу відповідачів ГУНП в Дніпропетровській області.
Належним відповідачем у справі визначено Міністерство внутрішніх справ України.
До матеріалів справи долучено додаткові письмові пояснення позивача щодо необхідності отримання ним саме «повної» довідки, оскільки «скорочена» не містить у собі всіх необхідних відомостей для ініціації зміни статусу іноземного громадянина в державі Ізраїль, а саме інформації щодо того, чи перебуває особа в розшуку.
У судовому засіданні 19.04.2021 року вставлено, що в тексті позовних вимог дата пред'явлення позивачу обвинувачення у скоєнні злочину помилково вказана 30.11.2020 року, а згідно з довідкою серії ПА № 1891269 (повна 20261531810000943778) - 30.11.2010 року.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з метою отримання документів для виїзду за кордон, звернувся до структурного підрозділу МВС України щодо отримання довідки про відсутність чи наявність у нього не знятої чи не погашеної судимості.
МВС України видало позивачу довідку серії НОМЕР_1 (повна 20261531810000943778), відповідно до якої «за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Перещепино, Дніпропетровської області на території України станом на 24.09.2020 року незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим, є особою, якій 30.11.2010 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».
У відповідь на адвокатський запит від 08.10.2020 р. за вих. № 486 щодо надання інформації, листом від 19.10.2020 р. № 04/41-131-20 повідомляється, що Новомосковька місцева прокуратура не здійснювала досудове розслідування у справі стосовно ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 р.). Також повідомляється про відсутність відомостей щодо закриття вказаної кримінальної справи під час досудового розслідування.
У відповідь на адвокатський запит від 18.11.2020 р. за вих. № 487 щодо надання інформації, листом Новомосковського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровської області від 19.11.2020 р. № 9607 повідомляється, що вказана кримінальна справа направлена до Новомосковського міськрайонного суду.
У відповідь на адвокатський запит від 18.11.2020 р. за вих. № 489 про надання інформації стосовно надходження до суду матеріалів кримінальної справи №33103141 від 30.11.2010, листом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 р. № ЗГ-Ш-107/20/5/111/2020 повідомляється наступне:
- відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу суду та алфавітних покажчиків, інформація про реєстрацію вказаної справи відсутня;
- в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а саме у судді Крохмалюк І.П. перебували матеріали стосовно звільнення від покарання ОСОБА_1 , призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 27.04.2011 р. за ч. 1 ст. 309 КК України, за результатом розгляду яких 15.06.2012 р. внесено постанову суду у справі № 0427/3695/2012, 5/0427/151/2012;
- відносно ОСОБА_1 14.12.2010 р. до суду надійшов матеріал у справі про адміністративне правопорушення за ст. 51 КУпАП (справа № 3-261/11, суддя Соколянська О.М.), за результатом розгляду якого останнього притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови суду від 10.02.2011 р.
- будь-які інші відомості стосовно надходження зазначеної кримінальної справи у Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області - відсутні.
З наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що інформація про притягнення позивача до кримінальної відповідальності у компетентних органів відсутня, тобто є такою, що у встановленому законом порядку не підтверджена.
Не погоджуючись із діями відповідача 1 щодо включення до довідки серії ПА №1891269 (повна 20261531810000943778) відомостей про пред'явлення обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України (кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 р.), прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Так, Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
За приписами ч. 2 ст. 11 Закону № 2657-XII, не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ст.1 Закону № 2657-XII, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2657-XII, об'єктами захисту є персональні дані.
Приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) визначено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 8 цього ж Закону, суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закон № 2297-VI, збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.
Статтею 15 Закону № 2297-VI визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.
Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.
Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.
З аналізу викладених норм чинного законодавства вбачається, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.
При цьому, персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.
Приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 580-VIII, поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади.
За умовами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 580-VIII, поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу; виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.
Також слід зазначити, що відповідно до п.8 р.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2016 р. № 680/28810, працівники МВС України не являються реєстраторами Реєстру і, як наслідок, не мають можливості вносити чи видаляти інформацію по кримінальним провадженням. Отже, інформацію щодо порушеного кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань заносять слідчі та керівники органів досудового розслідування. У подальшому дана інформація відповідно до положень вказаного Порядку автоматично надходить до інформаційних систем МВС України.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що видалення із бази даних інформації про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Перещепино, Дніпропетровська область, Україна: «Разом з тим є особою, якій 30.11.2020 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» - не належить до компетенції МВС України.
Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону № 580-VIII, поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 580-VIII, здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначено Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року № 738/7026 (далі - Інструкція).
Положенням п. 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Отже, вказана Інструкція застосовується в діяльності органів Національної поліції та у МВС України.
Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 Інструкції інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України (2341-14). Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.
Згідно із пунктом 2.1 Інструкції, об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.
Згідно із п.п. «в», «г» пункту 11.1 Інструкції, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; облікові документи, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.
Персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок № 1256).
Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Згідно із п. 2 Порядку № 1256, довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про:
відсутність (наявність) судимості;
притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
При цьому, порядок вилучення облікових документів передбачений пунктом 11.1 Інструкції, згідно з яким, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно, яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно, яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.
Таким чином, вказаним пунктом Інструкції визначено чіткий перелік умов, які є підставою для вилучення облікових документів.
Позивачем не надано доказів існування обставин, які в силу пункту 11.1 Інструкції №823/188, є підставою для вилучення інформації з бази даних оперативно-довідкового обліку, як наслідок, позов в частині зобов'язання відповідача вилучити таку інформацію із бази даних задоволенню не підлягає.
Разом з тим, інформація, яка міститься в базі даних оперативно-довідкового обліку, носить виключно статистичний характер, тобто підставою для внесення якої є виключно процесуальні рішення. Слід вказати, що встановити достовірність інформації про притягнення позивача до кримінальної відповідальності за відсутності самих матеріалів кримінальної справи та відповідного рішення про визначення процесуального статусу в ній позивача не можливо.
Достовірність інформації, зазначеної в довідці серії ПА № 1891269 (повна 20261531810000943778), відповідно до якої «за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Перещепино, Дніпропетровської області на території України станом на 24.09.2020 року незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим, є особою, якій 30.11.2010 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» - нічим не підтверджується.
При цьому, чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає зазначення в такій довідці інформації про те, що особа притягується до кримінальної відповідальності.
Вказане свідчить про те, що довідка містить неточну та таку, що не відповідає дійсності та є непідтвердженою інформацію, відтак, позов в частині визнання протиправними дій щодо зберігання та використання таких відомостей, а також зобов'язання надати позивачеві інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі 120/345/19-а.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 18.01.2021 року № 40816.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме, судового збору у розмірі 605,33 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серія ПА №1891269 (повна 20261531810000943778) наступних відомостей про ОСОБА_1 уродженця Перещепино, Дніпропетровська область, Україна: «Разом з тим є особою, якій 30.11.2010 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Перещепино, Дніпропетровська область, повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей: «Разом з тим є особою, якій 30.11.2010 року прокуратурою Новомосковського району Дніпропетровської області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, кримінальна справа №33103141 від 30.11.2010 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 605,33 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 05 травня 2021 року.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
05.05.2021
Рішення не набрало законної сили 05 травня 2021 р.
Суддя В.В. Кальник