07 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2641/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсійний орган) про визнання протиправними дії щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, а не 1,35% відповідно до пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) при призначенні 01 жовтня 2017 року позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV згідно рішення №907540149755 і скасувати його; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, відповідно до пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, починаючи з 01 жовтня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Камінь-Каширському відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) ГУ ПФУ у Волинській області та з 04 липня 2003 року отримував пенсію за віком, яка була призначена відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії.
У зв'язку з проведенням з 01 жовтня 2017 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV перерахунку пенсій, призначених на умовах цього Закону та враховуючи що розмір пенсії позивача обчислений відповідно до Закону №1058-IV виявився більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Закону України «Про державну службу», останнього автоматично було переведено на пенсію на умовах, передбачених Законом №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Позивач вказує, що оскільки він отримував пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно з Законом України «Про державну службу» та 01 жовтня 2017 року йому було призначено пенсію відповідно до Закону №1058-IV вперше, тому це не є переведенням з одного виду на інший та відповідач був зобов'язаний застосувати величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, передбачену у пункті 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону.
ОСОБА_1 12 грудня 2019 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив провести донарахування пенсії відповідно до «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, однак відповідач листом відповідача від 24 грудня 2019 року повідомив, що при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший, застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та підстави для застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу відсутні.
Позивач не погоджується з такими діями пенсійного органу, уважає їх протиправними з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву від 20 квітня 2021 року №0300-0802-7/18553, представник ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнала, повідомила, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закон України «Про державну службу».
З 01 жовтня 2017 року запроваджено автоматичний перерахунок усіх пенсій, зокрема і тих, що призначені за Законом України «Про державну службу», у зв'язку із чим позивача автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Зазначає, що у даному випадку позивача мало місце не переведення з одного виду пенсії на інший, а переведення на пенсію, розраховану за іншим законом, при цьому вид пенсії (по віку) залишився той самий. Разом з тим, Закон не встановлює, що таке переведення є новим призначенням пенсії. За своєю суттю це є перерахунком пенсії, оскільки вид пенсії не змінюється, а змінюється її розмір, для такого перерахунку не вимагається подання нових документів.
Окрім того вказує, що позивач пропустив встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
З урахуванням зазначеного, представник відповідача уважає, що для застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу відсутні підстави, з огляду на що просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 36-42).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 32).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року вирішено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України (арк. спр. 53).
Таким чином, відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Камінь-Каширському відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) ГУ ПФУ у Волинській області та з 04 липня 2003 року отримує пенсію за віком, яка була призначена відповідно Закону України «Про державну службу», що підтверджується протоколом від 10 липня 2003 року №14955 (арк. спр. 43).
Відповідно до розпорядження від 26 жовтня 2017 року №3755 позивача з 01 жовтня 2017 року переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% (арк. спр. 44).
ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою від 12 грудня 2019 року, в якій просив провести донарахування пенсії відповідно до пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, з 01 жовтня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум (арк. спр. 6, 47).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач у листі від 24 грудня 2019 року №1429/С-01 зазначив, що з 01 жовтня 2017 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» проведено перерахунок пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 3764,40 грн, з використанням вартості одного року страхового стажу - 1% та підстави для застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу відсутні (арк. спр. 7, 48-49).
У відповідь на заяву позивача від 17 вересня 2020 року про надання копій, на підставі яких йому з 01 жовтня 2017 року була призначена пенсія по віку відповідно до Закону №1058-IV (арк. спр. 16), ГУ ПФУ у Волинській області листом від 26 жовтня 2020 року №15575-15362/С-02/8-0300/20 повідомило, що «Прикінцевими положеннями» Закону №1058-IV передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, зокрема, "Про державну службу", "Про наукову і науково-технічну діяльність", розмір яких розрахований за матеріалами пенсійних справ за нормами Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу - 1%, буде більший, проводиться автоматичне (без їхнього звернення) переведення на пенсію на умовах, передбачених цим. На виконання вимог законодавства та у зв'язку з доцільністю, з 01 жовтня 2017 року ОСОБА_2 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV (арк. спр. 17).
Вважаючи дії відповідача щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, а не 1,35%, протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом №1058-ІV.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено такий вид трудової пенсії як за вислугу років.
Як установлено судом позивачу з 04 липня 2003 року була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та в подальшому у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII) останнього з 01 жовтня 2017 року було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Водночас при обчисленні пенсії позивача на підставі Закону №1058-ІV виник спір щодо застосування пунктів 4-3 або 4-4 «Прикінцевих положень» зазначеного Закону. Під час перерахунку було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач вважає, що має застосовуватися величина, яка була визначена раніше, під час призначення пенсії - 1,35%.
Так, з 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону №1058-IV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.
Пунктом 4-3 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148-VIII, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до пункту 4-4 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Нормами пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, передбачено що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява".
Позивач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин пункту 4-4 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV, оскільки 01 жовтня 2017 року йому було вперше призначено пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, а тому це не є переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на інший у тій же системі.
Водночас згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону №1058-IV визначено порядок перерахунку призначеної пенсії.
З аналізу вищенаведеного випливає, що пенсії в Україні, при настанні певних юридичних фактів (вік, стаж, пільги тощо), призначаються лише в одноразовому порядку.
У разі виникнення необхідності у зміні певних складових пенсії або зміни її виду в цілому, законодавством передбачено лише два механізми - переведення з одного виду пенсії на інший перерахунок пенсії.
Окрім того, пунктом 4-7 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІV передбачено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, серед яких і Закон України «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Отже, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що застосуванню пунктів 4-3, 4-7 або 4-4 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV передує встановлення судами чи буде більший розмір пенсії позивача у разі перерахунку відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.
Так, за наявності підстав для автоматичного перерахунку пенсії відповідно до пунктів 4-3 та 4-7 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV відсутні підстави для застосування пункту 4-4 «Прикінцевих положень» зазначеного Закону.
Як установлено судом та не заперечується сторонами позивача з 01 жовтня 2017 року було автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Суд зауважує, що у даному випадку мало місце не переведення позивача з одного виду пенсії на інший, а переведення на пенсію, розраховану за іншим законом, при цьому вид пенсії (по віку) залишився той самий. За своєю суттю це є перерахунком пенсії, оскільки вид пенсії не змінюється, а змінюється її розмір.
Таким чином, оскільки позивачу пенсію призначено відповідно до положень «Про державну службу» до набрання чинності Законом №2148-VIII така пенсія підлягала перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та до спірних правовідносин норми пункту 4-4 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV застосуванню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року справі №826/7508/18, від 27 квітня 2021 року у справі №200/2266/19-а, від 05 лютого 2020 року у справі №822/3781/17 та в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №460/1687/19.
Стосовно доводів позивача про те, що відповідач зробив йому розрахунок пенсії, який є значно нижчим від того, на який він фактично має право, суд зауважує, що нормами пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону №2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01 січня 2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.
Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача зменшився.
Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01 жовтня 2017 року, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 «Прикінцевих положень» Закону №1058 та ці норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, на думку суду, доводи позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення виготовлено 07 червня 2021 року.