27 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17598/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,
за участю представника позивача Кушнірука А.В.,
представника відповідача Огородника О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торчинської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Торчинської селищної ради (далі - відповідач, Торчинська селищна рада) про визнання протиправними та скасування рішень від 20.05.2020 № 50/67 "Про надання дозволу на розробку детального плану території"; від 11.11.2020 № 55/58 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки"; від 11.11.2020 № 55/61 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він з 2016 року є власником цілісного майнового комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій розташовано комплекс будівель та споруд перебуває у користуванні відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ № 19 від 03.03.1995.
У 2018 році він звернувся до Торчинської селищної ради про надання дозволу на розробку детального плану території на земельну ділянку площею 16,0000 га, для іншого сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_1 та дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень.
Рішеннями Торчинської селищної ради від 06.07.2018 № 28-16 та від 18.12.2018 № 34/17 відповідні дозволи були надані. На підставі цих рішень позивачем укладені відповідні договори на розробку технічної документації.
15.12.2020 позивачем було подано заяву про затвердження детального плану території земельної ділянки для іншого сільськогосподарського призначення (для будівництва, реконструкції та обслуговування виробничих, адміністративних і допоміжних будівель та споруд птахофабрики).
Рішеннями від 22.05.2020 № 50/67, від 11.11.2020 № 55/58, від 11.11.2020 № 55/61 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" Торчинська селищна рада надала надала собі дозвіл, а пізніше - затвердила детальний план земельної ділянки та надала дозвіл на складання плану землеустрою на земельну ділянку площею 2,4100 га для будівництва інкубаторію в АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що при прийнятті даних рішень відповідачем не було враховано раніше прийняті ним рішення від 2018 року стосовно даної земельної ділянки , а також те, що земельна ділянка про яку йде мова у даних рішеннях площею 2,41 га, розташована в межах земельної ділянки площею 16,0000 га, на якій розташований комплекс будівель та споруд, що належать позивачу на праві приватної власності та щодо якої з 18.12.2018 триває процедура розробки та затвердження детального плану території та відведення земельної ділянки.
Вважає, що оскаржуваними рішеннями було порушено його права як власника цілісного майнового комплексу.
Звертає увагу, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку розроблення містобудівної документації від 20.12.2011 № 1468/20206, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку. будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 (далі - Порядок № 1468/20206).
Також посилаючись на норми Земельного та Цивільного кодексів України стверджує, що при переході права власності на об'єкти нерухомого майна до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Крім того вказує на те, що селищна рада, надавши йому у 2018 році дозвіл на розробку детального плану території земельної ділянки під цілісним майновим комплексом не вправі була в силу приписів нормативних актів самостійно скасовувати, змінювати зміст попередньо прийнятих рішень. З врахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. 15.02.2021 судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 14.00 год. 03.03.2021. Ухвалою суду від 03.03.2021 продовжено строк підготовчого засідання.
30.03.2021 ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:30 год. 08.04.2021.
Відповідач у відзив на позов (т.1 а.с. 108-110) позовні вимоги заперечив та зазначив, що згідно з статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
18.12.2018 Торчинською селищною радою прийнято рішення № 28-16 та №34-17, якими надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень та дозвіл на розробку детального плану території вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 .
Станом на 22.05.2020 до відповідача не надходив Детальний план території, який повинен був бути виготовлений згідно рішення Торчинської селищної ради № 34/17 від 18.12.2018. З метою ефективного використання земель комунальної власності, Торчинською селищною радою 22.05.2020 на сесії було прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку детального плану території» № 50/67, а після цього 11.11.2020 прийнято рішення «Про затвердження детального плану території земельної ділянки» площею 2,4 га для будівництва інкубаторію. Дозвіл надано Торчинській селищній раді. Вважають, що в даному випадку рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вказує на те, що по вулиці, на яку вказує позивач, на даний час немає сформованих ділянок на місцях, де знаходиться нерухоме майно позивача у АДРЕСА_1 , а відтак у позивача виникло право користування земельними ділянками, тільки під приміщеннями, які перебувають у власності ОСОБА_1 .
У зв'язку із вище наведеним, відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень селищної ради згідно із Земельним кодексом України і Законом України "Про місцеве самоврядування", та у визначеному законодавством порядку, тому з цих підстав просить в позові відмовити.
У відповіді на відзив позивач ще раз з посиланням на норми чинного законодавства наголосив на протиправності оскаржуваних рішень відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив в позові відмовити повністю.
Заслухавши вступні слова представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи позивачем через електронні торги в 2018 році придбано комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (вказана нерухомість є цілісним майновим комплексом), що підтверджується відповідними протоколом на проведення електронних торгів № 229873 від 21.12.2016, актом про проведення електронних торгів від 07.01.2018 (т.1 а.с.12-16).
Право власності на об'єкти нерухомості підтверджуються відповідними свідоцтвами про право власності та витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.17-44).
Як вбачається із акту на право постійного користування серії ВЛ № 19 від 03.03.1995 земельна ділянка перебувала в користуванні Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву, майно якого було придбано через електронні торги (т.1 а.с.45-47).
Рішенням Торчинської селищної ради № 26-16 від 06.07.2018 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень» ОСОБА_1 погоджено дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень розміром 16,0000 га в смт. Торчин (т.1 а.с.48).
18.12.2018 рішенням відповідача № 34/17 «Про надання дозволу на розробку детального плану території» позивачу надано дозвіл на розробку детального плану території на земельну ділянку площею 16,0000 га для іншого сільськогосподарського призначення в АДРЕСА_1 (т.1 ас..49).
Судом встановлено, що відповідач рішенням № 50/67 від 22.05.2020 «Про надання дозволу на розробку детального плану території» надав Торчинській селищній раді дозвіл на розробку детального плану території для будівництва інкубаторію в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.198).
11.11.2020 Торчинською селищною радою прийнято рішення № 55/61 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким Торчинській селищній раді надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, право оренди на яку виставляється на земельних торгах, для будівництва інкубаторію в АДРЕСА_1 площею 2,4100 га (т.1 а.с.199).
Рішенням відповідача № 55/58 від 11.11.2020 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки» затверджено проект детального плану території земельної ділянки Торчинській селищній раді площею 2,4100 га, для будівництва інкубаторію в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.200).
Позивач вважаючи, що вказаними рішеннями порушено його права, свободи та інтереси звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 34, 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Підпунктом 10 пункту «а» частини 1 статті 31 даного Закону визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: проведення громадського обговорення містобудівної документації.
Частинами 1, 2 статті 59 вказаного Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Преамбулою Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що він встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 4 даного Закону об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Згідно з частинами 1-3 статті 8 Закону № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Аналізуючи норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оспорюваних рішень не в повній мірі було дотримано вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку.
Абзацами 1, 2 частини 1 статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно із частинами 3, 4 статті 18 даного Закону, зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів;8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов'язковими для врахування під час зонування відповідної території.
Як встановлено частиною 1 статті 19 даного Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Відповідно до частини 4, 5 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж;9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Частинами 1,2 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Отже, нормами Закону № 3038-VI регламентовано яким критеріям повинні відповідати планування та забудова територій, а нормами статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України регламентовано порядок переходу права власності на земельну ділянку при набутті права власності на будинок, споруду.
Такий перехід права власності чи користування набувається одночасно з переходом права власності на об'єкт нерухомості.
Як вбачається із долучених до справи графічних матеріалів, земельна ділянка розміром 2,41 га, про яку вказується в оскаржуваних рішеннях, знаходиться в межах ділянки площею 16,00 га, на яку позивачу надано дозволи на розробку детального плану вказаної території та відведення земельної ділянки в 2018 році.
Із матеріалів справи вбачається, що придбані з аукціону будівлі та споруди розташовані за однією адресою і взаємопов'язані між собою за одним профілем діяльності. Вони пов'язані між собою загальними інженерними мережами, під'їзними дорогами, що за своїми характеристиками вважається цілісним майновим комплексом.
Відтак подальше використання території та земельної ділянки повинно враховувати зазначені особливості.
Однак відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не були враховані ним же раніше прийняті рішення, якими позивачу надано дозвіл на розробку детального плану території та складання плану землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень, придбаних ним з аукціону площею 16,00 га та норми статей 16, 18, 19 Закону № 3038-VI, статті 120 ЗК України, частини 1 статті 377 ЦК України.
Крім того, при прийнятті рішення суд враховує наступне.
Як встановлено частинами 1, 2 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Частинами 4-6 даної статті визначено, що оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 N 290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за N 1468/20206 (далі -Порядок N 1468/20206)
Пунктом 1.1. визначено, що цей Порядок визначає механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях (далі - містобудівна документація).
Згідно п.4.1 Порядку N 1468/20206 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Як встановлено п. 4.3 даного Порядку замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Згідно з п. 4.12 Порядку детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту, розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна місцева державна адміністрація забезпечують оприлюднення містобудівної документації на місцевому рівні протягом 10 робочих днів з дня її затвердження.
Відповідачем належними та допустимими доказами не було доведено ту обставину, що рішення від 22.05.2020 № 50/67 "Про надання дозволу на розробку детального плану території"; від 11.11.2020 № 55/58 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки"; від 11.11.2020 № 55/61 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" були розміщені на офіційному сайті ради та докази того, що приймалося рішення про проведення громадських слухань та такі слухання дійсно проводились, що в свою чергу свідчить про порушення процедури прийняття відповідних рішень встановлених Законом та Порядком.
При цьому, в рішенні від 11.11.2020 № 55/58 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки" зазначається, що такі слухання проводилися.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що оскаржувані рішення не порушують прав та законних інтересів позивача, враховуючи наступне.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, позивач набув право власності на нерухомі об'єкти по АДРЕСА_1 , саме йому було надано дозволи на розробку детального плану території та розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки та отримано рішення ради в 2018 році, а тому прийняті в подальшому радою оскаржувані рішення, що стосуються даної земельної ділянки порушують його права, свободи або законні інтереси, які підлягають захисту в судовому порядку.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
Суд зазначає, що позивач, отримавши у власність об'єкти нерухомого майна, що входять до цілісного майнового комплексу, та рішення ради від 06.07.2018 № 28-16 та від 18.12.2018 № 34/17 правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому, та отримання відповідної земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень, не буде порушено чи обмежено суб'єктом владних повноважень під час прийняття рішень в межах наданих йому повноважень, що стосується цього об'єкта.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проте, відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень, наведені вимоги стосовно позивача дотримані не були, суб'єктом нагляду не дотримано балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача щодо можливості набуття прав на земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень і цілями, на досягнення яких прийнятті оскаржувані рішення, прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.
Крім того, Торчинською селищною радою при прийнятті оскаржуваних рішень порушено процедуру їх прийняття.
Також суд звертає увагу, що наявність рішень, які були оскаржені позивачем стали підставою для прийняття рішення відповідачем про відмову в затвердженні документів, поданих ним на виконання рішень 2018 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач в даній справі належним та допустимими доказами не довів правомірності винесення оскаржуваних приписів.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений згідно з квитанціями №153 від 28.12.2020 (т.1 а.с.9) та №53659350 від 11.01.2021 (т.1 а. с. 92) в сумі 2522,40 грн.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Торчинської селищної ради від 22.05.2020 № 50/67 "Про надання дозволу на розробку детального плану території"; від 11.11.2020 № 55/58 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки"; від 11.11.2020 № 55/61 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Торчинської селищної ради судові витрати у сумі 2522,40 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Торчинська селищна рада (45612, Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Незалежності, 103, код ЄДРПОУ 04333158).
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 07.06.2021