про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
09 червня 2021 р. Справа № 120/5741/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 384696,31 грн.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Як видно із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у період з 19.05.2018 по 19.03.2021 в сумі 384696,31 грн.
Такі вимоги є майновими. Відтак, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір в сумі 3846,96 грн. (1 % від ціни позову) та надати суду документ про його сплату.
Водночас позивачем з посиланням на постанову Верховного Суду від 06.06.2018 по справі № 127/23458/16-ц, практику Верховного Суду України у справах № 6-109цс12, № 6-10039св09, № 6-139цс12, № 6-121цс12 зазначено про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання цього позову.
Позивач вважає, що ініційований ним спір є спором про стягнення заробітної плати, а тому нормативною підставою для надання йому пільги із сплати судового збору є п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.
Визначаючись щодо процесуального питання пов'язаного зі звільненням позивача від сплати судового збору, враховую таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення в його користь середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.
Надаючи оцінку правовій природі спірних сум враховую, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від правового висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/3262/16 від 19.10.2018, у справі № 234/6607/17 від 18.12.2018, у постанові Верховного Суду України від 14.11.2012 у справі № 6-139цс12, в яких суди зазначили про те, що позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який входить до структури заробітної плати. При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що розміщення норм ст. ст. 116, 117 КЗпП України в розділі VII "Оплата праці" є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 06.06.2018 по справі № 127/23458/16-ц, то така не береться до уваги, оскільки врахуванню підлягають правові висновки Великої Палати Верховного Суду адже такі викладені у постанові, що прийнята пізніше і така постанова спрямована на забезпечення єдності практики Суду касаційної інстанції у спорах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за звернення до суду в розмірі 3846,96 грн, а докази оплати надати суду.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб надання доказів сплати судового збору в розмірі 3846,96 грн: отримувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович