м. Вінниця
09 червня 2021 р. Справа № 120/3443/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі №120/8478/20-а з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Тому, з метою здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2020 №ХЛ68493 без обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву.
12.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що перерахунок пенсії проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон 2262-XII).
Відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014 у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.05.2014 внесено зміни, а саме максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Тому, на думку Головного управління, підстави для перерахунку пенсії позивача із урахуванням іншого відсоткого розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення вказаного в оновленій довідці, ніж 70 % відсутні.
Ухвалою суду від 27.05.2021 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області пенсійну справу ОСОБА_1 , яку надати на адресу Вінницького окружного адміністративного суду у строк до 03.06.2021 року.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем 03.06.2021 надано витребувану пенсійну справу ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали адміністративної та пенсійної справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Пенсія за вислугу років призначена позивачу в розмірі 90% від грошового забезпечення.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 № 103, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30.08.2017 року.
Основний розмір пенсії позивача під час його перерахунку був зменшений до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 по справі №120/384/19-а зобов'язано, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років позивача в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
З урахуванням змін, що відбулися в чинному законодавстві, зокрема рішення Окружного адміністративного суду м.Києва, від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою.
Враховуючи, що Вінницький обласний військовий комісаріат відмовив у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі №№ 120/3159/20-а зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
На виконання вказаного вище рішення, Вінницький ОВК виготовлено довідку, яку для виконання передано до відповідача.
В подальшому, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2021 по справі №120/8478/20-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ68493 від 16.10.2020, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
При проведенні перерахунку на виконання судового рішення по справі № 120/8478/20-а відповідач застосував 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
За таких обставин, позивач 15.03.2021 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення згідно довідки від 16.10.2020 №ХЛ68493.
Проте відповідач відмовив у проведенні перерахунку з підстав того, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/8478/20-а не визначено відсотковий розмір пенсії, відтак перерахунок був проведений відповідно до редакції Закону №2262, чинної на дату проведення перерахунку, а саме виходячи із 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач не погоджується з такими діями, тому з метою здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Законом № 2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б” статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах “а” і “б” цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Перерахунок призначених пенсій визначено ст. 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
08.07.2011 прийнято Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, зокрема в частині другій статті 13 цифри “ 90” замінено цифрами “ 80”.
27.03.2014 прийнято Закон від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII: у частині другій статті 13 цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”. Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Законом від 27.03.2014 № 1166-VІІ внесені зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Відповідач вірно зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до Закону від 27.03.2014 № 1166-VІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Проте, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 0940/2217/18.
Стаття 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII ні Законом від 08.07.2011 № 3668-VI, ні Законом від 27.03.2014 № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та Закону від 27.03.2014 № 1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Таким чином, відповідачем протиправно зменшено розмір грошового забезпечення позивача при перерахунку основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, адже при виході на пенсію її розрахунок проводився виходячи з 90% від грошового забезпечення, а не 70%.
Враховуючи встановлену вище протиправність дій відповідача, у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за вислугу років з 01.04.2019 року з розрахунку 90% від суми грошового забезпечення, вказаних у оновленій довідці, з урахуванням раніше проведених виплат.
Більш того, відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від від 15.07.2019 по справі №120/384/19-а зобов'язано, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років позивача в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо вимоги виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, то суд вважає її обгрунтованою, оскільки пенсія йому призначена з 02 грудня 2004, що доводиться матеріалами пенсійної справи (а.с. 1), тому підстав для застосування Закону №3668-УІ та Закону № 1166-VII немає.
Також слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" містяться положення щодо пенсій призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" аналогічні положенням, які було визнано неконституційними рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 №7- рп/2016 в частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Водночас пунктом 2 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Факт того, що позивачу пенсію призначено з грудня 2004 підтверджується матеріалами по пенсійній справі.
Таким чином положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" в частині щодо обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром до позивача застосуванню не підлягають.
Положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 848-УІІІ.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Згідно з пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-УІІІ, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Крім того, суд звертає увагу що вказані зміни не мають ніякого відношення до перерахунку пенсії позивача, оскільки встановлювали конкретний період обмеження, а саме по 31 грудня 2017 року в той час, як предметом спірних правовідносин є обмеження пенсії позивача під час здійснення його перерахунку з 01.04.2019 року максимальним розміром.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вносилось.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Визначаючись щодо строку з якого позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, суд враховує, що строки перерахунку призначених пенсій визначені ст. 51 Закону №2262-ХІІ. Зокрема частиною 2 вказаної статті визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
З огляду на викладене, перерахунок пенсії позивача повинен бути проведений з 01.04.2019, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії (в даному випадку, набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
В силу ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню в його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у цій справі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.04.2019 на підставі довідки від 16.10.2020 №ХЛ68493.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 із застосуванням відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки від 16.10.2020 №ХЛ68493, яка видана на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі №120/3159/20-а, без обмеження максимальним розміром.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (іден. номер - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна