про відкриття провадження в адміністративній справі
07 червня 2021 р. Справа № 120/5627/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали:
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 38782790, місцезнаходження: вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050) в особі Управління соціального захисту населення (Правобережне) (без статусу юридичної особи, місцезнаходження: проспект Космонавтів, 30, м. Вінниця, 21021)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
02.06.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач 1), подана у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (позивач 2), до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в особі Управління соціального захисту населення (Правобережне), про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо позбавлення позивачів статусу "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" з вимогою повернення раніше виданих позивачам посвідчень "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни";
- зобов'язання відповідача повернути позивачам статус осіб, на яких поширюється Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та видати позивачам нові посвідчення "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" замість повернутих посвідчень серії № НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 ;
- визнання протиправною відмову відповідача у формі листа від 09.11.2020 за № 08-00-008-67196 у наданні (призначенні) позивачам щомісячної матеріальної грошової допомоги за рахунок коштів бюджету Вінницької об'єднаної територіальної громади на виконання рішення Вінницької міської ради від 25.09.2020 № 2409 щодо внесення змін до Комплексної програми "Основні напрямки соціальної політики Вінницької об'єднаної територіальної громади на 2015-2020 роки" та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 08.10.2020 № 2096 "Про затвердження Порядку надання щомісячної матеріальної грошової допомоги членам сім'ї загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали участь в проведенні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюється шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), членам сім'ї загиблих Героїв Небесної Сотні";
- зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачам щомісячної матеріальної грошової допомоги у визначеному розмірі з моменту виникнення такого права.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в жовтні 2020 року позивачі звернулися до відповідача із заявою про надання (призначення) їм щомісячної матеріальної грошової допомоги за рахунок коштів бюджету Вінницької об'єднаної територіальної громади на виконання рішення Вінницької міської ради від 25.09.2020 № 2409 щодо внесення змін до Комплексної програми "Основні напрямки соціальної політики Вінницької об'єднаної територіальної громади на 2015-2020 роки" та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 08.10.2020 № 2096 "Про затвердження Порядку надання щомісячної матеріальної грошової допомоги членам сім'ї загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали участь в проведенні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюється шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), членам сім'ї загиблих Героїв Небесної Сотні".
Однак листом від 09.11.2020 за № 08-00-00867196 відповідач повідомив про втрату позивачами права на статус "Член сім'ї загиблого (померлого)" згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також на користування відповідними пільгами. Крім того, відповідач запропонував позивачам терміново повернути видані їм посвідчення членів сім'ї загиблого (померлого). Втрату позивачами зазначеного статусу відповідач обґрунтував тим, що наданий ними витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 364 від 27.11.2018, в якому зазначено, що смерть військовослужбовця ОСОБА_3 "отруєння та причина смерті, так, пов'язане з проходженням військової служби". При цьому попередній витяг з протоколу № 236 від 25.07.2016, в якому зазначено, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 "захворювання та причина смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини", скасовано.
Позивачі вважають оскаржувані дії відповідача протиправними, а тому звертаються до суду з цим позовом.
Одночасно з позовною заявою позивачі заявили клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Клопотання обґрунтовується тим, що про порушення своїх прав позивачі дізналися з листа відповідача від 09.11.2020 за № 08-00-0086719, який отримали 11.11.2020. 11.05.2021, тобто своєчасно та вмежах встановленого законом шестимісячного строку, позивачі звернулися до суду з позовом про оскарження дій відповідача. Однак ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 120/4555/21-а позовну заяву було повернуто на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України (порушення правил об'єднання позовних вимог). Таку ухвалу, разом з доданою до неї позовною заявою, позивачі отримали 25.05.2021, після чого, на виконання її вимог, усунули недоліки позовної заяви та подали два окремих позови.
Відтак позивачі вважають, що пропустили строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, а тому просять суд про його поновлення.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як зазначають позивачі, про порушення своїх прав оскаржуваними діями відповідача вони дізналися 11.11.2020 з листа Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 09.11.2020 за № 08-00-00867196.
Отже, шестимісячний строк звернення до суду у цій справі завершився 11.05.2021.
Натомість позивачі звернулися до суду 02.06.2021 (згідно зі штампом Вінницького окружного адміністративного суду), тобто з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду з відповідним позов.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Суд зауважує, що під поважними причинами пропущення строку звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Такі обставини мають бути підтвердженні належними доказами.
Судом встановлено, що 11.05.2021 позивачі вперше звернулися до суду з позовом про оскарження дій відповідача, які є предметом позову у цій справі. Тобто своєчасно та у встановлений законом шестимісячний строк.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 120/4555/21-а позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особам, які її подали, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України (порушення правил об'єднання позовних вимог).
Вказану ухвалу позивачі отримали 25.05.2021.
Таким чином, встановлені судом обставини в сукупності з матеріалами позовної заяви свідчать про те, що позивачі з об'єктивних причин пропустили строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права та повинна враховуватись судами України при розгляді справ.
Так, у справі "Меньшакова проти України", № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року, пункт 53, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, п. 57). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (рішення у справі "Звольський та Звольська проти Чеської Республіки", п. 46).
Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав і в багатьох інших рішеннях ("Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).
Додатково суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Відтак відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно неповажними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому у ч. 1 ст. 2 КАС Україна.
Відтак, враховуючи з'ясовані обставини, пов'язані із неможливістю своєчасного звернення позивачів до суду, суд вважає, що у даному випадку пропущення строку звернення до суду обумовлюється об'єктивними перешкодами.
При цьому суд зауважує, що вперше позивачі звернулися до суду з цим позовом у межах шестимісячного строку звернення, тобто мали намір своєчасно виконати свій процесуальний обов'язок та діяли добросовісно. Тому позбавлення позивачів права на оскарження дій відповідача за цих обставин не є пропорційним та може вказувати на надмірний формалізм у такому важливому питанні, як доступ до правосуддя.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що заява позивачів про поновлення строку звернення до суду є підставною та підлягає задоволенню.
В решті позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Крім того, справа підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду.
Від сплати судового збору позивачі звільнені на підставі положень п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", як члени сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
При цьому додатково враховуються висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 13.05.2021 у справі № 300/2690/19, суть яких полягає в тому, що на ветеранів війни та прирівняних до них осіб поширюються пільги, встановлені у п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", крізь призму положень Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", якими зазначеним особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету.
Водночас, на думку суду, факт позбавлення позивачів статусу членів сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни у даному випадку не може свідчити про втрату ними пільг зі сплати судового збору, оскільки правомірність відповідного рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору в цій справі.
Таким чином, судом не встановлено підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відтак позовну заяву ОСОБА_1 належить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників ця справа не є справою, яка відповідно до закону повинна розглядатися та вирішуватися судом виключно за правилами загального позовного провадження, суд доходить висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Водночас, на думку суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень сторін в судовому засіданні.
Додатково суд враховує несприятливу епідеміологічну ситуацію в державі, що склалась у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби.
З наведених вище мотивів суд не вбачає підстав для розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Тому у задоволенні відповідного клопотання позивачів (згідно з пунктом 2 прохальної частини позовної заяви) належить відмовити.
Крім того, суд зазначає, що одним з принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі.
Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Принцип офіційності реалізований, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, згідно з якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
З огляду на вищезазначені норми, для забезпечення всебічного з'ясування обставин у справі і постановлення законного та обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про необхідність витребування у відповідача всіх документів, що пов'язані з існуючим спором та оскаржуваними діями з приводу позбавлення позивачів статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та відмови у наданні (призначенні) їмщомісячної матеріальної грошової допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету.
Керуючись ст.ст. 11, 32, 56, 72, 77, 80, 122, 123, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, -
1. Клопотання позивачів про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити та поновити ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_2 строк звернення до суду з цим позовом.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в особі Управління соціального захисту населення (Правобережне) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
3. Відмовити у задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
4. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
6. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.
7. Встановити позивачам 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.
8. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.
9. Витребувати з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради та зобов'язати його у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду всі документи, пов'язані з існуючим спором та оскаржуваними діями з приводу позбавлення ОСОБА_1 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та відмови у наданні (призначенні) їмщомісячної матеріальної грошової допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (в оригіналі або їх належним чином засвідчені копії).
10. Роз'яснити Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, що згідно з ч. 7, 8 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення судової ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
11. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
12. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович