м. Вінниця
08 червня 2021 р. Справа № 120/3402/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
15.04.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 25.11.2017; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період.
Ухвалою суду від 20.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
12.05.2021 на адресу суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 25764/21), у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на його необґрунтованість. Одночасно із поданням відзиву на позовну заяву, представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з тих причин, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки про порушення своїх прав останній дізнався в листопаді 2017 року, коли його було виключено зі списків особового складу військової частини, однак до суду звернувся лише в квітні 2021 року.
Розглянувши в порядку письмового провадження ініційоване відповідачем клопотання, суд враховує наступне.
Так, спір у цій справі стосується оскарження бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 01.01.2016 по 25.11.2017.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга та третя статті 122 КАС України).
Суд враховує, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення).
Разом із тим відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 223 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем (пункт 1 резолютивної частини рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" додаткова заробітна плата це винагорода, за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством та премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За визначенням використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Верховний Суд у своєму рішенні від 26.11.2019 у справі № 340/184/19 зазначив, що вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.
Тобто, положення статті 122 КАС України щодо обмеження строків звернення до суду не можуть застосовуватися у спорах щодо стягнення індексації заробітної плати, незважаючи на те, що спірні правовідносини виникли під час проходження позивачем публічної служби.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм права та правових позицій Верховного Суду, суд зазначає, що звернення особи з вимогами про виплату індексації грошового забезпечення не обмежено будь-яким строком звернення до суду.
Щодо посилань представника відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2019 у справі № 815/2681/17, від 22.01.2020 у справі № 620/1982/19, то суд відзначає, що предметом розгляду у цих справах було питання строку звернення до суду про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати. Натомість, у цій справі спірним є питання щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка, як уже було зазначено вище, є складовою частиною заробітної плати та входить до її структури.
Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем строку звернення до суду, відтак клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є безпідставним, а тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача - військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду прийняте за результатами розгляду адміністративної справи.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович