Дата документу 03.06.2021
ЄУ № 417/1291/20
Провадження №2/942/168/21
25 травня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Чалого А.В.,
за участю секретаря Войтенко О.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Марківської селищної ради, Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом, в якому просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач ОСОБА_2 та її син ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - доньку ОСОБА_4 . У 2005 році відповідач ОСОБА_2 покинула свою доньку ОСОБА_6 , яка з того часу залишилась проживати разом з позивачем, її сином ОСОБА_5 та її співмешканцем ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ухвали Марківського районного суду Луганської області про встановлення місця проживання дитини. У 2008 році відповідач ОСОБА_2 рішенням суду була зобов'язана сплачувати аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_8 , але внаслідок невиконання своїх батьківських обов'язків за вироком суду була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Крім того, позивач зазначає, що під час проживання однією сім'єю з її сином відповідач ОСОБА_2 часто залишала дитину на піклування її сина та її сім'ї, а сама зникала у невідомому напрямку та на невизначений термін, постійно зловживала спиртними напоями, не піклувалася про стан одягу дитини, не готувала їжу та не слідкувала за побутом сім'ї, а тому виховання дитини повністю лягло на сина позивача та неї з її співмешканцем (бабусю та дідуся).
У 2006 році відповідно до ухвали Марківського районного суду Луганської області була затверджена мирова угода щодо спору про встановлення місця проживання дитини ОСОБА_4 разом з сином позивача - ОСОБА_5 . 18.09.2007 шлюб між відповідачем та ОСОБА_5 був розірваний.
Позивач вказує, що у зв'язку з засудженням її сина до позбавлення волі, у 2010 році відповідач ОСОБА_2 звернулась до Марківського районного суду Луганської області з позовною заявою про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 .
У липні 2020 року ОСОБА_4 втекла від матері до своєї тітки - ОСОБА_9 , а потім позивач забрала її до себе та з 08.07.2020 дитина зареєстрована та проживає у вільний від навчання час разом з позивачем та фактично знаходиться на її повному утриманні. Будь-яких зв'язків ані фізичних, ані психологічних з матір'ю не підтримує, мати взагалі не цікавиться життям доньки, її фізичним та психологічним здоров'ям, не надає їй належної турботи, догляду та піклування. З донькою не спілкується, ніякої допомоги не надає, про стан здоров'я та умови розвитку дитини не цікавиться, тобто самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Відповідач ОСОБА_2 з липня 2020 року до теперішнього часу не виявляє до доньки ніяких батьківських почуттів, не приймає участі в її утриманні та не піклується про її розвиток, здоров'я. Не цікавиться її життям, проживає окремо від дитини та зовсім не відвідує доньку.
Позивач зауважує, що вихованням та утриманням дитини займається тільки вона, купує їй їжу, одяг, взуття та інші речі, необхідні для нормального розвитку, забезпечує її та створює їй належні умови виховання.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 22.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 11.02.2021.
11.02.2021 підготовче судове засідання перенесено на 23.02.2021, у зв'язку перебуванням головуючого по справі у нардчій кімнаті по кримінальному провадженню ЄУ №420/2003/18.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 23.02.2021 підготовче судове засідання відкладено до 22.03.2021, у зв'язку із здійсненням процесуального правонаступництва третьої особи - замінено Службу у справах дітей Марківської районної державної адміністрації Луганської області, на його правонаступника - Службу у справах дітей виконавчого комітету Марківської селищної ради, а також залучено Службу у справах дітей Новопсковської селищної ради до участі у справі.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 22.03.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 21.04.2021.
21.04.2021 по справі оголошено перерву до 25.05.2021, у зв'язку з викликом в судове засідання третьої особи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, надала пояснення згідно обставин, викладених у позові, просила суд про задоволення позовних вимог. У своїх поясненнях позивач також зазначила, що її онука ОСОБА_6 жила разом з нею від народження до 5 років, але після засудження її сина до позбавлення волі, відповідач ОСОБА_2 забрала доньку до себе, яка проживала з нею до липня 2020 року, а потім втекла. Причиною втечі позивач вказує знущання матері над дитиною, яке виражалося у тому, що відповідач постійно примушувала ОСОБА_6 доглядати за іншими дітьми відповідача, прибирати та поратися на городі, навіть у 5-річному віці. Відповідач постійно била дитину, після чергової сварки скинула її з двоярусного ліжка, після чого ОСОБА_6 зламала собі руку. В молодшому віці мати обпекла дитині ногу. Проте, вказані випадки ніяким чином не були зафіксовані ані в Службі у справах дітей, ані в поліції, хоча позивач до них зверталась з вказаними інцидентами. У 14 років ОСОБА_6 важила 29 кг, оскільки ОСОБА_2 не давала дитині їжі, а також грошей на обіди в школі, та взагалі забороняла стороннім їй щось давати та годувати. Після того, як ОСОБА_6 почала проживати разом з бабусею та дідусем, її мати жодного разу не відвідувала, не дзвонила навіть на день народження.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог та надала пояснення наступного змісту. Після укладення шлюбу з ОСОБА_5 та народження доньки ОСОБА_6 , вони разом з чоловіком та його батьками проживали в с. Курячівка. Чоловік її бив, а з його батьками у неї склалися конфліктні стосунки. У віці 5 років ОСОБА_6 забрав чоловік та його батьки, які переїхали жити до смт Новоайдар. Між колишнім чоловіком та нею була укладена мирова угода, згідно якої був встановлений графік відвідувань дитини. Після того, як ОСОБА_5 засудили до позбавлення волі, відповідач забрала доньку ОСОБА_6 до себе, оскільки дід та баба не були опікунами над онукою. Відповідач зазначає, що всі травми у дитини були випадковими - як опік, так і зламана рука. Вона ніколи не примушувала ОСОБА_6 няньчити молодших дітей та поратися на городі. Коли ні з ким було залишити ОСОБА_6 та її молодшу сестру ОСОБА_10 , відповідач брала їх з собою на город - вони там просто гралися. В школі Снєжана навчалася гарно, відповідач завжди з нею робила домашнє завдання, дитина приймала участь різних конкурсах. З 8 класу Снєжана перестала прислухатися до матері, робити уроки, стала частіше спілкуватися з бабусею, яка настроювала дитину проти неї. Відповідач вважає, що втеча доньки була спланованою, оскільки перед випускним вона їздила до бабусі, але повертатися звідти не хотіла. Приїхала ОСОБА_6 додому після дзвінка вчителя, який запросив сфотографуватися в шкільний альбом. Після цього, 07 липня минулого року ОСОБА_6 втекла до своєї двоюрідної сестри у м. Старобільськ, а звідти - до бабусі. Відповідач зазначає, що зверталась до поліції з приводу зникнення дитини, а потім до Служби у справах дітей з приводу надання рекомендацій та допомоги психолога, оскільки у дитини перехідний період. ОСОБА_2 вказує, що також зверталась до Центру надання соціальних послуг, в якому близько півроку здійснювався соціальний супровід з приводу складних стосунків із донькою ОСОБА_6 та її втечі з дому. Відповідач вказує, що перший час після втечі дитини вона намагалася з нею спілкуватися, але остання відмовлялась, мотивуючи це стресом, що виникає після такого спілкування. Потім, відповідач цікавилась життям доньки через спільних знайомих, але матеріально ніяк не допомагала, про що жалкує. Відповідач зауважує, що її доньці не подобався постійний батьківський контроль та надмірна опіка, тобто їй не дозволяли гуляти з ранку до вечора та інше, тому вона втекла до бабусі, де має більше свободи. ОСОБА_2 пояснила, що не бажає позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6 , оскільки любить її, та вважає, що всі конфліктні ситуації пов'язані з перехідним періодом дитини.
Вислухавши пояснення позивача та відповідача, допитавши свідків та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , що підтверджується, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 23.11.2005 виконавчим комітетом Бондарівської сільської ради Марківського району Луганської області, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 27.11.2007 Осинівською сільською радою Новопсковського району Луганської області.
Позивач ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4 по лінії батька, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 29.11.2001 Краснопільською сільською радою Марківського району Луганської області.
30.08.2006 ухвалою Марківського районного суду Луганської області визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 про встановлення місця проживання дитини на умовах, що дитина позивача та відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде постійно проживати з позивачем ОСОБА_5 , а відповідач ОСОБА_12 має право в будь-який час та без обмежень відвідувати доньку ОСОБА_4 та при зміні місця проживання забирати до себе доньку терміном до 7 днів протягом одного місяця.
Вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 30.10.2009 ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у зв'язку з наявністю заборгованості по виплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 .
Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 05.10.2010 відібрано малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_1 та повернуто її матері - ОСОБА_2 . Встановлено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_2 .
Зазначеним вище рішенням суду встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої ОСОБА_4 та визначення її місця проживання, оскільки внаслідок засудження ОСОБА_5 та перебування його у місцях позбавлення волі, умови мирової угоди від 30.08.2006 виконуватись не можуть.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами по справі, що у липні 2020 неповнолітня ОСОБА_4 змінила своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 на адресу: АДРЕСА_1 , де мешкають її баба ОСОБА_1 та дід ОСОБА_7 .
Згідно довідки виконавчого комітету Марківської селищної ради про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №407 від 10.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 до складу сім'ї ОСОБА_1 , 1952 р.н. входять: ОСОБА_7 , 1950 р.н. - співмешканець, ОСОБА_4 , 2005 р.н. - онука.
Актом обстеження матеріально-побутових умов №408 від 10.08.2020 встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом зі співмешканцем ОСОБА_7 та онукою ОСОБА_4 . Сім'я проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження встановлено, що в помешканні дотримуються санітарно-гігієнічних норм проживання. Для проживання ОСОБА_4 є в наявності окрема кімната. Всі умови для проживання неповнолітньої дитини створені.
З побутової характеристики №418, виданою 26.08.2020 виконавчим комітетом Марківської селищної ради вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом зі співмешканцем ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 пенсіонер за віком, займається веденням особистого господарства, за характером добра, спокійна, не конфліктна, працьовита, веде здоровий спосіб життя, скарг від жителів села до сільської ради не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувалися.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2020 навчається за денною формою навчання в Марківському професійному аграрному ліцеї за професією «Кухар, кондитер» на І курсі, та проживає у гуртожитку ліцею, що підтверджується довідкою від 07.10.2020, виданою директором Марківського професійного аграрного ліцею.
Згідно характеристики Марківського ПАЛ - ОСОБА_4 за період навчання зарекомендувала себе ученицею, яка цікавиться майбутньою професією, має оцінки середнього та достатнього рівня, систематично виконує домашнє завдання, на заняттях не завжди активна та уважна, бере активну участь у житті групи та ліцею, підтримує дружні стосунки з одногрупниками. Бабуся та дідусь приділяють належну увагу вихованню онуки, цікавляться її навчанням.
Відповідач ОСОБА_2 , 1986 р.н. проживає у АДРЕСА_3 та має такий склад сім'ї: ОСОБА_13 , 1978 р.н. - чоловік, ОСОБА_14 , 2009 р.н. - донька, ОСОБА_15 , 2011 р.н. - донька, ОСОБА_16 , 2012 р.н. - син, ОСОБА_17 , 2016 р.н. - донька, ОСОБА_18 , 2017 р.н. - син, ОСОБА_19 , 2020 р.н. - син, про що виконкомом Новопсковської селищної ради видана довідка №9 від 10.02.2021.
З побутової характеристики, виданою 10.02.2021 виконкомом Новопсковської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_2 проживає в с. Макартетине з 2007 року разом з чоловіком ОСОБА_13 , з яким має шестеро спільних дітей. також ОСОБА_2 має старшу доньку від першого шлюбу - ОСОБА_4 , 2005 року народження, яка з нею на даний момент не проживає. ОСОБА_2 не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дітьми. Стоїть на обліку у центрі надання соціальних послуг Новопсковської селищної ради, як сім'я, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв'язку з втечею дитини з дому. З сусідами та односельчанами ОСОБА_2 має нормальні відносини. Має неврівноважений характер, у зв'язку з чим виникали конфлікти з вчителями, директором школи та соціальними службами через жорстоке поводження матері зі старшою донькою, методом виховання якої був підвищений тон, погрози, лайки. ОСОБА_2 гарна господиня, проте, авторитетом і повагою в селі не користується через шкідливі звички та конфліктний характер. Притягувалася до адміністративної відповідальності.
Згідно акту обстеження житлових умов заявника, складеного 09.02.2021, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , житловий будинок складається з 3-х кімнат та має площу 46,2 кв.м. В будинку є газ, водопровід, каналізація, індивідуальне опалення. В будинку проживає багатодітна родина, санітарно-гігієнічні норми проживання дотримуються, умови для проживання дітей створені.
ОСОБА_2 виконує всі медичні рекомендації та вимоги відносно здоров'я своїх дітей, профілактичні щеплення дітям виконуються вчасно, без відмовлень, що підтверджується довідкою №8 від 08.02.2021, виданою Макартетинським фельдшерським пунктом.
З довідок, виданих Головним управлінням у Чернівецькій області, вбачається, що у період з 01.06.2013 по 30.11.2013, з 01.12.2013 по 31.05.2014, з 01.06.2015 по 30.11.2015 ОСОБА_2 не отримувала аліменти, стягнуті рішенням Новопсковського районного суду Луганської області з ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_4 у сумі 400,00 грн. щомісячно, оскільки засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в Сокирнянській виправній колонії №67, утримання по аліментах не проводяться, оскільки у останнього відсутня заробітна плата.
Згідно постанови про відмову у порушення кримінальної справи від 24.09.2010, винесену Марківським РВ УМВС, 18.08.2010 приблизно об 11-00 год ОСОБА_2 прийшла до ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , щоб побачити свою малолітню доньку ОСОБА_6 , яка на даний час мешкає зі своїм дідусем ОСОБА_7 за вказаною адресою. Під час розмови, зі слів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 не давав їй доньку ОСОБА_6 , виражався на її адресу нецензурною лайкою, а також наніс декілька ударів ногою по спині. ОСОБА_7 відмовився від факту вчинення хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень та пояснив, що ОСОБА_2 виражалася нецензурною лайкою на його адресу та вдарила його рукою в область голови.
Висновком оцінки потреб сім'ї Молочкових №430 від 19.03.2021 встановлено наявність складних життєвих обставин.
19.03.2021 КУ «Центр надання соціальних послуг Новопсковської селищної ради» складено акт оцінки потреб сім'ї ОСОБА_20 , в якому зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_13 виконують батьківські обов'язки щодо своїх малолітніх дітей. Батько багато часу працює. В матері зі старшою донькою ОСОБА_6 складні стосунки, які стали причиною втечі неповнолітньої з дому.
У висновку, що є додатком до рішення виконкому від 18.05.2021 №12/19, зазначено, що Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради, враховуючи думку дитини ОСОБА_4 , яка пояснила, що позбавлення матері відносно неї батьківських прав вважає недоцільним, оскільки вона взагалі не знає свого батька і не розуміє як в подальшому буде разом з ним проживати, дійшла до висновків про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, у висновку вказано, що начальником служби проведено бесіду з неповнолітньою ОСОБА_4 в присутності бабусі та дідуся, з якої встановлено, що причиною втечі дівчинки з дому став конфлікт дитини з матір'ю, в поясненні неповнолітня зазначила, що поки вона жила з матір'ю та її била та ображала, також дівчинка хоче жити з бабусею та дідусем, навчатися в Марківці, щоб мама не заважала їй жити і навчатися там, де вона хоче, якщо її примусово повернуть до матері, то її більше ніхто не знайде. Психолого-педагогічною характеристикою, наданою в.о. директора Марківського професійного аграрного ліцею, встановлено, що вихованням неповнолітньої ОСОБА_4 займається бабуся, також вона цікавиться навчанням та поведінкою онуки, приїздить на батьківські збори та при потребі, але, на жаль, ні баба, ні дід авторитетом для дівчинки не є, їм буває складно знайти спільну мову. Протягом 2020-2021 навчального року бабусю неодноразово запрошували до ліцею на бесіди з приводу поведінки та пропусків уроків ОСОБА_6 , бесіди бажаного результату не дали, порушення поведінки мають місце і зараз, крім пропусків уроків без поважних причин, конфлікти з одногрупниками на уроках і після них, погрози через месенджери, штурханина, лайка, часті крики, істерики, бійки, з'ясування стосунків з мешканцями гуртожитку ліцею, крики та лайки на викладачів і рідних; останнім часом помічено в месенджерах Снєжани повідомлення, що містять суіцидальний характер. За час навчання в ліцеї мати жодного разу не поцікавилась ОСОБА_6 , дівчина згадує часи проживання з матір'ю лише негативно. Спираючись на проведену психодіагностику та спостереження, зауважено, що переважним є холеричний темперамент, поведінка протягом навчального року має риси неврівноваженості, бувають стани афекту, розвиток здібностей на низькому рівні. Свій професійний вибір зробила несвідомо, під примусом бабусі.
В судовому засіданні представник третьої особи підтримала висновок Служби у справах дітей Новопсковської селищної ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , затверджений рішенням виконкому Новопсковської селищної ради №12/19 від 18.05.2021.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_21 пояснила, що вона працює фельдшером в с. Макартетине. З приводу даної справи їй відомо, що в минулому році ОСОБА_4 пішла з дому. Відношення до неї з боку матері було не дуже гарне, в молодших класах до ОСОБА_21 зверталися працівники школи, в якій навчалась ОСОБА_6 , з приводу синців на тілі дитини. Згідно профілактичних медоглядів - у Снєжани встановлений діагноз «недостатня маса тіла». Свідок повідомила, що дівчинка ніколи не зізнавалася, що мати її б'є, говорила, що це хтось інший. Коли ОСОБА_6 зламала руку свідок знаходилась у відпустці, з опіками мати дитини до свідка не зверталась.
Свідок ОСОБА_22 пояснила суду, що з 2010 року була вихователем в дитячому садочку, який відвідувала ОСОБА_23 , потім була в неї учителем молодших класів, та до 9 класу спостерігала за життям ОСОБА_6 , оскільки була директором школи, в якій дитина навчалася. Свідок пояснила, що з ОСОБА_2 у неї склалися конфліктні стосунки з приводу її відносин зі старшою донькою ОСОБА_6 . В початкових класах у дитини часто були присутні синці на обличчі, дитина була психологічно подавлена, емоційний стан був нестабільний, на уроках була тривожна. З приводу фізичного насильства складались доповідні, які надавались до Служби у справах дітей та у відділ освіти. У 2011 році ОСОБА_2 писала розписки в Службі у справах дітей, що вона доньку не б'є. Коли ОСОБА_6 з'являлась у школі с синцями та пропускала тривалий час шкільні заняття - робили відвідування, під час якого ОСОБА_24 не пускала до дому, після чого приходив соціальний інспектор і складав відповідний акт. У 2014 році ОСОБА_6 зламала руку та з поламаною руку прийшла до школи, однак нікому нічого не говорила, вчитель визвала фельдшера до школи тільки, коли побачили велику пухлину на плечі. ОСОБА_2 також прийшла до школи, але вона була дуже агресивна, кричала, у зв'язку з чим була викликана поліція. Свідок зазначає, що з 2017 року фізичних слідів на тілі дитини не було, однак дівчинка була емоційна, неспокійна. В школі проводили бесіди з матір'ю ОСОБА_6 та пояснювали, що дитина повинна відпочивати у літніх таборах, з цього приводу звертались і до бабусі, проте, результатів це дало. ОСОБА_2 також не використовувала свою можливість на безоплатне харчування дитини в школі, гроші на харчування ОСОБА_6 батьки давали не завжди. Свідок ОСОБА_22 зазначила, що дитина була одягнута чисто, охайно, з зачіскою. В початкових класах дівчинка часто пропускала уроки, пропуски траплялися в той період, коли на дитині були синці а мати надавала пояснення - за сімейними обставинами. Снєжана навчалася гарно, завжди була підготовлена до уроків, в дитячому садочку була дуже розвинута, але виражала страх перед матір'ю , коли були виховні заходи - вона замикалася , нервувала та плакала. При відвідуванні сім'ї ОСОБА_20 складалися акти, згідно яких не було встановлено порушень санітарно-гігієнічних норм - в хаті завжди було прибрано, в наявності були іграшки, місце для уроків, окреме ліжко. У період 2018-2020 роки конфліктних ситуацій у свідка з відповідачем не траплялося, однак у цей час ОСОБА_6 була помічена на крадіжках коштів, але ці випадки в поліції не фіксувались, а проводились індивідуальні бесіди з матір'ю. Свідок вказує, що викрадені гроші дитина тратила на їжу. У 2020 році ОСОБА_6 закінчила 9 класів, була на вручені диплому разом з матір'ю, дитина була одягнута святково з зачіскою та з букетом.
Свідок ОСОБА_9 пояснила в судовому засіданні, що вона є тіткою ОСОБА_4 по лінії батька та донькою позивача ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_6 росла до 5 років з її матір'ю, а потім за рішенням суду ОСОБА_2 забрала її до себе. На думку свідка ОСОБА_2 не стала для ОСОБА_6 матір'ю та не полюбила її. В період, коли ОСОБА_6 навідувала сім'ю ОСОБА_9 вона мала не доглянутий вигляд, була брудна, голодна, не навчена особистій гігієні. Дочка свідка завжди купувала ОСОБА_6 одяг та взуття, дарила телефони. В день втечі ОСОБА_6 приїхала до доньки ОСОБА_9 , а потім до неї та бабусі. ОСОБА_6 була дуже налякана, однак нічого не казала чи б'є її мати, ні на що не скаржилася. Свідок вважає, що дитина має психологічні проблеми - вона дуже знервована, але ні в чому не зізнається. ОСОБА_9 пояснила, що про умови проживання та виховання ОСОБА_6 їй нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є дідом ОСОБА_4 та співмешканцем позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_2 та його син ОСОБА_5 були одружені, однак з самого народження доньки ОСОБА_25 покидала на кілька днів свою новонароджену дитину, а потім поверталася до дому у стані алкогольного сп'яніння, а тому вихованням дитини займались він та його співмешканка ОСОБА_1 . Коли дитині було 5 років відповідач забрала дитину до себе, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 було засуджено до позбавлення волі. Свідок ОСОБА_7 вважає, що ОСОБА_2 забрала дитину до себе, оскільки вона збиралася народити третю дитину, за яку могла отримати велику суму державної допомоги. Свідок вказує, що мати завжди знущалася зі старшої доньки - била її, заставляла з 5 років робити на городі, умисно зламала їй руку, скинувши з другого ярусу ліжка та обпекла ногу окропом, при цьому в лікарню не зверталась. Після того як ОСОБА_6 втекла з дому, в Службі у справах дітей разом з ОСОБА_2 було вирішено питання, що онука залишиться проживати в сім'ї ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 , про що були написані відповідні розписки. Свідок ОСОБА_7 зазначив, що причини втечі дитина не пояснила, проте сказала, що більше не може терпіти матір, яка заставляє її робити хатні справи, а сама в цей час вживає алкогольні напої.
За клопотанням позивача ОСОБА_1 суд заслухав думку неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , яка пояснила, що підтримує позовні вимоги бабусі. ОСОБА_4 зазначила, що вона хоче проживати разом з дідом та бабою, з якими краще ніж з матір'ю. Неповнолітня ОСОБА_4 також пояснила, що мати до неї відносилася по-різному - вона її часто сварила, ніколи не хвалила, однак з яких причин вона пояснити не може, конфліктні ситуації у них виникали з будь-яких причин. Мати била ОСОБА_4 , поводилась з нею завжди жорстко, ображала її , у неї була заламана рука, під час проживання разом з матір'ю, остання вживала алкогольні напої. ОСОБА_4 пояснила, що не хоче щоб мати приймала участь у її житті, про наслідки позбавлення її матері батьківських прав відносно неї їй нічого невідомо.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, врахувавши думку неповнолітньої дитини, яка зводиться до того, що вона хоче проживати разом з бабою та дідом по лінії батька, а також її психологічний стан, пояснення сторін та свідків, які мають розбіжності та здебільшого містять суб'єктивні міркування з приводу обставин справи, які матеріалами справи не підтверджені, наявність конфлікту між відповідачем та батьками її колишнього чоловіка, які не можуть дійти порозуміння у питаннях виховання дитини, а також те, що мати дитини виявляє намір спілкуватись з донькою, проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, належних та допустимих доказів свідомого ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав, позивачем не надано.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити повністю.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 30 листопада 2001 Марківським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 13 березня 2009 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Новопсковської селищної ради, ЄДРПОУ 42886818, знаходиться за адресою: вул. Шкільна, буд. 3, смт. Новопсков, Старобільський (Новопсковський) район, Луганська область.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 03 червня 2021.
Головуючий суддя: А.В.Чалий