Справа №403/158/21 провадження № 2-а/403/3/21
про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2021 року смт.Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Цимбалюка Олександра Олександровича, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, третя особа: відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в адміністративній справі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача інспектора СРПП відділення поліції №1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції Цимбалюка О.О. та ГУНП в Кіровоградській області про: 1) скасування постанови серії БАА №080911 від 22.04.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та 2) закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно положень п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.160 КАС України, а саме: позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (п.5 ч.5 ст.160 КАС України) з огляду на те, що посилаючись на незаконність винесеної сержантом поліції Цимбалюком О.О. постанови, в якій зазначено про здійснення позивачем, як водієм, керування автомобілем марки «DAEWOO LANOS», не будучи пристебнутим ременем безпеки, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, позивачем не було додано до позовної заяви та її копій копій належного йому посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документу на вказаний в оскаржуваній постанові транспортний засіб з метою перевірки судом дотримання суб'єктом владних повноважень вимог ч.2 ст.2 КАС України.
Таким чином, з метою усунення вказаного недоліку позовної заяви, позивачу по справі необхідно подати до суду належним чином оформлену позовну заяву, зазначивши в ній: докази на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зокрема, обставин наявності у позивача посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на цей транспортний засіб, зазначений в оскаржуваній ним постанові, для з'ясування судом питання про належність позивача до суб'єктів відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та з метою перевірки судом дотримання суб'єктом владних повноважень вимог ч.2 ст.2 КАС України; або обґрунтувати підстави відсутності у позивача зазначених документів чи одного з них.
На виконання вимог ч.4 ст.161 КАС України позивач ОСОБА_1 зобов'язаний додати до позовної заяви копії письмових доказів на підтвердження обставин, на яких грунтуються заявлені ним позовні вимоги, зокрема, посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб (у разі їх наявності).
Згідно положень ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суддею встановлено, що позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви не було подано документа на підтвердження сплати ним судового збору або звільнення від його сплати з підстав, передбачених законом.
Одночасно з цим, в позовній заяві позивачем викладене клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення його від сплати судового збору з огляду на те, що він має статус внутрішньо переміщеної особи, не має постійного місця роботи та в силу тяжкого матеріального стану не може оплатити судовий збір.
При вирішенні вказаного клопотання суддя приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 року.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Враховуючи необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» (на дату звернення позивача до суду) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року був визначений у розмірі 2270 грн. 00 коп..
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті на користь держави за подання до суду позовної заяви при оскарженні постанов у справах про адміністративне правопорушення, становить 454 грн. 00 коп. (0,2 х 2270 грн. 00 коп.).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ст.8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст.5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст.5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18).
Отже, єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ч.1 ст.9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Натомість визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обгрунтовується рівень її майнового стану та вичерпного переліку яких закон не містить.
З урахуванням викладеного, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення Європейського судуз прав людини у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
На підтвердження майнового стану та неможливості сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви були додані копії: довідки від 20.10.2014 року №3523000009 про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про відсутність у нього доходів за період з 01.07.2020 року по 31.12.2020 року.
Разом з тим, наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи та відсутність постійного місця роботи не є достатніми обставинами на підтвердження його тяжкого матеріального становища, з огляду на неповідомлення позивачем джерела отримання ним грошових коштів, за рахунок яких він, будучи особою працездатного віку та не маючи постійної роботи і систематичного доходу (в тому числі, у виді заробітної плати), здійснює своє життєзабезпечення (придбання продуктів харчування, одягу, оплату комунальних послуг за місцем проживання, утримання транспортного засобу, що перебуває в його користуванні і та ін.).
Отримання позивачем ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги як внутрішньо переміщеною особою в порядку ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» також не доводить відсутності в нього доходу, як обставини, що унеможливлює сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі, з урахуванням того, що відповідно до приписів ст.5 Закону України «Про судовий збір» наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не надає йому пільг щодо сплати судового збору.
Додані до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків не містять інформації про доходи позивача ОСОБА_1 за повний 2020 рік (рік, що передував зверненню до суду), оскільки охоплюють лише шестимісячний період.
Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
З огляду на викладене, додані позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви копії документів на підтвердження наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, не можуть свідчити про дійсний майновий стан позивача з огляду на ненадання до суду інших відомостей щодо наявності чи відсутності у нього майна та майнових прав (вкладів в банківських установах, нерухомого та рухомого майна, з якого отримується дохід, державної допомоги, сукупного доходу родини, наявність утриманців тощо). За вказаних обставин позивачем ОСОБА_1 не було доведено існування об'єктивної неможливості сплати ним судового збору в сумі 454,00 грн. за подання до суду позовної заяви щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 для виконання вимог ч.3 ст.161 КАС України необхідно сплатити судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг.с-ще Устин/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230;
банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);
код банку (МФО): 899998;
рахунок: UA348999980313101206000011555
(судовий збір (Державна судова адміністрація України));
*;101; ___ (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серії та номер паспорта громадянина України, якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття такого реєстраційного номера, повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України та має відповідні відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ позивача), Устинівський районний суд Кіровоградської області);
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Оригінал платіжного документа додати до позовної заяви.
У разі звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», роз'яснити позивачу необхідність зазначення ним даної інформації у поданій до суду заяві тадодати до заяви документ (ти), що підтверджує (ють) підстави звільнення його від сплати судового збору.
Щодо викладеного позивачем ОСОБА_1 у поданій до суду позовній заяві клопотання про визнання поважними причини пропуску ним строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та поновлення пропущеного процесуального строку, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналогічна правова норма щодо строку оскарження закріплена і в ч.2 ст.286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 вказує про те, що причиною пропуску ним строку на подання даного позову є: несвоєчасне вручення йому оскаржуваної постанови (не в день її винесення), а отримання її поштою лише 30.04.2021 року, що підтверджується конвертом; належність в оскаржуваній постанові підпису про її отримання не йому, а іншій особі; вирішення ним питання про залучення для представництва його інтересів адвоката системи безоплатної вторинної правової допомоги; велика кількість святкових днів у травні місяці.
Разом з тим, у доданій позивачем до позовної заяви копії постанови серія БАА №080911 від 22.04.2021 року через низьку якість копіювання останньої неможливо дослідити зміст графи 9 «Копію постанови мною отримано», а з доданої до позовної заяви копії лицьової сторони поштового конверта, адресованого позивачу ОСОБА_1 з цієї ж причини не вбачається наявності дати, яка б підтверджувала вручення йому копії постанови саме 30.04.2021 року.
Жодного належного письмового доказу на підтвердження дати звернення позивача з відповідною заявою до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви також додано не було.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №686/28291/19, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з'ясувати дату отримання цієї постанови.
До поважних причин пропуску процесуальних строків відносяться обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій (правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 09.11.2020 року у справі №420/1813/19).
Відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Подання позовної заяви без дотримання вимог, встановлених ст.161 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.169 КАС України).
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 для виконання вимог ч.6 ст.161 КАС України з метою встановлення дати отримання ним оскаржуваної постанови та вирішення судом питання про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом, необхідно додати до заяви про поновлення вказаного процесуального строку письмові докази на підтвердження зазначених ним обставин, що обумовили його пропуск, зокрема: отриманий ним примірник постанови серія БАА №080911 від 22.04.2021 року, а не його копію; оригінал поштового конверта, копія лицьової сторони якого була ним додана до позовної заяви, та будь-який інший доказ (наприклад, копію форми 8 по доставній дільниці смт.Устинівка за 30.04.2021 року, в якій має міститися відмітка про отримання позивачем цієї дати рекомендованого листа під підпис) на підтвердження отримання оскаржуваної постанови 30.04.2021 року; копію заяви або іншого документа на підтвердження дати звернення до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою вирішення питання про призначення йому адвоката для надання правової допомоги.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.171 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.
Відповідно до приписів ч.2 ст.169 КАС України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, позивачу ОСОБА_1 необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. ст.ст.80, 94, 160, 161, 169, 171, 241, 248, 256, 294 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Цимбалюка Олександра Олександровича, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, третя особа: відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в адміністративній справі - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що у разі виконання ним вимог ст.ст.160, 161 КАС України відповідно до ухвали суду у встановлений судом строк, позовна заява вважається поданою в день її первинного подання до суду та приймається до розгляду. Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.Ю.Атаманова