02.06.2021
ЄУН №389/2880/20
Провадження №2/389/637/20
02 червня 2021 року м.Знам'янка
Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Ткаченка Б.Б.
за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадженняв приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
12.10.2020 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання та використання платіжної картки №97726475, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.06.2012 між ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання та використання платіжної картки № НОМЕР_1 на підставі заяви відповідача №97726475 з висунутою у п.1 пропозицією (офертою) про укладення цього договору, що була акцептована (прийнята) банком 14.06.2012 з відкриттям поточного рахунку № НОМЕР_2 і випуском платіжної картки на ім'я відповідача. Відповідно до п.3 заяви відповідач погодилася, що невід'ємною частиною договору про картку є Умови по карткам - Тарифи та Умови по карткам, розміщені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет, з яким клієнт може в будь-який час ознайомитися. Згідно з п.7.10 Умов по карткам ОСОБА_1 зобов'язалася у випадку отримання кредитів в рамках договору про картку погасити такий кредит відповідно до Умов по карткам, а також сплатити банку відсотки за користування кредитом та інші платежі, передбачені діючими в банку тарифами.
Разом з тим, в порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість в сумі 31879 грн. 43 коп., яку банк, відобразивши в заключному рахунку-виписці, вимагав з дотриманням положень п.8.16 Умов по карткам погасити листами від 13.02.2018 та від 05.02.2020. Оскільки вимога банку не була задоволена відповідачем, тому станом на 05.10.2020 утворилася заборгованість в розмірі 34327 грн. 87 коп. з яких: 31879 грн. 43 коп. сума заборгованості; 2448 грн. 44 коп. 3% річних, нарахованих в порядку ст.625 ЦК України за період з 14.03.2018 (перший день після закінчення 30-тиденного строку оплати заключного рахунку-виписки - п. 4.18 Умов по карткам) по 05.10.2020.
Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку, тому позивач, як правонаступник первісного кредитора ПАТ «Банк Русский Стандарт», просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.
16.02.2021 відповідачем подано відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку зі спливом позовної давності посилаючись на те, що 14.06.2012 вона дійсно уклала з ПАТ «Банк Русский Стандарт» договір про надання та використання платіжної картки з кредитним лімітом у розмірі 6000 грн. Вказаними коштами вона користувалася та періодично здійснювала платежі в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування ними. Однак у липні 2014 року вона припинила виконання зобов'язання за договором, оскільки відділення банку у Кіровоградській області за місцем її проживання були закриті, відомі номери телефонів не відповідали. З 2014 року ПАТ «Банк Русский Стандарт» з вимогою про стягнення заборгованості до неї не звертався, його правонаступники про своєї існування не повідомляли. Про існування АТ «Банк Форвард», як правонаступника ПАТ «Банк Русский Стандарт», вона дізналася тільки у 2020 році, коли приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. 19.09.2019 вчинила виконавчий напис №386 про стягнення з неї на користьАТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №97726475 від 14.06.2012 в розмірі 31879 грн. 43 коп., внаслідок чого на її банківський рахунок було накладено арешт. Разом з тим, рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 16.06.2020 зазначений вище виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.
Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки останній платіж в рахунок погашення заборгованості нею був здійснений у липні 2014 року, а позивач звернувся до суду у жовтні 2020 року. Договір про збільшення позовної давності вона не підписувала, жодної вимоги від банку про стягнення заборгованості не отримувала.
01.03.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому вказує, що згідно з положеннями п.8.16 Умов по карткам банк має право на власний розсуд визначити момент витребування Кредиту та у будь-який момент часу вимагати від Клієнта погашення заборгованості в повному обсязі шляхом формування й направлення Клієнту Заключного Рахунку-виписки - документу, що містить вимогу Банку до Клієнта про повне погашення Клієнтом всієї заборгованості за Договором про картку (п.1.15 Умов по картках). Сума, вказана в Заключному Рахунку-виписці, є повною сумою заборгованості на дату його виставлення Клієнту (п.4.19 Умов по карткам). Погашення Заборгованості на підставі виставленого Банком Клієнту Заключного Рахунку-виписки проводиться шляхом розміщення Клієнтом на Рахунку грошових коштів в обсязі, достатньому для погашення Заборгованості (п.4.21 Умов по картках). Згідно з наданою Заключною вимогою банк скористався своїм правом дострокової вимоги погашення кредиту. Відповідно до вимоги боржник мав сплатити заборгованість до 13.03.2018, а тому перебіг позовної давності починається з 14.03.2018. Загальна позовна давність встановлюється у три роки, банк звернувся до суду з позовом 07.10.2020. У зв'язку з цим вважає, що позивачем дотримано строк позовної давності при зверненні до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, у поданій 10.12.2020 суду заяві просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, однак у поданому суду відзиві розгляд справи просила провести за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно із заявою №97726475 від 14.06.2012 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», з пропозицією (офертою) в п.1) про укладення договору про надання та використання платіжної картки.
14.06.2012 ПАТ «Банк Русский Стандарт» акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в зазначеній вище заяві ОСОБА_1 , і уклав з нею Договір про надання та використання платіжної картки № НОМЕР_1 , шляхом здійснення дій, які відповідно до п.2.1 заяви вважаються акцептом оферти відповідача, а саме: відкрив останній картковий рахунок та випустив на її ім'я платіжну картку.
Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, наслідком акцепту (прийняття) ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», оферти (пропозиції), викладеної в п.1 заяви ОСОБА_1 , став факт укладення Договору про картку.
Згідно з п.1 підписаної ОСОБА_1 заяви Договір про картку укладений на умовах, викладених в цій Заяві, Тарифах по картках Банку та Умовах надання та обслуговування платіжних карток Банку. Відповідно до п.3 Заяви ОСОБА_1 розуміє і погоджується з тим, що складовою та невід'ємною частиною Договору про картку є Умови по карткам та Тарифи по карткам, з якими вона ознайомлена, повністю згідна, їх зміст розуміє та їх положень зобов'язується неухильно дотримуватися.
Відповідно до п.4.1 Умов по карткам, які є невід'ємною частиною договору про картку, заборгованість клієнта перед банком за цим договором виникає в результаті: надання банком клієнту кредиту; нарахування банком процентів, що належать до сплати клієнтом за користування кредитом; нарахування банком плат і комісійних винагород, що належать до сплати клієнтом; виникнення інших грошових зобов'язань клієнта перед банком, визначених договором про картку (у тому числі тарифами та/або умовами по карткам).
Згідно з п.7.10 Умов відповідач зобов'язалася своєчасно погашати заборгованість, сплачувати банку відсотки за користування кредитом та інші платежі, передбачені діючими в банку тарифами.
Відповідно до п.4.18 Умов по карткам погашення заборгованості повинне бути здійснене Клієнтом у строк не пізніше 30 календарних днів від дня виставлення Заключного Рахунку-виписки.
Як зазначається позивачем, 13.02.2018, а потім повторно 05.02.2020 Банк направив відповідачу Заключний Рахунок-виписку з вимогою погасити заборгованість за договором про картку в сумі 31879 грн. 43 коп., проте в порушення умов договору про картку вказана заборгованість відповідачем погашена не була.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Банком було виконані належним чином зобов'язання за укладеним договором. Отримання кредитних коштів та користування ними відповідно до умов укладеного кредитного договору відповідачем не оспорюється.
Проте, відповідач не виконала належним чином зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 34327 грн. 87 коп. з яких: 31879 грн. 43 коп. сума заборгованості; 2448 грн. 44 коп. 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, за якою боржник зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, неповерненням кредиту, несплатою процентів відповідач в односторонньому порядку порушила зобов'язання, що витікають з умов кредитного договору, що є неприпустимим і тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Разом з цим, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності у справі.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.
Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з укладеного між сторонами договору від 14.06.2012, на ім'я відповідача Банком був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 та випущено платіжну картку. У п.3 зазначеного договору зазначено, що строк дії кредитного ліміту під операції з Карткою буде відповідати строку дії Договору про картку.
Згідно з п.2.16 Умов по карткам, які є невід'ємною частиною договору про картку, договір діє до повного погашення Заборгованості Клієнтом на підставі виставленої Клієнту Банком Заключної вимоги, або припиняє свою дію у випадку припинення трудових правовідносин між Клієнтом і Компанією, але не раніше повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань перед Банком.
Відповідно до п.8.16 Умов по карткам банк має право на власний розсуд визначити момент витребування Кредиту і вимагати погашення Клієнтом Заборгованості в повному обсязі, сформувавши й направивши Клієнтові Заключний Рахунок-виписку - документ, що містить вимогу Банку до Клієнта про повне погашення Клієнтом заборгованості за Договором про картку (п.1.15 Умов по картках). Сума, вказана в Заключному Рахунку-виписці, є повною сумою заборгованості на дату його виставлення Клієнту (п.4.19 Умов по карткам). Погашення Заборгованості на підставі виставленого Банком Клієнту Заключного Рахунку-виписки проводиться шляхом розміщення Клієнтом на Рахунку грошових коштів в обсязі, достатньому для погашення Заборгованості (п.4.21 Умов по картках).
Таким чином, закінчення терміну кредитування визначено сторонами моментом вимоги у спосіб, передбачений п.п.2.16, 4.18, 4.19, 8.16 Умов по карткам, за якими договір діє до повного погашення заборгованості на підставі виставленого клієнту банком заключного рахунку-виписки.
Частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Оскільки судом не встановлено факту укладення сторонами договору про збільшення позовної давності, суд вважає, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність у 3 роки.
Згідно з п.4.18 Умов по карткам з метою погашення Клієнтом Заборгованості Банк виставляє Клієнту Заключний Рахунок-виписку. Погашення Заборгованості повинно бути здійснене Клієнтом у строк не пізніше 30 календарних днів від дня виставлення Заключного Рахунку-виписки. Днем виставлення Банком Клієнту Заключного Рахунку-виписки є день його формування і направлення Клієнту.
Як вказує позивач, 13.02.2018, а потім повторно 05.02.2020 Банк направив відповідачу Заключний Рахунок-виписку з вимогою погасити заборгованість за договором про картку. Відповідно до вказаного Рахунку відповідач мала сплатити заборгованість до 13.03.2018, а тому перебіг позовної давності починається з 14.03.2018.
На підтвердження звернення до суду в межах строку позовної давності позивачем до матеріалів справи додані Заключний Рахунок-виписка від 14.06.2012 з вимогою про сплату заборгованості у строк до 13.03.2018, та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане відповідачем 05.02.2020.
Проте зазначені докази судом до уваги не приймаються, оскільки відомості щодо направлення Заключного Рахунку-виписки 13.02.2018 в матеріалах справи відсутні, а відповідно до п.4.18 Умов по карткам днем виставлення Банком Клієнту Заключного Рахунку-виписки є день його формування і направлення Клієнту.
Також суд не приймає до уваги копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від АТ «Банк Форвард, що було отримано відповідачем 11.02.2020, оскільки з такого повідомлення неможливо встановити яке саме поштове відправлення було вручене відповідачу.
Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Так, у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №662/1375/18 зроблено висновок про те, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Зважаючи на це, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунку заборгованості за договором №97726475 від 14.06.2012 та меморіального ордеру №73 від 15.04.2016, останній платіж в рахунок погашення кредиту був здійснений ОСОБА_1 15.04.2016 у розмірі 1100 грн.
Оскільки останній платіж на погашення заборгованості було здійснено позичальником 15.04.2016, тому з цього часу банк міг довідатися про порушення своїх прав, проте з позовом до суду до позичальника звернувся 12.10.2020, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
За таких умов, оскільки позивач пропустив строк позовної давності щодо заборгованості, то він також втратив і право стягнути 3% річних на цю суму, адже 3% річних входять до складу грошового зобов'язання.
Частини 3, 4 статті 267 ЦК України регламентують, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, ст.ст.253, 256, 257, 259, 261, 267, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 638, 642, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 263, 264, 265, 273, 274-279 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Банк Форвард», місцезнаходження: вул.Саксаганського,105, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34186061.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне рішення суду складено 07 червня 2021 року.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко