Справа № 361/5694/15-ц
Провадження № 4-с/361/65/21
02.06.21 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гридасова А.М., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -
Адвокат Чугуєнко Д.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця за виконавчим провадженням 54224097, та просив скасувати винесені постанови у виконавчому провадженні.
Під час вивчення матеріалів скарги виявлено обставини, які свідчать про недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до суду з такими скаргами і, які перешкоджають її розгляду та дають підстави для залишення зазначеної скарги на бездіяльність державного виконавця без руху.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Частиною першою ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Крім того, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Таким чином, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, які передбачені положеннями ЦПК України.
Вивчивши подану скаргу на бездіяльність державного виконавця, вбачається, що зазначені положення закону не виконані.
Скарга не містить: повне (вірне) найменування кожного з учасників сторони виконавчого провадженняя, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що скаржнику необхідно викласти скаргу у відповідність до вимог ЦПК України.
Скаргу, в оновленій редакції надати суду, копію скарги відправити всім сторонам виконавчого провадження, оскільки відсутність у сторін документів не забезпечить учасникам справи рівні права щодо здійснення ними всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, відповідно до положень ст. 12 ЦПК України.
Скаржником на підтвердження направлення виконавцю було надано суду підтвердження, однак не надано підтвердження про направлення скарги іншим учасникам виконавчого провадження, як і не вказано їх у самій скарзі.
За нормами ст. 185 ЦПК України, враховуючи вимоги ч. 9 ст. 10 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, подана скарга має бути залишена без руху з наданням терміну для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 95, 175, 177, 185, 294, 448-450 ЦПК України, суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця - залишити без руху.
Скаржнику надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку не усунення вказаних недоліків скарга буде визнана не поданою та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Гридасова