359/672/21
1-кп/359/325/2021
01 червня 2021 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , 07.01.2021, перебував в АДРЕСА_1 , де в нього виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна з огородженого подвір'я № 21. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 07.01.2021, близько 02.00 год., діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний, протиправний характер, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, переліз через паркан та проник на огороджену територію подвір'я буд. АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні, дії оглянув подвір'я де відшукав 6 металевих колісних дисків вартістю за один 400 грн. 00 коп. на суму 2400 грн. 00 коп., дві металеві передні стійки до автомобіля «Мерседес Віто» вартістю за одну 1217 грн. 00 коп. на суму 2434 грн. 00 коп., 1- металеву пружину до автомобіля «ВАЗ» вартістю 125 грн. 00 коп., 1- газовий редуктор вартістю 136 грн. 67 коп., 1 - відрізок металевої труби довжиною 50 см. вартістю 6 грн. 48 коп., які таємно викрав та через паркан виніс на вулицю та до місця свого проживання. В подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, а викраденими речами розпорядився на власний розсуд. В результаті вчинення крадіжки потерпілій ОСОБА_6 , було заподіяно матеріальну шкоду на суму 5102 грн. 15 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та показав, що дійсно 07.01.2021, близько 02.00 год. він, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та поблизу нікого не має, переліз через паркан та проник на огороджену територію подвір'я буд. АДРЕСА_1 де відшукав чуже майно, яке таємно викрав та через паркан виніс на вулицю та до місця свого проживання. Як пояснив ОСОБА_4 , він погоджується з тим, що завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 5102 грн. 15 коп., однак добровільно відшкодував завдані їй збитки.
Обвинувачений, захисник та прокурор не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, у зв'язку із чим, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України судом з'ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції та роз'яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд також вважає правильною.
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину, висловив жаль з приводу вчинених злочинів, у зв'язку із чим, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину суд визнає обставиною, яка пом'якшує його покарання. Крім того, потерпілий у своїй письмовій заяві та обвинувачений під час судового засідання підтвердили, що ОСОБА_4 добровільно усунув заподіяну шкоду, що також визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин проти власності. Обвинувачений раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності. Згідно довідки про судимість обвинувачений був засуджений вироком Апеляційного суду Київської області від 23.06.2009 року за п.п. 1, 4, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27, п. 9, п. 12, п. 13 ч. 2 ст. 115 та на підставі ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, який відбув повністю. Згідно медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває. Згідно свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження одружений та проживає з дружиною та двома дітьми.
З огляду на ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, наявності обставин, що пом'якшують покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
У судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений просили суд застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинуваченого від реального відбування покарання з випробуванням.
За змістом ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
У справі, що розглядається, судом враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема характер його діяння, наслідки які настали та могли настати, обстановку і спосіб, місце і час вчинення заволодіння майном, та його добровільне повернення. Також, суд зважає на форму, вид і ступінь вини обвинуваченого, обставини, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення та характеризують поведінку останнього під час вчинення кримінального правопорушення та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема, що він являється особою молодого віку, проживає разом із родиною, а також те, що останній в судовому засіданні засудив свій вчинок, що свідчить про усвідомлення власної протиправної поведінки. При цьому, на думку суду попередня судимість обвинуваченого сама по собі не свідчить про його підвищену суспільну небезпечність на момент розгляду справи і не може бути єдиною підставою для ізоляції його від суспільства. На думку суду, позитивні зміни в особистості обвинуваченого та його житті, пов'язані із створенням сім'ї створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.
Окремо суд звертає увагу на позицію потерпілої, яка викладена в її письмовій заяві від 22.02.2021 р. у якій зазначено про повернення їй всього викраденого майна, повного відшкодування завданого збитку, відсутність претензій до обвинуваченого та примирення з ним. Крім цього потерпіла прохає призначити ОСОБА_4 покарання не пов'язане з позбавленням волі. В цього контексті суд звертає увагу на те, що згідно з частиною другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілого.
Отже, суд приходить до висновку, що усі вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази, а саме: 6 металевих колісних дисків, дві металеві передні стійки до автомобіля «Мерседес Віто», 1- металеву пружину до автомобіля «ВАЗ», 1- газовий редуктор, 1 - відрізок металевої труби довжиною 50 см. - повернути потерпілій ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «NOKIA» IMEI: НОМЕР_1 з сім-карткою номер НОМЕР_2 та металеву запальничку «Zippo» - повернути ОСОБА_4 .
Накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2021 року арешт на майно - мобільний телефон марки «NOKIA» IMEI: НОМЕР_1 з сім-карткою номер НОМЕР_2 та металеву запальничку «Zippo» необхідно скасувати.
Клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не заявлялося.
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2021 року, на мобільний телефон марки «NOKIA» IMEI: НОМЕР_1 з сім-карткою номер НОМЕР_2 та металеву запальничку «Zippo» - скасувати.
Речові докази, а саме: 6 металевих колісних дисків, дві металеві передні стійки до автомобіля «Мерседес Віто», 1- металеву пружину до автомобіля «ВАЗ», 1- газовий редуктор, 1 - відрізок металевої труби довжиною 50 см. - повернути потерпілій ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки «NOKIA» IMEI: НОМЕР_1 з сім-карткою номер НОМЕР_2 та металеву запальничку «Zippo» - повернути ОСОБА_4 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1