18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 травня 2021 року м. Черкаси
справа № 04/14-10/5026/2337/2011(925/249/21)
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання Л.В.Романенко, за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН- 1", м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35 (в особі ліквідатора О.В.Юдицького, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 7, к. 171),
до гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 24151,00 грн інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з невиконанням зобов'язання повернути безпідставно отримані грошові кошти
в межах справи за заявою публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1"
про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
позивача:участі не брав;
відповідача:участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до гр. ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з невиконанням зобов'язання повернути безпідставно отримані грошові кошти, в якому просить суд стягнути з гр. ОСОБА_1 суму нарахувань в розмірі 24151,00 грн за невиконання зобов'язання за період з 01.10.2019 по 31.01.2021, з яких:
15179,59 грн інфляційних витрат;
8971,41 грн - 3% річних.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.03.2021 відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 06.04.2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу у судовий розгляд на 11.05.2021.
Сторони, належно повідомлені, в судове засідання представників не направили, про причини неявки не повідомили. Від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач заявлені вимоги не заперечив, відзиву на позов не надав.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь представника у судовому засіданні.
У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.
Інших доказів не подано.
За результатами судового розгляду судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення відповідно до приписів ст. 240 ГП України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносин сторін та обставини:
Постановою господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН- 1", м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35, код ЄДРПОУ 25658686, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 було задоволено заяву арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 01.04.2019 про стягнення безпідставно отриманих коштів та процентів за користування грошовими коштами в період з 05.06.2018 по 31.03.2019 з гр. ОСОБА_1 .
Присуджено до стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сван-1», код ЄДРПОУ 25658686, юридична адреса: 18003, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 153/2, кв. 35, на основний рахунок ТОВ «Сван-1» грошові кошти в розмірі 223214,92 грн (з них 198400,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів та 24814,92 грн процентів за користування чужими коштами).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 ухвала господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 залишена без змін.
Таким чином, ухвала господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 набрала законної сили.
Позивачем, з урахуванням встановлених судом обставин щодо неправомірного заволодіння гр. ОСОБА_1 грошовими коштами, та з урахуванням невиконання рішення суду, нараховано та заявлено до стягнення на користь позивача 15179,59 грн інфляційних втрат, 8971,41 грн - 3% річних за невиконання боржником грошового зобов'язання за період з 01.10.2019 по 31.01.2021.
Розрахунок річних та інфляційних втрат на загальну суму 24151,00 грн міститься в матеріалах справи (а.с. 28-29).
Відповідач у добровільному порядку не сплатив суму коштів, нарахованих позивачем, тому позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з вимогою про примусове стягнення цієї суми коштів з відповідача.
Відповідач відзиву не надав, вимог не заперечив.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як встановлено судом, відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з користування чужими грошовими коштами без належних правових підстав, поза договором - кондикційні зобов'язання.
Відповідач зберігає у себе вказані грошові кошти без належних правових підстав, що охоплюється приписами ст. 1212 ЦК України (кондикційні зобов'язання).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондиційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Для кондиційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.10.2019 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 було задоволено заяву арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 01.04.2019 про стягнення безпідставно отриманих коштів та процентів за користування грошовими коштами в період з 05.06.2018 по 31.03.2019 з гр. ОСОБА_1 .
Присуджено до стягнення з гр. ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сван-1», код ЄДРПОУ 25658686, юридична адреса: 18003, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 153/2, кв. 35, на основний рахунок ТОВ «Сван-1» грошові кошти в розмірі 223214,92 грн (з них 198400,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів та 24814,92 грн процентів за користування чужими коштами).
Вказане судове рішення набрало законної сили та станом на дату ухвалення рішення у цій справі відповідачем не виконано.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем, з урахуванням встановлених судом обставин щодо неправомірного заволодіння гр. ОСОБА_1 грошовими коштами, та з урахуванням невиконання рішення суду, нараховано та заявлено до стягнення на користь позивача 15179,59 грн - інфляційних втрат, 8971,41 грн - 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2019 по 31.01.2021.
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних норм чинного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15179,59 грн - інфляційних втрат, 8971,41 грн - 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання за період з 01.10.2019 по 31.01.2021.
Розрахунок річних та інфляційних втрат - на загальну суму 24151,00 грн міститься в матеріалах справи (а.с. 28-29).
Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга Закон: ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.», судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем вірно, не перевищує сум можливого нарахування за спірні періоди, а тому позов підлягає задоволенню.
Доказів проведення розрахунку з позивачем щодо повернення грошових коштів відповідачем суду не надано.
Судом встановлено, що позивачем використано належних спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15-16 ЦК України. Позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання розрахунку з позивачем, грошові кошти не повернуті.
Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості погашення боргу.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» №4909/04 від 10.02.2010, рішення «Трофімчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» №4994/04 від 09.09.2011).
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача: гр. ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН- 1", м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35 (в особі ліквідатора О.В.Юдицького, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 7, к. 171), рахунок № НОМЕР_2 в АБ "Укргазбанк», МФО 320478,
15179,59 грн - інфляційних втрат та 8971,41 грн - 3 % річних за період з 01.10.2019 по 31.01.2021.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 28.05.2021.
Суддя Г.М.Скиба