"03" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/822/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.
розглянувши справу №916/822/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410)
до відповідача Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортування (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628)
про стягнення 270 897,69грн.
Представники сторін:
від позивача - Демченко А.О., довіреність № 10/28/12, дата видачі : 28.12.20;
від відповідача - Зімірьова О.О., довіреність № 01-1/323, дата видачі : 01.06.21;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортування про стягнення 270 897,69грн.
Ухвалою від 26.03.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” було залишено без руху.
31.03.2021р. до господарського суду надійшла заява (вх. №8859/21) від Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2021р. провадження по справі №916/822/21 було відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
05.05.2021р. за. вх. №12201/21 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач заперечує проти позову в частині стягнення суми заборгованості за спожиту активну енергію у розмірі 74 331,60 грн. та відповідно не визнає 3% річних, що були нараховані на цю суму.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
Як зазначив позивач у справі, на виконання Закону України “Про ринок електричної енергії” під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ “ОДЕСАОБЛЕНЕРГО” від постачання електричної енергії, було створено ТОВ “ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ” з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам. Абз. 1-8 пункту 13 розділу ХVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” (зі змінами від 23.11.2018 №2628-УПІ) визначені наступні вимоги стосовно діяльності нового (відокремленого) постачальника електричної енергії: “... під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачавши електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.
З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, ... здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;
Як зазначив позивач, на виконання вищенаведених вимог законодавства, постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р. ТОВ “ООЕК” надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до частині 6 статті 56 ЗУ “Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Пунктом 3.1.6. “Правил роздрібного ринку електричної енергії” (скорочено- ПРРЕЕ) визначає, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:
1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;
2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;
3) споживач є стороною діючих договорів:
про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”;
про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач;
4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.
Пунктом 1.2.5 та п. 3.1.4 ПРРЕЕ передбачають, що для можливості постачати електричну енергію своїм споживачам, постачальник повинен укласти з оператором системи розподілу публічний Договір постачальника про розподіл електричної енергії.
У зв'язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України “Про ринок електричної енергії” , п.2. та п.4. Постанови № 312 від 14.03.2018 р. про затвердження “Правил роздрібного ринку електричної енергії”, які передбачали, що: укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п.2); у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу (далі - ОСР)укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві- приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п.4.).
Як зазначив позивач, з 01 січня 2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - AT “Одесаобленерго” на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018р. “Про видачу AT “ОДЕСАОБЛЕНЕРГО” ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом”.
Між ТОВ «ООЕК» та AT «Одесаобленерго» укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу № 1/01/30/11/2018 від 30.11.18 р відповідно до умов якого: AT «Одесаобленерго», як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії AT «Одесаобленерго».
Крім того, СГІ-НЦНС був діючим споживачем електричної енергії та отримував послуги з постачання електричної енергії від AT «Одесаобленерго» (як постачальника за регульованим тарифом) за особовим рахунком № 99. На виконання п. 2 та п. 4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. СГІ-НЦСН приєднався до публічного договору про розподіл електричної енергії AT «Одесаобленерго» шляхом фактичного споживання електричної енергії.
Отже, як вказує позивач, AT “Одесаобленерго” надає ТОВ “ООЕК” та Споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу AT “Одесаобленерго” також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 3 п.5 Постанови КРЕКП № 312 від 14.03.18 р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р.). Це означає, що АТ “Одесаобленерго” адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від Споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита Споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії Споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє Споживачу рахунки на оплату.
Також, позивач вказує, що п.3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягай згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу викладені ТОВ “ООЕК” на офіційному веб-сайті та розміщені в газеті “Одеські вісті” №99 від 29.12.2018р.
Позивач зазначив, що СГІ-НЦНС приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання від 20.02.2019 року, внаслідок чого споживачу' був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
На думку позивача, з вищевикладеного вбачається, що Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальника універсальних послуг ТОВ «ООЕК» шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з комерційною пропозицією № 2/1-УП.
Відповідно до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг початком постачання електричної енергії є 01.01.2019.
Крім того, приєднання Споживачем до умов публічного договору підтверджується фактом споживання електричної енергії та оплатами виставлених рахунків.
Відповідно до п. 5.1. публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну' енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.
Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За п.п. 6.1 та п.п. 6.8 п. 6 розділу XII “Кодексу комерційного обліку”, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - AT “Одесаобленерго”.
За розрахунковий період грудень 2020р, січень-лютий 2021р. ТОВ “ООЕК” від AT “Одесаобленерго”, як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії СГІ - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення за ці розрахункові періоди.
Позивач стверджує, що з отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 99 у грудні 2020 р. та січні-лютому 2021 року СГІ-НЦНС спожито 187139 кВт.год. електричної енергії. Доказом на підтвердження обсягу споживання електричної енергії СГІ-НЦНС за відповідний період є довідка отримана від AT «ДТЕК Одеські електромережі» за вих. № 110/03-258 від 16.02.2021 року (обсяги за грудень 2020 року та січень 2021р.) та № 110/03-421 від 16.03.2021р. (обсяги за лютий 2021 року).
На підставі отриманих даних, ТОВ «ООЕК» було виписано Відповідачу та отримано представником останнього під особистий підпис рахунок за спожиту електричну енергію у грудні 2020 р. № 02-99/1 від 05.01.2021р. та № 02-99U/1 від 05.01.2021р.
Як зазначає позивач, відповідно до заяви приєднання, що була подана споживачем з метою приєднання до договору про надання постачальником універсальних послуг, серед точок обліку СП-НЦНС в розрахунковий період грудень 2020р. були непромислові об'єкти, які відповідно до абзацу 11 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, мали право на отримання універсальних послуг як бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. Поряд з тим, внаслідок закінчення перехідного періоду, що тривав протягом 2019-2020 рр. - у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії, та за відсутністю звернення СП-НЦНС до ТОВ «ООЕК» щодо укладення по непромисловим об'єктам Договору закупівлі по вільним цінам, постачання на зазначені об'єкти з 01.01.2021р. здійснюється постачальником «останньої надії».
Таким чином, як вказує позивач за розрахунковий період грудень 2020р. споживачу був виставлений рахунок № 02-99U/1 від 05.01.2021р. за непромисловими об'єктами з ЕІС кодами 62Z5700473946419 та 62Z7335598514249 за тарифом, іншим ніж для побутових споживачів. Рахунки № 02-99/1 від 04.02.2021р. та № 02-99/1 від 02.03.2021р. за спожиту у січні-лютому 2021 року були направлені засобами поштового зв'язку. Вказані рахунки отримані відповідачем 11.03.2021 року, відповідно відомостей онлайн сервісу Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 6500706657171.
У свою чергу, відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції, яка є додатком № 3 до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передбачено, шо споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ООЕК», але не пізніше 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим.
Відповідачем за виставленим рахунком енергопостачальної організації за спожиту електричну енергію у грудні 2020р. сплачено кошти у розмірі 320 000.00 гри. згідно банківської виписки про проведену оплату, з урахуванням чого, як вказує залишок основного боргу за спожиту електроенергію періоду грудня 2020 р. та січня-лютого 2021 року станом на дату подачі дійсного позову складає 267 952,78 гри.
У зв'язку з не оплатою заборгованості за спожиту активну електроенергію, ТОВ “ООЕК” нарахувало Споживачу 3% річних в сумі 1 008,70грн. та інфляційні витрати в розмірі 1 936,21грн. на підставі ст. 625 ЦК України.
З наведених підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Підпунктами 6.1., 6.8. п.6 розділу XIII Кодексу комерційного обліку обсяги спожитої електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311, визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Покази лічильників мають фіксуватись з вказанням фактичної дати та, за необхідності, часу зчитування. Одразу після отримання фактичних показів з лічильників споживача постачальник послуг комерційного обліку має їх перевірити та передати адміністратору комерційного обліку для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1.1.2. “Правил роздрібного ринку електричної енергії”, затверджене постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (скорочено ПРРЕЕ) передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
Пункт 1.2.1. ПРРЕЕ передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до пункту 4.21. ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.
Пунктом 5.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному отриманні коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з рахунків за спожиту електричну енергію у грудні 2020р., січні-лютому 2021року, договірні зобов'язання щодо оплати за спожиту активну електричну енергію в розмірі 267 952,78грн. відповідачем належним чином та в повному обсязі не виконані внаслідок чого позивачем заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 267 952,78грн. яка судом підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 008,70грн., інфляційні витрати у розмірі 1 936,21грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, перевіривши розрахунки спірних сум 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає їх обґрунтованими та вірними а відтак заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 008,70грн., інфляційні витрати у розмірі 1 936,21грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Разом з тим суд зазначає що заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд під час розгляду справи та які викладені по тексту рішення вище.
Так, заперечуючи проти позову Відповідач вказував, що у нього відсутній обов'язок перед Позивачем щодо оплати за спожиту електричну енергію у січні-лютому 2021р.
Суд відповідні посилання оцінює критично. Так, постачання електричної енергії здійснюється у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ), на умовах договору, укладеного з електропостачальником. На роздрібному ринку електричної енергії не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до ПРРЕЕ договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених ПРРЕЕ. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється на основі Типового договору (додаток 6 до ПРРЕЕ).
Як зазначалось вище 20.02.2019 р. СГІ-НЦНС було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії ТОВ «ООЕК» на умовах раніше укладеного договору з постачання електричної енергії за регульованим тарифом № 99 (Центральний міський підрозділ ТОВ «ООЕК»), про що свідчить підписана заява-приєднання зі сторони відповідача. При цьому, Додатком № 1 до заяви-приєднання було визначено перелік точок комерційного обліку СГІ-НЦНС, серед яких непромислові об'єкти, що мали право на постачання електричної енергії у постачальника універсальних послуг та житлові будинки.
Відповідно до абзацу 2 п. 7 ПРРЕЕ тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені ЗУ «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Жодна норма чинного законодавства не передбачала втрати чинності публічних договорів після спливу строку, передбаченого п. 2 п. 7 ПРРЕЕ.
Вимоги даного пункту розповсюджувалися виключно на електроустановки (точки обліку) потужністю до 150кВт. Внаслідок закінчення вищевказаного перехідного періоду, що тривав протягом 2019-2020рр. та за відсутності від відповідача звернення щодо обрання ТОВ «ООЕК» як постачальника за вказаними непромисловими об'єктами, ТОВ «ООЕК» було направлено повідомлення до ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення договорів про постачання електричної енергії на об'єкти з ЕІС кодами 62Z5700473946419 та 62Z7335598514249 з 31.12.2020р. та подальше постачання ДПЗД «Укрінтеренерго» на вказані об'єкти на підставі ч. 4 п. 3.4.2 Розділу 3 ПРРЕЕ.
Зазначене підтверджується Протоколом від 19.04.2021р. та Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 05.05.2021р.
В свою чергу, суд зазначає що зазначений договір жодним чином не підтверджує, що у період січня та лютого 2021р. постачальником електричної енергії за точками обліку житлові будинки з ЕІС кодами 62Z884202604757L та 62Z7255844617690 було ДПЗД «Укрінтеренерго», оскільки ані в протоколі, а ні в самому договорі та додатках до нього не визначено перелік точок обліку за якими здійснюється постачання електричної енергії у відповідності до укладеного договору між постачальником «останньої надії» та СГІ-НЦНС від 05.05.2021р.
Щодо посилань відностно того, що постачання електричної енергії на житлові будинки з ЕІС кодами 62Z884202604757L та 62Z7255844617690 з 01.01.2021р. суд зазначає, що в силу ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» саме ТОВ «ООЕК» наділене обов'язком виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Одеської області протягом трьох років, починаючи з 01.01.2019 р. Частиною 1 статті 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії» передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.
Згідно з п. 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно__до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
На законодавчому рівні можливість продажу електричної енергії за цінами для населення передбачена тільки для постачальників універсальних послуг. Постачання електричної енергії, що споживається у житлових будинках, у тому числі на технічні цілі та освітлення дворів, східців, і номерних знаків за цінами для побутових споживачів, - можлива тільки у постачальника універсальних послуг.
Отже, точки обліку електричної енергії з ЕІС кодами 62Z884202604757L та 62Z7255844617690 - знаходяться у житловому комплексі Селекційно-генетичного Інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення; електрична енергія в цих точках використовується для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, розташованого на території житлового комплексу Селекційно-генетичного Інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, тобто електрична енергія використовується населенням у житлових будинках та підлягає до оплати за цінами постачальника універсальних послуг.
Разом з тим, з 01 січня 2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. «Про видачу AT «Одесаобленерго» (на даний час найменування - AT «ДТЕК Одеські електромережі») ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».
AT «ДТЕК Одеські електромережі» надає ТОВ «ООЕК» та Споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, AT «ДТЕК Одеські електромережі» також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р.). Це означає, що AT «ДТЕК Одеські електромережі» адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від Споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита Споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії Споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє Споживачу рахунки на оплату.
Відповідно до п. 2.1.17 ПРРЕЕ за укладеними договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) оператор системи формує особові рахунки, на яких обліковує стан розрахунків за послуги з передачі (розподілу) електричної енергії, із зазначенням відповідальних за розрахунки сторін, зазначає інформацію відповідно до реєстру точок комерційного обліку споживачів відповідних електропостачальників та вносить відповідні зміни протягом одного робочого дня, наступного за днем настання таких змін.
Разом з тим, ч. 5 п. 5.1.2. ПРРЕЕ визначено обов'язок оператора системи формувати і вести реєстр електропостачальників, які мають доступ до мереж оператора системи, реєстр особових рахунків та особові рахунки споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, реєстр власників мереж, які підпадають під визначені критерії малої системи розподілу, інформувати електропостачальників та власників мереж, занесених до цих реєстрів, про необхідність укладення передбачених цими Правилами договорів та врегулювання відносин з користувачами малих систем розподілу.
Отже, враховуючи, що оператором системи розподілу - AT «ДТЕК Одеські електричні мережі» було передано відомості щодо споживання електричної енергії за січень 2021р. на вказаний об'єктах СГІ-НЦНС саме ТОВ «ООЕК», що підтверджується довідкою про обсяги спожитої електричної енергії, саме позивач був постачальником електричної енергії на житлові будинки з ЕІС кодами 62Z884202604757L та 62Z7255844617690 з 01.01.2021р. у розрахунковий період січень 2021р.
Також відповідач як підставу для звільнення від відповідальності посилається на наявність договірних відносин відповідача з третьою особою ТОВ «Олімп Комсервіс Плюс».
Суд відповідні посилання до уваги судом не приймає, з огляду на наступне.
16.03.2020р. Господарським судом Одеської області винесено рішення на користь ТОВ «ООЕК» по справі №916/137/20 за позовом ТОВ «ООЕК» до СГІ-НЦНС про стягнення заборгованості.
При цьому, у зазначеному рішенні, господарським судом встановлено, що станом на 16.03.2020р. об'єкти, які нібито були передані третій особі, належать саме відповідачу, чим підтверджено обов'язок останнього зі сплати вартості спожитої електричної енергії. Тобто, твердження СГІ-НЦНС щодо передачі об'єктів третій особі з 01.02.2015р. як підстава для звільнення від обов'язку з оплати вартості спожитої електричної енергії не знаходять свого підтвердження та спростовуються рішенням по справі № 916/137/20.
Згідно п.4.27 Правил, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.
Таким чином, саме по собі укладення відповідачем договору на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій не припиняє дію договору про постачання електричної енергії та не звільняє останнього від обов'язку щодо належної оплати вартості спожитої електричної енергії, поряд з тим відповідачем не надано доказів звернення до позивача із відповідними заявами щодо припинення Договору про постачання електричної енергії, передання об'єктів за договором іншому користувачу та ін.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) до Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортування (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортування (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, код ЄДРПОУ 00494628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія” (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 267 952 (двісті шістдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві)грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 1 008 (одна тисяча вісім)грн. 70коп., інфляційних нарахувань в розмірі 1 936 (одна тисяча дев'ятсот тридцять шість)грн. 21 коп. та судовий збір 4 063 (чотири тисячі шістдесят три)грн. 47коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 08 червня 2021 р.
Суддя К.Ф. Погребна