ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2021Справа №910/4995/21
За позовомПриватного підприємства "Транс Логістик"
доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 155 127,32 грн.
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Денисенко В.М.
від відповідача:Чурсін О.В.
У березні 2021 року Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 155 127,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Транс Логістик" вказує, що у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі Договору №078999/920/190001041 добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 та внаслідок настання 15.12.2020 дорожньо-транспортної пригоди із автомобілем MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , наявний обов'язок із виплати позивачу страхового відшкодування позивачу у розмірі 155 127,32 грн., який відповідачем у визначений договором строк залишився невиконаним.
В змісті позовної заяви Приватне підприємство "Транс Логістик" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок позовних вимог, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 326,91 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду даної справи місцевим господарським судом у орієнтовному розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 відкрито провадження у справі №910/4995/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; судове засідання призначено на 27.04.2021.
26.04.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що ним було правомірно відмовлено у виплаті Приватному підприємству "Транс Логістик" страхового відшкодування на підставі підпункту 16.1.11 пункту 16.1 Договору №078999/920/190001041 добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 у зв'язку з відсутністю акту огляду транспортного засобу при укладенні договору страхування. Так, відповідач вказує, що оскільки позивач надає послуги із перевезення вантажів, то належні йому транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі і могли мати пошкодження станом на момент укладення договору страхування. За твердженнями Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" за період з 16.07.2019 по 30.01.2021 ним здійснено виплату страхового відшкодування на підставі спірного договору за заявою позивача у 227 страхових випадках. Так, відповідач вказує, що при укладенні спірного договору позивачем не було надано автомобілем MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , для огляду страховику та відповідно акт огляду не складався, хоча такий обов'язок страхувальника передбачений як договором, так і правилами страхування відповідача, в той час як позивач був обізнаний із таким своїм обов'язком та наслідками його невиконання. Також відповідач вказує, що визначення сторонами страхової суми в жодному разі не свідчить про те, що страховик оглянув відповідний транспортний засіб. У змісті свого відзиву Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у відповідності до якого відповідач очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 23 200,00 грн.
Судове засідання, призначене на 27.04.2021, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Бойка Р.В. на лікарняному, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2021 призначено судове засідання на 25.05.2021.
07.05.2021 через відділ діловодства суду від Приватного підприємства "Транс Логістик" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач вказує, що оцінка страхових ризиків транспортного засобу, як предмету майбутнього договору страхування, здійснюється страховиком саме під час складення акту огляду транспортного засобу на момент укладення договору. Крім того, позивач вказує, що правила страхування відповідача передбачають обов'язок страхувальника надати страховику транспортний засіб перед укладенням договору, а відтак підписання спірного договору відповідачем свідчить про те, що Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" оглянуло спірний автомобіль та погодилось на страхову суму у розмірі 750 000,00 грн. Також позивач вказує, що акт огляду не є документом, який страхувальник має подати страховику для виплати страхового відшкодування, в той час як такий акт складається самим страховиком при укладенні договору страхування та один його примірник зберігається у страховій справі. До того ж, позивач звернув увагу суду на те, що в рамках спірного договору відповідачем 01.09.2020 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 13 894,58 грн. внаслідок настання страхового випадку з автомобілем MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , та при цьому жодного акту огляду не вимагалося, як не вказувалось Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на відсутність акту огляду у листі про збільшення розміру страхового тарифу.
17.05.2021 засобами поштового зв'язку від Приватного підприємства "Транс Логістик" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання, призначене на 25.05.2021, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував.
Також в судовому засіданні представником відповідача було надано суду додаткові пояснення на відповідь на відзив, в яких Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" вказує, що пункт 16.1.11 спірного договору передбачає підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування ненадання страхувальником автомобіля для огляду. При цьому, відповідач стверджує, що інші транспортні засоби надавались позивачем для огляду та страховиком складались відповідні акти огляду. До того ж, відповідач вказує, що відмова у виплаті страхового відшкодування є правом страховика, а відтак факт виплати страхового відшкодування у вересні 2020 року за відсутності акту огляду не може розглядатись як визнання Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" певних обставин або фактів.
В судовому засіданні 25.05.2021 судом завершено розгляд справи №910/4995/21 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
16.07.2019 між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та Приватним підприємством "Транс Логістик" (страхувальник) укладено договір №078999/920/190001041 добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у частині 1 договору наземним транспортним засобом та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням, зокрема, автомобілем MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 (згідно п. 8 Додатку 28 від 28.01.2020 до Договору).
У відповідності до п. 5.1 Договору страховий випадок - передбачена договором подія (ризик, визначений страхувальником в частині 1 Договору), що відбулася в період дії договору, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/вигодонабувачу на умовах цього Договору.
Згідно п. 11.1.1 Договору страхувальник має право отримати страхове відшкодування при настанні страхового випадку в порядку та на умовах, передбачених договором.
У пункті 13.1 Договору сторони погодили перелік документів, які страхувальник повинен надати страховику з метою одержання страхового відшкодування.
У пункті 16.1 Договору передбачено, що підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є:
16.1.1 створення страхувальником/довіреними особами перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків (шкоди);
16.1.2 надання страхувальником недостовірних відомостей під час укладення цього договору, в тому числі, надання недостовірних відомостей у заяві на страхування та/або в період дії договору та/або під час врегулювання страхового випадку сторонами;
16.1.3 несвоєчасне повідомлення страховика про факт настання страхового випадку (п. 12.1.8 частини ІІ цього договору);
16.1.4 надання страхувальником/довіреними особами недостовірних відомостей щодо часу, місця та обставин настання страхового випадку;
16.1.5 ненадання страховику оформлених належним чином документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, відповідно до розділів 13 та 14 частини ІІ цього договору;
16.1.6 використання транспортного засобу в режимі таксі, якщо це не передбачено ц цього договору;
16.1.7 несвоєчасне повідомлення страховика про зміни в інформації, наданій страхувальником при укладенні договору, які впливають на ступінь страхового ризику;
16.1.8 отримання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, винної в їх заподіянні;
16.1.9 несплата страхувальником страхового платежу/відповідної частини в строк, зазначений в цьому договорі, в разі якщо страховий випадок стався в період між датою, наступною за датою оплати платежу, обумовленою в цьому договорі, та датою, наступною за датою сплати страхового платежу/відповідної частини згідно п. 8.4 цього договору;
16.1.10 якщо подія, що призвела до збитків, сталася за будь-якої умови, зазначеної у розділі 6 частини ІІ цього договору, або внаслідок:
16.1.10.1 навмисних дій страхувальника та/або довірених осіб, спрямованих на настання страхового випадку. Вчинення страхувальником та/або довіреними особами умисного злочину, що привів до страхового випадку;
16.1.10.2 ненадання страховику у випадку настання події за ризиком, передбаченим п.п. 4.1.1 е) на тимчасове зберігання комплектів ключів (кількість яких вказана в акті огляду ТЗ) від застрахованого ТЗ та свідоцтва про його реєстрацію крім випадку, коли ці речі були вилучені органами МВС (про що надано відповідний документ органами МВС) або були викладені викрадені разом із ТЗ;
16.1.10.3 невиконання або неналежного виконання страхувальником своїх обов'язків, обумовлених цим договором та правилами страхування, якщо він не доведе, що невиконання (неналежне виконання) сталося не з вини страхувальника;
16.1.11 відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ (в редакції Додатку №2 "Протокол розбіжностей" до Договору).
В усіх випадках, не передбачених умовами цього договору, сторони керуються Правилами та чинним законодавством України (п. 22.2 Договору).
З пункту 8 Додатку 28 від 28.01.2020 до Договору вбачається, що даний договір в частині страхування автомобіля MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , діяв в період з 31.01.2020 по 30.01.2021.
15.12.2020 близько 10 год. 01 хв. біля буд. 1 по вул. Олімпійській у смт Малинівка Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 . Інший учасник ДТП зник з місця пригоди.
Факт настання ДТП за участю застрахованого автомобіля та іншого невстановленого автомобіля, водій якого залишив місце пригоди, підтверджується довідкою Національної поліції України №3020351649411506.
17.12.2020 Приватне підприємство "Транс Логістик" з метою одержання страхового відшкодування за Договором звернулось до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" із заявою-повідомленням (автокаско).
Листом вих. №1960 від 22.12.2020 Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" повідомило Приватне підприємство "Транс Логістик" про відмову у виплаті страхового відшкодування, яка мотивована тим, що страхувальник при укладенні договору страхування не виконав свого обов'язку щодо надання страховику транспортного засобу MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , для огляду та фотографування, у зв'язку з чим акт огляду відсутній, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно п. 16.1.11 Договору.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про неправомірність відмови відповідача у здійсненні страхового відшкодування, у зв'язку з чим, на думку Приватного підприємства "Транс Логістик" наявні правові підстави для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" страхового відшкодування у розмірі 155 127,32 грн. в судовому порядку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування").
Відповідно до статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування").
Сторонами, зокрема відповідачем, у своїх заявах по суті спору не заперечуються обставини настання спірної ДТП за участю транспортного засобу MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 ; своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про страхове відшкодування; надання позивачем відповідачу передбачених розділом 13 Договору документів, необхідних для одержання страхового відшкодування.
Згідно частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, вирішення даного спору зводиться до встановлення судом правомірності чи неправомірності відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування.
Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" було відмовлено Приватному підприємству "Транс Логістик" у виплаті страхового відшкодування з тих підстав того, що відсутній акт огляду застрахованого транспортного засобу - автомобіля MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 .
Частиною 1 статті 991 Цивільного кодексу України унормовано, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:
1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону (ч. 2 ст. 991 Цивільного кодексу України).
Так, підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 Договору визначено однією із підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ (в редакції Додатку №2 "Протокол розбіжностей" до Договору).
У даному випадку, суд вважає неправомірною відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачу на підставі підпункту 16.1.11 пункту 16.1 Договору з огляду на наступне.
По-перше, пунктом 8.2. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених Головою Правління АТ "УПСК" від 31.03.2009 (надалі - Правила) передбачено, що для укладення Договору страхування Страхувальник пред'являє Страховику такі документи: документ про реєстрацію ТЗ, документ що підтверджує вартість ТЗ (довідка-рахунок, митна декларація тощо), документ що підтверджує вартість додаткового обладнання. Страхувальник - фізична особа надає паспорт, ідентифікаційний код, а юридична особа - довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Державного комітету статистики України. Якщо Страхувальник не є власником ТЗ, він також повинен пред'явити документ, що надає йому право користування цим ТЗ.
Пунктом 8.3. Правил встановлено, що при страхуванні ТЗ, перед укладанням, поновленням чи зміною умов Договору страхування Страхувальник зобов'язаний надати Страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду.
Пункт 8.3 Правил кореспондується із пунктом 9.2.18 Правил, згідно якого передбачено обов'язок страхувальника надати транспортний засіб для огляду Страховику під час укладання Договору страхування.
Тобто, відповідачем у своїх Правилах визначено, що огляд транспортного засобу передує укладенню договору страхування, поновленню чи зміні договору.
В свою чергу, між сторонами було укладено Договір, який діяв до 30.01.2021 (згідно Додатку 28 від 28.01.2020), а також сторонами вносились до нього зміни, зокрема, в частині розмірів страхового тарифу та франшизи при пошкодженні або знищенні транспортного засобу у разі наявності вини водія страхувальника, що підтверджується листом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" вих. №0312/20 від 12.03.2020.
Крім того, як вбачається із змісту пункту 16.1.11 Договору, акт огляду повинен містити підпис та печатку представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ.
За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Посилання у пункті Договору на необхідність засвідчення акту огляду транспортного засобу підписом та печаткою представника страховика розуміється судом як покладення саме на страховика обов'язку із складення відповідного акту (у зв'язку з чим п. 9.2.18 Правил передбачає право вимоги страховика до страхувальника надати транспортний засіб на огляд).
В свою чергу, відповідачем не надано суду як доказів ініціювання до або після укладення спірного договору процедури огляду спірного транспортного засобу (зокрема, направлення листа-вимоги позивачу про надання автомобіля MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , на огляд), так і доказів відмови або ігнорування такої вимоги позивачем.
Пояснення представника відповідача щодо того, що перед укладенням спірного договору, згідно якого страхувальником страхувалось близько 200 транспортних засобів, огляд даних автомобілів був унеможливлений, судом вважаються необґрунтованими, оскільки Додаток 28 від 28.01.2020 до Договору визначає умови страхування (об'єкти страхування, період дії Договору, розмір страхових платежів та порядок їх оплати) лише щодо 5 транспортних засобів, відтак Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" не було позбавлене можливості оглянути вказані транспортні засоби (в тому, числі автомобіль MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 ) до підписання даного додатку.
Отже, у відповідності до Правил та умов Договору саме страховик в особі уповноваженого представника перед укладенням Договору повинен був оглянути та сфотографувати спірний транспортний засіб та скласти акт огляду транспортного засобу.
При цьому, суд відзначає, що не здійснення огляду спірного транспортного засобу та відповідно відсутність акту огляду не перешкоджала Приватному акціонерному товариству "Українська пожежно-страхова компанія" отримувати страхові платежі за спірний об'єкт страхування, здійснити виплату страхового відшкодування за вказаним об'єктом у вересні 2020 року та ним не ініціювалось питання огляду спірного транспортного засобу до грудня 2020 року, тобто протягом 10 місяців дії даного договору (до звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок спірної ДТП).
Відтак, відмова відповідача (страховика) позивачу (страхувальнику) у виплаті страхового відшкодування за Договором, яка мотивована невиконанням самим відповідачем Правил та умов Договору, не може вважатись обґрунтованою та правомірною.
По-друге, як вбачається із матеріалів справи, після укладення Договору, сторонами вносились до нього зміни, в тому числі, шляхом укладення 28.01.2020 Додатку 28 до Договору.
Також із наданої позивачем виписки з банківського рахунку вбачається, що 01.09.2020 відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування за Договором у розмірі 13 894,58 грн. за наслідками настання страхового випадку із автомобілем MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідачем не надано жодних доказів того, що ним ініціювалось питання щодо відсутності акту огляду автомобіля MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , та/або щодо необхідності надання спірного автомобіля страховику для огляду ні під час укладення договору, ні під час внесення до нього змін, ні під час прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (виплата, яка мала місце у вересні 2019 року).
Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Очевидно, що дії відповідача, який, не здійснивши огляд транспортного засобу та не склавши відповідний акт (як це передбачено п. 8.3 Правил), уклав Договір, вносив до нього зміни, отримував від позивача страхові платежі за вказаним договором, здійснив страхову виплату внаслідок настання страхового випадку з автомобілем MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , у вересні 2020 року у розмірі 13 894,58 грн., проте після звернення у грудні 2020 року (тобто, менш ніж через три місяці після попередньої виплати) ПП "Транс Логістик" із заявою про виплату страхового відшкодування щодо того самого автомобіля (у розмірі, який значно перевищує розмір попередньої виплати) почав стверджувати про невиконання позивачем свого обов'язку з надання спірного автомобіля на огляд страховику та вказувати, що дана обставина є підставою для невиплати страхового відшкодування, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.
Варто зауважити, що доктрина venire contra factum proprium застосовувалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 15.10.2020 у справі №904/5525/18 та від 28.04.2021 у справі №910/9351/20.
При цьому, зважаючи на те, що за твердженнями самого відповідача Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" за період з 16.07.2019 по 30.01.2021 здійснено виплату ПП "Транс Логістик" страхового відшкодування на підставі спірного договору у 227 страхових випадках на загальну суму понад вісім мільйонів гривень, в тому числі у вересні 2020 року за шкоду, завдану тому самому автомобілю, що й у даній справі, в той час як страховий платіж за кожний автомобіль складає 8 925,00 грн. на рік, у суду наявні підстави для висновку, що правова позиція відповідача щодо відмови у виплаті страхового відшкодування обумовлена в першу чергу економічною необґрунтованістю для страхувальника в укладенні та виконанні спірного Договору, що було виявлено відповідачем вже після його укладення та під час його дії.
Однак, попередня поведінка відповідача (укладення Договору без складення акту огляду ТЗ; внесення до нього зміни без акту огляду ТЗ; отримування від позивача страхових платежів за вказаним договором; здійснення страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку з автомобілем MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , у вересні 2020 року без ініціювання будь-якого питання щодо огляду даного автомобіля, хоча саме відповідач повинен скласти такий акт ще до укладення договору страхування) надали ПП "Транс Логічник" підстави для розумних сподівань (очікувань), що ним виконано свої зобов'язання за Договором, необхідні для одержання страхової виплати.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначені приписи також кореспондуються з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З конструкції частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" у даному випадку неправомірно відмовлено Приватному підприємству "Транс Логістик" у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 16.1.11 Договору у зв'язку з відсутністю акту огляду транспортного засобу MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 .
За приписами статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Пунктом 12.5 Договору (в редакції Додатку №2 "Протокол розбіжностей" до Договору) передбачено, що страхувальник повинен здійснювати відновлювальний ремонт пошкодженого ТЗ лише на СТО, погодженою із страховиком. Сторони домовились, що за цим договором погодженими із страховиком вважаються всі СТО, на яких відповідно до вимог заводу-виробника ремонтуватимуться застраховані ТЗ після страхових випадків. Дана умова діє тільки для транспортних засобів, що знаходяться на обслуговуванні сервісного дилера MAN, SCANIA.
На підтвердження завданих внаслідок спірної ДТП автомобілю MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , збитків позивачем долучено до позовної заяви рахунок-фактуру №DNZ_TEF-2100020 від 05.01.2021 на суму 155 127,32 грн., виставлений офіційним сервіс-партнером MAN в Україні - Товариством з обмеженою відповідальністю "Технофорум".
Відповідачем не було надано доказів необґрунтованості заявленого позивачем до стягнення розміру страхового відшкодування (в тому числі, не надано свого контррозрахунку суми страхового відшкодування), як не реалізовано свого права на доведення обставин не здійснення СТО ремонту автомобіля.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись наведеними приписами господарського процесуального закону та враховуючи умови п. 12.5 Договору, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що розмір завданого автомобілю MAN TGM 18.240, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок спірної ДТП збитку складає 155 127,32 грн.
Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування з підстав, наведених листі вих. №1960 від 22.12.2020, то, враховуючи умови п.п. 11.4.6, 11.4.7, 11.4.8, 11.4.9 Договору, пункт 9.1 Правил та відсутність в матеріалах справи доказів сплати спірної суми страхового відшкодування на користь позивач, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання з виплати страхового відшкодування Приватному підприємству "Транс Логістик"
Отже, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 155 127,32 грн. є правомірними та не спростовані відповідачем.
Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як і не надано доказів існування правових підстав для звільнення його від виконання свого обов'язку.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" страхового відшкодування у розмірі 155 127,32 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного підприємства "Транс Логістик" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, вул. Теплична, буд. 27-С; ідентифікаційний код 34307753) суму страхового відшкодування у розмірі 155 127 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять сім) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 2 326 (дві тисячі триста двадцять шість) грн. 91 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 08.06.2021.
Суддя Р.В. Бойко