ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2021Справа № 910/17834/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (юридична адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; адреса для листування: 51405, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 213)
до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, м. Київ, вул.ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5)
про стягнення грошових коштів,
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Гачак І.О. - адвокат;
16 листопада 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (позивач) надійшла позовна заява № 8/6322 від 12.11.2020 року до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (відповідач) про стягнення грошових коштів на суму в розмірі 35 787, 25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань, зокрема, відповідач не забезпечив схоронність вантажу під час його перевезення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 року у справі № 910/17834/20 позовну заяву №8/6322 від 12.11.2020 року Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
01 грудня 2020 року позивачем було подано на адресу суду заяву № 8/6585 від 25.11.2020 року, на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 року, для усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/17834/20, ухвалено розгляд справи №910/17834/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21 грудня від відповідача надійшло клопотання про витребування позивача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" документів.
26 січня 2021 року від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 року розгляд справи № 910/17834/20 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2021 року.
23 лютого 2021 року через електронну пошту Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року задоволено клопотання відповідача б/н від 16.12.2020 року про витребування доказів; витребувано у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" оригінали з усіма додатками договору № 1-1-2016/006 від 27.01.2016 року, що підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу за наступними залізничними накладними: № 45311370, № 45950987, № 46128773, № 466014361, № 46007779, № 46007795, № 46415089, № 46007761, № 45164753 та № 45134707, а також відкладено підготовче засідання на 24.03.2021 року.
22 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
Підготовче засідання призначене на 24.03.2021 року не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці. Наступне підготовче засідання було призначено на 15.04.2021 року.
15 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2021 року.
У судове засідання 19.05.2021 року з'явився представник відповідача, який просив відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак 23.02.2021 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
У період з серпня по вересень 2020 року Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснено відправку вугілля кам'яного марки г-газовий на адресу теплової електростанції Відокремленого підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" залізничним транспортом до станції призначення Бурштин Львівської залізниці, що підтверджується залізничними накладними, які долучені позивачем до позовних матеріалів.
На станції одержувача залізницею проведено комісійну перевірку маси вантажу та за результатами зважування виявлено, що частину вантажу у вагонах, які перевозились за спірними залізничними накладними, втрачено, про що складено відповідні комерційні акти.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на загальну суму 35 787, 25 грн.
Так, позивачем, як відправником на станції "Ароматна" Придніпровської залізниці передано відповідачу для перевезення вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий на станцію "БУРШТИН" Львівської залізниці, а саме за залізничним накладними: №№ 45311370 від 22.08.2020 року, 45950987 від 10.10.2020 року, 46128773 від 16.09.2020 року, 46014361 від 12.09.2020 року, 46007779 від 12.09.2020 року, 46007795 від 12.09.2020 року, 46415089 від 24.09.2020 року, 46007761 від 12.09.2020 року, 45164753 від 17.08.2020 року, 45134707 від 16.08.2020 року.
Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Зі змісту комерційних актів № 388103/187 від 24.08.2020 року недостача у вагоні № 56265457 складає 2300 кг, № 388103/241 від 13.09.2020 року недостача у вагоні № 53495701 складає 2700 кг, № 388103/258 від 19.09.2020 року недостача у вагоні № 60029386 складає 3100 кг, № 388103/245 від 15.09.2020 року недостача у вагоні № 54751888 складає 3800 кг, № 388103/246 від 15.09.2020 року недостача у вагоні № 53501631 складає 2050 кг, № 388103/247 від 15.09.2020 року недостача у вагоні № 53501805 складає 2400 кг, № 388103/286 від 27.09.2020 року недостача у вагоні № 53576070 складає 2600 кг, № 388103/244 від 15.09.2020 року недостача у вагоні № 56120942 складає 2050 кг, № 388103/243 від 15.09.2020 недостача у вагоні № 56737489 складає 3800 кг, № 388103/242 від 15.09.2020 року недостача у вагоні № 56943905 складає 2500 кг, 371009/14 від 22.08.2020 року недостача у вагоні № 54785035 складає 1600 кг, № 371009/13 від 22.08.2020 року недостача у вагоні № 56968209 складає 2000 кг.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на кі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Частиною 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За приписами ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.
Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст.113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Згідно з п. 3.20. роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 за змістом ст. 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Відповідно до параграфів 5-8 «Технічних умов розміщення у рухомому складі вантажів дрібних фракцій, що перевозяться без тари» перед завантаженням сипучих вантажів дрібних фракцій у полувагони з нижніми розгрузочними люками відправник зобов'язаний прийняти заходи по ущільненню наявних зазорів, в тому числі і конструктивних, через які можливо просипання вантажу при перевезенні. Зазори необхідно ущільнювати і при перевезенні сипучих вантажів, якщо конструкція кузова вагона не забезпечує збереження вантажу, що перевозиться. Зазори в підлогах полу вагонів можливо ущільнювати двома способами: зволоження вантажу на підлозі вагону і зволоження підлоги вагону. Відправник за погодженням із залізницею може розробляти і застосовувати інші матеріали для зв'язування або способи для ущільнення зазорів кузовів вагонів, що забезпечують збереження вантажу, що перевозиться і рухомого складу.
З наявного у матеріалах справи акту про стан вагона від 19.09.2020 року № 79 станції Бурштин зазначено, що цей вагон технічно справний, але по походу поїзда над 2,5 люком зазор 200ммх30мм нещільне прилягання люка. Заходи щодо запобігання втрати вантажу відправником (позивачем) не вжиті, втрата вантажу можлива.
Згідно з картотечними даними АСК ВП УЗ вагон № 60029386 приватний - власник ТОВ «Лемтранс», а не залізниця.
В акті про технічний стан вагона від 24.08.2020 року № 47 станції Бурштин зазначено, що цей вагон технічно справний, але є нещільні прилягання кришок люків 2,3,5,6,7 через їх деформацію. Вантажовідправником (позивачем) не було вжито заходів для запобігання втрати вантажу.
Згідно з картотечними даними АСК ВП УЗ вагон № 56265457 приватний власник - ТОВ «Метінвестишипінг», а не залізниця.
Відповідно до акту про технічний стан вагона від 13.09.2020 року № 64 станції Бурштин, цей вагон технічно справний, але по ходу поїзда над 5 люком з правої сторони нещільне прилягання. Заходи щодо запобігання втрати вантажу відправником (позивачем) не було вжито. Втрата вантажу можлива.
Згідно з картотечними даними АСК ВП УЗ вагон № 56265457 приватний власник - ПрАТ «Укртранслізинг», а не залізниця.
У відповідності до положень ст. 322 Цивільного кодексу України саме власник несе тягар утримання майна в належному стані.
Як передбачено ст. 31 Статуту придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснювалось його засобами.
Викладене вище свідчить про безпідставність тверджень позивача про те, що ним було вжито усіх необхідних заходів, які забезпечували б збереження вантажу на всьому шляху слідування, наявність ознак, що вказують на втрату вантажу саме під час перевезення, а отже заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.06.2021 р.
Суддя М.В. Данилова