61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
03.06.2021 Справа №905/1137/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
при секретарі судового засідання Соколовій С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків
до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське, м.Добропілля Донецької області
про стягнення 22937114,09грн заборгованості з орендної плати, 693821,77грн пені
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився (не викликався);
від відповідача: адвокат Шамкій В.М., довіреність №46/ШБ/2020 від 26.12.2019;
присутня у судовому засіданні: Мамедова Н.Т.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
03.06.2021 з 14:35год до 14:48год.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське, м.Добропілля Донецької області, про стягнення 14208343,37грн заборгованості з орендної плати, 502989,30грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №5/2008 від 13.11.2008 оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» (далі - Договір) в частині своєчасної та повної сплати орендної плати у період січень - квітень 2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість та наявні підстави для нарахування пені за загальний період 07.03.2020 - 05.06.2020 в розмірі, передбаченому п.3.5. договору оренди.
06.07.2020 до канцелярії суду надійшла заява №10-07-06001 від 02.07.2020 про збільшення позовних вимог (з додатками, вх.№12391/20; т.1, а.с.83-103), в якій позивач, врахувавши утворення боргу за наступний після заявленого у позові період (травень 2020 року) та здійснивши донарахування пені на борг за січень - травень 2020 року до 24.06.2020 включно, збільшив на 8728770,72грн - суму заборгованості з орендної плати та на 190832,47грн - суму пені, що підлягають стягненню. Ухвалою від 13.07.2021 (т.1, а.с.108) суд прийняв збільшення розміру позовних вимог та надалі виходить із предмету спору: про стягнення 22937114,09грн заборгованості з орендної плати, 693821,77грн пені.
27.01.2021 позивач надав до канцелярії суду клопотання б/н б/д (з додатками, вх.1614/21; т.2, а.с.97-101), в якому повідомив, що заборгованість відповідача з орендної плати та пені за Договором, яка є предметом спору у справі №905/1137/20, погашена повністю, що підтверджується «Станом надходження орендної плати за Договором станом на 26.01.2021» та «Витягом з електронних файлів Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо надходження коштів від оренди єдиного (цілісного) майнового комплексу за Договором».
01.03.2021 позивач надав до канцелярії суду пояснення б/н від 25.02.2021 (з додатками, вх.№4036/21; т.2, а.с.106-182), в яких повторно наголосив на тому, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати та пені за Договором погашена у повному обсязі та повідомив, що відповідач продовжує сплачувати орендну плату за Договором, внаслідок чого станом на 25.02.2021 утворилась переплата в сумі 3922,13грн (підтверджується «Станом надходження орендної плати за Договором станом на 25.02.2021»). Просив закрити провадження у справі №905/1137/20, оскільки відсутній предмет спору між сторонами судового провадження та в межах цього спору не залишилось неврегульованих питань, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягали в ухиленні від встановленого законом обов'язку сплачувати орендну плату, а повне погашення заборгованості відбулось 22.01.2021 - після подання позову та відкриття провадження у справі.
09.03.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшли надані на вимогу суду пояснення б/н від 04.03.2021 (з додатками, вх.№4602/21; т.2, а.с.183-189) з відповідями на питання, поставлені у судовому засіданні 11.02.2021.
03.06.2021 перед судовим засіданням відповідач надав до канцелярії суду супровідний лист б/н б/д (вх.№11935/21; т.2, а.с.197-199) з доданими копіями листа №513 від 11.05.2021 та платіжного доручення №1899804 від 22.01.2021 на суму 59538484,20грн.
Повноважний представник позивача в судове засідання 03.06.2021 не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 03.06.2021 з'явився, заперечив проти задоволення клопотання позивача про закриття провадження у справі та надав пояснення щодо поданих перед судовим засіданням документів.
Розглянувши клопотання позивача про закриття провадження у справі, господарський суд
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) передало, а Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (Орендар) прийняло у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» (п.1.1. Договору; т.1, а.с.22-30), зокрема, на таких умовах:
- орендна плата у розмірі 100% перераховується до Державного бюджету щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.3.3. Договору);
- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.5. Договору).
У п.1 Договору №5 від 14.08.2019 про внесення змін до Договору (т.1, а.с.51-52) сторони дійшли згоди викласти у тексті Договору найменування Орендодавця у такій редакції: «Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях». Договір №5 від 14.08.2019 є невід'ємною частиною Договору і діє з моменту його підписання (п.7 Договору №5).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з наступними змінами та
доповненнями) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 названого Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
До переліку первинних документів входять, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до абз.1, 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затв. Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, зареєстр. в Мінюсті України 29.03.2004 за №377/8976) реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України; платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
В п.п.45-49 постанови від 26.12.2019 у справі №911/2630/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виклав таку позицію: «у випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Наведений алгоритм розподілу коштів урегульований в ст.534 Цивільного кодексу України, яка визначає правила виконання грошового зобов'язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. У такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості:
- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання. В даному випадку мова йдеться про судові витрати, витрати на сплату держмита та інших обов'язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо);
- у другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка, в разі їх нарахування на підставі договору або закону;
- і лише в третю чергу сплачується основна сума боргу. Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила тощо.
Можливість застосування положень ст.534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов'язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - черговість, встановлена ст.534 цього Кодексу застосовуватися не може. Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження або платіж буде отримано без реквізиту «призначення платежу» чи як загальна підстава - на
виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо. Відповідний порядок наведено у п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 №22, та п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, згідно з якими отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу.»
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №910/5475/17, від 18.04.2018 у справі №904/12527/16, від 26.09.2019 у справі №910/12934/18.
У призначенні платежу платіжного доручення №1899804 від 22.01.2021 на суму 59538484,20грн відповідач вказав: «оплата орендної плати за договором оренди №5/2008 від 13.11.2008 без ПДВ ((1899804))» (т.2, а.с.101, 199).
Врахувавши умови п.3.5. Договору, а також те, що у призначенні платежу платіжного доручення №1899804 від 22.01.2021 відсутнє посилання на місяці, за які сплачуються грошові кошти, позивач зазначені кошти зарахував в порядку черговості виникнення боргу, який обліковувався за відповідачем у бухгалтерському обліку позивача і був предметом спору у справі №905/1137/20, після чого з'ясував, що відповідач у повному обсязі погасив заявлену до стягнення заборгованість.
У суду відсутні підстави для сумнівів у правильності порядку зарахування позивачем платежу в сумі 59538484,20грн, а також в обізнаності відповідача про розміри і періоди виникнення заборгованості, яка може бути погашена за рахунок оплати, здійсненої без деталізації періоду - з огляду на наведену правову позицію Верховного Суду і на таке.
З доданого до позову у справі №905/1137/20 «розгорнутого розрахунку боргу та пені за Договором станом на 05.06.2020» (т.1, а.с.12-18) вбачається, що у бухгалтерському обліку позивача борг, заявлений до стягнення у цій справі, є боргом за Договором з найдавнішим періодом виникнення. Описом вкладення №6105715496281 від 19.06.2020 підтверджується, що вказаний розгорнутий розрахунок надісланий відповідачу разом із позовом (т.1, а.с.10).
Умови Договору про порядок сплати орендної плати не містять будь-яких вимог до оформлення орендарем призначення платежу відповідних платіжних доручень. Тобто Договір не обмежує відповідача у праві на власний розсуд зазначати або ні під час оформлення платіжного доручення відомості про період(и), за який(і) він здійснює оплату.
Позивач вважає, що між сторонами судового провадження №905/1137/20 відсутній предмет спору та в межах цього спору не залишилось неврегульованих питань. І вказане не спростоване відповідачем.
Так, у підписаному генеральним директором відповідача і адресованому позивачу листі №513 від 11.05.2021 повідомляється, що «платіжним дорученням №1899804 від 22.01.2021 Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» перераховано на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях 59538484,20грн в рахунок майбутніх платежів орендної плати за договором оренди №5/2008 від 13.11.2008».
Відповідач не зазначив чітко і недвозначно у листі №513 від 11.05.2021, про які «майбутні періоди» у ньому йдеться, та належним чином не пояснив цього у судовому засіданні 03.06.2021.
З огляду на наведене, врахувавши приписи ст.ст.73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, суд дійшов висновку, що лист №513 від 11.05.2021 не містить необхідної і достатньої інформації для того, щоб слугувати підставою для зміни відомостей бухгалтерського обліку сторін у справі, а отже, не є належним і допустимим доказом на спростування документально підтвердженого твердження позивача про те, що з 22.01.2021 і на теперішній час у справі №905/1137/20 відсутній предмет спору.
Крім того, станом на 03.06.2021 відповідач не надав суду докази направлення (вручення) листа №513 від 11.05.2021 ані Головному управлінню Державної казначейської
служби України у Донецькій області як отримувачу коштів за Договором, ані позивачу як стороні Договору. Вказане позбавляє викладене у листі №513 від 11.05.2021 волевиявлення відповідача будь-якого юридичного значення та практичного сенсу.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач зарахував здійснену відповідачем оплату із дотриманням передбаченого чинним законодавством порядку.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Згідно з ч.2 ст.45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Позивач стверджує, що порушення його прав припинене відповідачем (т.2, а.с.97, 109-110). Як наслідок, права позивача більше не підлягають судовому захисту.
Дослідивши наданий позивачем документ «Стан надходження орендної плати за Договором станом на 25.02.2021» (т.2, а.с.177-179), згідно з яким наявна переплата з орендної плати в сумі 3922,13грн, борг з пені складає 0,00грн; встановивши, що між сторонами спору не залишилось неврегульованих питань щодо предмету спору у даній справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі №905/1137/20 підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).
Щодо розподілу судових витрат.
За приписом ч.9 ст.129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору. На підставі наведеної норми суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача і покласти на відповідача як на сторону, з вини якої виник спір у справі №905/1137/20, сплачений за подання позову судовий збір в сумі 354464,04грн у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4 (ч.2), 45 (ч.2), 73, 74, 76, 77, 86, 129 (ч.9), 231 (п.2 ч.1), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі №905/1137/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків, до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське, м.Добропілля Донецької області, про стягнення 22937114,09грн заборгованості з орендної плати, 693821,77грн пені.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька обл., м.Добропілля, м.Білозерське вул.Строїтельна, 17; ідентифікаційний код 36028628) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м.Харків, майдан Театральний, 1; ідентифікаційний код 43023403) 354464,04грн судового збору.
3. Роз'яснити відповідачу право самостійно звернутися до господарського суду з позовом з метою вирішення питань, які він вважає спірними.
Ухвала набирає законної сили 03.06.2021 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала про закриття провадження у справі №905/1137/20 є виконавчим документом і може бути подана для примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
У судовому засіданні 03.06.2021 оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Повний текст ухвали складений та підписаний 08.06.2021.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 3 примірники:
1 - у справу, 2 - сторонам