вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3671/20
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Сергієнко М.О.
Представники:
від позивача: Амельченко А.С., ордер АР № 1024754 від 19.02.2021; адвокат;
від відповідача: Костюченко О.Т. довіреність № 10/3-27 від 19.01.2021; адвокат.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, в якому просить:
- визнати дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення аукціону без умов протиправними;
- зобов'язати Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп об'єкту приватизації - нежитловогоприміщення загальною площею 75,4 кв.м,що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Разом із позовною заявою позивачка подала суду клопотання про призначення будівельної експертизи, в якому міститься перелік питань на вирішення експерта, а саме:
- чи є проведення ФОП ОСОБА_1 ремонтних робіт по облаштуванню окремого входу у нежитлове приміщення невід'ємним поліпшенням?
- якщо ремонтні роботи по облаштуванню окремого входу у нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є невід'ємними поліпшеннями, то який склад цих поліпшень?
- чи мають поліпшення (ремонтні роботи по облаштуванню окремого входу у нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , характер невід'ємних?
- чи є проведення ФОП ОСОБА_1 ремонтних робіт у червні 2017 року невід'ємними поліпшеннями?
- якщо проведені у червні 2017 року ремонтні роботи нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є невід'ємними поліпшеннями, то який склад цих поліпшень?
- чи мають поліпшення (проведені у червні 2017 року ремонтні роботи нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ) характер невід'ємних?
- якщо невід'ємні поліпшення проведені, то яка вартість проведених невід'ємних поліпшень?
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.08.2020.
30.07.2020 від відповідача засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
В судовому засіданні 03.08.2020 позивачка подала відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 03.08.2020 відкладено підготовче засідання на 02.09.2020.
Ухвалою суду від 02.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.09.2020.
Ухвалою суду від 15.09.2020 частково задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
03.12.2020 із супровідним листом № 19/104-10/4-42358 від 30.11.2020 до суду надійшло клопотання експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Осадчого В.П., який виконує експертизу в справі № 904/3671/20.
Ухвалою суду від 08.12.2020 поновлено провадження у справі № 904/3671/20 для розгляду клопотання експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Осадчого В.П. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової технічно-будівельної експертизи. Клопотання експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Осадчого В.П. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової технічно-будівельної експертизи № 904/3671/20, судом задоволено. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради протягом 20 днів з моменту отримання ухвали суду надати до суду: проектну кошторисну документацію IMD (інформаційну модель договірної ціни від Замовника) та виконавчу кошторисну документацію IMP (акти приймання виконаних робіт - форма № КБ-2 від підрядника - акт № 1 за вересень 2009 року на 148 позицій) на електронному носії (USB флеш накопичувач) по об'єкту дослідження; чеки, накладні на матеріали щодо вартості та видів ремонтних будівельних матеріалів, які були використані при виконанні ремонтних будівельних робіт та об'єкті дослідження. Зобов'язано позивача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 - забезпечити безперешкодний доступ до об'єкта дослідження та належні умови праці. Зупинено провадження у справі № 904/3671/20 до закінчення експертного дослідження і отримання господарським судом висновку експерта.
28.01.2021 матеріали справи № 904/3671/20 повернуто до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 02.02.2021 провадження у справі № 904/3671/20 поновлено з 22.02.2021. Підготовче засідання у справі призначено на 22.02.2021.
Ухвалою суду від 22.02.2021 відкладено підготовче засідання на 05.04.2021.
01.03.2021 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення.
05.04.2021 від позивачки надійшла заява про залучення документів до матеріалів справи, а саме - копії рішення Дніпровської міської ради № 52/48 від 25.09.2019, на підставі якого спірне майно було виставлено на аукціон.
Ухвалою суду від 05.04.2021 відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.
В судове засідання 11.05.2021 з'явилися представники позивача та відповідача, надали усні пояснення.
Ухвалою суду від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.06.2021.
В ході судового засідання 07.06.2021 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.06.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивачки, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2020 ФОП ОСОБА_1 з сайту Prozorro стало відомо про проведення аукціону з приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначає, що орендує вказане приміщення з 2007 року. Зокрема, 21.12.2015 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпровської міської ради та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 205-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, який продовжено до 22.12.2021.
За твердженням позивачки, нею в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди було проведено ряд процедур поліпшення орендованого приміщення на суму 616 037, 99 грн, що складає 64, 7% ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності. Позивач вказує, що отримала згоду на улаштування додаткового входу до нежитлового приміщення за рахунок реконструкції віконного прорізу головного фасаду по АДРЕСА_2 відповідно до рішення Виконавчого комітету Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради № 849 від 27.12.2007 та на проведення невід'ємних поліпшень, що підтверджується витягом з протоколу № 43 від 31.10.2017 постійної комісії з питань комунальної власності, енергозбереження та законності Дніпровської міської ради.
Отже, позивачка вважає, що нею виконано всі умови, передбачені частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", для викупу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Тож, на думку позивачки, дії відповідача щодо приватизації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення аукціону є протиправними.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач позову не визнає та просить в його задоволенні відмовити повністю.
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар має отримати письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію шляхом викупу.
За результатами розгляду постійної комісії з питань комунальної власності, енергозбереження та законності Дніпровської міської ради йому було надано висновок про надання дозволу на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна по АДРЕСА_1 , але орендодавцем не надавалась згода на проведення невід'ємних поліпшень.
За твердженням відповідача, у позивача був відсутній дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень, а роботи, проведені ФОП ОСОБА_1 у 2017 році вважаються поточним ремонтом, які є невід'ємною частиною договору оренди приміщення. У зв'язку з цим відповідач вважає відсутнім у позивача право на викуп орендованого майна.
Позиція позивачки, викладена у відповіді на відзив
Позивачка не погодується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та зазначає наступне.
Власником спірного нерухомого майна була територіальна громада міста Дніпра, а його балансоутримувач змінювався з МКП "Дніпропетровський електротранспорт" на КЖРЕВП Бабушкінського району та в подальшому - на КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради".
Управління комунальним майном здійснює міська рада через відповідний виконавчий орган та його структурні підрозділи.
Рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради № 849 від 27.12.2007 позивачу надано дозвіл на улаштування додаткового входу до нежитлового приміщенні за рахунок реконструкції віконного прорізу головного фасаду по АДРЕСА_2 . Тобто, позивачем отримано дозвіл від територіальної громади в особі виконкому Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради на здійснення поліпшень, а саме - улаштування додаткового входу до нежитлового приміщення за рахунок реконструкції віконного прорізу головного фасаду по АДРЕСА_2 . Отже, позивачка вважає, що скористалась своїм правом на поліпшення орендованого майна, дотримуючись вимог чинного на той момент законодавства ( ч. 1 ст. 778 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 1992 року в редакції, що діяла на момент отримання дозволу).
ФОП ОСОБА_1 13.04.2017 звернулась до департаменту по роботі з активами ДМР із заявою, в якій просила надати дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень. Департамент проігнорував вказану заяву. Тому позивачка вважає, що отримала дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень згідно з принципом мовчазної згоди, передбаченим ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", оскільки відповідач не надав дозволу протягом одного місяця з дня подачі відповідної заяви.
Крім того, позивачка зазначає, що також власник майна - територіальна громада в особі Дніпровської міської ради - визнач необхідність здійснення невід'ємних поліпшень, що підтверджується витягом з протоколу № 43 постійної комісії з питань комунальної власності, енергозбереження та законності Дніпровської міської ради.
Позиція позивачки, викладена у поясненнях
У поясненнях позивачка зазначає, що вимога щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії не є дискреційними повноваженнями органу влади. Таку позицію обґрунтовано тим, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 821/925/18). Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, позивачка наголошує, що у разі виконання орендарем умов, передбачених частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", орган приватизації повинен провести приватизацію шляхом викупу. За твердженням позивачки, нею виконано зазначені умови, однак відповідач, порушуючи право орендаря на викуп орендованого приміщення, гарантоване статтею 18 вказаного Закону, ігнорує це право та проводить приватизацію з використанням процедури аукціону, тобто на загальних підставах.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
18.04.2007 між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровський електротранспорт" як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір оренди № 12 (арк. с. 14-15) строком дії до 31.03.2010 (п. 8.1 цього договору).
Пунктом 1.1 договору оренди № 12 від 18.04.2007 передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі площею 88 кв.м, яке знаходиться на балансі ЖЕД МКП "Дніпропетровський електротранспорт", для використання його під фірмовий магазин вітчизн. промисл. підприємств. Вартість приміщення визначена в звіті про експертну оцінку від 31.03.2007 року, а також рецензії (додатки №№ 1,2 до договору) і складає 1 851 367 грн.
Виконавчим комітетом Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради 27.12.2007 прийнято рішення № 849 "Про надання дозволу на улаштування додаткового входу по АДРЕСА_2 " (арк. с. 16). Відповідно до пункту 1 цього рішення громадянці ОСОБА_1 дозволено улаштування додаткового входу до нежитлового приміщення за рахунок реконструкції віконного прорізу головного фасаду по АДРЕСА_2 , без зміни ширини прорізу, із об'єднанням з існуючим ґанком, згідно проекту, погодженого з ГоловАПУ міської ради. Згідно з пунктом 2 рішення № 849 Виконавчого комітету Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради від 27.12.2007 громадянку ОСОБА_1 зобов'язано: - одержати в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт; - після закінчення будівельних робіт одержати акт Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації; - питання перереєстрації технічної документації в Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації вирішити з власником приміщення МКП "Дніпропетровський електротранспорт".
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області громадянці ОСОБА_1 видано дозвіл № 26/01-09 від 23.02.2009 на виконання будівельних робіт із улаштуванні додаткового входу до нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 (арк. с. 17).
На підставі договору підряду № 1-100909 від 10.09.2009 (арк. с. 29-31) , укладеного з Приватним підприємцем ОСОБА_1 як замовником, ПП "ПКФ "Техпромтрансбуд" були виконані роботи з ремонту та облаштування додаткового входу за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 389 899 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2009 року та довідкою про вартість цих робіт (форма КБ-3), які підписані сторонами вказаного договору (арк. с. 39-44).
21.12.2015 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (правонаступником якого є відповідач) як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір № 205-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - договір № 205; арк. с. 45-52).
Пунктом 1.1 договору № 205 передбачено, що з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 84, 9 кв.м, розміщені за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі 6-поверхового будинку, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 952 329 грн без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для розміщення фірмового магазину вітчизняних промислових підприємств-виробників, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи.
Згідно з пунктом 2.2 договору № 205 орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди. Передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 10.12.2015 на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (п. 2.3 договору № 205).
Пунктом 3.2 договору № 205 визначено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 4 761, 66 гривень без ПДВ/ базова за листопад місяць 2015 рік.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з грудня місяця 2015 року.
У платіжному дорученні обов'язково зазначати номер договору оренди, дату укладання та назву орендаря.
Відповідно до умов пункту 10.1 договору № 205 цей договір діє з 21.12.2015 по 07.12.2018 включно.
На виконання умов договору № 205 орендодавець 21.12.2015 передав, а орендар прийняв в оренду об'єкт оренди - нежитлове приміщення загальною площею 84, 9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якого згідно з незалежною оцінкою на 10.12.2015 становить 952 329 грн без ПДВ. Факт передачі майна в оренду підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі від 21.12.2015, який містить підписи та відбитки печаток орендодавця, орендаря та балансоутримувача (арк. с. 53 ).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019 у справі № 904/2828/19 (арк. с. 54-60) договір оренди нерухомого майна № 205-ДКП/15 від 21.12.2015, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, укладений між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , визнано продовженим на той самий термін, а саме з 08.12.2018 по 22.12.2021 включно, та на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди з урахуванням змін, внесених до нього додатковими угодами. Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у даній справі (арк. с. 61-66).
У зв'язку з тим, що об'єкт оренди потребував ремонту, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 13.04.2017 звернулась до директора Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з заявою, в якій просила надати дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень в нежитловому приміщення, площею 84, 9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 ) (арк. с. 67).
Комісією у складі представників Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради та представника Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в присутності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було проведено обстеження орендованого об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт. Згідно з вказаним актом, копія якого міститься у матеріалах справи (арк. с. 68), комісією за висновками візуального обстеження встановлено, що об'єкт оренди нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 84, 90 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі 6-ти поверхового будинку, потребує проведення зазначених заявником робіт (невід'ємних поліпшень).
Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з протоколу № 43 від 31.10.2017 постійної комісії з питань комунальної власності, енергозбереження та законності Дніпровської міської ради (арк. с. 69), комісія, повторно розглянувши лист Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради від 10.07.2017 № 1064, вирішила надати дозвіл на здійснення орендарем ФОП ОСОБА_1 невід'ємних поліпшень орендованого майна по АДРЕСА_1 , загальною площею 84, 9 кв.м.
На підставі договору підряду № 17/10 від 29.05.2017 (арк. с. 71-73), укладеного з Приватним підприємцем ОСОБА_1 як замовником, ТОВ "Корт" були виконані роботи з капітального ремонту приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 226 138, 99 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2017 року та довідкою про вартість цих робіт (форма КБ-3), які підписані сторонами вказаного договору (арк. с. 75-86).
Дніпровською міською радою 25.09.2019 було прийнято рішення № 52/48 "Про зміни до Переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації в 2019 році".
Згідно з вказаним рішенням Дніпровська міська рада, керуючись Законами України "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про місцеве самоврядування в Україні", постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу", вирішила включити до Переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації в 2019 році, затвердженого рішенням міської ради від 19.12.2018 № 28/39 "Про приватизацію комунального нерухомого майна у 2019 році", зі змінами, зокрема нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (пункт 116 додатку 2 до рішення Дніпровської міської ради № 52/48 від 25.09.2019). Вжиття заходів із забезпечення приватизації об'єктів нерухомого майна комунальної власності відповідно до пункту 3 рішення Дніпровської міської ради № 52/48 від 25.09.2019 покладено на Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради.
У позовній заяві Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зазначено, що 30.06.2020 з сайту Prozorro їй стало відомо про проведення аукціону з приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Роздруківки інформаційних повідомлень про приватизацію, розміщених на сайті Prozorro, містяться у матеріалах справи (арк. с. 12-13, 104-105).
Позивачка вважає дії відповідача щодо приватизації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення аукціону протиправними з огляду на виконання нею умов, визначених частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного i комунального майна". Як стверджує позивачка, нею в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості орендованого майна для цілей укладення договору оренди проведено поліпшення цього майна на суму 616 037, 99 грн, що складає 64, 7 % від його ринкової вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, та належно виконуються умови договору оренди.
Висновком експерта № 19/104-10/4/170 від 25.01.2021 (арк. с. 188-218) за результатами проведеної за клопотанням позивачки судової будівельно-технічної експертизи у даній справі встановлено перелік поліпшень, проведених Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період строку оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які є невідємними, тобто такими, що неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди, а також їх вартість. Так, за висновком експерта: вартість невід'ємних поліпшень (ремонтних будівельних робіт), проведених Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно з актом виконаних робіт за формою КБ-2в № 1 за вересень 2009 року в орендних приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 станом на 30 вересня 2009 року складає 389 899 грн; вартість невід'ємних поліпшень (ремонтних будівельних робіт), проведених позивачкою згідно актом виконаних робіт за формою КБ-2в № 1 за червень 2017 року в орендних приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 станом на 30.06.2017 складає 226 138,99 грн.
У підтвердження факту належного виконання умов договору № 205-ДКП/15 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, від 21.12.2015 позивачкою до позовної заяви додано копії банківських квитанцій про сплату орендних платежів (арк. с. 87-98).
Тому позивачка, посилаючись на положення частини 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного i комунального майна" вважає наявним у неї право на приватизацію нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Наведені обставини і є причиною виникнення даного спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зміст зазначених у статті 15 Цивільного кодексу України підстав для захисту не розкривається, але він відображений у відповідних нормах статей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначає в частині другій способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тож, оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права. Тобто захисту підлягає саме порушене право. При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи спір, суд також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У розумінні приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Водночас визначений згаданою статтею засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).
Згадані вище способи захисту цивільних прав та інтересів, визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, мають універсальний характер і можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Предметом спору у даній справі є вимоги визнання протиправними дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації шляхом аукціону без умов нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп об'єкту приватизації на користь позивача.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є орендарем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Своє право на звернення до суду з даним позовом позивачка обґрунтовує дотриманням нею умов частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного i комунального майна", що дає останній право, передбачене частиною 3 статті 18 цього Закону, на приватизацію нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу. Однак, відповідачем як органом приватизації порушено право позивачки проведенням приватизації шляхом аукціону без умов. У підтвердження факту вчинення відповідачем неправомірних дій позивачка посилається на надане до матеріалів справи оголошення щодо проведення аукціону з продажу спірного нерухомого майна, яке розміщене на сайті Prozorro.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 345 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" № 2269-VIII від 18.01.2018, чинний з 07.03.2018.
Частиною 5 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний об'єкт нерухомого майна є об'єктом права комунальної власності.
Стаття 6 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає, що суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.
Пунктом 3.2.7 Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 50/36 від 24.10.2018, на відповідача покладено повноваження організовувати процес приватизації об'єктів права комунальної власності, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва, на конкурсних засадах і шляхом викупу та укладення відповідних договорів купівлі-продажу.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
За приписами статті 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом:
1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;
2) викупу об'єктів приватизації.
Статтею 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено порядок продажу об'єктів малої приватизації, відповідно до частини 1 якої об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації. Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через 10 робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
Згідно з частинами 5, 6 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 35 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів малої приватизації. Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
До проведення першого аукціону з продажу об'єкта малої приватизації аукціонна комісія одночасно встановлює стартові ціни та умови продажу об'єкта малої приватизації на аукціонах, передбачених частинами восьмою - одинадцятою цієї статті
(ч. 12 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 18 "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності;
орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
договір оренди є чинним на момент приватизації.
Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу.
У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об'єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід'ємних поліпшень. Якщо покупцем об'єкта приватизації стає орендар, вартість невід'ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об'єкт приватизації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем як органом приватизації на електронній платформі ІНФОРМАЦІЯ_1 було розміщено інформаційне повідомлення про продаж на електронному аукціоні об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 9 за адресою: АДРЕСА_1 (ID: UA-PS-2020-06-19-000177-3). За змістом даного повідомлення в ньому було викладено інформацію про аукціон: аукціон без умов або аукціон з умовами; аукціон зі зниженням стартової ціни; аукціон з методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (арк. с. 12-13).
Умов продажу спірного об'єкта нерухомості, розроблених аукціонною комісією та затверджених органом приватизації (відповідачем), матеріали справи не містять.
Призначений на 05.06.2020 року аукціон не відбувся. Лот (спірний об'єкт нерухомого майна) виставлявся повторно на аукціон, який призначався на 20.07.2020, що підтверджується роздруківкою інформаційного повідомлення про продаж на електронному аукціоні об'єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 9 за адресою: АДРЕСА_1 (ID: UA-PS-2020-06-19-000177-3) з електронної платформи Prozorro станом на 02.07.2020.
Доказів продажу нежитлового приміщення № 9 за адресою: АДРЕСА_1 на аукціоні без умов матеріали справи не містять і позивачем не надано (протоколу про результати електронного аукціону, оприлюдненого електронною торговою системою в день завершення аукціону в електронній формі тощо).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачкою належними та допустимими доказами не доведено факту порушення відповідачем її прав як орендаря спірного об'єкта нерухомого майна. Зокрема, позивачкою не надано доказів того, що відповідачем були затверджені умови приватизації нежитлового приміщення № 9 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом аукціону, які не узгоджуються з положеннями статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Позивачкою не надано й доказів того, що приватизація, тобто платне відчуження майна на користь фізичних та юридичних осіб, спірного комунального майна відбулась.
З огляду на наведене вище суд доходить висновку про передчасність та недоведеність позовної вимоги про визнання протиправними дій Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення аукціону без умов.
Також у позові викладено вимогу про зобов'язання Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп об'єкта приватизації - нежитловогоприміщення загальною площею 75, 4 кв.м,що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування України" право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування України" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Згідно з пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування України" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Відповідачу, який за змістом норм Закону України "Про місцеве самоврядування України" належить до виконавчих органів Дніпровської міської ради та на якого радою покладено повноваження органу приватизації, в силу частини 1 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" надано право вибору способу приватизація об'єктів комунальної власності, переданих в оренду - шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
Відтак у разі виконання орендарем майна умов, передбачених частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", орган приватизації управнений прийняти рішення щодо способу приватизації шляхом викупу орендарем або шляхом продажу на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю вартості невід'ємних поліпшень покупцем майна.
Матеріалами справи не підтверджується той факт, що позивачка після опублікування Дніпровською міською радою інформації про прийняття рішення про приватизацію спірного об'єкта нерухомого майна мала намір реалізувати своє право на його викуп у порядку, визначеному частиною 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", та зверталась з відповідною пропозицією.
Тож, обраний спосіб захисту, а саме - вимога про зобов'язання відповідача змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп спірного об'єкта приватизації на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , не відповідає порушенню, яке, на думку позивачки, має місце, оскільки має ознаки втручання в дискреційні повноваження відповідача у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 255 грн (у тому числі 4 204 грн - за подання позовної заяви та 1 051 грн - за подання заяви про забезпечення позову), а також витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання дій Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо приватизації нежитлового приміщення загальною площею 75, 4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення аукціону без умов, протиправними та зобов'язання Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради змінити процедуру приватизації з аукціону на викуп об'єкта приватизації - нежитловогоприміщення загальною площею 75,4 кв. м,що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09.06.2021.
Суддя В.І. Ярошенко