ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 червня 2021 року Справа № 924/1358/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Павлюк І.Ю.
без участі представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Колісника Ігора Олексійовича на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 17.03.2021 суддею Гладюком Ю. В. у м.Хмельницькому (повний текст складено 24.03.2021) у справі № 924/1358/20
за позовом Фізичної особи - підприємця Колісника Ігора Олексійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Промінь"
про стягнення грошей в сумі 149 853,56 грн
До Господарського суду Хмельницької області подана позовна заява Фізичної особи-підприємця Колісника І.О. до ТОВ "СК Промінь" про стягнення 149 853,56 грн. заборгованості за договором перевезення.
В обґрунтування вимог позивач вказував, що він, на виконання умов договору, надав відповідачу послуги перевезення вантажу на загальну суму 149853,56 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Натомість відповідач відмовився підписати акт прийому-передачі наданих послуг та відповідно, не здійснив оплату наданих послуг.
Судове засідання відбувалося без участі представника відповідача, а в наявних у справі письмових заявах останній зазначав, що позивач в порушення вимог чинного законодавства, оформив акт прийому-передачі наданих послуг лише 27.03.2020 щодо перевезення, яке фактично відбулося у період з 13.10.2017 по 05.11.2017. Таким чином, відповідач вважає, що позивач подав даний позов з пропуском строку позовної давності.
Позивач, в свою чергу, наполягав, що згідно законодавства перебіг строку позовної давності починається з 15.07.2020 (що відраховується від фактичної дати надіслання відповідачу акту прийому-передачі наданих послуг), а не з моменту завершення надання послуг за договором, як зазначає відповідач у відзиві. Відповідач, відмовившись підписати акт прийому-передачі, фактично порушив умови договору щодо оплати послуг, і тим самим, порушив права позивача на оплату, про що останній дізнався у зв'язку з не підписанням акту прийому-передачі.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2021 у даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що саме акт прийому-передачі виконаних робіт має бути документальним підтвердженням остаточної вартості наданих послуг (погоджена сума обома сторонами), без якого сума позову не може вважатись обгрунтованою, оскільки в товарно-транспортних накладних вартість наданих послуг не вказана. За відсутності первинного бухгалтерського документу, яким має підтверджуватись факт виконання робіт та їх остаточна вартість, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою від 12.04.2021, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи скарги, апелянт вказує, що в оскаржуваному рішенні позиція місцевого господарського суду про необгрунтованість вимог позивача щодо факту надання послуг та їх вартості не узгоджується з фактичними обставинами справи та письмовими доказами, наявними в справі, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Колісника І.О. на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2021 у справі №924/1358/20; розгляд апеляційної скарги постановлено розглянути без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Від ТОВ "СП Промінь" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримує позицію місцевого господарського суду, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ФОП Колісника І.О., а рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.04.2021 залишити без змін.
Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.
За умовами ст.. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 23.08.2017 між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) укладено Договір на перевезення № 3 в силу якого замовник доручає здійснювати перевезення зерна сільськогосподарських культур (вантаж), а перевізник зобов'язується здійснювати перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України на умовах цього договору та згідно вимог чинного законодавства України (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. Договору перевізник зобов'язується доставити наданий замовником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується вчасно сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату відповідно до умов договору.
Згідно пунктів 2.1. та 2.12 Договору передача вантажу здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної оформленої згідно встановлених вимог; передача вантажу за даним договором підтверджується фактичною передачею вантажу у місці призначення за товарно-транспортною накладною уповноваженій особі на отримання вантажу.
Відповідно з п. 4.1. Договору одним з обов'язків замовника є оплата вартості належним чином наданих перевізником послуг за цим договором. Вартість послуг за цим договором встановлюється за тонно-кілометри перевезеного вантажу та зазначається в додатку № 4 до договору (п. 5.1.). Замовник підтверджує фактично надані послуги товарно-транспортними накладними (п. 5.2.). Розрахунки за здійснене належним чином перевезення між перевізником і замовником проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок перевізника на підставі даного договору та акту прийому-передачі виконаних робіт та наступним чином:
- поточні оплати здійснюються за кожні 10 днів проведених перевезень в розмірі 70% від вартості відповідних перевезень;
- остаточний розрахунок з перевізником проводиться протягом 10 банківських днів після завершення загального обсягу робіт та підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
Акт прийому-передачі виконаних робіт підписується сторонами після виконання перевізником замовлення щодо перевезення вантажу та повинен містити дані про перевезення та їх вартість (п. 5.3.). Остаточний розрахунок за послуги перевезення замовником проводиться тільки після отримання замовником інформації, яка підтверджує факт належної доставки вантажу та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за перевезений вантаж (п. 5.4.).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 11.1).
Договір із додатками підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
На виконання умов Договору №3 від 23.08.2017, перевізник здійснював перевезення зерна сільськогосподарських культур власним вантажним автомобільним транспортом, за маршрутами: із с. Севрюки Красилівського р-ну Хмельницької області - в с. Грибова Ланівецького р-ну Тернопільської області; із с. Решнівка Красилівського району Хмельницької області - в с. Грибова Ланівецького р-ну Тернопільської області; із с. Ледянка Красилівського району Хмельницької області - в с. Грибова Ланівецького р-ну Тернопільської області.
На підтвердження факту перевезення вантажу (кукурудзи) автомобільним перевізником - ФОП Колісник І.О. за замовленням ТОВ „СК Промінь", який є і вантажовідправником для вантажоодержувача - ТОВ „Клов" (відомості вказано в товарно-транспортних накладних) надано товарно-транспортні накладні: № 0003324 від 13.10.17, № 0003327 від 13.10.17, № 0003328 від 14.10.17, № 0003400 від 17.10.17, № 0003358 від 17.10.17, № 0003366 від 17.10.17, № 0003942 від 18.10.17, від 18.10.17 № 0003928, від 19.10.17 № 0003966, від 19.10.17 № 0003999, від 19.10.17 № 0003964, від 20.10.17 № 0003990, від 31.10.17 № 0004546, від 31.10.17 № 0004527, від 31.10.17 № 0004529, від 01.11.17 № 0004952, від 01.11.17 № 0004955, від 04.11.17 № 0004978, від 04.11.17 № 0004977, від 04.11.17 № 0004973, від 05.11.17 № 0004209, від 06.11.17 № 0004207, від 21.10.17 № 0003469, від 21.10.17 № 0003477, від 21.10.17 № 0003490, від 21.10.17 № 0003462, від 22.10.17 № 0004565, від 02.10.17 № 0004556, від 22.10.17 № 0003497, від 23.10.17 № 0004577, від 23.10.17 № 0004589, від 23.10.17 № 0004596.
Вказані товарно-транспортні накладні засвідчені: у графі „Здав (відповідальна особа вантажовідправника)" - підписом та печаткою ТОВ „СК Промінь", у графі - „прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" - штампом та підписом ТОВ „Клов", та підписами навпроти граф „Прийняв водій/експедитор" та „Здав водій/експедитор".
Загальна вартість наданих послуг з перевезення згідно договору та розрахунку вартості наданих послуг склала 149 853,56 грн.
20.06.2020 позивач направив відповідачу лист від 20.06.2020 де вказав, що вартість наданих позивачем послуг з перевезення замовником не оплачена. До листа додаються підписані позивачем два примірники акту надання послуг № 1/03 від 27.03.2020 за договором перевезення № 3 від 23.08.2017. У листі позивач просив в межах 3-х робочих днів з дня отримання даного листа підписати обидва примірники акту наданих послуг, один з яких надіслати позивачу. Суду надано докази направлення листа відповідачу.
04.08.2020 позивач направив відповідачу претензію від 03.08.2020 про оплату наданих послуг з перевезення вантажу за договором на перевезення № 3 від 23.08.2017 в сумі 149 853,56 грн. впродовж 7 днів з дня отримання даної претензії на рахунок позивача. Суду надано докази направлення претензії відповідачу.
У листі-відповіді від 12.08.2020 № 21/46 на претензію позивача, ТОВ "СК Промінь" вказав, що станом на момент написання даного листа у відповідача відсутні будь-які первинні документи, що підтверджують надання позивачем послуг.
Позивач надав суду акт надання послуг № 1/03 від 27.03.2020, засвідчений (підписом та печаткою) лише зі сторони позивача.
Наведене, на думку позивача, є невиконанням ТОВ "СК Промінь" зобов'язань по оплаті послуг доставки за Договором на перевезення №3 від 23.08.2017, оскільки факт існування договірних відносин між сторонами та факт надання позивачем відповідних послуг за Договором на перевезення №3 від 23.08.2017 року відповідачем визнано у ході судового розгляду справи.
Частинами першою, третьою та п'ятою статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 909 ЦК України та частиною першою статті 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини третьої статті 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів настання всіх необхідних умов, які є підставою для проведення оплати, тобто первинного бухгалтерського документу, яким має підтверджуватись факт виконання робіт та їх вартість.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що розрахунки за надані послуги перевезення замовник здійснює в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок перевізника на підставі Договору та Акту приймання-передачі виконаних робіт, наступним чином: - поточні оплати здійснюються за кожні 10 днів проведених перевезень, в розмірі 70% від вартості відповідних перевезень; остаточний розрахунок з перевізником проводиться протягом 10 банківських днів після завершення загального обсягу робіт та підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
Акт приймання-передачі виконаних робіт підписується сторонами після виконання перевізником замовлення замовника щодо перевезення вантажу та повинен містити дані про перевезення та їх вартість.
При цьому, Договором не визначені строки підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Остаточний розрахунок за послуги перевезення замовником проводиться тільки після отримання замовником інформації, яка підтверджує факт належної доставки вантажу та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за перевезений вантаж (п. 5.4.).
Оскільки відповідачем не заперечується надання відповідних послуг з перевезення ФОП Колісником І.О. на виконання умов Договору на перевезення №3 від 23.08.2017 року, то в силу положення ч. 1 ст. 75 ГПК України вказане не потребує доведення.
Недотримання сторонами, в тому числі позивачем, передбаченого Договором порядку проведення розрахунку у зв'язку із неналежним оформленням всього комплексу необхідних документів, які є підставою для проведення оплати, спростовується наступним.
Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначений перелік обов'язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5. пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Отже належним фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
Із матеріалів справи вбачається, що факт надання послуг з перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними, засвідченими сторонами із зазначенням необхідних реквізитів, зокрема обсягу операції у натуральному виразі. Дані накладні містять всі необхідні реквізити, зокрема щодо замовника перевезення та вантажовідправника (відповідач у справі), перевізника (позивач у справі), вантажоодержувача, пункти навантаження та розвантаження, найменування вантажу та його маса, тощо. Факт здачі вантажу до перевезення та отримання його вантажоодержувачем стверджується підписами та печатками осіб, задіяних у перевезенні.
Вартість послуг встановлена та обчислена за тонно-кілометри перевезеного вантажу згідно обумовленої сторонами тарифної сітки (додаток №4 Договору). Розрахунок вартості наданих послуг згідно додатку № 4 позивачем надано суду.
Оскільки остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, 20 червня 2020 року відповідачу надіслано цінним листом з описом вкладення два примірники Ату з копіями ТТН. Вказані документи отримані відповідачем 25 червня 2020 (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення). Відповідно до п.п. 5.3, 5.4 договору відповідач мав підписати акт протягом 3-х робочих днів і в межах 10 банківських днів здійснити оплату.
Однак відповідачем акт в межах визначених строків не підписано, кошти за надані постуги не сплачено. Будь-яких заперечень стосовно необгрунтованості надісланого для підписання акту не висловлено.
Непідписання акту без зазначення обгрунтованих мотивів його відхилення є порушенням умов договору з боку відповідача. Оскільки відповідачем не спростовано ні факту здійсненого перевезення, ні розрахунку за надані послуги, у суду відсутні підстави вважати позовні вимоги необгрунтованими та недоведеними.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Досліджуючи питання строку позовної давності, колегія суддів зазначає.
Відповідно до ч. 1, ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України до позовних вимог, що випливають із перевезення вантажу законом встановлюється спеціальна позовна давність, визначена статтею 925 ЦК України.
Частиною 3 ст. 925 ЦК України встановлено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Згідно ч. 5 ст. 315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та на підставі господарського договору, спеціальним законом, який підлягає застосуванню в даному випадку є саме Господарський кодекс України. Тому, позовна давність за даним позовом (перевізника до замовника) становить шість місяців.
Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як встановлено колегією суддів, з умов п. 5.4. Договором не визначені строки підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, тож висновок суду про обов'язок перевізника надати замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт в межах 10 днів з дня останньої поставки не узгоджується з умовами договору.
Остаточний розрахунок за послуги перевезення замовником проводиться тільки після отримання замовником інформації, яка підтверджує факт належної доставки вантажу та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за перевезений вантаж.
Враховуючи положення ст.253. та ст.261 ЦК України та зміст п.5.3. та п.5.4. Договору, право перевізника на отримання оплати за надані послуги з перевезення порушено тоді, коли замовник відмовився підписати акт приймання-передачі виконаних робіт та не здійснив оплати у визначений позивачем у претензії строк.
Зважаючи на обставини надсилання позивачем відповідачу акту приймання-передачі наданих послуг 20.06.2020, отримання всіх необхідних документів відповідачем 25.06.2020, та з урахування визначених договором строків підписання акту і оплати послуг, які відповідач мав здійснити до 14.07.2020, перебіг строку позовної давності розпочався 15.07.2020.
Оскільки позов подано до суду першої інстанції 18.12.2020, визначений законодавством шестимісячний строк позовної давності не пропущено.
Відповідно до вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2021 та ухвалення нового, яким позовні вимоги ФОП Колісника І.О. задоволити в повному обсязі.
Судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача - ТОВ "СК Промінь".
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Колісника Ігора Олексійовича задоволити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.04.2021 у справі № 924/1358/20 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Промінь" (31033, Хмельницька область, Красилівський район, село Мала Клітна, код ЄДРПОУ 39757078) на користь Фізичної особи-підприємця Колісника Ігора Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 149 853 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 56 коп. заборгованості за договором перевезення, 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Промінь" (31033, Хмельницька область, Красилівський район, село Мала Клітна, код ЄДРПОУ 39757078) на користь Фізичної особи-підприємця Колісника Ігора Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 372 (три тисячі триста сімдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Господарському суду Хмельницької області на виконання постанови видати накази.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Справу № 924/1358/20 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Павлюк І.Ю.