вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2021 р. Справа№ 910/9784/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Копитової О.С.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від ПАТ АБ "Укргазбанк": Белименко О.В. - наказ №326-н/пт від 17.12.2020, виписка з ЄДР
від боржника: Федорова С.В. - ордер серії КВ №470805 від 30.06.2020
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року
у справі № 910/9784/20 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/9784/20 визнано вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 частково на загальну суму 8 822 918,20 грн., з яких 4 204,00 грн. - судовий збір позачергово; 8 818 714,20 грн. - як забезпечені заставою боржника: 1 797 791,46 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 3 057 379,20 грн. - прострочена заборгованість з процентів; 930 696,31 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2 689 857,75 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 297 394,48 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 1 820,00 грн. - судового збору за Рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі № 22-5636/11 від 29.03.2011 року та 43 775,00 грн. - штраф за рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі №22-5636/11 від 29.03.2011 року. У решті вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/9784/20 та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 4 204,00 грн. - судовий збір позачергово; 875 100 грн. - забезпечені заставою боржника; 1 275 128,97 грн. -четвертої черги задоволення, як такі, що не покриті вартістю предмета застави. В іншій частині кредиторських вимог відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на неповне дослідження судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального права під час прийняття оскаржуваної ухвали.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/9784/20 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
16.03.2021 року, згідно зазначених на конверті відомостей, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали від 10.03.2021 року подано квитанцію про сплату судового збору у сумі 4 036,50 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/9784/20, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 08.04.2021 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Веснін С.О. просить оскаржувану ухвалу в частині визнання вимог кредитора скасувати та визнати частково вимоги кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 2 151 198,97 грн., з яких 1 084 740 грн. є забезпечені заставою майна боржника, а 1 066 458,97 грн. - конкурсні та включити їх до другої черги кредиторських вимог без права вирішального голосу на зборах кредиторів, а також визнати вимоги кредитора щодо відшкодування витрат на оплату судового збору у розмірі 4 204,00 грн.
В свою чергу, представник ПАТ АБ "Укргазбанк" у відзиві на апеляційну просить задовольнити апеляційну скаргу в частині визнання забезпеченими вимоги АБ "Укргазбанк" в розмірі 875 100,00 грн., в іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 року справу №910/9784/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Поляков Б.М.,Копитова О.С.
Окрім того, у зв'язку з перебуванням судді Полякова Б.М. на лікарняному протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 року справу №910/9784/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.
Ухвалою суду від 08.04.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/9784/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року.
Судове засідання, призначене на 08.04.2021 року, не відбулось у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Північного апеляційного господарського суду, що підтверджується відповідним Актом від 08.04.2021 року, який наявний в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 09.04.2021 року призначено справу до розгляду на 22.04.2021 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшла відповідь на відзив.
В судове засідання 22.04.2021 року з'явився представник скаржника та надав свої пояснення по суті спору.
Ухвалою суду від 22.04.2021 року відкладено розгляд справи на 27.05.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшли додаткові пояснення по справі, а від керуючого реструктуризацією - клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року відкладено розгляд справи на 03.06.2021 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшло клопотання про врахування висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права.
Представник боржника в судовому засіданні 03.06.2021 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі № 910/9784/20 та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 4 204,00 грн. - судовий збір позачергово; 875 100 грн. - забезпечені заставою боржника; 1 275 128,97 грн. -четвертої черги задоволення, як такі, що не покриті вартістю предмета застави. В іншій частині кредиторських вимог відмовити.
Представник ПАТ АБ "Укргазбанк" в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав в частині визнання вимог банку як заставних, в іншій частині вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення.
Керуючий реструктуризацією боргів боржника в судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу та у клопотанні від 13.05.2021 року просив розглядати справу без його участі.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
03.06.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про визнання вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" - скасуванню з прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно ч. 1 ст. 122 КУзПБ, яка регулює порядок виявлення кредиторів фізичної особи, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року відкрито провадження у справі №910/9784/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Весніна С.О.
Відповідне оголошення про відкриття щодо ОСОБА_1 провадження у справі про неплатоспроможність офіційно оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 27.07.2020 року за № 65053.
Після публікації вказаного оголошення 20.10.2020 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, від ПАТ АТ "Укргазбанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 3 922 342,54 грн. та 171 100,10 дол. США.
01.12.2020 року від ПАТ АТ "Укргазбанк" надійшла заява про уточнення кредиторських вимог, в якій банк просив визнати банк кредитором на загальну суму 8 823 087,20 грн., з яких 4 394,00 грн. судового збору за подання заяви.
На підтвердження заявлених вимог кредитором до кредиторської заяви та заяви про уточнення грошових вимог надано наступні документи та докази: платіжне доручення про сплату судового збору; докази направлення кредиторської заяви Боржнику та арбітражному керуючому; копію кредитного договору від 30.07.2008 року №359-ф/08; копію додаткової угоди від 12.03.2009 року №1 та додатків №№1,2 до договору; копію договору іпотеки без оформлення заставної від 30.07.2008 року б/н, укладеного між банком та боржником, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., реєстр. №6226; виписка/особовий рахунок Боржника з 31.07.2008 року по 12.10.2020 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором від 12.10.2020 року №359-ф/08 станом на 26.07.2020 року; копії рішень Оболонського районного суду міста Києва від 01.02.2011 року та Апеляційного суду міста Києва від 29.03.2011 року у справі за позовом Банку до Боржника; копію витягу зі статуту АБ "Укргазбанк"; докази направлення заяви про уточнення грошових вимог Боржнику та арбітражному керуючому.
Керуючим реструктуризацією боргів боржника відповідно до звіту про розгляд кредиторських вимог від 18.12.2020 року №18/01-12/20 вимоги кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" визнано частково в розмірі 2 151 198,97 грн., при цьому, кредитор ПАТ АБ "Укргазбанк" є забезпеченим в частині вимог у розмірі 1 084 740,00 грн., а в частині вимог у розмірі 1 066 458,97 грн. є конкурсним із включенням до другої черги кредиторських вимог без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Боржником заявлені грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" визнано частково на суму, стягнуту з ОСОБА_1 за рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29.03.2011 року, а саме: основну заборгованість у сумі 73 480,07 доларів США та 19 568, 81 грн., з яких: 59794,00 доларів США - суми кредиту, що стягується достроково; 3561,61 доларів США - заборгованості по кредиту; 309,36 доларів США - заборгованості по процентах за період з 01.05.2010 року по 12.05.2010 року; 9815,10 доларів США - заборгованість по процентах; 5179,89 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 14 388,92 грн. - заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів, а також штраф за невиконання умов договору іпотеки в сумі 43 755,00 грн. та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн. Решту вимог боржник просив суд відхилити, посилаючись на їх безпідставність та невідповідність судовій практиці щодо нарахування неустойки та інших штрафних санкцій у разі дострокового звернення до суду про стягнення заборгованості.
За наслідками розгляду заявлених кредиторських вимог ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/9784/20 визнано вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 частково на загальну суму 8 822 918,20 грн., з яких 4 204,00 грн. - судовий збір позачергово; 8 818 714,20 грн. - як забезпечені заставою боржника: 1 797 791,46 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 3 057 379,20 грн. - прострочена заборгованість з процентів; 930 696,31 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2 689 857,75 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 297 394,48 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 1 820,00 грн. - судового збору за Рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі №22-5636/11 від 29.03.2011 року та 43775,00 грн. - штраф за рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі №22-5636/11 від 29.03.2011 року. У решті вимог - відмовлено.
Згідно ч. 3 ст. 47 КУзПБ ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали, колегією суддів встановлено наступне.
Заява ПАТ АБ "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 8 818 693,20 грн., з урахуванням зави про уточнення вимог від 01.12.2020 року, надійшла до господарського суду міста Києва 20.10.2020 року, тобто подана поза межами тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
Як вбачається з поданої заяви та встановлено судом, 31.07.2008 року між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №359-ф/08 та додаткову угоду до Кредитного договору від 12.03.2009 року №1, відповідно до умов яких Банк відкриває Позичальнику невідновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 80 000,00 доларів США. Кредитна лінія надається на строк/термін з 31.07.2008 по 28.07.2028 або по день, визначений в п. 1.7. та/або в п. 3.3.11. цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитними коштам, виходячи із 14,8 % річних (п. 1.1. Кредитного договору).
У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між кредитором та боржником був укладений договір іпотеки без оформлення заставної від 31.07.2008 року б/н, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., реєстр. №6226, згідно з умовами якого іпотекодавець передав, а Банк прийняв в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , та належить Боржнику на праві приватної власності.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у тому числі відповідно до умов договору.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 наведеного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Оскільки позичальник своїх зобов'язань за Договором належним чином не виконував, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29.03.2011 року стягнуто із боржника на користь АБ "Укргазбанк" основну заборгованість у сумі 73 480,07 доларів США та 19 568,81 грн., з яких: 59 794,00 доларів США - сума кредиту, що стягується достроково; 3561,61 доларів США - заборгованість по кредиту; 309,36 доларів США - заборгованості по процентах за період з 01.05.2010 по 12.05.2010; 9815,10 доларів США - заборгованість по процентах; 5179,89 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності, 14388,92 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку штраф за невиконання умов договору іпотеки в сумі 43 755,00 грн. та судові витрати у розмірі 1820,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
В силу приписів ч. 1 та 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, вимоги кредитора до ОСОБА_1 у загальному розмірі 73480,07 доларів США та 19 568,81 грн., які підтверджені рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29.03.2011 року, в даному випадку є обґрунтованими, безспірними та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника.
Згідно положень ст. 45 КУзПБ, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Таким чином, станом на день подання заяви до суду (з урахуванням заяви про уточнення грошових вимог) за курсом НБУ на 20.10.2020 року (28,3762 грн. за 1 дол. США) заборгованість боржника перед АБ "Укргазбанк" становить: 2 085 085,16 грн. (гривневий еквівалент стягнутого за рішенням суду боргу у доларах США) та 65 143,81 грн., а всього у розмірі 2 150 228,97 грн.
При цьому, згідно ч. 133 КУзПП включенню до реєстру вимог кредиторів також підлягають 4 204,00 грн. судового збору, сплачені ПАТ КБ "Укргазбанк" при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника, що підтверджується платіжним дорученням №10559-3714 від 20.10.2020 року на суму 4 393,00 грн. У включенні до реєстру вимог кредиторів судового збору у розмірі 189,00 грн., слід відмовити, оскільки її сплачено заявником із перевищенням встановленого чинним законодавством розміру.
Окрім наведеного, враховуючи те, що боржник не виконав рішення суду та продовжує порушувати строки повернення кредиту та процентів, що встановлені Кредитним договором, банк продовжив нараховувати відсотки та пеню, а отже, за твердженням АБ "Укргазбанк", станом на 26.07.2020 року у боржника наявна заборгованість перед банком (згідно з розрахунком заборгованості від 12.10.2020 року) у розмірі 171 100,10 дол. США та 3 917 948,54 грн., з яких: 63 355,61 дол. США - заборгованість по кредиту прострочена; 107 744,49 дол. США - заборгованість по процентах прострочена; 930 696,31 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2 689 857,75 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів; 297 394,48 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.
Враховуючи штраф за невиконання умов договору іпотеки (43755,00 грн.) та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн., стягнуті за рішенням суду, банком заявлено до визнання вимоги в загальному розмірі 8 818 694,20 грн.
Задовольняючи заявлені вимоги як такі, що повністю забезпечені заставою майна боржника, місцевий господарський суд виходів з їх обґрунтованості та доведеності належними та допустимими доказами.
За висновками суду першої інстанції, оскільки боржник продовжував неправомірно користуватися кредитними коштами після реалізації банком права вимоги на дострокове повернення кредиту, останній вправі нараховувати проценти за користування кредитними коштами до дати фактичного повернення боржником кредиту, як це прямо передбачене умовами Кредитного договору.
Однак, судова колегія з даним висновком суду не може погодитись.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частинами першою, другою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредитна лінія надається на строк/термін з 31.07.2008 року по 28.07.2028 року, або по день, визначений в п.1.7. та/або в п. 3.3.11 цього Договору.
Пунктом 1.7. передбачено, що строк (термін) виконання зобов'язань позичальника перед банком щодо повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів, можливої неустойки, комісій та інших видатків, передбачених цим Договором, вважається таким, що настав у разі настання строку/терміну, визначеного п.1.1. цього договору, а також за рішенням банку у разі (незалежно від настання строку/терміну, на який надано кредит згідно п.1.1. цього договору або строків/термінів часткової сплати кредиту та/або сплати процентів, встановлених цим договором) неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно цього договору та зокрема зобов'язань, передбачених п.3.33 цього договору та/або у разі прострочення (включаючи одноразове прострочення) строків/термінів спати процентів та/або часткового погашення кредиту згідно умов цього договору. У вказаному рішенні банку зазначається дата настання строку (терміну) виконання зобов'язань позичальника перед банком щодо повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів, можливої неустойки та інших видатків, передбачених цим Договором.
Оскільки позичальник своїх зобов'язань за Договором належним чином не виконував, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29.03.2011 року стягнуто із боржника на користь АБ "Укргазбанк" основну заборгованість у сумі 73 480,07 доларів США та 19 568,81 грн., з яких: 59 794,00 доларів США - сума кредиту, що стягується достроково; 3561,61 доларів США - заборгованість по кредиту; 309,36 доларів США - заборгованості по процентах за період з 01.05.2010 по 12.05.2010; 9815,10 доларів США - заборгованість по процентах; 5179,89 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності, 14 388,92 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку штраф за невиконання умов договору іпотеки в сумі 43 755,00 грн. та судові витрати у розмірі 1820,00 грн.
Отже, АБ "Укргазбанк" використало своє право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконує належним чином, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, тому строк дії договору змінився і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.
Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. У разі незадоволення вимог кредитора за рішенням суду основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Аналогічна правова позиції викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16, від 19.05.2020 року у справі №910/23028/17 та в подальшому знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі №654/4345/19, від 11.05.2021 року у справі №1424/2649/2012, від 28.10.2020 року у справі №921/321/18, від 18.09.2020 року у справі №916/4693/15, від 02.06.2020 року у справі №911/1774/15, від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, звертаючись до суду з відповідною заявою банк просить визнати його кредиторські вимоги, що складаються із заборгованості по процентах за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів, яка утворилась станом на 26.07.2020 року.
Разом з тим, після звернення АБ "Укргазбанк" з позовом про дострокове стягнення всієї суми кредиту змінився порядок, умови і строк дії кредитного договору, тобто на момент звернення із зазначеним позовом банк визнав, що настав строк виконання договору в повному обсязі, відтак право кредитора нараховувати передбачені договором проценти та неустойку припинилося, як наслідок кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, однак таких вимог АБ "Укргазбанк" в даному випадку не заявлялось.
Висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі №522/1528/15-ц, на які посилається ПАТ АБ "Укргазбанк" як на підтвердження власних вимог, апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки не є релевантними у даній справі, адже прийняті за інших правовідносин та фактичних обставин справи.
Так, у згаданій справі №522/1528/15-ц предметом спору було, зокрема, визнання договору поруки припиненим, де касаційним судом зазначено, що закон не пов'язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов'язанням, забезпеченим порукою.
Водночас, у даній справі №910/9784/20 предметом перегляду в апеляційному порядку є кредиторські вимоги банку, які складаються з процентів та неустойки за користування кредитними коштами, нарахованими після винесення судом рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості.
За викладених вище обставин, судова колегія вважає, що вимоги ПАТ КБ "Укргазбанк" підлягають частковому визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на загальну суму 2 154 432,97 грн., з яких: 4 204,00 грн. - судовий збір та 2 150 228,97 грн. боргу,стягнутого за рішенням суду.
Вирішуючи питання про те, в якому розмірі ПАТ АБ "Укргазбанк" є заставним кредитором, судова колегія зазначає наступне.
Абзацом 2 частини другої статті 45 КУзПБ передбачено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Законодавцем в абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ визначено, що забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
За змістом ч.6 ст.64 КУзПБ вбачається, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.
Отже, з набранням Кодексом України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається виходячи з тих доказів, які досліджуються у справі та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору застави, оскільки своїм волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).
Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, виходячи з розміру його зобов'язань за укладеним договором застави та розміру заборгованості за кредитним договором, однак надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 24.09.2020 року у справі №905/2852/16).
Крім того, у постанові від 17.06.2020 року по справі №905/2028/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі аналізу частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. За вказаного суд касаційної інстанції визнав правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що вимоги кредитора є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим.
У цій же постанові суд касаційної інстанції вказав, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 15.05.2018 року у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в частині другій статті 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.
Як було зазначено вище, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між кредитором та боржником був укладений договір іпотеки без оформлення заставної від 31.07.2008 року б/н, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., реєстр. №6226, згідно з умовами якого іпотекодавець передав, а Банк прийняв в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , та належить Боржнику на праві приватної власності.
Заяви про відмову від забезпечення кредитором не подано.
Відповідно до п. 2.3 Договору іпотеки за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 875 100,00 грн.
Керуючий реструктуризацією у поданому повідомленні про розгляд кредиторських вимог банку, а також у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що згідно останньої оцінки вартості майна, зробленої 05.12.2018 року в рамкам виконавчого провадження №57478726 від 12.11.2018 року, вартість квартири, що є предметом договору іпотеки, складає 1 084 740,00 грн.
Разом з тим, оскільки жодних доказів на підтвердження наведеної інформації арбітражним керуючим суду не надано та матеріали справи не містять, колегія суддів бере до уваги оцінку, погоджену сторонами у договорі.
Таким чином, оскільки вартість предмета іпотеки, що визначена сторонами договору іпотеки, становить 875 100,00 грн., в той час як вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором складають 2 150 228,97 грн., судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що вимоги банку є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави на суму 875100,00 грн., а залишок вимог на суму 1 275 128,97 грн. вважається незабезпеченим (конкурсним) та підлягає включенню реєстру вимог кредиторів боржника згідно черговості.
Висновок суду про те, що вимоги банку є такими, що у повному обсязі забезпечені заставою майна боржника є безпідставними та спростовуються наступним.
Так, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 року у справі №904/1360/19 касаційним судом зроблено висновок про те, що тлумачення абзацу 3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ у взаємозв'язку з положеннями статей 572, 575, 589 ЦК України, статей 7, 11, 17, 18 Закону України "Про іпотеку" та статей 12, 19, 28 Закону України "Про заставу" свідчить, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов'язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки). Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації.
Водночас, у даній справі №910/9784/20 грошові вимоги забезпеченого кредитора - ПАТ АБ "Укргазбанк" заявлені до ОСОБА_1 , яка є одночасно боржником за основним зобов'язанням та майновим поручителем, а отже в даному конкретному випадку суд має керуватись положенням ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі іпотеки.
Згідно ч. 4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 45 наведеного кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Таким чином, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції про визнання грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника, дослідивши заяву кредитора на підставі наявних у справі доказів, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала - скасуванню, а вимоги вказаного кредитора - частковому визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 2 154 432,97 грн., з яких: 4 204,00 грн. - судовий збір позачергово; 875 100,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника; 1 275 128,97 грн. - до другої черги задоволення без права вирішального голосу на зборах кредиторів з огляду на пропуск встановленого строку на звернення до суду із відповідною кредиторською заявою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 255, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/9784/20 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.01.2021 року у справі №910/9784/20 про визнання вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" у загальному розмірі 2 154 432,97 грн., з яких: 4 204,00 грн. - судовий збір позачергово; 875 100,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника; 1 275 128,97 грн. - до другої черги задоволення без права вирішального голосу на зборах кредиторів. В іншій частині кредиторських вимог відмовити.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
5. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 08.06.2021 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
О.С. Копитова