№ 207/133/18
№ 6/207/92/21
19 квітня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
у складі головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі № 207/133/18,
26 березня 2021 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенко О.А. звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа у справі № 207/133/18, виданого на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судового збору в сумі 445 грн. 39 коп.
В обґрунтування заяви заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури посилається на те, що постановами Дніпровського апеляційного суду від 30.06.2020 року у справі № 207/133/18 задоволено три апеляційні скарги прокуратури області на заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.07.2018 року та ухвали суду від 14.12.2018, 14.01.2019, скасовано рішення суду першої інстанції щодо визнання права власності на нерухоме майно, відмовлено в задоволенні позову в цій частині, а також скасовано ухвали суду першої інстанції про виправлення описки та відмовлено заявнику ОСОБА_2 у задоволенні заяв про виправлення описки.
Судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в сумі 445 грн. 39 коп.
Вказане рішення суду набрало чинності 30.06.2020 року.
У постанові Дніпровського апеляційного суду від 30.06.2020 року у справі № 207/133/18 судом помилково зазначено код ЄДРПОУ прокуратури Дніпропетровської області «26510514» замість правильного «02909938».
У зв'язку з цим прокуратурою області було подано заяву про виправлення описки у судовому рішенні.
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 07.12.2020 року у справі № 207/133/18 виправлено описку у постановах Дніпровського апеляційного суду від 30.06.2020 року.
Зазначені ухвали надійшла до обласної прокуратури 15.12.2020 року, що підтверджується вхідним штампом на супровідному листі.
Крім того, виконавчий лист (з урахуванням виправленої описки у постанові суду від 30.06.2020 року) видано судом Дніпродзержинській місцевій прокуратурі 25.01.2021 року.
Наказом Генерального прокурора від 03.09.2020 року № 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичну особу «Прокуратура Дніпропетровської області» на «Дніпропетровська обласна прокуратура», про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Таким чином, судом першої інстанції видано виконавчий лист після спливу строку пред'явлення його до примусового виконання з причин, що не залежали від прокурора та суду першої інстанції (перебування справи в суді апеляційної інстанції та виправлення судом апеляційної інстанції описки у постанові від 30.06.2020 року лише 07.12.2020 року).
Оскільки виконавчий документ у справі № 207/133/18 видано 25.01.2021 року, тобто після закінчення тримісячного строку для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, вважають, що строк для пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.
В наданому суду письмовому клопотанні прокурор Кам'янської окружної прокуратури Єрзаулов С.С. підтримав подану заяву в повному обсязі, просив її задовольнити, розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви за наступних підстав.
Частиною 1 ст. 446 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Положеннями ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право стягувача, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Також чинне процесуальне законодавство не визначає вичерпного переліку причин, які є поважними, та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони в кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
Стаття 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно- правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Відмова в поновленні строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду, що, як уже зазначалось, є завершальною частиною розгляду цивільної справи, то суд, вирішуючи дане питання відповідно до практики Європейського суду, повинен враховувати, що процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Тлумачення ч. І ст. 6 вказаної Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяний шкоди одній із сторін.
Таким чином, враховуючи осбставини, суд вважає, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин, рішення суду не виконано у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 433 ЦПК України, суд, -
Заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі № 207/133/18, - задовольнити.
Поновити Дніпропетровській обласній прокуратурі пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 207/133/18, виданого на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської про стягнення з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судового збору в сумі 445 грн. 39 коп.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.М. Юрченко