03 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.03.2021р щодо обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
Провадження: № 11-кп/812/520/21 Суддя першої інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст. 186 ч.2 КК УкраїниДоповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить змінити оскаржуваний вирок, призначивши обвинуваченому більш м'яке покарання.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання за:
-ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин;
- ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.12.2020р та остаточно призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Зараховано у строк покарання строк відбутого покарання за попереднім вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.12.2020р з дня затримання з 01.12.2020р. по день звернення даного вироку до виконання.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано обвинуваченому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 24.12.2020р. до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення експертизи в сумі 5230 (п'ять тисяч двісті тридцять) грн. 40 коп.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що призначене обвинуваченому покарання є занадто суворим.
Вважає, що враховуючи, що ОСОБА_6 визнав вину та його щире каяття є підстави для призначення йому більш м'якого покарання.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
13.10.2020року у період часу з 19:40 по 20:00 години ОСОБА_6 проходячи біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_3 побачив ОСОБА_9 , котра шукала ключі в сумці. В цей час у ОСОБА_6 виник прямий умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_9 та, обхопивши шию останньої обома руками, став здушувати, тим самим наніс їй тілесні ушкодження в ділянці шиї. Після чого в ході взаємної штовханини повів поміж двори, де біля одного із будинків залишив ОСОБА_9 та зник з місця вчинення кримінального правопорушення. В результаті своїх умисних дій ОСОБА_6 завдав ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді саден на шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
11.10.2020 приблизно о 23:10год. ОСОБА_6 , проходячи по вул. 12 Грудня в м. Первомайську Миколаївської області в районі озера на мікрорайоні «Фрегат», звернув увагу на ОСОБА_10 , котра рухалась на незначній відстані попереду від нього. Коли обвинувачений побачив на плечах потерпілої рюкзак, у нього виник умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном.
Виконуючи задумане, діючи умисно та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , прискорив ходу та порівнявся з ОСОБА_10 . Після цього, розуміючи, що його дії носять відкритий характер та зрозумілі потерпілій, схопив ОСОБА_10 правою рукою за шию і почав душити, а лівою рукою вирвав мобільний телефон з її рук та викинув на узбіччя. Продовжуючи свої злочинні дії, не зважаючи на опір ОСОБА_10 , повалив останню на землю, де з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, ривком вихопив з її рук рюкзак, і таким чином відкрито заволодів майном ОСОБА_10 , спричинивши матеріальний збиток останній на загальну суму 720 грн.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.
Фактичні обставини злочинів, які викладені у вироку, кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, судом встановлені
правильно на підставі досліджених в судовому засіданні доказів і апелянтом не оспорюються.
Враховуючи визначені ст. 404 ч.1 КПК України межі перегляду судом апеляційної інстанції, вирок в цій частині не переглядається.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку ці вимоги закону при призначені покарання ОСОБА_6 дотримані.
Мотивуючи призначення покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував, що обвинувачений вчинив проступок та тяжкий злочин, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, негативна характеристика на нього відсутня, однак він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , судом не було встановлено, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав рецидив злочинів, та призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих йому статей.
Апеляційний суд вважає, що покарання обвинуваченому призначено у відповідності з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, у межах санкцій ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, та є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Окрім того, судом було враховано, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, вчинене відносно неповнолітньої особи.
З врахуванням всього зазначеного, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта, що вирок є занадто суворим.
Є також неприйнятними доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне неврахування судом того, що обвинувачений визнав вину та щиро покаявся, і це дає підстави для призначення йому більш м'якого покарання.
Так, судом першої інстанції було зазначено, що хоч обвинувачений і вказував, що кається у вчиненому та бажає попросити пробачення у потерпілих, однак, бажання вибачитись перед потерпілими обвинувачений висловив лише в судовому засіданні 25.03.2021р. за відсутності потерпілих. На попередньому судовому засіданні, яке відбувалось за участю потерпілих, обвинувачений пробачення у них не просив, жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки не демонстрував. Крім того, обвинувачений не намагався будь-яким чином відшкодувати завдану потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду.
Тому, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, причини їх припинення, відсутність дій з боку обвинуваченого, направлених на відшкодування шкоди, місцевий суд прийшов до висновку, що каяття обвинуваченого не є щирим та направлене виключно на пом'якшення призначення йому покарання.
Даний висновок колегія суддів вважає обгрунтованим та погоджується з ним.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для зміни вироку та його пом'якшення, про що просить апелянт, а тому його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.03.2021р щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: