Ухвала
Іменем України
08 червня 2021 року
м. Київ
справа № 308/8343/16-к
провадження № 51 - 5383 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року,
встановив:
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2018 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2016 року у справі за № 308/8343/16-к.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2018 року - без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перевірку рішень суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Як убачається з касаційної скарги та копій судових рішень, ОСОБА_4 порушує питання про перегляд касаційним судом ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2018 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, яка постановлена за результатами розгляду його апеляційної скарги на вказану ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Правовий висновок щодо застосування приписів ст. 459 КПК України сформовано в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17.
Згідно із зазначеним висновком положення ч. 1 ст. 459 КПК України слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, які набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
З огляду на зміст вищевказаної статті, процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які, власне, й породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції щодо таких рішень).
Крім того, ст. 260 КПК України передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. При цьому відповідно до положень ст. 3 КПК України, яка містить визначення основних термінів КПК України, чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.
Щодо зазначеного питання Верховний Суд також сформулював правовий висновок у своєму рішенні від 03 жовтня 2018 року (справа № 442/2307/14-к, провадження № 51-8285ск18), згідно з яким за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення по суті кримінального обвинувачення, що набрали законної сили, у випадку, коли кримінальне провадження закінчено і рішення стали остаточними.
Оскільки ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 вересня 2016 року була постановлена на стадії досудового розслідування і не є остаточними рішеннями, то така ухвала не відносяться до рішень, які можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому главою 34 КПК України, а тому оскаржувані судові рішення не можуть бути предметом перевірки у касаційному порядку.
Наведене узгоджується з положеннями п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3