Ухвала
07 червня 2021 року
м. Київ
справа № 148/636/18
провадження № 51 - 1562 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 1, 4 ч. 2 зазначеної статті.
Так, за змістом ст. 427 КПК, в касаційній скарзізазначаються: найменування суду касаційної інстанції та обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність(ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для скасування такого рішення, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
У касаційній скарзі захисник посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, при цьомуне наводить відповідного обґрунтування щодо незаконності оскаржуваного судового рішення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК з огляду на відповідні положення статей 413 КПК у їх взаємозв'язку.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник ОСОБА_4 не погоджується з оскаржуваною ухвалою лише в частині незарахування засудженому ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (далі - КК) строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з 09.07.2018 року по 09.03.2021 року. Однак, вказаний довід не можна визнати таким, який би слугував підставою для скасування ухвали апеляційного суду.
Поряд із цим захисником залишено поза увагою те, що зарахування на підставі ст. 72 КК строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання стосується питання, пов'язаного із виконанням вироку, а тому може бути вирішено в порядку визначеному у розділу VIII «Виконання судових рішень» кримінального процесуального кодексу України (ст. 539 цього Кодексу).
Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак, захисник в порушення п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК свою касаційну скаргу адресувала до Верховного суду України.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши захиснику строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3