Ухвала
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 168/349/20
провадження № 61-2223св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2020 року у складі судді Назарука О. В. та постанову Волинського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Киці С. І., Матвійчук Л. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») про визнання кредитного договору частково недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 16 травня 2018 року між нею та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір про надання кредиту № 501026655, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» надав їй як позичальнику споживчий кредит у розмірі 300 000 грн з процентною ставкою 13,99 відсотків річних строком на 48 місяців.
Зазначала, що в період з 16 травня 2018 року до 14 травня 2020 року нею були сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом у розмірі 217 021,60 грн, з яких 67 500,00 грн - це платежі по комісії за розрахунково-касове обслуговування кредиту.
Вважала, що умови кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредиту порушують вимоги чинного законодавства та її права.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними умови кредитного договору щодо сплати комісії за розрахунково-касове обслуговування кредиту та зобов'язати відповідача провести перерахунок здійснених нею з часу укладення кредитного договору платежів по комісії, зарахувавши сплачену суму цих платежів у рахунок інших обов'язкових платежів, що передбачені умовами укладеного кредитного договору.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсною з моменту укладення договору умову кредитного договору від 16 травня 2018 року № 501026655, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», якою передбачено, що позичальник сплачує банку плату за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитним договором, а саме у розмірі 3 750 грн, щомісячно, а всього- 180 000 грн.
Зобов'язано АТ «Альфа-Банк» здійснити перерахунок здійснених ОСОБА_1 платежів з часу укладення кредитного договору від 16 травня 2018 року № 501026655, зарахувавши сплачену позивачем комісію за розрахунково-касове обслуговування кредиту у розмірі 180 000 грн у рахунок інших обов'язкових платежів (зі сплати заборгованості за тілом кредиту та процентами), які передбачені умовами кредитного договору № 501026655.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що умови договору про споживчий кредит щодо внесення плати за послуги з розрахунково-касового обслуговування кредиту є несправедливими, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання їх недійсними.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» задоволено частково.
Рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2020 року змінено.
Зобов'язано АТ «Альфа-Банк» здійснити перерахунок здійснених ОСОБА_1 платежів з часу укладення кредитного договору від 16 травня 2018 року № 501026655, зарахувавши сплачену нею комісію у розмірі 67 500 грн у рахунок інших обов'язкових платежів за вказаним кредитним договором.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Апеляційни суд зазначив, що, встановивши, що банк у кредитному договорі визначив сплату позичальником комісії за розрахунково-касове обслуговування кредиту, що не відповідає вимогам справедливості та суперечить положенням частини першої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсними з моменту укладення договору умови кредитного договору від 16 травня 2018 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 , якими передбачено здійснення позичальником плати за розрахунково-касове обслуговування кредиту щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, а також в частині визначення графіку щомісячних платежів за кредитним договором комісії, що підлягає сплаті за період з 16 травня 2018 року до 16 травня 2022 року в розмірі 180 000 грн.
Апеляційний суд відхилив доводи АТ «Альфа-Банк» про те, що умови кредитного договору, які передбачають сплату позичальником в користь банку комісії за розрахунково-касове обслуговування кредиту, не можуть бути визнані судом несправедливими.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача провести перерахунок здійснених позичальником платежів за обслуговування кредиту, зарахувавши у рахунок інших обов'язкових платежів по кредиту комісію у розмірі 180 000 грн, оскільки позичальник ОСОБА_1 в користь банку фактично сплатила комісію за обслуговування кредиту в розмірі 67500 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ «Альфа-Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2021 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2021 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ «Альфа-Банк» мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій є неправильними, оскільки позивач була ознайомлена з усіма умовами кредитування, у тому числі щодо оплати обов'язкових щомісячних платежів. При цьому всі платежі за кредитним договором були відображені у графіку платежів, що є невід'ємною частиною договору.
Вважає, що Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише у тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року справу № 496/3134/19, провадження № 61-974 св 21, за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
27 квітня 2021 року справа прийнята Великою Палатою Верховного Суду до розгляду (провадження № 14-44 цс 21).
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, а саме щодо визнання недійсним кредитного договору у частині встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно з положеннями Закону України «Про споживче кредитування».
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 496/3134/19.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 496/3134/19 за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк