Справа № 2-5053/2010
Провадження № 6/161/258/21
01 червня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
11 березня 2021 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ліпкевич І.В. звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Свою заяву обґрунтовує тим, що Рішенням Луцького міськрайонного суду від 06.07.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11032987000 від 30.08.2006 року в сумі 234497,65 грн., а також 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ. 23 червня 2011 року представнику стягувача видано виконавчі листи, які в подальшому були пред'явлені до виконання до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 13.04.2016 року в даній справі замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТзОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
В подальшому, 22.04.2016 року між ТзОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Експерт» було укладено договір факторингу №256/ФК-16, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №11032987000 від 30.08.2006 року перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Фінанс Експерт».
22.04.2016 року між ТзОВ «ФК «Фінанс Експерт» та ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення права вимоги №2204, за умовами якого ТзОВ «ФК «Фінанс Експерт» відступило ОСОБА_5 право вимоги до боржника, що належить первісному кредитору на підставі кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до первісного кредитора на підставі вказаного договору факторингу №256/ФК-16 від 22.04.2016 року.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14.07.2016 року в даній справі замінено стягувача ТзОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на його правонаступника ОСОБА_1 .
24.04.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції Камцем Д.С., винесено постанови про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по зазначеній справі та 24.07.2017 року винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.
Однак, заявник вказує, що не не отримував від виконавчої служби ні Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, ні оригіналів виконавчих листів у даній справі, а тому з посиланням на ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України просить видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішення суду не виконано.
Заявник в судове засідання не з'явився, в прохальній частині заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності заявника.
В судове засідання боржники не з'явились, від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви, в яких просять розгляд справи проводити за їх відсутності, ввказують, що не заперечують щодо задоволення заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд вважає можливим слухати справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказах.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2010 року ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11032987000 від 30.08.2006 року в сумі 234497,65 грн., а також 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.04.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції Камцем Д.С., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-5023, виданого Луцьким міськрайонним судом 23 червня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11032987000 від 30.08.2006 року в сумі 236317,65 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14 липня 2016 року замінено стягувача у виконавчому провадженні стосовно примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 06.07.2010 року у справі №2-5053/10 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11032987000 від 30.08.2006 року, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ОСОБА_1 (а.с. 12).
В подальшому, 24.07.2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_5 на підставі п.1ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відкриті виконавчі провадження відсутні про стягнення боргу в користь ОСОБА_1 , що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до супровідного листа від 24.07.2017р. Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області (згідно даних - АСВП) до постанов про повернення виконавчих документів стягувачу в якому в додатках не зазначений виконавчий лист, а за текстом державний виконавець надсилав лише для відома постанову від 24.07.2017р., винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 5023 від 23.06.2011р., що виданий Луцьким міськрайонним судом.
Відповідно до п. 17.4 ч. 1 розділуХІІІ Перехідних положень ЦПК України,у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19, від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18, провадження № 61-8286св20.
Згідно ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ст.12 Закону України « Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист №2-5053 щодо боржника ОСОБА_2 , що виданий на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11032987000 від 30.08.2006 року в сумі 236317,65 грн., був повернутий державним виконавцем стягувачеві Казибріду Яну Романовичу 24 листопада 2017 року.
Відтак після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу строк пред'явлення виконавчого листа до виконання був перерваний і міг бути пред'явлений до виконання у строк до 24 листопада 2020 року.
Як встановлено судом, виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 втрачений в ході пересилки поштою. Отже, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата виконавчого листа.
Суд зазначає, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У частині 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1ст. 6 ЄСПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід'ємну частину "судового розгляду" для цілей ст. 6 ЄСПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.
Судом не встановлено підстав для відмови у задоволенні заяви стягувача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки докази виконання рішення суду відсутні, а видача дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання є гарантією права заявника на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судового рішення, а відтак заява ОСОБА_5 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання слід задовольнити, оскільки виконавчий лист було втрачено не з вини стягувача та вказаний строк було пропущено з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 259,260, 261, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України,суд,-
Заяву задовольнити.
Видати стягувачу ОСОБА_5 дублікат виконавчого листа № 2 - 5053, на виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2010 року, ухваленого у цивільній справі №2-5053/2010 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 11032987000 від 30.08.2006р. в сумі 234497,65 гривень, 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 гривень, по 910 гривень з кожного, відносно ОСОБА_2 .
Поновити стягувачу ОСОБА_5 строк для пред'явлення виконавчого документа № 2 - 5053 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11032987000 від 30.08.2006 року в сумі 234497,65 гривень 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 гривень, по 910 гривень з кожного, відносно ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали - 04 червня 2021 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк