Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 725/3043/20
провадження № 61- 2932св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний виконавець Кондрюк Костянтин Олександрович, Державне підприємство «Сетам», Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий Центр Актив»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2020 року у складі судді Скуляк І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2021 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Кондрюка К. О., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий центр «Актив» (далі - ТОВ «Консалтинговий центр «Актив») про визнання недійсними електронних торгів, протоколу їх проведення, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що в березні 2020 року вона дізналася, що в системі електронних торгів «Сетам» розміщений лот № 411006 (частка житлового будинку на АДРЕСА_1 ), що є її власністю. Спірне майно було передане на торги приватним виконавцем Кондрюком К. О. при примусовому виконанні ВП № 60331538, організатором торгів виступило ДП «Сетам», переможцем за результатом проведених втретє торгів стало ТОВ «Консалтинговий центр «Актив» з ціновою пропозицією 616 360,50 грн.
Надалі, 29 квітня 2020 року, приватним виконавцем Кондрюком К. О. складений акт про реалізацію предмета іпотеки на підставі протоколу проведених торгів від 10 квітня 2020 року, а 12 травня 2020 року ТОВ «Консалтинговий центр «Актив» видано свідоцтво про право власності на спірне майно.
Під час реалізації майна було порушено вимоги законодавства, а саме: відсутній звіт (оцінка) вартості об'єкта продажу, вона не була повідомлена про примусову реалізацію іпотечного майна, а також мало місце порушення відповідачами процедури проведення електронних торгів у частині розміщення провадження № 22-ц/822/161//21 інформації та повідомлення зацікавлених сторін, не зазначено, яка саме частина спірного майна відчужувалася, відсутній детальний опис. Вона як іпотекодавець мала право бути повідомлена про проведення торгів за достовірно встановленим місцем її фактичного проживання, за адресою об'єкта іпотеки.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсними проведені 30 березня 2020 року електронні торги ДП «СЕТАМ»; акт про реалізацію предмета іпотеки від 29 квітня 2020 року, винесений приватним виконавцем Кондрюком К. О.; протокол № 473997 про проведення електронних торгів від 10 квітня 2020 року та свідоцтво про право власності від 12 травня 2020 року, зареєстроване в реєстрі за № 6170, яке видане на ім'я ТОВ «Консалтинговий центр «Актив».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів порушень норм законодавства під час проведення прилюдних торгів і порушень її прав та законних інтересів, які давали б підстави для визнання прилюдних торгів недійсними в межах заявлених позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 листопада 2020 року змінено, викладено мотиви та обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог у редакції постанови апеляційного суду від 28 січня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована необхідністю виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції абзацу про встановлення обставин: «Про вищевказані дії приватний виконавець Кондрюк К. О. повідомляв у письмовому порядку позивача ОСОБА_1 за адресою проживання останньої та за адресою знаходження майна», та посилання на пункт 9 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», що регулює порядок передачі стягувачу нереалізованого майна боржника в рахунок боргових зобов'язань, оскільки такі висновки суду не підтверджується матеріалами справи. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Таких порушень судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року відкрито касаційне провадження.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ДП «Сетам» надсилались повідомлення про проведення електронних торгів за недостовірною адресою ОСОБА_1 , оскільки її місцем проживання є місцезнаходження майна, а саме: АДРЕСА_1 , а кореспонденція направлялася за адресою: АДРЕСА_2 , де вона не мешкає, що, в свою чергу, позбавило позивача права на своєчасне отримання та оскарження документів виконавчого провадження.
Заявки на реалізацію арештованого майна, які подані приватним виконавцем до ДП «Сетам», не відповідають вимогам, які встановлені Порядком реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, так як не містить обов'язкових даних. Заявка на реалізацію спірного майна від 27 грудня 2019 року була складена відповідно до порядку, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.
Крім того, реалізація відбулася з третіх торгів, дата публікації про них була відображена на вебсайті ДП «Сетам» 11 березня 2020 року, а повідомлення ОСОБА_1 було надіслано за недостовірною адресою лише 20 березня 2020 року, тобто з порушенням термінів. Також іпотекодавцю за недостовірною адресою було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому подальші дії виконавця є неправомірними.
Приватний виконавець не дотримано вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ДП «Сетам», у якому воно просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 144, за умовами якого позичальник отримала кошти у розмірі 90 000 дол. США, зі сплатою 14 % річних на споживчі потреби.
26 червня 2008 року на забезпечення виконання кредитного договору № 144 між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір № 144 та іпотечний договір № 145, за умовами яких ОСОБА_1 передала в іпотеку банку виділену в натурі частку житлового будинку, загальною площею 317,20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 12-19).
15 жовтня 2019 року на адресу приватного виконавця Кондрюка К. О. надійшла заява Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про відкриття виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, яке належить боржнику ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості (т. 1, а.с. 228-229).
16 жовтня 2019 року приватним виконавцем Кондрюком К. О. винесено постанову про відкриття ВП № 60331538 щодо примусового виконання виконавчого напису № 4916 (т. 1, а.с. 22-24).
Зазначену постанову направлено ОСОБА_1 , на зазначену у виконавчому документі адресу, та АТ «Укрсоцбанк», про що свідчить супровідний лист № 1642 від 16 жовтня 2019 року та копії рекомендованого повідомлення з конвертом (т. 1, а.с. 220-224).
08 листопада 2019 року приватним виконавцем Кондрюком К. О. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на спірний будинок (т. 1, а.с. 213-215), яка також була направлена ОСОБА_1 на зазначену у виконавчому документі адресу (т. 1, а.с. 211-212).
22 листопада 2019 року приватним виконавцем Кондрюком К. О. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким призначено ПП «ТА-Експерт-Сервіс», та зобов'язано надати висновок з питань визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме виділеної в натурі частки житлового будинку, загальною площею 317,20 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с.105-107).
Згідно зі звітом № 2019120079 про незалежну оцінку ринкової вартості виділеної в натурі частки житлового будинку від 09 грудня 2019 року, вартість такої становить 880 515 грн (т.1, а.с.104, 108, 161-162).
ДП «Сетам» направлялися повідомлення про проведення електронних торгів, крім інших, ОСОБА_1 на зазначену приватним виконавцем адресу (т. 1, а.с.149-150).
Відповідно до протоколів проведення електронних торгів: № 462895 від 27 січня 2020 року торги не відбулися через те, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція, № 468914 від 10 березня 2020 року торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів (т. 1, а.с. 26-27).
10 квітня 2020 року проведено електронні торги, про що свідчить протокол № 473997, згідно з яким переможцем торгів став учасник № 7 з ціновою пропозицією 616 360,50 грн (а.с.28).
29 квітня 2020 року приватним виконавцем Кондрюком К. О. складений акт про реалізацію предмета іпотеки (т.1, а.с.57).
12 травня 2020 року ТОВ «Консалтинговий центр «Актив» отримано свідоцтво про право власності на спірне майно (т.1, а.с.30).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 16, статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
Оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.
Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.
У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12.
Тобто для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та до Верховного Суду з касаційною скаргою, позивач посилалася на те, що приватним виконавцем не дотримано вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови,що:
- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
Відповідно до укладеного кредитного договору від 26 червня 2008 року № 144 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , остання отримала кошти у розмірі 90 000 дол. США зі сплатою 14 % річних, на споживчі потреби.
26 червня 2008 року на забезпечення виконання кредитного договору № 144 між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір № 144 та іпотечний договір № 145, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку виділену в натурі частку житлового будинку, загальною площею 317,20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 12-19).
Матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_1 має у приватній власності інше житло.
На вказане суд апеляційної інстанції уваги не звернув, не надав оцінки тому, чи поширюється до спірних правовідносин Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки зазначений Закон передбачає мораторій на примусове звернення стягнення на нерухоме майно, та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно, правильно врахувати принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), відповідно до якого під час розгляду справи суд має самостійно перевірити доводи сторін, а, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Також апеляційному суду необхідно перевірити доводи ОСОБА_1 щодо її неналежного повідомлення про проведення електронних торгів.
У зв'язку з наведеним оскаржувану постанову апеляційного суду не можна вважати законною й обґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати нові докази та давати їм оцінку, розгляд справи апеляційним судом проведено не повно, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 січня 2021 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк