Постанова
Іменем України
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 707/2237/18
провадження № 61-11178 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - Ситник Тарас Анатолійович ;
відповідачі: ОСОБА_3 , Геронимівська сільська рада Черкаського району Черкаської області;
представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ситника Тараса Анатолійовича - на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року у складі судді Морозова В. В. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Храпка В. Д., Сіренка Ю. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання рішення сільської ради незаконним та його скасування.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 13 березня 2018 року № 37-3/VII затверджено проект землеустрою щодо приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124982500:01:001:0613. Цим же рішенням ОСОБА_3 передано вказану земельну ділянку у власність.
Вважала, що зазначене рішення сільської ради прийнято всупереч принципу «належного урядування», з порушенням вимог ЗК України, ЦК України, Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушує її права, закріплені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначала, що 24 травня 2016 року вона звернулась до сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність. Сільська рада своїм рішенням від 31 травня 2016 року № 13-7/7 протиправно відмовила у наданні їй такого дозволу, що підтверджено постановою Черкаського районного суду від 08 серпня 2016 року у справі № 707/1670/16-а.
Наступне її клопотання із цього питання сільською радою залишено без розгляду.
У зв'язку з чим, керуючись принципом мовчазної згоди, на підставі частини сьомої статті 118 ЗК України відповідно до укладеного договору державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було розроблено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, про що було письмово повідомлено сільську раду. Із дотриманням вимог статті 186 ЗК України цей проект був погоджений органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - відповідним територіальним підрозділом Держгеокадастру. Результатом цих дій стало формування спірної земельної ділянки та її реєстрації в Державному земельному кадастрі Україні за кадастровим номером 7124982500:01:001:0613. Тобто, проект землеустрою, на підставі якого була сформована та в подальшому приватизована спірна ділянка розроблений саме на її замовлення та за її кошти.
Зазначала, що вона неодноразово зверталась до сільської ради про розгляд її заяви та затвердження проекту землеустрою, однак орган місцевого самоврядування своїм рішенням передав спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_3 .
При цьому, вказувала, що рішення за її клопотаннями від 19 серпня 2018 року, 15 грудня 2017 року, 16 січня 2018 року мали б бути розглянуті щонайпізніше упродовж одного місяця з дня їх отримання відповідачем. ОСОБА_3 звернувся до сільської ради із клопотанням про затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки у власність лише у 2018 році, а тому за умови дотримання сільською радою вимог чинного законодавства, заява ОСОБА_1 повинна була бути розглянута раніше заяви ОСОБА_3 .
Вказувала, що клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу не містить додатку, а саме графічного матеріалу із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, що по суті унеможливлює розгляд такого клопотання. Вважала, що при спірній приватизації був використаний саме її проект землеустрою, принаймні його частини.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 13 березня 2018 року № 37-3/VII в частині затвердження проекту землеустрою щодо приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124982500:01:001:0613 та надання її у власність ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що положеннями ЗК України та Конституції України визначено, що затвердження проектів землеустрою, передача земельної ділянки у власність або у користування є правом сільської ради, також законодавством не встановлено обмежень права надання дозволу на розробку проекту землеустрою ділянки визначеному колу осіб, тобто сільська рада мала право надання зазначеного дозволу позивачу та ОСОБА_3 у праві одночасно. Вказані права сільської ради є дискреційними та створюють можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень.
ОСОБА_1 було відмовлено сільською радою у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Судом вказано, що твердження позивача про те, що технічна документація відповідача щодо спірної земельної ділянки виготовлена з порушенням ЗК України не доведено належними та допустимими доказами. З досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідна технічна документація на спірну земельну ділянку розроблялася, про що свідчать відповіді як сільської ради, так і організації яка її виготовляла, а позивачем зазначена інформація не спростована.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ситника Т. А. - залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що законом не встановлено будь-яких переваг особи, що розробила проект землеустрою, на підставі якого було зареєстровано земельну ділянку, перед іншими особами, і що надання дозволу на розробку документації із землеустрою одній особі не є перешкодою для органу місцевого самоврядування у наданні такого дозволу іншим особам. А тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що права сільської ради є дискреційними та створюють можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - Ситник Т. А. -подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 червня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 707/2237/18 з Черкаського районного суду Черкаської області.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на переконання позивача, неприпустимим є протиправне залишення без розгляду її заяви щодо приватизації земельної ділянки, яка була подана до сільської ради 19 серпня 2017 року, та здійснення розгляду аналогічної заяви ОСОБА_3 від 23 січня 2018 року.
Відтак, подавши 19 серпня 2017 року належне клопотання до сільської ради, ОСОБА_1 мала право очікувати, що сільська рада діятиме вчасно та в належний і послідовний спосіб. Однак сільська рада, отримавши вперше клопотання ОСОБА_1 , не діяла вчасно та належно, протиправно залишивши її заяву без розгляду, що підтверджено рішенням суду у справі № 707/1870/17.
Так само не можуть бути послідовними, на його думку, й дії сільської ради, коли за згаданих умов остання розглянула заяву ОСОБА_3 , яка надійшла пізніше та своїм рішення від 13 березня 2018 року передала йому у власність спірну земельну ділянку.
Дотримуючись принципу послідовності, навіть за умов порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 , така заява, на його думку, повинна була б бути розглянута раніше заяви ОСОБА_3 , оскільки надійшла раніше або ж принаймні одночасно.
Вважав, що неможливо стверджувати про дискреційність повноважень сільської ради обирати серед двох варіантів рішень один, оскільки приймаючи оспорюване рішення від 13 березня 2018 року сільська рада розглядала лише заяву ОСОБА_3 , відтак, на її сесію не було винесено обидва варіанти рішення. При цьому послався на відповідну правову позицію Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважав висновки судів про відсутність порушень прав позивача такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Зазначав, що позивач вважав, що за наявності рішення Черкаського районного суду Черкаської області в адміністративній справі № 707/1870/17-а, Геронимівська сільська рада Черкаського районного суду Черкаської областібула зобов'язана повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2017 року щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність за кадастровим номером 712:4982:2500:01:001:0613, проте зазначене рішення суду набрало законної сили 15 березня 2018 року після її перегляду в апеляційному порядку.
Крім того, сільською радою повторно було розглянуто заяву ОСОБА_1 , про що свідчить рішення Геронимівської сільської ради Черкаського районного суду Черкаської областівід 19 квітня 2018 року № 38-1VII про розгляд постанови Черкаського районного суду від 24 листопада 2017 року по справі № 707/1870/17-а, яким відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність, яке позивачем не було оскаржено до суду.
Посилався на те, що 25 серпня 2008 року він та його брат - ОСОБА_5 звернулися із заявами до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства в межах с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області.
Рішенням Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 09 вересня 2008 року № 22-12/У надано дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
у подальшому ОСОБА_5 відмовився від цієї земельної ділянки на користь брата - ОСОБА_3 .
Про те, що він був користувачем земельної ділянки свідчать і квитанції про оплату за земельний податок з 2009 року.
29 жовтня 2017 року він звернувся із заявою до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про надання безкоштовно в приватну власність земельної ділянки, площею 0,12 га, для ведення садівництва в межах с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області.
Рішенням Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 15 листопада 2017 року № 31-6/УІІ року надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною, площею 0,12 га, у власність для ведення індивідуального садівництва в межах с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області.
Зазначив, що змістом статей 116, 118 ЗК України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку. При цьому послався на відповідні правові позиції Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 09 вересня 2008 року ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Рішенням Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 31 травня 2016 року № 13-7/VII ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва в межах АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2016 року у справі № 707/1670/16-а визнано протиправним та скасовано рішення Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 31 травня 2016 року № 13-7/VII в частині, що стосується ОСОБА_1 .
На підставі укладеного договору між ОСОБА_1 та державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва із земель комунальної власності розташованої по АДРЕСА_1 .
Постановою Черкаського районного суду від 24 листопада 2017 року у справі № 707/1870/17, залишеною без змін постановоюКиївського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області що полягає в утриманні депутатів від прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 19 серпня 2017 року щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 7124982500:01:001:0613). Зобов'язано Геронимівську сільську раду Черкаського району Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2017 року щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 7124982500:01:001:0613) та прийняти законне рішення у порядку та у спосіб встановлений законом. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов'язавши Геронимівську сільську раду Черкаського району Черкаської області у місячний строк з дня набрання постанови суду законної сили, подати до суду звіт про виконання даного судового рішення.
Як убачається із листа державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Черкаської регіональної філії від 25 лютого 2019 року № 55 проект землеустрою ОСОБА_3 був розроблений на підставі дозволу Геронимівської сільської ради від 15 листопада 2017 року № 31-6/VII та завдання від 15 листопада 2017 року Черкаською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Згідно з рішенням Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 13 березня 2018 року № 37-3/VII затверджено проект землеустрою щодо відведення індивідуального садівництва у власність ОСОБА_3 , розроблений Черкаською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та надано йому у власність земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва площею 0,1200 га, в тому числі: рілля - 0,1200 га, в межах АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 7124982500:01:001:0613.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою-четвертою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Частинами першою, другою статті 50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (частини перша, друга статті 16 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
Згідно з частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
Відповідно до частини дев'ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.
Частинами першою, третьою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
ОСОБА_3 , бажаючи одержати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення садівництва на території Геронимівської сільської ради, у вересні 2008 року та жовтні 2017 року звернувся із заявами до уповноваженого органу, який розпоряджався цією земельною ділянкою, - Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Частиною першою статті 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
З аналізу статті 118 ЗК України випливає, що для отримання безоплатно у власність громадян земельної ділянки відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частиною дев'ятою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку про те, що позивачем не доведено, які саме права на земельну ділянку вона мала (володіння, користування, розпорядження) на час прийняття оспорюваного рішення сільською про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, виходячи з того, що відповідно до положень статті 5 ЦПК України, статей 15,16 ЦК України суд може захистити лише ті права особи, які їй належали і які було порушено відповідачами.
Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_1 першою подала заяву на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не є підставою для визнання рішення сільської ради про затвердження ОСОБА_3 проекту землеустрою спірної земельної ділянки та передачі її у власність незаконним та його скасування. Крім того, судами встановлено, що ще у 2008 році рішенням Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 09 вересня 2008 року ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту в адміністративних межах Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, тобто до того, як ОСОБА_1 звернулася до сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо передачі у власність спірної земельної ділянки.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Щодо судових витрат
Відповідно до пункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
На підтвердження судових витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції відповідачем до відзиву на касаційну скаргу додано додатковий договір від 29 липня 2019 року, укладений з адвокатом Ситніком Т. А. (додаток № 2 до договору про надання правової допомоги від 29 листопада 2018 року, укладеного з адвокатом Ситніком Т. А.), акт прийому наданих послуг від 29 липня 2018 року та квитанцію від 29 липня 2019 року № 30 про сплату ОСОБА_3 суми у розмірі 1 500 грн за надані послуги, а саме: правова консультація та підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Колегія суддів враховує, що акт прийому наданих послуг та квитанція містять визначення виконаних послуг, а саме правова консультація та підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Отже, судові витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 1 500 грн підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ситника Тараса Анатолійовича - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2019 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 500 грн на відшкодування понесених ним у суді касаційної інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович