08 червня 2021 року
Київ
справа №380/757/20
адміністративне провадження №К/9901/18255/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 380/757/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової прокуратури Західного регіону України (далі - відповідач), просив: визнати дії Військової прокуратури Західного регіону України щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги при призові на військову службу, передбаченої п. 3.1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370 протиправними та зобов'язати Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 вказану підйомну допомогу у розмірі повного місячного грошового забезпечення на момент призову у розмірі 9496,36 грн; визнати дії Військової прокуратури Західного регіону України, щодо зменшення розмірів виплачених ОСОБА_1 матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік на 50% від загальної суми отриманого у лютому 2016 року грошового забезпечення протиправними та зобов'язати військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченими у 2016 році матеріальними допомогами на здоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та належними до виплати йому вказаними допомогами на загальну суму 14250 грн; визнати дії Військової прокуратури Західного регіону України з нарахування ОСОБА_1 у період з 05.01.2016 до 01.03.2018 грошового забезпечення із застосуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури" протиправними та зобов'язати Військову прокуратуру Західного регіону України: здійснити перерахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.01.2016 до 01.03.2018 з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" та наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 №260; виплатити різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням за період з 05.01.2016 до 01.03.2018. Стягнути з Військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки з 15.01.2020 по день фактичного розрахунку в сумі 1579,81 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано дії Військової прокуратури Західного регіону України, щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги при призові на військову службу, передбаченої п. 3.1 Інструкції про Порядок виплат військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370 протиправними та зобов'язати Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 вказану підйомну допомогу у розмірі повного місячного грошового забезпечення на момент призову; визнано дії Військової прокуратури Західного регіону України, щодо зменшення розмірів виплачених ОСОБА_1 матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік на 50% від загальної суми отриманого у лютому 2016 року грошового забезпечення протиправними та зобов'язати Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченими у 2016 році матеріальними допомогами на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та належними до виплати вказаними допомогами з урахуванням раніше проведених виплат; визнано дії Військової прокуратури Західного регіону України з нарахування ОСОБА_1 у період з 05.01.2016 до 01.03.2018 грошового забезпечення із застосуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 "Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури" протиправними; зобов'язано Військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.01.2016 до 01.03.2018 з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 та виплатити різницю між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошовим забезпеченням за період з 05.01.2016 до 01.03.2018 з урахуванням раніше проведених виплат. Стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки з 15.01.2020 по день фактичного розрахунку. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 380/757/20 є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суди попередніх інстанції застосували норму права без урахування висновку щодо застосування статті 117 КЗпП у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц та від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19; та постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3774/20-а.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з тим, у касаційній скарзі відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у практиці адміністративних судів сформовані протилежні (відмінні одне від одного) підходи щодо розрахунку основного та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців та застосування статті 117 КЗпП.
Крім того, посилають на підпункт г пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказують, що суд першої інстанції відніс цю справу до категорії справ незначної складності помилково, оскільки позивач є особою, яка у значенні Закону України «Про запобіганні корупції» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) займає відповідальне становище (прокурор).
Водночас, як слідує зі змісту ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року про відкриття провадження судом ця справа не визначалася як справ незначної складності. Натомість суд вирішив здійснювати розгляд справи № 380/757/20 у порядку спрощеного провадження у відповідності до частини другої статті 257 КАС України.
Отже, Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що рішення суду апеляційної інстанції направлено на адресу відповідача 26 квітня 2021 року та отримано ним 29 квітня 2021 року про що свідчить копія супровідного листа Львівського окружного адміністративного суду. Крім того, скаржником додано копію листа до Львівського окружного адміністративного суду щодо неотримання копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та прохання надіслати копію вказаного рішення суду апеляційної інстанції на адресу відповідача.
Згідно приписів частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Враховуючи, що скаржником подано касаційну скаргу з дотриманням строку, встановленого частиною другою статті 329 КАС України, відсутні підстави для вирішення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 380/757/20.
Згідно з частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду.
Частиною третьою статті 334 КАС України визначено, якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне встановити учасникам справи строк для подання заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 380/757/20.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329 - 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 380/757/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/757/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
О.В. Калашнікова
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду