08 червня 2021 року
Київ
справа №120/4055/20-а
адміністративне провадження №К/9901/18759/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №120/4055/20-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що з листопада 2007 року працював в органах прокуратури. З метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, Дванадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур 10 липня 2020 року проведено співбесіду, за результатами якої 10 липня 2020 року прийнято рішення про неуспішне проходження атестації.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, позовні вимоги задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 липня 2020 року №7 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Вінницької області від 18 серпня 2020 року №859к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області та органів прокуратури;
- поновлено ОСОБА_1 у Вінницькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області з 19 серпня 2020 року;
- стягнуто з Вінницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 серпня 2020 року до 16 грудня 2020 року у розмірі: 85995,84 грн (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень вісімдесят чотири копійок) з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі: 24570, 24 грн (двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят гривень двадцять чотири копійок) з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Вінницька обласна прокуратура звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 20 травня 2021 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами в частині однієї майнової вимоги (85995,84 грн) і трьох вимог немайнового характеру.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 1719,9 грн (85995,84 *1%*200%) і три вимоги немайнового характеру - 5044,8 грн (840,8*200%*3) загальною сумою: 6764,7 грн.
Як вбачається з наявного у матеріалах касаційної скарги платіжного доручення №707 від 19 травня 2021 року, скаржник сплатив судовий збір у розмірі: 1681,60 грн.
З огляду на зазначене, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі: 5083,1 грн (6764,7-1681,6).
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про доплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №120/4055/20-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів, Офісу Генерального прокурора, Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду