08 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/1164/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючий), Колос І. Б. та Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство)
на рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Сталі" (далі - Товариство)
до Підприємства
про стягнення 156 492,36 грн та
за зустрічним позовом Підприємства
до Товариства
про стягнення 148 196,41 грн,
28.04.2021 (згідно з відміткою на конверті) Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021 зі справи № 908/1164/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частинами п'ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення 156 492,26 грн заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки продукції (за первісним позовом) та 148 196,41 грн штрафу (за зустрічним позовом), а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
Звертаючись із касаційною скаргою, Підприємство посилається на те, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки звільнення постачальників робіт від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань щодо якісного та своєчасного здійснення капітального ремонту верстатів, які необхідні скаржнику для виготовлення продукції для атомних електростанцій України, зокрема тих, що застосовуються у системах важливих для безпеки таких станцій, без якої заборонений вихід енергоблоків станції з ремонту, може спричинити катастрофічні наслідки внаслідок несвоєчасного виконання замовлень атомних електростанцій збоку Підприємства, основною метою діяльності якого є безпечне та ефективне виконання робіт з ремонту, реконструкції теплообмінного та тепломеханічного обладнання, виготовлення контейнерів для радіоактивних відходів та інших робіт для забезпечення безпечної експлуатації атомної електростанції, що на думку скаржника, підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та може бути підставою для перегляду цієї справи в касаційному порядку.
Розглянувши наведені скаржником доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими; наведені доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника. При цьому доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Разом з тим незгода скаржника із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.
Водночас Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Отже, касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021 зі справи у цій справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2021 зі справи № 908/1164/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя В. Селіваненко