07 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/600/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Завод «Електронмаш» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О.
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.04.2020 року
та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року
у справі № 922/600/20
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Афаліна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст 2012»
про визнання банкрутом,-
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.04.2020 року зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст 2012». Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ТОВ «Афаліна» в сумі 203379,57 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: заборонено стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; заборонено виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Терещенко Олександра Васильовича та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Автомобіліст 2012» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що внесено на депозитний рахунок господарського суду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст 2012», залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2020 у справі №922/600/20, залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2021 року касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Завод «Електронмаш» арбітражного керуючого Безпалого С.О. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.04.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року у справі № 922/600/20 повернуто скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами, оскільки недоліки касаційної скарги у строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 року не було усунуто.
До Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Завод «Електронмаш» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О. (надіслана 03.06.2021 року з електронним цифровим підписом) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.04.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року у справі №922/600/20, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати процесуальні рішення судів першої та апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Афаліна» у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Автомобіліст 2012».
Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що
відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановою № 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" на території України продовжено дію карантину встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2". Наслідки вказаних обставин та необхідність перебування на самоізоляції викликали порушення робочого процесу, крім того на поштову адресу ліквідатора документи зазначені в ухвалі Верховного Суду від 25.02.2021 року не надходили.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року у справі №922/600/20 .
Повторно касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції надіслано до Верховного Суду 03.06.2021 року та свідчить про пропуск процесуального строку.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
У даному випадку скаржник у клопотанні, єдиною підставою пропуску строку на касаційне оскарження зазначає необхідність перебування на самоізоляції у зв'язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, що спричинило пропуск процесуального строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у даній справі.
Проте наведене не підкріплено жодними доказами, а тому не може вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк з належним чином оформленою касаційною скаргою.
Також колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Тобто, відповідно до цієї норми, суд поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, лише у випадку якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Таким чином об'єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Публічного акціонерного товариства «Завод «Електронмаш» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О. про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року у справі № 922/600/20, задоволенню не підлягає.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Для усунення недоліків касаційної скарги Публічному акціонерному товариству «Завод «Електронмаш» в особі ліквідатора арбітражному керуючому Безпалому С.О. необхідно навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску.
Крім того, 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
В даному випадку, в касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції від 02.06.2020 року, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції від 06.04.2020 року у справі №922/600/20 скаржником не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав) (пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України).
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі а саме. Скаржник не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року ухвалена за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 06.04.2020 року.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.
Як встановлено Верховним Судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Афаліна» 2020 року звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст 2012», зокрема прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становив у розмірі 2102 грн.
Відповідно до п.9 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 42 040 грн. (2102 * 10 * 200%).
Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Як вбачається з касаційної скарги, Публічне акціонерне товариство «Завод «Електронмаш» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О. не надав доказів щодо направлення копії касаційної скарги іншим учасникам у справі.
Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Електронмаш» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Безпалого С.О. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.04.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 року у справі № 922/600/20 - залишити без руху.
2.Надати Публічному акціонерному товариству «Завод «Електронмаш» в особі ліквідатора арбітражному керуючому Безпалому С.О. строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; надати суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 42 040 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі №922/600/20.
3.Роз'яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.