07 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/2355/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
(далі - ОСОБА_1 )
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021
за позовом фізичної особи-підприємця Ходак Марії Володимирівни
до фізичної особи-підприємця Баличик Галини Михайлівни
про стягнення 25 639,84 грн. суми основної заборгованості за договором та
284 378,40 грн. неустойки,
13.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі №914/2355/14 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2021: касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі №914/2355/14 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); визначено, що скаржнику необхідно: зазначити, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції; надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - в сумі 2 270 грн.
Ухвала Верховного Суду від 13.05.2021 отримана скаржником 19.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101616193431.
29.05.2021 ОСОБА_1 подала до Касаційного господарського суду касаційну скаргу (уточнену).
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі (уточненої) посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 270 грн.
Отже, з урахуванням викладеного, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 270 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.7 Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги, є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна касаційна скарга, та дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується.
До касаційної скарги (уточненої) ОСОБА_1 додано квитанцію від 13.01.2021 №0.0.1973691544.1 на суму 2 102 грн. та дублікат цієї квитанції і квитанцію від 11.03.2021 №0.0.2046877557.1 на суму 168 грн., з призначенням платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); ОСОБА_1 .
Проте зазначені квитанції не можуть бути прийняті як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки в призначенні платежу за квитанціями відсутній номер справи та дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується. Крім того, квитанція від 13.01.2021 №0.0.1973691544.1 на суму 2 102 грн. датована раніше, ніж оскаржувана ухвала Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/5640/18. від 12.05.2020 у справі № 910/7841/19, від 03.09.2020 у справі № 923/713/19, від 15.03.2021 у справі № 916/2379/20.
Водночас слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
З огляду на викладене квитанції, надані скаржником, не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку за подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі №914/2355/14.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною четвертої статті 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною п'ятою статті 292 ГПК України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не усунула недоліки касаційної скарги в частині сплати судового збору, касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 234, 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 914/2355/14 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов