29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"03" червня 2021 р. Справа № 924/227/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІВАС"
до Ганнопільської сільської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Славутського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області
про стягнення 38 700,42 грн. заборгованості за Договором від 01.12.2020р. про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику
За участю представників сторін:
від позивача - Бейлик А.Б.;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - Андрійчук І.В.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
10.03.2021р. на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МІВАС" до Ганнопільської сільської ради про стягнення 38 700,42 грн. заборгованості за Договором від 01.12.2020р. про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута - Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута - Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне - Славута (рейси 97/98, 99/100).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 15.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.04.2021р., встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 05.04.2021р.
06.04.2021р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
13.04.2021р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про надання доступу до електронної справи.
Судом в підготовчому засіданні 13.04.2021р. постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 22.04.2021р.
22.04.2021р. представником відповідача подано до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи та клопотання (вх.05-08/980/21 від 22.04.2021р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Славутського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області.
Судом в підготовчому засіданні 22.04.2021р. постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, якою продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та долучено до матеріалів справи подані представником відповідача 22.04.2021р. документи.
Ухвалою суду від 22.04.2021р. залучено Славутське управління Державної казначейської служби України Хмельницької області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 13.05.2021р. та повідомлено учасників процесу про відкладення підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 13.05.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/227/21 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 03.06.2021р.
28.05.2021р. третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача надіслано на адресу суду пояснення по справі.
03.06.2021р. представником позивача подано до суду заяву про надання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Ганнопільської сільської ради 38 700,42 грн. заборгованості за Договором від 01.12.2020р. про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута - Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута - Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне - Славута (рейси 97/98, 99/100).
В обґрунтування позивних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "МІВАС" зазначає, що товариство здійснює господарську діяльність по наданню послуг з автомобільного перевезення громадян, в тому числі окремих категорій (пільгових) громадян, компенсація за яких здійснюється органами виконавчої влади. Пояснює, що з огляду на відмову Ганнопільською сільською радою укладати запропонований ТОВ "МІВАС" договір між сторонами виник спір, який був вирішений в судовому порядку. Вказує, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020р. у позові ТОВ "МІВАС" до Ганнопільської сільської ради відмовлено. Постановою Північно-апеляційного суду від 01.12.2020р. у справі №924/467/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІВАС" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29 вересня 2020 року у справі №924/467/20 задоволено, рішення господарського суду Хмельницької області від 29 вересня 2020 року у справі №924/467/20 скасовано, прийняти нове рішення, яким позов задоволено та визнано укладеним між ТОВ "МІВАС" та Ганнопільською сільською радою договір про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, збитків, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута-Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100) в редакції викладеній у постанові. Таким чином, зауважує позивач договір вважається укладеним між сторонами 01.12.2020р. та підлягає виконанню (згідно ст. 11 ЦК України, ст. 187 ГК України), Зазначає, що умови укладеного договору передбачають, що договір набирає чинності з дня його підписання і розповсюджується на відносини, що фактично склалися з 01.01.2020р. та діє до закінчення строку дозволів на обслуговування автобусних маршрутів, а в частині зобов'язань, що залишилися невиконаними - до їх повного виконання.
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача згідно умов договору від 01.12.2020р. станом на 04.02.2021р. становить 38 118,94 грн. за період з січня 2020р. по січень 2021р. У зв'язку з простроченням термінів оплати заборгованості позивач нарахував до стягнення з відповідача 185,31 грн. 3% річних та 396,17грн. інфляційних втрат.
06.04.2021р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначає, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, Ганнопільською сільською радою не визнаються в повному обсязі, оскільки відповідно до пункту 5.1. спірного договору сторони домовились, що цей договір набирає чинності з дня його підписання. Вказує, що підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору. У зв'язку з цим, Ганнопільська сільська рада вважає спірний договір таким, що не розпочав свою дію, а саме, не набрав чинності у відповідності з пунктом 5.1. Договору, а заявлену позивачем заборгованість такою, що не виникла. Повідомляє, що відповідач не відмовляється, після проставлення підписів у договорі від компенсації витрат, збитків перевізника, що здійснює перевезення пільгових категорій громадян та оплати послуг за договором та відповідно до Меморандуму про співпрацю у сфері відшкодування пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян від 21.02.2020 року в межах коштів виділених з місцевого бюджету (в тому числі за рахунок субвенцій з бюджетів сільських рад) на зазначені цілі у відповідному бюджетному році по мірі їх надходження за перевезення по автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області, що формуються у Славутському районі та входять до Ганнопільської, Берездівської, Улашанівської, Крупецької об'єднаних територіальних громад.
Пояснює, що Ганнопільська сільська рада для оплати компенсації витрат, згідно з нормами чинного законодавства, не має можливості зареєструвати договір, (органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі недотримання вимог щодо оформлення поданих документів) та в подальшому проводити розрахунок по договору, оскільки у тексті спірного договору, що затверджений постановою Північно-Західного апеляційного суду не зазначені належні реквізити сторін та не проставлені підписи сторін.
Стверджує, що відповідачем неодноразово вчинялись дії, спрямовані на підписання договору, надсилались запрошення директору ТОВ "МІВАС" щодо прибуття до Ганнопільської сільської ради для вирішення питання з підписом договору (в т.ч. Актів звіряння розрахунків). Вказує, що відмова директора ТОВ "МІВАС" від підпису була підтверджена Актом №1 від 23.12.2020 року. Ганнопільська сільська рада, згідно відзиву, також не погоджується з сумою компенсації у розмірі 38 118, 94 грн., а вважає, що до 31.12.2020 року після підписання договору така сума становила б 23 469, 45 грн.
Отже, підсумовує відповідач, у зв'язку з тим, що у 2020 році договір не був підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "МІВАС" (та на підставі цього не зареєстрований в Державній казначейській службі України у відповідності до вимог Закону), бюджетний період завершився без здійснення реєстрації бюджетного зобов'язання у 2020 році, що має наслідком неможливість здійснення реєстрації зобов'язання за попередній бюджетний період та проведення оплати за ним.
Щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат, відповідач вважає, що оскільки договір не набрав чинності у відповідності з пунктом 5.1. Договору, а заявлена позивачем заборгованість є такою, що не виникла, то вимога щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат не підлягає задоволенню. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
13.04.2021р. представником позивача подано до суду відповідь на відзив, де останній не погоджується в доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву з наступних підстав. Зазначає, що згідно ст. 11, 629, 631 ЦК України та ст. 187 ГК України спірний договір вважається укладеним (та таким, що набрав чинності) між сторонами 01.12.2020 року та підлягає обов'язковому виконанню. Що стосується проставлення підписів, позивач звертає увагу суду на те, що зміст спірного договору (який також міститься в Постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 р. у справі № 924/467/20) в роздрукованому варіанті наявний у відповідача ще з січня 2020р. Проте, стверджує представник позивача, як і раніше так і після винесення Північно-Західним апеляційним господарським судом постанови від 01.12.2020р., відповідачі не підписали даний договір та не направили його позивачу. Повідомляє, що відповідач в усному порядку просив позивача змінити дату договору, вказуючи на необхідність поставити дату вже "2021 роком" та погрожуючи не виплатою коштів. Тому, пояснює представник позивача, на такі заяви Ганнопільської сільської ради, щодо зміни дати договору ТОВ "МІВАС" відмовляли в підписанні Договору в іншій редакції в т.ч. і дати, а ніж тієї, яка була вказана в постанові суду від 01.12.2020р.
Вказує, що з огляду на те, що правовідносини за даним договором стосуються саме міжобласних автобусних маршрутів, які виконує позивач, то вказаний Меморандум про співпрацю у сфері відшкодування пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян від 21.02.2020р. (що регулює відносини у сфері міських та міжміських перевезень, які не виходять за межі області) не регулює дані правовідносини та не може братись судом та сторонами процесу до уваги.
Представник позивача звертає увагу суду на те, що постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 р. у справі №924/567/20 встановлено, що запропонована позивачем редакція договору відповідає положенням чинного законодавства. Зазначає, що перевізник здійснює продаж пільгових квитків вздовж всього маршруту, а відтак відшкодування має здійснюватися також по відомостях перевізника, а не лише по відомостях автостанції міста Славути.
Зауважує, що відповідач мав усі необхідні документи, в т.ч. і договір від 01.12.2020 р., що визнаний укладеним Постановою апеляційного суду від 01.12.2020 р. з усіма істотними умовами, що також встановлено Постановою апеляційного суду від 01.12.2020 р., тому будь-яких перешкод у відповідача в реєстрації вищевказаного зобов'язання не було та не може бути. Тим паче, пояснює представник позивача, що усі необхідні реквізити у відповідача наявні (в т.ч. і банківські реквізити, які містяться в Актах, рахунках-фактури, тощо).
Щодо нарахування відповідачем суми оплати на 31.12.2020р. у розмірі 23 469, 45 грн., представник позивача зауважує, що такі розрахунки є повністю необґрунтованими, так як відповідач безпідставно не врахував здійснені позивачем перевезення пільгових категорій осіб по маршруту Рівне-Славута (хоча договором від 01.12.2020 р. вказується також і цей міжобласний маршрут) та здійснив розрахунки перевезень пільговиків за середньою вартістю квитків, а не за реальною вартістю кожного з квитків пільговиків, вказаних у відомостях автостанцій з продажу пільгових квитків, згідно п. 3.8. Договору. Зазначає, що про зміст та існування наданих відповідачем Актів № 1, 2, 3, 4 позивач дізнався з відзиву відповідача, жодних доказів їх направлення та отримання ТОВ "МІВАС" відповідач також не надав. Звертає увагу суду на те, що пакет документів за період з січня 2020р. по листопад 2020р. подавався ТОВ "МІВАС" та був отриманий відповідачем 16.12.2020 р., пакет документів за грудень 2020р. подавався ТОВ "МІВАС" та отримано відповідачем 25.01.2021 року та пакет документів за січень 2021р. подавався ТОВ "МІВАС" та отримано відповідачем 04.02.2021 року. Вказує, що з того часу і по сьогоднішній день, жодний пакет документів не було повернуто відповідачем в т.ч. із будь-якими розбіжностями (як вказано в п. 3.9. Договору), а тому пояснює, вони вважаються прийнятими відповідачем, та мали б бути підписані протягом 3 робочих днів та кошти по вищевказаним документам мали б бути сплачені не пізніше 7 робочих днів з дня прийняття. Тому, стверджує, що надані відповідачем до суду акти не відповідають умовам договору та ним не передбачені.
Пояснює, що згідно з чинними нормами законодавства, будь-яких перешкод у відповідача та органу Казначейства у виконанні рішення суду (у випадку його задоволення) не буде. Просить позовні вимоги задовольнити.
28.05.2021р. на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі третьої особи, де остання зазначає, що Ганнопільською сільською радою 15 квітня 2021 року до управління Казначейства був поданий на реєстрацію договір №б/н від 01.12.2020 про відшкодування ТОВ "МІВАС" компенсаційних виплат перевізнику, збитків, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування очікуваною вартістю даного договору 48810,00 грн. та реєстр бюджетних зобов'язань №17 від 15.04.2021р. в сумі 19809,91грн.
Повідомляє, що на етапі реєстрації бюджетного зобов'язання при здійсненні попереднього контролю виявлена невідповідність поданого Реєстру бюджетних зобов'язань №17 від 15.04.2021р та підтвердних документів, а саме: виявлено порушення абз.9 п.2.10 Наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012року №309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" (недотримання вимог щодо оформлення поданих документів). Реєстр бюджетних зобов'язань №17 від 15.04.2021р не відповідав сумі договору від 01.12.2020 № б/н). Враховуючи викладене, пояснює третя особа, управлінням Казначейства договір від 01.12.2020р. №б/н не зареєстрований та згідно статті 117 Бюджетного Кодексу України вжиті заходи впливу до розпорядника бюджетних коштів - Ганнопільської сільської ради за порушення бюджетного законодавства (складено попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства).
Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2021р. підтримав позовні вимоги та подану 03.06.202р. заяву про надання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача в засідання суду 03.06.2021р. не з'явився. 02.06.2021р. на електронну адресу суду направив заяву про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.
Представник третьої особи в судовому засіданні 03.06.2021р. підтримав викладене у письмових поясненнях наданих до суду 28.05.2021р.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, подане відповідачем клопотання про розгляд справи без участі представника, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
Згідно наданого витягу з ЄДРПОУ ТОВ "МІВАС" (код 36314516) є юридичною особою, видом діяльності якої є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, місце знаходження: Хмельницька область, Славутський район, с. Глинники, вул. Гагаріна, буд. 20.
18.03.2020р. листом №51 позивач направив голові Ганнопільської сільської ОТГ лист з проектом договору, копія якого (проекту) разом з додатками № 1-5 додано у справу. ТОВ "МІВАС" просив підписати проект договору, а у разі наявності зауважень і пропозицій підготувати проект розбіжностей.
У відповідь на вище зазначений лист відповідач (лист № 02-25-405/2020 від 07.04.20р.) повідомив, що вважає надісланий проект договору таким, що не відповідає чинному законодавству. При цьому, надає свій проект договору, що забезпечить пільговий проїзд окремих категорій громадян в межах видатків, передбачених в бюджетах ОТГ Славутського району. Зазначено, що у разі відмови в укладенні договору відшкодування втрат ТОВ "МІВАС" по вказаному напрямку здійснюватися не буде.
В подальшому ТОВ "МІВАС" звернулося до суду з позовною заявою про зобов'язання Ганнопільської сільської ради укласти договір про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, збитків, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута-Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100) разом з додатками 1-5 (в редакції договору поданого до суду разом з позовною заявою).
Постановою Північно-апеляційного суду від 01.12.2020р. (набрала законної сили 01.12.2020р.) у справі №924/467/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІВАС" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29 вересня 2020 року у справі №924/467/20 задоволено, рішення господарського суду Хмельницької області від 29 вересня 2020 року у справі №924/467/20 скасовано, прийняти нове рішення, яким позов задоволено та визнано укладеним між ТОВ "МІВАС" та Ганнопільською сільською радою договір №__ про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, збитків, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута-Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100) в редакції викладеній у постанові, зокрема (з урахуванням виправленої описки ухвалою від 12.01.2021р.).
Договір укладено 01.12.2020р. між ТОВ "МІВАС" (далі - Перевізник) та Ганнопільською сільською радою (далі - Розпорядник).
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 1.3. цей договір встановлює порядок компенсаційних витрат, збитків (далі - компенсація) перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян (перелік пільговиків за законом в Додатку 1). Послуги з перевезення автомобільним транспортом на безоплатній основі або за пільговими умовами надаються громадянам, яким таке право встановлено виключно законами України. Компенсація перевізнику проводиться на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута-Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута-Рівне (рівне 81/82, 89/90), Рівне - Славута (рейси 97/98, 99/100) за умови реєстрації перевізника у Славутському районі на території Ганнопільської територіальної громади.
Пунктом 2.1.1. визначено, що право перевізника на отримання компенсації від пільгових перевезень автомобільним транспортом, підлягає захисту, незважаючи на те, скільки видатків на ці потреби передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не із зазначеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з виконавцями послуг, зокрема, послуг із перевезення таких категорій громадян. Кошти, які перевізник отримає з бюджету, компенсують його збитки (видатки), тому на підставі п.292.11 ПКУ до складу доходу вони не включаються.
Відповідно до пунктів 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5., 2.1.6., 2.1.7. перевізник з-поміж іншого: забезпечує перевезення автомобільним транспортом загального користування у приміському та/або міжміському сполученні на міжобласних автобусних маршрутах загального користування при наявності оформлених у громадян на автостанціях пільгових квитків; разі посадки в автобус громадянина, який має право пільгового проїзду на зупинках, де відсутня автостанція, пільгове перевезення здійснює після пред'явлення відповідного посвідчення чи довідки, на підставі якої надається пільга, при наявності оформленого водієм пасажиру пільгового квитка; забезпечує безпечне і якісне перевезення пільгової категорії населення, ведення первинного обліку перевезень пільгової категорії пасажирів; надає звітність розпоряднику за пільгові перевезення окремих категорій громадян в тому числі з січня поточного року; перевізником застосовується наскрізна нумерація відомостей продажу пільгових квитків протягом календарного року.
Згідно з пунктами 2.2.1, 2.3.4. договору розпорядник коштів з поміж іншого: забезпечує від імені держави встановлені законами соціальні гарантії пільговим категоріям громадян на безоплатний чи пільговий проїзд автомобільним транспортом шляхом компенсаційних виплат перевізнику, виходячи з передбачених в Держбюджеті субвенцій, коштів від регіональних органів соціального захисту населення, місцевих бюджетів, залучення додаткових джерел фінансування з врахуванням обсягів пільгових перевезень пасажирів на основі звітних даних перевізника за талонною системою і єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги; опрацьовує звітність перевізника за пільгові перевезення окремих категорій громадян в тому числі з січня поточного року та компенсує пільгові перевезення відповідно до порядку розрахунків за цим договором.
Очікувана вартість даного договору 48 810,00 (Сорок вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок). Оплата за договором повинна здійснюватися в національній валюті України (гривні). Вартість договору формується розпорядником з урахуванням відомостей з єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України і звітністю перевізника. Подальший перерахунок вартості договору буде здійснений відповідно до фактичних обсягів пільгових перевезень (пункти 3.1., 3.2. 3.4., 3.5. договору).
Відповідно до пункту 3.6. договору розпорядник забезпечує компенсацію від пільгових перевезень на рахунок перевізника, на підставі рахунку-фактури, Акту наданих послуг та Акту звіряння.
З пунктів 3.7., 3.8. договору вбачається, що перевізник щомісяця до 5 числа подає відомості перевезень пільгових категорій громадян (Додаток 2 до Договору) та Розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян розпоряднику (далі - Розрахунок) (Додаток 3 до Договору). Розрахунок формується на підставі відомостей продажу пільгових квитків автостанцій (без ПДВ і автостанційного збору) і перевізника, а також інших витрат собівартості перевезень.
Пунктом 3.9. договору визначено, що розпорядник щомісяця до 7 числа опрацьовує надані документи, і у разі виявлення розбіжностей повертає їх перевізнику для усунення недоліків.
На підставі перевіреного розрахунку, перевізником формується рахунок-фактура, Акт наданих послуг (Додаток 4 до Договору), який разом з Актом звіряння розрахунків (Додаток 5 до Договору) до 10 числа подаються розпоряднику для підписання (документи передаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення). Розпорядник протягом 3 робочих днів після отримання повного пакету документів перевіряє і підписує Акт наданих послуг, Акт звіряння розрахунків та упродовж 7 робочих днів забезпечує оплату (пункт 3.10., 3.11. договору).
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору в разі порушення боржником зобов'язання, він сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Під збитками розуміються: втрати, яких перевізник зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які перевізник міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода). Відсутність бюджетного призначення на фінансування компенсації перевізнику наданих безоплатних послуг пільговим категоріям громадян не може бути підставою для звільнення розпорядника від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.
Згідно пункту 4.5. договору перевізник несе юридичну відповідальність за повноту, якість формування документів та достовірність поданої інформації Розпоряднику.
Пунктом 5.1. договору сторони домовились, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і розповсюджується на відносини, що фактично склалися з 01.01.2020 та діє до закінчення строку дозволів на обслуговування автобусних маршрутів, а в частині зобов'язань, що лишилися не виконаними - до їх повного виконання.
Договір вважається пролонгованим на строк дії продовженого дозволу на обслуговування автобусних маршрутів (пункт 5.2. договору).
Відповідно до пункту 5.3. договору виділення коштів на компенсацію припиняється у разі повного виконання зобов'язань по договору, закінчення строку дії чи анулюванню дозволів на обслуговування автобусних маршрутів, позбавлення автомобільного перевізника ліцензії на здійснення автомобільних пасажирських перевезень, зміни у законодавстві щодо обов'язку перевізника надавати соціально значущі послуги з пільгових перевезень пасажирів, які користуються такими правами.
Згідно з пунктами 5.4., 5.5. договір діє в частині зобов'язань сторін на підставі державних соціальних гарантій щодо пільг на транспортні послуги та критерії їх надання, які визначаються виключно законами щодо окремих категорій пільговиків. Зобов'язання сторін припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. договору визначено, що пільгові квитки на автобусний рейс продаються пільговій категорії громадян, через автостанції або перевізником. При здійсненні посадки пасажира поза межами автобусної станції після пред'явленого громадянином посвідчення, довідки, на підставі якої надається пільга, водій автобусу видає пасажиру пільговий квиток, вносить до відомостей продажу пільгових квитків ініціали, категорію пільговика, номеру посвідчення, місце проживання на підставі документу, що підтверджує місце реєстрації пільговика і отримує його підпис. Дані про пільгові категорії громадян, які здійснюють поїздку з автостанції, перевізник отримує з відомості продажу квитків автостанцій.
З пункту 7.2. договору вбачається, що компенсація перевізнику безоплатно наданих послуг з перевезення складається із витрат на перевезення (повна собівартість, що забезпечує перевезення), та відшкодовується відповідно законів і державних програм соціальної допомоги за рахунок видатків з Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел не заборонених законом.
У договорі визначено юридичні адреси і реквізити сторін, а саме: "Розпорядник" Ганнопільська сільська рада 30030, Хмельницька область, Славутський район, село Ганнопіль, вулиця Миру, 18, "Перевізник" Товариство з обмеженою відповідальністю "МІВАС" 30031, Хмельницька область, Славутський район, село Глинники, вулиця Гагаріна, 20.
Окрім того, постановою суду визначено додатки до договору (які є його невід'ємною частиною), а саме: додаток 1 - Перелік пільгових категорій для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування; додаток 2 - відомість перевезень пільгових категорій громадян автомобільним транспортом на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування _ рейси №_, за __ 20__ року; додаток 3 - Розрахунок компенсацій за пільгові перевезення окремих категорій громадян за _ місяць 20_р.; додаток 4 - Акт наданих послуг за _ місяць 20_р.; додаток 5 - Акт звіряння розрахунків за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян між перевізником та розпорядником станом на _ 20_р.
15.12.2020р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист №90 щодо укладеного договору про відшкодування компенсаційних виплат за пільгові перевезення, згідно якого ТОВ "Мівас" повідомляє Ганнопільську сільську раду про набрання рішенням від 01.12.2020р. у справі №924/467/20 законної сили та додає документи для відшкодування витрат перевізнику перевезень пільгової категорії громадян.
Згідно відомостей перевезень пільгових категорій громадян автомобільним транспортом на міжміському міжобласному маршруті загального користування рейси (203/204, 205/206) Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100), розрахунків витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських маршрутах та розрахунків витрат доходів і покриття збитків від перевезення пільгових категорій населення загальна сума витрат з січня по листопад 2020 року склала 30475,95 грн., а саме: за січень 2020р. 7776,19 грн., за лютий 2020р. 9059,61 грн., за березень 2020р. 3063,91 грн., за липень 2020р. 2483,51 грн., за серпень 2020р. 1884,73 грн., за вересень 2020р. 1205,75 грн., за жовтень 2020р. 2893,51 грн., за листопад 2020р. 2108,74 грн.
Відповідно до акту звірки розрахунків за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом міжобласного сполучення між позивачем та відповідачем станом на 30.11.2020р. заборгованість склала 30 475,95 грн. Акт підписаний лише ТОВ "МІВАС".
Згідно акту №1 від 15.12.2020р. наданих послуг за січень-листопад 2020 року згідно договору від 01.12.2020р. сума до відшкодування з бюджету склала 30 475,95 грн.
22.01.2021р. позивач направив на адресу відповідача лист №05, відомості перевезень пільгових категорій громадян автомобільним транспортом на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування рейси 203/204, 205/206, Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100) за грудень 2020 року, розрахунок витрат за пільговий проїзд категорій громадян на міжміському міжобласному автобусному маршруті за грудень 2020р., розрахунок витрат доходів і покриття збитків від перевезення пільгових категорій населення за грудень 2020 року та акт №2 наданих послуг за грудень 2020 року. Згідно штампу лист з додатками отримано відповідачем 25.01.2021р. за вх.№99.
Згідно розрахунку витрат за пільговий проїзд категорій громадян на міжміських маршрутах за грудень 2020р., розрахунку витрат доходів і покриття збитків від перевезення пільгових категорій населення за грудень 2020 року та акту №2 (акт підписано лише позивачем) наданих послуг за грудень 2020 року. загальна сума витрат склала 3743,22 грн.
Відповідно до акту №1 від 22.01.2021р. звірки розрахунків за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом міжобласного сполучення між позивачем та відповідачем станом на 22.01.2021р. заборгованість склала 34 219,17 грн. (за грудень 2020р. 3743,22 грн.) Акт підписаний лише ТОВ "МІВАС".
04.02.2021р. позивач направив на адресу відповідача лист №09, відомості перевезень пільгових категорій громадян автомобільним транспортом на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування рейси 203/204, 205/206, Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100) за січень 2021 року, розрахунок витрат за пільговий проїзд категорій громадян на міжміському міжобласному автобусному маршруті за січень 2021 року, розрахунок витрат доходів і покриття збитків від перевезення пільгових категорій населення за січень 2021 року, акт №2 наданих послуг за січень 2021 року та акт №2 звіряння розрахунків за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом міжобласного сполучення від 04.02.2021р. Згідно штампу лист з додатками отримано відповідачем 04.02.2021р. за вх.№157.
Згідно розрахунку витрат за пільговий проїзд категорій громадян на міжміських маршрутах за січень 2021 року, розрахунку витрат доходів і покриття збитків від перевезення пільгових категорій населення за січень 2021 року та акту №3 (акт підписано лише позивачем) наданих послуг за січень 2021 року, загальна сума витрат склала 3899,77 грн.
Відповідно до акту №2 від 04.02.2021р. звіряння розрахунків за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом міжобласного сполучення між позивачем та відповідачем станом на 04.02.2021р. заборгованість склала 38118,94 грн. (за січень 2021р. 3899,77 грн.) Акт підписаний лише ТОВ "МІВАС".
Окрім того, відповідач виставив позивачу рахукни-фактури №29 від 15.12.2020р. на суму 30475,95 грн., №10 від 22.01.2021р. на суму 3743,22 грн. та №11 від 04.02.2021р. на суму 3899,77 грн. (загальна сума 38 118,94 грн.)
Також, позивачем додано до матеріалів позовної заяви; копію ліцензії зі строком дії: 19.10.2011 - необмежений, № 421905, виданої Держінспекцією України з безпеки на наземному транспорті ТОВ „Мівас; дозвіл Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 000276 на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування 203/204, 205/206 Славута-Рівне, виданий ТОВ "Мівас" з терміном дії до 23.04.2024р.; дозвіл Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ №000034 на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування 81/82, 89/90 Славута-Рівне, виданий ТОВ "Мівас" до 27.11.2023р.; дозвіл Державної служби України з безпеки на транспорті серії МВ №000508 на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування 97/98, 99/100 Славута-Рівне, виданий ТОВ "Мівас" до 23.01.2022р.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано листи №02-25-1360/2020 від 18.12.2020р., №02-25/78/2021 від 28.01.2021р., де відповідач просить позивача прибути до Ганнопільської сільської ради для узгодження та підписання договору та актів звіряння розрахунків відповідно до договору від 01.12.2020р. Докази направлення листів позивачу в матеріалах справи відсутні.
Листом №3 від 11.01.2020. позивач повідомив відповідача, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.01.2021р. призначено до розгляду заяву ТОВ "МІВАС" про виправлення описки допущеної у постанові від 01.12.2020р. по справі №924/467/20, шляхом доповненн пункт договору словами та цифрами "Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100)". Позивач повідомив відповідача про відмову підписання актів звіряння взаєморозрахунків баз внесення відповідних виправлень до постанови суду від 01.12.2020р., а не тексту договору у редакції від 01.12.2020р.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за Договором від 01.12.2020р. про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута - Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута - Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне - Славута (рейси 97/98, 99/100) в розмірі 38 118,94 грн. за період з січня 2020 року по січень 2021 року, а також нарахованих за неналежне виконання умов договору 185,31 грн. 3% річних за період з 26.12.2020р. по 09.03.2021р., 396,17 грн. інфляційних втрат за січень 2021р., на підставі пункту 4.1. договору та ст. 625 ЦК України, за якою було відкрито провадження у даній справі.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Порядок укладення господарських договорів регулюється статтями 179-181 Господарського кодексу України та статтями 638-646 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 3, 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 648 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою Північно-апеляційного суду від 01.12.2020р. (яка набрала законної сили 01.12.2020р.) у справі №924/467/20 визнано укладеним між ТОВ "МІВАС" та Ганнопільською сільською радою договір №б/н про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, збитків, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута-Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100) в редакції викладеній у постанові (з урахуванням виправленої описки ухвалою від 12.01.2021р.).
Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 р. у справі № 917/1345/17 (пункт 32), від 10.12.2019 р. у справі №925/698/16 (пункт 154) преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
З огляду на викладене, судом враховується, що відповідно до Постанови Північно-апеляційного суду від 01.12.2020р. (яка набрала законної сили 01.12.2020р.) у справі №924/467/20, договір №б/н про відшкодування компенсаційних виплат перевізнику, збитків, який здійснює пільгові перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута-Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100), між ТОВ "МІВАС" та Ганнопільською сільською радою є укладеним, в редакції викладеній у постанові, а тому доводи відповідача в цій частині (в тому числі про необхідність поставляння підписів у тексті договору) до уваги судом не приймаються.
Відповідно до статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб.
Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
Частиною 2 статті 29 Закону передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
У статті 37 Закону зазначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.
Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтями 19, 20 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів. Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
Відповідно до підпункту "ґ" статей 86, 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів на соціальний захист і соціальне забезпечення належать компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Розмежування видатків, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання публічних послуг та наближення їх до безпосереднього споживача.
За змістом статті 142 Конституції України та статей 91, 22 Бюджетного кодексу України, якими передбачено участь держави у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансову підтримку місцевого самоврядування та можливість компенсації державою витрат місцевого самоврядування, не виключається можливість в забезпеченні перевізника компенсаційними коштами за надання пільговим категоріям населення транспортних послуг, оскільки саме відповідач, як головний розпорядник коштів місцевих бюджетів, здійснює розрахунки з постачальниками соціальних послуг.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. цей договір встановлює порядок компенсаційних витрат, збитків (далі - компенсація) перевізнику за перевезення пільгових категорій громадян (перелік пільговиків за законом в Додатку 1). Послуги з перевезення автомобільним транспортом на безоплатній основі або за пільговими умовами надаються громадянам, яким таке право встановлено виключно законами України. Компенсація перевізнику проводиться на міжобласних автобусних маршрутах загального користування Славута-Рівне (рейси 203/204, 205/206), Славута-Рівне (рівне 81/82, 89/90), Рівне - Славута (рейси 97/98, 99/100) за умови реєстрації перевізника у Славутському районі на території Ганнопільської територіальної громади.
Пунктом 2.1.1. визначено, що право перевізника на отримання компенсації від пільгових перевезень автомобільним транспортом, підлягає захисту, незважаючи на те, скільки видатків на ці потреби передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не із зазначеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з виконавцями послуг, зокрема, послуг із перевезення таких категорій громадян. Кошти, які перевізник отримає з бюджету, компенсують його збитки (видатки), тому на підставі п.292.11 ПКУ до складу доходу вони не включаються.
Відповідно до пунктів 2.1.3., 2.1.4., 2.1.5., 2.1.6., 2.1.7. перевізник з-поміж іншого: забезпечує перевезення автомобільним транспортом загального користування у приміському та/або міжміському сполученні на міжобласних автобусних маршрутах загального користування при наявності оформлених у громадян на автостанціях пільгових квитків; разі посадки в автобус громадянина, який має право пільгового проїзду на зупинках, де відсутня автостанція, пільгове перевезення здійснює після пред'явлення відповідного посвідчення чи довідки, на підставі якої надається пільга, при наявності оформленого водієм пасажиру пільгового квитка; забезпечує безпечне і якісне перевезення пільгової категорії населення, ведення первинного обліку перевезень пільгової категорії пасажирів; надає звітність розпоряднику за пільгові перевезення окремих категорій громадян в тому числі з січня поточного року; перевізником застосовується наскрізна нумерація відомостей продажу пільгових квитків протягом календарного року.
Згідно з пунктами 2.2.1, 2.3.4. договору розпорядник коштів з поміж іншого: забезпечує від імені держави встановлені законами соціальні гарантії пільговим категоріям громадян на безоплатний чи пільговий проїзд автомобільним транспортом шляхом компенсаційних виплат перевізнику, виходячи з передбачених в Держбюджеті субвенцій, коштів від регіональних органів соціального захисту населення, місцевих бюджетів, залучення додаткових джерел фінансування з врахуванням обсягів пільгових перевезень пасажирів на основі звітних даних перевізника за талонною системою і єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги; опрацьовує звітність перевізника за пільгові перевезення окремих категорій громадян в тому числі з січня поточного року та компенсує пільгові перевезення відповідно до порядку розрахунків за цим договором.
Вартість договору формується розпорядником з урахуванням відомостей з єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України і звітністю перевізника. Подальший перерахунок вартості договору буде здійснений відповідно до фактичних обсягів пільгових перевезень (пункти 3.4., 3.5. договору).
Відповідно до пункту 3.6. договору розпорядник забезпечує компенсацію від пільгових перевезень на рахунок перевізника, на підставі рахунку-фактури, Акту наданих послуг та Акту звіряння.
З пунктів 3.7., 3.8. договору вбачається, що перевізник щомісяця до 5 числа подає відомості перевезень пільгових категорій громадян (Додаток 2 до Договору) та Розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян розпоряднику (далі - Розрахунок) (Додаток 3 до Договору). Розрахунок формується на підставі відомостей продажу пільгових квитків автостанцій (без ПДВ і автостанційного збору) і перевізника, а також інших витрат собівартості перевезень.
Пунктом 3.9. договору визначено, що розпорядник щомісяця до 7 числа опрацьовує надані документи, і у разі виявлення розбіжностей повертає їх перевізнику для усунення недоліків.
На підставі перевіреного розрахунку, перевізником формується рахунок-фактура, Акт наданих послуг (Додаток 4 до Договору), який разом з Актом звіряння розрахунків (Додаток 5 до Договору) до 10 числа подаються розпоряднику для підписання (документи передаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення). Розпорядник протягом 3 робочих днів після отримання повного пакету документів перевіряє і підписує Акт наданих послуг, Акт звіряння розрахунків та упродовж 7 робочих днів забезпечує оплату (пункт 3.10., 3.11. договору).
Згідно відомостей перевезень пільгових категорій громадян автомобільним транспортом на міжміському міжобласному маршруті загального користування рейси (203/204, 205/206) Славута-Рівне (рейси 81/82, 89/90), Рівне-Славута (рейси 97/98, 99/100), розрахунків витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських маршрутах, розрахунків витрат доходів і покриття збитків від перевезення пільгових категорій населення, Актів №2 від 15.12.2020р., №2 від 22.01.2021р., №3 від 04.02.2021р. та актів звіряння взаєморозрахунків від 30.11.2020р., 22.02.2021р. та 04.02.2021р. загальна сума витрат з січня по листопад 2020 року склала 30475,95 грн., за грудень 2020 року - 3743,22 грн. та за січень 2021 року - 3899,77 грн., що разом становить 38 118,92 грн.
Разом з тим, відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору, зазначених вище положень Законів та надісланих на його адресу вище зазначених документів, що підтверджується штампами вхідної кореспонденції відповідача на листах №5 від 22.01.2021р. та №9 від 04.02.2021р., своїх зобов'язань з відшкодування витрати за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом, не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення суми 38 118,92 грн. у вигляді непогашених витрат понесених позивачем внаслідок надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних Законах України.
Проте, всупереч згаданих положень укладеного між сторонами договору та приписів законну, відповідач не виконав своїх зобов'язань з відшкодування понесених позивачем втрат внаслідок надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом у спірному періоді в розмірі 38118,92 грн. Доказів відшкодування позивачу вказаних втрат відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 38118,92 грн. витрат, понесених внаслідок надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом, а тому позов в цій частині, щодо стягнення 38 118,92 грн. основної заборгованості підлягає задоволенню.
Щодо поданих відповідачем актів - розрахунків за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом ТОВ "МІВАС" від 18.12.2020р., 27.01.2021р., 25.02.2021р., 17.03.2021р., судом приймається позиція позивача у справі, що відповідач здійснив розрахунки перевезень пільговиків не враховуючи здійснені позивачем перевезення пільгових категорій осіб по маршруту Рівне-Славута та за середньою вартістю квитків, а не за реальною вартістю кожного з квитків пільговиків, вказаних у відомостях автостанцій з продажу пільгових квитків, а тому такі акти до уваги судом не приймаються. Судом враховується, що перевізник здійснює продаж пільгових квитків вздовж всього маршруту, а відтак відшкодування має здійснюватися також по відомостях перевізника, а не лише по відомостях автостанції міста Славути.
Окрім того, з огляду на прострочення сплати відповідачем заборгованості за договором від 01.12.2020р., позивач нарахував до стягнення на підставі п. 4.1 Договору та ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 185,31 грн. за період з 26.12.2020р. по 09.03.2021р. та інфляційних втрат за січень 2021 року на суму 396,17 грн. за зобов'язаннями з січня по листопад 2020р. на суму 30475,95 грн.
Відповідно до пункту 4.1. договору в разі порушення боржником зобов'язання, він сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про правомірність та правильність такого нарахування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Поряд із цим судом береться до уваги практика Європейського суд з прав людини яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.
Щодо поданої представником позивача 03.06.2021р. (вх.№05-08/1323/21) до суду заяви про встановлення відповідачу строку для подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу та призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, судом враховується таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України уразі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення, строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає з належне заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити та призначити до розгляду в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Ганнопільської сільської ради (30030, Хмельницька область, Славутський район, м. Ганнопіль, вул. Миру, буд. 18, код ЄДРПОУ 04404941) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МІВАС" (30031, Хмельницька обл., Славутський район, с. Глинники, вул. Гагаріна, 20, код ЄДРПОУ 36314516) 38 118,94 грн. заборгованості, 185,31 грн. 3% річних, 396,17 грн. інфляційних втрат та 2270,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Призначити засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у справі на 12:30 год. "10" червня 2021р.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.
Визначити явку представників учасників справи у судове засідання на власний розсуд.
Встановити позивачу строк для подання суду доказів понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката до 07 червня 2021р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України та пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.06.2021р.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. у 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - 30031, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Глинники, вул. Гагаріна, 20; - простим
3 - відповідачу - 30030, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, буд. 18. - реком. з повідомл.
4 - третій особі - 30000, Хмельницька обл., місто Славута, вул. Ярослава Мудрого, 48а. - простим,