"26" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/242/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба народів” до державного підприємства "Дослідне господарство "Богунівська еліта" Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про стягнення 1 451 291,71 грн., -
Сільськогосподарський виробничий кооператив „Дружба народів” (далі по тексту - СВК „Дружба народів”) звернувся до господарського суду із позовною заявою до державного підприємства "Дослідне господарство "Богунівська еліта" Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (далі по тексту - ДП "Дослідне господарство "Богунівська еліта") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 451 291,71 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 260 000,00 грн., 3% річних у розмірі 74 773,77 грн., збитків від інфляції у розмірі 116 517,94 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами форвардного контракту №4 від 16.06.2017р.
ДП "Дослідне господарство "Богунівська еліта" жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явилось, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
16.06.2017р. між СВК „Дружба народів” (Покупець) та ДП "Дослідне господарство "Богунівська еліта" (Продавець) було укладено форвардний контракт №4, відповідно до п. 1.1., 2.1 якого в порядку та на умовах визначених цим контрактом Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність базовий актив, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною передбаченими цим контрактом. Базовим активом за цим контрактом виступає соняшник власного урожаю 2017р. або набуте Продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009 «Соняшник. Технічні умови».
Згідно з п. п. 3.1., 3.2 форвардного контракту №4 від 16.06.2017р. поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 EXW (франко-склад) зерноток Продавця (вагова). Кінцевий строк поставки за цим контрактом встановлюється сторонами до 01.10.2017р. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1 цього контракту. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару Продавцем у власність Покупця.
Умовами п. п. 5.1.-5.2 форвардного контракту №4 від 16.06.2017р. встановлено, що оплата вартості товару проводиться Покупцем на умовах 100% попередньої оплати до 05 липня 2017 року. Зобов'язання Покупця щодо оплати товару вважаються виконаними з моменту отримання останнього траншу з розрахункового рахунку Покупця. Продавець у день надходження останнього траншу на свій поточний рахунок видає Покупцю податкову накладну на відповідну суму.
Відповідно до п. 9.9 форвардного контракту №4 від 16.06.2017р. якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав Покупцеві товар у встановлений цим контрактом строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 (три) робочих дні, Покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Умовами п. 12.1 форвардного контракту №4 від 16.06.2017р. передбачено, що цей контракт набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом.
На підставі платіжного доручення №1520 від 03.07.2017р. СВК „Дружба народів” в рахунок оплати товару, який мав бути поставлений згідно форвардного контракту №4 від 16.06.2017р., було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 1 260 000,00 грн.
25.09.2017р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до форвардного контракту №4 від 16.06.2017р., згідно положень якої СВК „Дружба народів” та ДП "Дослідне господарство "Богунівська еліта" було визначено нові вимоги до базового активу та встановлено, що кінцевим строком поставки товару за контрактом є 31.12.2018р.
29.01.2019р. СВК „Дружба народів” звернулось до ДП "Дослідне господарство "Богунівська еліта" із претензією, відповідно до якої позивач просив повернути грошові кошти у загальному розмірі 1 260 000,00 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами форвардного контракту №4 від 16.06.2017р. в частині поставки товару. Проте, вимога позивача про повернення грошових коштів була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що, в подальшому, і стало підставою для звернення СВК „Дружба народів” до господарського суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до абзацу 1 пп. 14.1.45.3 пп. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст. ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Відповідно до ч. 1- 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Господарським судом під час розгляду даної справи було встановлено, що 03.07.2017р. СВК „Дружба народів” на виконання зобов'язань, прийнятих на себе за умовами форвардного контракту №4 від 16.06.2017р., було перераховано грошові кошти у загальному розмірі 1 260 000,00 грн. Проте, ДП "Дослідне господарство "Богунівська еліта" в порушення прийнятих на себе зобов'язань не було в строк до 31.12.2018р. або пізніше поставлено на користь позивача відповідний товар, а саме насіння соняшника.
Відповідно до п. 9.9 форвардного контракту №4 від 16.06.2017р. якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав Покупцеві товар у встановлений цим контрактом строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 (три) робочих дні, Покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 1 260 000,00 грн. відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України та п. 9.9 форвардного контракту №4 від 16.06.2017р. Викладене має наслідком необхідність задоволення заявлених СВК „Дружба народів” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ДП "Дослідне господарство "Богунівська еліта" грошових коштів у розмірі 1 260 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо повернення грошових коштів у зв'язку з невиконанням зобов'язань за форвардним контрактом №4 від 16.06.2017р., СВК „Дружба народів” в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 74 773,77 грн. та збитки від інфляції у розмірі 116 517,94 грн., які були нараховані на суму попередньої оплати протягом з січня 2019р. по 23.12.2020р.
Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи, що останній день строку для виконання відповідачем зобов'язань за форвардним контрактом №4 від 16.06.2017р. припадає на вихідний день, суд доходить висновку, що такий день має переноситись на наступний робочий день - 02.01.2019р. Таким чином, останнім днем для повернення відповідачем суми попередньої оплати було 08.01.2019р., тобто після закінчення 3 робочих днів згідно п. 9.9. контракту.
З огляду на вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що правильним розміром 3% річних є 73 945,28 грн., правильним розміром збитків від інфляції є сума у розмірі 116 530,21 грн., які мають нараховуватись протягом періоду з 09.01.2019р. по 23.12.2020р. Враховуючи відсутність у суду повноважень на вихід поза межі позовних вимог, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення на користь позивача збитків від інфляції у розмірі 116 517,94 грн. відповідно до розрахунку позивача. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених СВК „Дружба народів” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 73 945,28 грн. та збитків від інфляції у розмірі 116 517,94 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба народів” до державного підприємства "Дослідне господарство "Богунівська еліта" Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 1 260 000,00 грн., 3% річних у розмірі 73 945,28 грн., збитків від інфляції у розмірі 116 517,94 грн. В решту позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Богунівська еліта" Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України /67252, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Богунове, вул. Центральна, буд. 80; ідентифікаційний код 00850307/ на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Дружба народів” /66332, Одеська обл., Подільський р-н, с. Нестоїта; ідентифікаційний код 03766990/ суму основного боргу у розмірі 1 260 000,00 грн. /один мільйон двісті шістдесят тисяч грн. 00 коп./, 3% річних у розмірі 73 945,28 грн. /сімдесят три тисячі дев'ятсот сорок п'ять грн. 28 коп./, збитки від інфляції у розмірі 116 517,94 грн. /сто шістнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять грн. 94 коп./, судовий збір у розмірі 21 756,97 грн. /двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят шість грн. 97 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 07 червня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна