24 травня 2021 року Справа № 915/310/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м.Миколаїв, вул.Каботажний спуск, буд.18, код ЄДРПОУ 30083966),
про: стягнення заборгованості у розмірі 34616199,31 грн, -
12.03.2021 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №39/5-1770-21 від 04.03.2021 (вх.№3719/21), в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" 34616199,31 грн основного боргу за переданий в листопаді 2018 року - квітні 2019 року природний газ по Договору №6522/18-ТЕ-22 постачання природного газу від 08.10.2018.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не розрахувався за поставлений природний газ своєчасно, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову не погашена.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021, - справу №915/310/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 17.03.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
22.03.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 19.03.2021 (вх.№4190/21) про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 17.03.2021.
Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 21.04.2021.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №09-01/631 від 07.04.2021 (вх.№5284/21 від 09.04.2021) існування боргу перед позивачем за Договором №6522/18-ТЕ-22 від 08.10.2018 він визнає. Враховуючи визнання позовних вимог у повному обсязі відповідач просить на підставі положень ч.1 ст.130 ГПК України повернути позивачеві 50% сплаченого судового збору.
20.04.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 20.04.2021 (вх.№ЕП:5941/21), в якому він зазначив, що основний борг по Договору №6522/18-ТЕ-33 від 08.10.2018 не змінився, та складає 34616199,31 грн відповідно до позовних вимог та просить суд постановити ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи №915/310/21 до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 21.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2021.
24.05.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 24.05.2021 (вх.№ЕП:7712/21), в якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд здійснювати розгляд справи №915/310/21 за відсутності представника позивача за наявними матеріалами.
24.05.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання №09-01/442 від 24.05.2021 (вх.№ЕП:7735/21), в якому просить розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.
Під час розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 24.05.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
08.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та Приватним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль", як споживачем, було укладено Договір №6522/18-ТЕ-22 постачання природного газу (далі - Договір) (т.1 а.с.14-24), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно п.1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 2.1. Договору з урахуванням Додаткових угод: №1 від 23.10.2018, №2 від 29.10.2018, №3 від 05.11.2018, №4 від 27.11.2018, №6 від 20.03.2019, №8 від 19.04.2019 до нього (т.1 а.с.26-38, 40, 42), сторони визначили, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) природний газ орієнтовним обсягом, а саме: з 01.10.2018 по 17.10.2018 до 637 тис.куб.метрів; з урахуванням Додаткових угод №1 від 23.10.2018 та №2 від 29.10.2018 з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно) до 1100 тис.куб.метрів; з урахуванням Додаткової угоди №3 від 05.11.2018 з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) до 5058 тис.куб.метрів; з урахуванням Додаткової угоди №4 від 27.11.2018 з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) до 29191 тис.куб.метрів; з урахуванням Додаткової угоди №6 від 20.03.2019 з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) до 25328,317 тис.куб.метрів.
Ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 4942,0 грн, крім того ПДВ - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 5930,40 грн (п.5.2. Договору).
Пунктом 3.7. Договору сторонами визначено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Відповідно до п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Відповідно до п.12.1. Договору, в редакції Додаткової угоди №4 від 27.11.2018 (п.11.1.) до нього (т.1 а.с.29-38), Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу з 01.10.2018 до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір та Додаткові угоди до нього підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.
На виконання умов Договору, позивач протягом листопада 2018 року - квітня 2019 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 188641534,66 грн, що підтверджується підписаними з обох сторін без жодних зауважень актами приймання-передачі природного газу (від 30.11.2018 на суму 29750895,24 грн; від 31.12.2018 на суму 44688800,23 грн; від 31.01.2019 на суму 45295333,27 грн; від 28.02.2019 на суму 36377077,40 грн; від 31.03.2019 на суму 29006816,82 грн; від 30.04.2019 на суму 3522611,70 грн) (т.1 а.с.43-48), з яких відповідачем, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства, було сплачено лише 154025335,35 грн згідно Сальдо по підприємству з 01.01.2018 по 31.01.2021 та Довідки по операціях за Договором №6522/18-ТЕ-22 з 01.01.2018 по 31.01.2021 (т.1 а.с.49-57). Залишок заборгованості у сумі 34616199,31 грн (188641534,66 - 154025335,35) не погашений, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та поставки ст.ст.655, 712 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За приписами ст.193 ГК України, ст.ст.526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ст.180 ГК України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається та визнається відповідачем, що останній, всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства своєчасно та в повному обсязі не розрахувався за спожитий по Договору у листопаді 2018 року - квітні 2019 року природний газ, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 34616199,31 грн.
Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчили б про погашення ним суми основного боргу в розмірі 34616199,31 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 34616199,31 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
За правилами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 519243,0 грн, що вбачається із платіжного доручення №0000015534 від 04.03.2021 (т.1 а.с.5).
Відповідно до п.2) ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву в порядку ст.165 ГПК України №09-01/631 від 07.04.2021 (вх.№5284/21) визнав вимоги викладені позивачем в позові.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 259621,49 грн судового збору (519242,99/2).
У зв'язку з перебуванням судді у відрядженні з 03.06.2021 по 05.06.2021 на підставі наказу №14-в від 02.06.2021, повне судове рішення складається та підписується 07.06.2021.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 130, 191, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м.Миколаїв, вул.Каботажний спуск, буд.18, код ЄДРПОУ 30083966) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) 34616199,31 грн основного боргу та 259621,49 грн судового збору.
3. Повернути Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) з Державного бюджету України (рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг м.Миколаїв/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код ЄДРПОУ 37992030, код класифікації доходів бюджету 22030101) 259621,49 грн судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення №0000015534 від 04.03.2021.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 07 червня 2021 року.
Суддя М.В.Мавродієва