79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.05.2021 справа № 914/3046/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи -підприємця Зборовського Даниїла Євгеновича , м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф", м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , м. Львів
про: відшкодування завданих збитків та моральної шкоди в розмірі 421 630,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Лука Т.М. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000159 від 23.12.2014 р., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1041354 від 15.10.2020 р.
від відповідача: Шмагало А.І. - директор; Дзундза О.В. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001035 від 26.06.2018 р.
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з'явився
23.11.2020 р. Фізична особа - підприємець Зборовський Даниїл Євгенович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди в розмірі 421 630,00 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 р. судом постановлено позовну заяву Фізичної особи -підприємця Зборовського Даниїла Євгеновича до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди залишити без руху. Встановлено Фізичній особі -підприємцю Зборовському Даниїлу Євгеновичу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків позовної заяви (за вх. № 3237 від 23.11.2020 року).
07.12.2020 р. позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2020 р., подано заяву з додатками за вх. № 34970/20 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2020 р. судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.01.2021 р.
31.12.2020 р. відповідачем подано на адресу суду відзив на позовну заяву за вх. № 37274/20 з додатками, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, які викладені у поданому відзиві.
20.01.2021 р. представником позивача подано на адресу суду відповідь на відзив з додатками за вх. № 1197/21, в якій просить суд повністю задоволити позовні вимоги з підстав, які викладені у поданій відповіді на відзив.
03.02.2021 р. представником відповідача подано заяву з додатками за вх. № 2512/21, в якій відповідач просить долучити до матеріалів справи поштові квитанції та опис вкладення про направлення на адресу Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Фавор» документів, які долучені до відзиву відповідача.
В судовому засіданні 20.01.2021 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 03.02.2021 р.
Протокольною ухвалою від 03.02.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/3046/20 на тридцять днів за клопотанням представника позивача.
В судовому засіданні 03.02.2021 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 24.02.2021 р.
20.01.2021 р. позивачем за вх. № 179/2 подано на адресу суду клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .
Крім того, 24.02.2021 р. за вх. № 782/21 ОСОБА_2 подано на адресу суду клопотання про залучення його до участі у справі № 914/3046/20 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
23.02.2021 р. представником відповідача подано на електронну адресу суду за вх. № 4258/21 та 24.02.2021 р. за вх. № 4384/21заяви про долучення до матеріалів справи копії звернення відповідача на адресу позивача за вих. № 101 від 09.02.2021 р. з доказами відправки; копії договору про надання правової допомоги № 20201224/1 від 24.12.2020 р. та копії попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
24.02.2021 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання за вх. № 4406/21 про долучення до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 22819016 від 05.09.2020 р., з яких вбачається, що ОСОБА_2 був власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
24.02.2021 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання за вх. № 4359/21 про долучення до матеріалів справи наступних документів: копії звернення відповідача на адресу позивача за вих. № 101 від 09.02.2021 р., копії акту від 08.02.2021 р., копії акту від 17.02.2021 р., копії відповіді позивача на звернення відповідача від 20.02.2021 р. Дані документи судом долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.02.2021 р. судом постановлено клопотання позивача за вх. № 179/2 від 20.01.2021 р. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та клопотання ОСОБА_2 про залучення його третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за вх. № 782/21 від 24.02.2021 р. задоволити. Залучити до участі у справі № 914/3046/20 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ). Підготовче засідання у даній справі відкладено на 10.03.2021 р.
10.03.2021 р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подано на адресу суду письмові пояснення з додатками за вх. № 5628/21, відповідно до яких третя особа просить суд позовні вимоги задоволити повністю з підстав, які викладені у вказаних письмових поясненнях.
10.03.2021 р. представником відповідача подано в систему «Електронний суд» заяву про вступ у справу як представника відповідача Дзундзи О.В. за вх. № 5689/21.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/3046/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.04.2021 р.
В судовому засіданні 07.04.2021 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 14.04.2021 р.
Ухвалою повідомленням Господарського суду Львівської області від 14.04.2021 р. розгляд справи по суті відкладено на 12.05.2021 р.
12.05.2021 р. за вх. № 11022/21 представником позивача подано на адресу суду клопотання з додатками про долучення до матеріалів справи листа АО «Адвокатська компанія «Фавор» від 14.04.2021 р., який адресований ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» про повернення майна позивачу, а також представником позивача долучено до матеріалів справи додаток № 3 переліку майна, додаток № 4 переліку майна.
Ухвалою повідомленням Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 р. розгляд справи по суті відкладено на 26.05.2021 р.
26.05.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив з за вх. № 1197/21 від 20.01.2021 р., та поясненнях, наданих в судових засіданнях.
26.05.2021 р. представники відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з'явилися, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 37274/20 від 31.12.2020 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.
26.05.2021 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи те, що подані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3046/20.
В судовому засіданні 26.05.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.09.2020р. особами, які представились представниками ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» було захоплено приміщення, за адресою АДРЕСА_1 , у якому знаходилось рухоме майно позивача, за фактом чого відкрито кримінальне провадження згідно якого позивача визнано потерпілим. Як зазначає позивач, в присутності працівників поліції, сторонами (в.т.ч. повноважним представником відповідача) було складено акт від 05.09.2020р. згідно якого, встановлено та погоджено наступне: « 05.09.2020р. о 11 год. 00 хв. в нежитловому приміщенні, заг. пл. 37,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 наявне рухоме майно, визначене індивідуальними ознаками (продукти харчування, тощо), про наявність яких та їх перелік сторонам відомо, на загальну суму, що не заперечується сторонами 200 000,00 грн., які є власністю Зборовського Д.Є. , та які ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» зобов'язується повернути Зборовському Д.Є. , як власнику такого майна до 05.10.2020р.». Вищезазначений акт підписаний повноважним представником ТОВ «ФК «Артеміда».
Позивач у позовній заяві посилається на те, що на численні листи-вимоги про повернення майна відповідач не реагує та таке майно, у строк визначений сторонами не повернув, що підтверджується листами-вимогами ФОП Зборовського Д.Є. , ОСОБА_2 та відповідями ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», копії яких наявні у матеріалах справи. Майно відповідачем вивезено у невідомому напрямку, за фактом чого відкрито кримінальне провадження, що зумовило у позивача необхідність звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки в позасудовому порядку захистити порушено право позивач не може. Зважаючи на той факт, що відповідач відмовляється повернути позивачу безпідставно отримане майно, а отже позивач вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню його вартість, в розмірі 346 630,00 грн., що погоджено сторонами і, як зазначає позивач, не заперечується зі сторони відповідача в акті від 05.09.2020 р.
Зважаючи на той факт, що внаслідок заволодіння рухомим майно (холодильним обладнанням, торговельними прилавками, продуктами тощо), яке не повернуто позивачу до 05.10.2020р., позивач вказує, що він зазнає збитків, які оцінюються ним у розмірі 50 000,00 грн., зумовленими неможливістю подальшого здійснення підприємницької діяльності у тій формі та у тих обсягах до заволодіння таким, а, отже, вважає, що такі кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Окрім того, внаслідок протиправних дій відповідача, зумовлених неповерненням майна позивача, неотриманням прибутку позивачем від підприємницької діяльності, а також враховуючи, що позивач одружився і повинен утримувати сім'ю, а позбавлений такої можливості і це був його єдиний дохід, позивач вважає, що йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 25 000,00 грн. На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача на його користь 346 630,00 грн. вартості неповернутого майна, 50 000,00 грн. завданих збитків, 25 000,00 грн. моральної шкоди. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позиція відповідача.
У поданому на адресу суду відзиві за вх. № 37274/20 від 31.12.2020 р. відповідач посилається на те, що ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», внаслідок того, що Позичальник - п. ОСОБА_2 , не виконав основного зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору № ФЛ-1300808-001П від 13.08.2008 р. та не усунув порушення, що зазначені в письмових вимогах, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» розпочала звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження та 11.08.2020 року зареєструвала право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 37.8 м.кв., що позначено за планом земельної ділянки за АДРЕСА_3 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 220241764 від 13.08.2020 р., який відповідачем долучено до матеріалів справи. Вказані обставини підтверджені належними доказами, а саме: договором відступлення права вимоги, договором відступлення прав за Договором іпотеки, вимогами, інформацією про поштові відправлення, описами вкладень та витягом на право власності, що дає право ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» на володіння, користування та розпорядження вищезазначеним майном на власний розсуд.
Щодо захоплення силою, представниками ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», приміщення за адресою АДРЕСА_1 , у якому знаходилось рухоме майно, відповідач у поданому відзиві посилається на наступне.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Починаючи з 11.08.2020 року та на момент входження у Приміщення - 05.09.2020 року ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» являлася єдиним законним Власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі витягу на право власності. Факт незаконного володіння та користування Приміщенням Позивачем, без достатніх правових підстав (а саме ведення підприємницької діяльності, шляхом продажу продуктів харчування, алкоголю, тютюнових виробів тощо), підтверджується відповідними документами оформленими представниками Національної поліції та Слідчо-Оперативної Групи (надалі «СОГ»), яку було викликано представниками Відповідача. На вимогу працівників Національної поліції та представників Відповідача, Позивач не надав підтверджуючих документів, а саме: договору оренди Приміщення, що дає підстави трактувати діяльність Позивача, як незаконну. З моменту набуття права власності Відповідачем, а саме 11.08.2020 року - ТОВ «ФК «АРТЕМІДА -Ф» не укладала жодних договорів оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і з Позивачем. Також у Відповідача відсутні будь-які документи (в тому числі договори оренди) та/або інформація, яка підтверджує можливість та законність користування та/або володіння Приміщенням, укладених з Попереднім власником Приміщення - ОСОБА_2 .
Звинувачення Позивача, що Представники Власника «силою захоплено приміщення» є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, так як працівники Національної полії, ознайомившись з документами встановили, шо власником приміщення є ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф». ФОП Зборовський Даниїл Євгенович - не є Орендарем. Попередній власник - п. ОСОБА_2 не являється Власником та Орендодавцем відповідно. Після чого працівники поліції заявили, що підстав для знаходження в Приміщенні позивача немає. Позивач та Попередній власник повинен залишити його. Окрім цього, було складено Акт, згідно якого встановлено, що в Приміщенні знаходиться рухоме майно загальною вартістю 200 000 грн., яке ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» зобов'язується повернути до 05.10.2020 року, а власник такого рухомого майна забрати його. Позивач та Попередній власник 05.09.2020 року добровільно покинули Приміщення, що зафіксовано на відео № 002 (диск з фото та відео долучено відповідачем до матеріалів справи) представниками Відповідача та нагрудною камерою працівників СОГ 3 №1266.
В подальшому, після звільнення Приміщення від Позивача та Попереднього власника, було встановлено пультову охорону на підставі Договору № 8135978 про охорону об'єкту, укладеного з ТОВ «ШЕРІФ-ПУЛЬТ 027» (TM «SHERIFF»), пультовий номер 100097, опечатано та скріплено підписами Слідчого Галицького РВ НП у Львівській області, що чітко зафіксовано на фото № 01,02,0,04 (копія договору охорони та фото долучено відповідачем до матеріалів справи). 05.12.2020 року, о 12:23 Приміщення поставлено під охорону, що підтверджено фото № 06 скрін-шот/фото з мобільного додатку Ajax (диск з фото та відео долучено відповідачем до матеріалів справи).
Відповідач зазначає, що ним до моменту входження у власне приміщення надано Позивачу та працівникам Національної поліції (СОГ) підтверджуючі документи, витяг на право власності та інші документи, що виключає можливість захоплення приміщення силою та підтверджує право володіння, користування та розпорядження майном на власний розсуд. Вказані обставини підтверджуються належними доказами, зокрема, витягом на право власності нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , копіями договору охорони, скрін-шотів з додатку Аіах, фото та відео матеріалами.
Щодо ігнорування звернень та не повернення рухомого майна відповідач зазначає наступне. Після постановки об'єкту під охорону, представники Відповідача, неодноразово в усній формі зверталися до Попередньо власника, з проханням вивозу рухомого майна (товару), що залишився в приміщенні. 15.09.2020 року Відповідач отримав від Позивача лист-вимогу, а 02.10.2020 року повторний лист вимогу, з вимогою надати доступ до товарів/майна, що знаходяться у приміщенні. 24.09.2020 року, Відповідачем, направлено лист-відповідь Позивачу та Попередньому Власнику, згідно якого ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», підтвердило факт знаходження у приміщенні майна, орієнтовною вартістю 200 тис. грн. та готове надати їм доступ до приміщення, при умові надання письмового запевнення того, що при входженні у нежитлове приміщення, яке знаходиться у власності ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», після вивозу речей вони його покинуть не завдавши жодної матеріальної шкоди, та запевнення того, що дане майно належить Позивачу та/або Попередньому Власнику. Однак, Відповідачем так і не було отримано від Позивача та/або Попереднього Власника жодних документів, листів, звернень, запевнень і т.д. (копія листа-відповіді та підтвердження поштових відправлень долучено відповідачем до матеріалів справи).
07.10.2020 року Відповідач, повторним листом звернувся до Позивача та Попереднього власника, з проханням надати правові підстави, для отримання доступу до рухомого майна та запропонував продовжити термін надання доступу до 20.10.2020 року. Даними листами Відповідач засвідчив, що немає наміру заволодіти рухомим майном та всіляко зацікавлений, щоб даний товар було якнайшвидше отримано належним власником (копія листа-відповіді та підтвердження поштових відправлень відповідачем долучено до матеріалів справи). Враховуючи викладене, в повторному листі Позивач та Попередній власник, також були повідомленні, що у разі ігнорування прохання Відповідача щодо вивезення майна/товару, Відповідач має намір подати заяву про знахідку до органу поліції та/або органу місцевого самоврядування та в подальшому передати товар на відповідальне зберігання. 27.10.2020 року , представником Відповідача, було подано до Галицького РВ НП у Львівській області заяву про знахідку рухомого майна (товару), зареєстрований за вих. № ЄО 27867 від 27.10.2020 року (копія заяви долучена відповідачем до матеріалів справи).
Щодо вивозу товару відповідач у поданому відзиві посилається на наступне. Після подання заяви про знахідку, в ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулися наступні власники рухомого майна/товару, що знаходилось в Приміщенні, а саме: ФОП Басістий Віталій Олександрович (РНОКПП: НОМЕР_2 ), звернувся з прохання повернути Автоматичну кавоварку «Bianchi Gaia Style Touch», інвентаризаційний номер 594597, яка належить йому на підставі Договору оренди № SL1901-0010 від « 01» лютого 2019 року, укладеного з ПрАТ «Якобз Україна», та була передана - ФОП Зборовському Д. Є. (РНОКПП: НОМЕР_3 ), у строкове платне користування згідно Договору суборенди № 02-01/20 від 02.01.2020 року та Акту приймання-передачі обладнання від 02.01.2020 року (копія договору та акту долучена відповідачем до матеріалів справи); ТОВ «Легіон-Трейд», в особі директора Шеремета А.Ю. , звернулось з проханням повернути Холодильне обладнання (заводський номер 140308000143003373561605170040, інвентаризаційний номер ХГ 10740, яке належить йому на підставі договору дистрибуції № 122 від « 05» березня 2019 року, укладеного з ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», та було передано - ФОП Зборовському Д. Є. (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у строкове користування згідно Договору розміщення торгівельного обладнання № 786 від 03.02.2020 року та Акту приймання-передачі обладнання від 03.02.2020 року (копія договору та акту долучена відповідачем до матеріалів справи); ТОВ «Олмар», в особі представника - Радзівона М.Я., звернулось з проханням повернути холодильне обладнання (заводський номер 78106), яке належить йому на підставі Договору оренди № 07/02/21 від « 07» лютого 2021 року, укладеного з ПрАТ «ПБК Радомишль», та було передано ФОП Зборовському Д. Є. (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у строкове користування згідно Договору суборенди обладнання і рекламного інвентарю №36650 від « 09» жовтня 2020 року та Акту приймання- передачі обладнання від 09.02.2020 року (копія договору та акту долучена до матеріалів справи); ТОВ «САНДОРА», в особі представника - Сіранта В.Л., звернулось з проханням повернути Холодильну шафу «Klimasan COOL 700 WOC NEO reversible door», брендовка «Pepsi», інвентарний номер 81117896, яке належить ТОВ «САНДОРА», та було передано у строкове користування ФОП ОСОБА_2 , на підставі Договору поставки № 007076 та Додаткової угоди про умови оренди торгового обладнання від 11.06.2012 року, а згодом укладено Договір поставки №ЛВ-00782- 10/20, Додаткову угоду про умови оренди торгового обладнання від 13.10.2020 та заявки на переміщення ХО (EMO) № СА-ЛВ/ НОМЕР_4 , передано в строкове користування ФОП Зборовському Д. Є. (копія договору та акту долучено до матеріалів справи). Все вищевказане обладнання (рухоме майно) було передано відповідним власникам на підставі Актів прийому - передачі обладнання (копії відповідачем долучено до матеріалів справи). Додатково, вказані обставини підтверджені відповідною відео фіксацією.
Все інше майно, що знайдено в Приміщенні, в період з 18.11.2018 року по 27.11.2020 року було описано, складено відповідний Акт опису майна, задокументовано засобами відео фіксації, відео № 003- 025 та передано на зберігання ТОВ «Паритет-Плюс», згідно Договору № 20201118/1 про надання складських послуг та Актів приймання-передачі майна (накладні) від 18.11.2020 року та 27.11.2020 року (копії актів опису майна, договору та актів прийому передачі майна долучено до матеріалів справи).
07.12.2020 року. Попередній власник та Позивач, належним чином повідомлені про передачу товару на платне зберігання, місцезнаходження майна контактні дані осіб, щодо отримання доступу, умов вивозу та правові наслідки у випадку бездіяльності.
Також відповідач зазначає, що з моменту постановки Приміщення під пультовою охороною (05.09.2020 року) та до моменту вивозу товару на склад (18.09.2020 року) дане Приміщення не знімалось з пультової охорони та в нього ніхто не заходив, що підтверджено скрін-шотом/фото № 08, 09 з мобільного додатку Ajax (диск з фото та відео відповідачем долучено до матеріалів справи).
Крім того, у поданому відзиві відповідач зазначає про те, що відповідно до поданих матеріалів, Позивач надав до суду перелік обладнання, яке належить ФОП Зборовському Д. Є. та використовується в підприємницькій діяльності. Подана інформація Позивачем є неправдивою та не відповідає дійсності, в частині права власності на рухоме майно (обладнання), а саме: холодильне обладнання (заводський номер НОМЕР_5 , інвентаризаційний номер ХГ 10740 та належить ТОВ «Легіон-Трейд», яке було передано у строкове користування згідно договору розміщення торгівельного обладнання Позивачу (копія договору долучена до матеріалів справи); автоматична кавоварка «Bianchi Gaia Style Touch», інвентаризаційний номер 59459, належить ПрАТ «Якобз Україна», була передана Позивачу у строкове платне користування згідно договору суборенди (копія договору долучена до матеріалів справи); холодильне обладнання (заводський номер 78106), належить ПрАТ «ПБК Радомишль», було передано Позивачу у строкове користування згідно Договору суборенди обладнання і рекламного інвентарю (копія договору долучена до матеріалів справи); холодильна шафа «Klimasan COOL 700 WOC NEO reversible door», брендовка «Pepsi», інвентарний номер 81117896, належить ТОВ «САНДОРА», було передано у строкове користування Позивачу, на підставі Договору поставки (копія договору долучена до матеріалів справи). Дане обладнання на підставі укладених Договорів Позивача із зазначеними вище Постачальниками було повернуто їх законним власникам, вказані обставини підтверджено належними доказами. Холодильник « Карлінг Оболонь » та Морозилка «Лімо», належать іншим Постачальникам, які усно заявили права на дане майно та будуть передані в найближчий час власникам після надання відповідних документів.
Також відповідач зазначає про те, що зазначене Позивачем майно в переліку обладнання, а саме: туалет, конвектор газовий, кондиціонер та умивальних з тумбою слід віднести то приналежностей приміщення, які виникли в результаті поліпшень і являються частиною нерухомого майна, що з 11.08.2020 року належало Відповідачу, та відповідно не може бути повернуто Попередньому власнику або іншій особі, яка може надати підтверджуючі документи/право власності на майно. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
У поданих письмових поясненнях за вх. № 5628/21 від 10.03.2021 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача зазначає про те, що договори про відступлення права вимоги вважає недійсними та проведену за ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» реєстрацію права власності незаконною, у зв'язку з чим в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться справа №461/11099/20 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А. про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію. Третя особа зазначає також про те, що оскільки сторонами підписано 05.09.2020р. акт, де висловлено позицію щодо правового режиму майна та строків його повернення, то це підтверджує той факт, що дане майно є виключно власністю ФОП Зборовського Д.Є. та підлягало поверненню такому у строки зі сторони відповідача. Просить позов задоволити повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, в т. ч. оригіналів, суд встановив наступне.
13.08.2008 року між ОСОБА_2 , (надалі - Позичальник) та ВАТ «АСТРА БАНК» було укладено Кредитний Договір № ФЛ-130808-001П. Позичальник зобов'язався виконувати свої зобов'язання відповідно до умов договору. 02.12.2013 року між ПАТ «АСТРА БАНК» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» було укладено договір купівлі - продажу права вимоги за Кредитним Договором № ФЛ-130808-001П від 13 серпня 2008 року, відповідно до якого в порядку, в обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «АСТРА БАНК» передав (відступив) ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» право вимоги за кредитним та забезпечувальним договором, внаслідок чого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» замінив ПАТ «АСТРА БАНК» як кредитора у кредитних зобов'язаннях. 09.12.2019 року АТ «АЛЬФА-БАНК» набув всіх прав кредитора за Кредитним Договором № ФЛ-130808-001П від 13 серпня 2008 року, на підставі Договору № 2098/к про відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги, що укладений між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та АТ «АЛЬФА-БАНК».
В подальшому, 23.06.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (відповідач у справі) набула всіх прав кредитора на підставі Договору про відступлення права вимоги за Кредитним Договором № ФЛ- 130808-001П від 13 серпня 2008 року та Договору про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р., зареєстрованим в реєстрі за №3848, що укладений 23 червня 2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф».
Відповідно до п. 1.1 договору про відступлення права вимоги за Кредитним Договором № ФЛ- 130808-001П від 13 серпня 2008 року, Первісний Кредитор - АТ «АЛЬФА-БАНК» передає, а Новий Кредитор - ТзОВ "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" приймає наступні права і обов'язки Первісного Кредитора: 1.2.1. право вимоги грошової заборгованості, а також всі інші права та обов'язки, які існують на момент укладення даного Договору та можуть виникнути в майбутньому, що виникли на підставі наступних документів (далі по тексту - Основне Зобов'язання): Кредитного Договору МФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством АСТРА БАНК (за яким Первісний кредитор набув всіх прав кредитора на підставі Договору №2098/к про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09 грудня 2019 року, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «АЛЬФА-БАНК») та громадянином України - ОСОБА_2 (надалі - Боржник) разом із всіма додатковими угодами та додатками до нього, що становлять його невід'ємну частину. Станом на день укладення цього Договору, заборгованість ОСОБА_2 за вищезазначеним кредитним договором становить - 4' 109 061,77 грн.
У пункті 1.3 сторони погодили, що до Нового Кредитора переходить право вимоги Первісного Кредитора згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору (надалі Право Вимоги) в обсязі і на умовах, що існують на момент відступлення цього Права Вимоги або можуть виникнути в майбутньому.
Згідно з п. 1.1 Договору про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р., зареєстрованим в реєстрі за №3848, що укладений 23 червня 2020 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» (первісний іпотекодержатель за договором) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (новий іпотекодержатель за договором) первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права за договором іпотеки, укладеним між ВАТ «АСТРА БАНК» та громадянином України - ОСОБА_2 (далі за текстом іпотекодавець), посвідченим 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р., зареєстрованим в реєстрі за №3848 (надалі договір іпотеки), що укладений в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором № ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року, включаючи всі договори про внесення змін та доповнень до вищевказаного кредитного договору (надалі - кредитний договір).
У відповідності до п.1.1 договору іпотеки від 13.08.2008 р., який укладений між ВАТ «АСТРА БАНК» (за договором іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (за договором іпотекодавець) сторони погодили, що цей договір забезпечує виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором № ФЛ-130808-001П від 13.08.2008 року з будь-якими змінами та доповненнями до нього, що укладені та можуть бути укладені в подальшому (надалі по тексту - Кредитний договір), що був укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем. У відповідності до Закону України „Про іпотеку" та інших нормативно-правових актів України, Іпотекодавць передає Іпотекодержателю в Іпотеку в якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 37,8 кв.м., що позначено за планом земельної ділянки за АДРЕСА_3 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шість дріб сім). Нежитлове приміщення передається разом з усіма його приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції' та/або добудови нежитлового приміщення в майбутньому протягом дії цього Іпотечного договору.
24.06.2020 року АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», належним чином повідомили ОСОБА_2 про факт відступлення вищевказаних прав вимог, направивши на адресу: АДРЕСА_4 та на адресу: АДРЕСА_5 , повідомлення про заміну кредитора, цінним листом з описом вкладення (копія підтверджень поштових відправлень долучено до матеріалів справи).
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог Іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
За змістом п. 5.2 Договору іпотеки від 13.08.2008 р., у разі порушення Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та (або) Іпотекодавцем зобов'язань за цим Договором, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. В цій вимозі Іпотекодержателем зазначається: стислий зміст порушень зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у строк, що не перевищує 30-ть робочих днів з моменту отримання вимоги та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановлено строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки та п. 5.3 Договору іпотеки від 13.08.2008 р., у випадку невиконання (неналежного виконання) Іпотекодавцем умов Кредитного договору або цього Договору, Іпотекодержатель має право реалізувати предмет Іпотеки в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку».
Згідно з абзацом 3, підпункт 2, пункту 61, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджені Постановою Кабінетом Міністрів України, від 26 лютого 2020 р. № 189 Про внесення зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: засвідчені Іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.
24.06.2020 року, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» як новий іпотекодержатель за договором, направило, цінним листом з описом вкладення, письмову вимогу п. ОСОБА_2 , на адресу реєстрації: АДРЕСА_4 та на адресу предмету іпотеки: АДРЕСА_6 (копія вимоги та підтвердження поштових відправлень долучено відповідачем до матеріалів справи). Враховуючи те, що дана вимога повернулася у зв'язку із закінченням строку зберігання, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» направило 14.07.2020 року повторну вимогу на адресу реєстрації та на адресу предмету іпотеки, яка згодом також повернулася відправнику у зв'язку із закінченням строку зберігання (копія повторної вимоги та підтвердження поштових відправлень долучено відповідачем до матеріалів справи).
Внаслідок того, що Позичальник - п. ОСОБА_2 , не виконав основного зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору № ФЛ-1300808-001П від 13.08.2008 р. та не усунув порушення, що зазначені в письмових вимогах, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» розпочала звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження та 11.08.2020 року зареєструвала право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 37.8 м.кв., що позначено за планом земельної ділянки за АДРЕСА_3 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 220241764 від 13.08.2020 р. власником нежитлового приміщення, загальною площею 37,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф». Копія вказаного Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності долучена відповідачем до матеріалів справи.
Як зазначає позивач у позовній заяві, 05.09.2020р. особами, які представились представниками ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» було захоплено приміщення, за адресою АДРЕСА_1 , у якому знаходилось рухоме майно позивача, за фактом чого відкрито кримінальне провадження, згідно якого позивача визнано потерпілим. В присутності працівників поліції, сторонами (в.т.ч., як вказує позивач, повноважним представником відповідача) було складено акт від 05.09.2020р. згідно якого, встановлено та погоджено наступне: « 05.09.2020р. о 11 год. 00 хв. в нежитловому приміщенні, заг. пл. 37,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 наявне рухоме майно, визначене індивідуальними ознаками (продукти харчування, тощо), про наявність яких та їх перелік сторонам відомо, на загальну суму, що не заперечується сторонами 200 000,00 грн., які є власністю Зборовського Д.Є. , та які ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» зобов'язується повернути Зборовському Д.Є. , як власнику такого майна до 05.10.2020р.».
Позивач у позовній заяві посилається на те, що на численні листи-вимоги про повернення майна відповідач не реагує та таке майно у строк, визначений сторонами, не повернув, що підтверджується листами-вимогами ФОП Зборовського Д.Є. , ОСОБА_2 та відповідями ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», копії яких наявні у матеріалах справи. Зазначає, що майно відповідачем вивезено у невідомому напрямку, за фактом чого відкрито кримінальне провадження, що зумовило у позивача необхідність звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки в позасудовому порядку захистити порушено право позивач не може. Зважаючи на той факт, що відповідач відмовляється повернути позивачу безпідставно отримане майно, а отже з відповідача в користь позивача підлягає відшкодуванню його вартість, яку позивач оцінює в розмірі 346 630,00 грн.
Позивачем на підтвердження вартості неповернутого майна долучено до матеріалів справи перелік товарів, які належать ФОП Зборовському Д.Є. (індивідуальний номер НОМЕР_3 ) та використовується в підприємницькій діяльності станом на 05 вересня 2020 р. на загальну суму 346 629,70 грн. (109 028,70 грн.+237 601,00 грн.). У вказаному переліку зазначено назву товару, штрих-код товару, кількість товару, ціна товару та загальна сума за підписом ФОП Зборовського Д.Є. , скріпленою його печаткою.
Зважаючи на той факт, що внаслідок заволодіння рухомим майно (холодильним обладананням, торговельними прилавками, продуктами тощо), яке не повернуто позивачу до 05.10.2020р. позивач зазнає збитків, які він оцінює у розмірі 50 000,00 грн., зумовленими неможливістю подальшого здійснення підприємницької діяльності у тій формі та у тих обсягах до заволодіння таким, а отже вважає, що такі кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Окрім того, позивач зазначає, що внаслідок вказаних вище протиправних дій відповідача, зумовлених неповерненням майна, позивачеві завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 25 000,00 грн. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 346 630,00 грн. вартості неповернутого майна, 50 000,00 грн. збитків, 25 000,00 грн. моральної шкоди. А також просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача не заперечив той факт, що частину рухомого майна відповідачем у справі повернуто власникам такого майна по актах прийому-передачі, що долучені відповідачем до матеріалів справи, так як станом на 05.09.2020 р. частина майна була на умовах оренди у ФОП Зборовського Д.Є . А тому позивач вважає, що вартість такого майна не слід відшкодовувати.
Оцінка суду.
Загальні підстави виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2 ) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 , частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналіз вищевказаних положень ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб.
Судом встановлено, що відповідач у справі, внаслідок того, що Позичальник - п. ОСОБА_2 , не виконав основного зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору № ФЛ-1300808-001П від 13.08.2008 р. та не усунув порушення, що зазначені в письмових вимогах, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» розпочала звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження та 11.08.2020 року зареєструвала право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 37.8 м.кв., що позначено за планом земельної ділянки за АДРЕСА_3 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 220241764 від 13.08.2020 р., який долучено до матеріалів справи.
Щодо вимоги позивача відшкодувати вартість неповернутого майна в розмірі 346 630,00 грн. суд зазначає наступне.
Позивачем на підтвердження вартості неповернутого майна долучено до матеріалів справи тільки перелік товарів, які належать ФОП Зборовському Д.Є. (індивідуальний номер НОМЕР_3 ) та використовується в підприємницькій діяльності станом на 05 вересня 2020 р. на загальну суму 346 629,70 грн. (109 028,70 грн.+237 601,00 грн.). У вказаному переліку зазначено найменування товару, штрих-код товару, кількість товару, ціна товару та загальна сума за підписом ФОП Зборовського Д.Є. , скріпленою його печаткою.
Проте позивачем не обґрунтовано належними і допустимими доказами вартості товару, який зазначено у переліку товарів на підставі первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо), з яких би можливо було встановити вартість переданого товару, що не дає суду можливості визначити вартість неповернутого майна позивачу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Підпунктом 2.5 пункту 2 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
А, отже, вказаний вище перелік товарів за підписом ФОП Зборовського Д.Є. , скріпленою його печаткою, не може вважатись первинними бухгалтерськими документами, так як такий не містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення відносно вказаного в даному переліку майна.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Крім того, суд зазначає, що позивачем в перелік товарів, які відповідач зобов'язаний повернути позивачу включений товар, який переданий орендарям, суборендарям. Зокрема відповідно до акту прийому-передачі обладнання від 18.11.2020 р., який підписаний ФОП Басістий В.О. (за актом сторона-1) та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» (за актом сторона-2) про те, що вказані юридичні особи склали цей Акт прийому-передачі обладнання про передачу рухомого майна, а саме - Автоматичної кавоварки «Bianchi Gaia Style Touch», інвентаризаційний номер 594597 (Надалі - Обладнання), що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 (Власник - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» згідно витягу про право власності), яке належить ФОП Басістий В. О. (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі Договору оренди № Я 1901-0010 від 01.02.2019 р., укладеного з ПрАТ «Якобз Україна». Сторона 2 забезпечила доступ до рухомого майна - Обладнання за адресою: АДРЕСА_1 . Цим актом сторони підтверджують доступ до рухомого майна-обладнання за адресою: АДРЕСА_1 . Автоматична кавоварка « Bianchi Gaia Style Touch » була передана позивачу у строкове платне користування згідно договору суборенди № 02-01/20 від 02.01.2020 р. та акту приймання-передачі обладнання від 01.01.2020 р.
Відповідно до акту прийому-передачі торгового обладнання від 18.11.2020 р., який підписний між ТзОВ «Легіон-Трейд» (за актом сторона-1) та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» (за актом сторона-2) про те, що сторони склали цей Акт прийому-передачі Торгового обладнання про передачу рухомого майна, а саме - Холодильне обладнання (заводський номер 140308000143003373561605170040, інвентаризаційний номер Х Г 10740, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 (Власник - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» згідно витягу про право власності), яке належить ТОВ «Легіон-Трейд» на підставі Договору дистрибуції № 122 від 05 березня 2019 року, укладеного з ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи». Сторона 2 забезпечила доступ до рухомого майна, а саме - Холодильного обладнання за адресою: АДРЕСА_1 . Цим актом сторони підтвердили факт прийому-передачі холодильного обладнання. Холодильне обладнання було передано позивачу згідно договору розміщення торгівельного обладнання № 786 від 03.02.2020 р. та акту приймання-передачі обладнання від 03.02.2020 р.
До матеріалів справи відповідачем також долучений акт прийому-передачі торгового обладнання від 18.11.2020 р. про передачу ТзОВ «Олмар» від ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» холодильного обладнання (заводський номер 78106). Вказане холодильне обладнання (заводський номер 78106) було передано позивачу згідно договору суборенди обладнання і рекламного інвентарю № 36650 від 09.10.2020 р. та акту приймання-передачі обладнання від 09.02.2020 р.
Відповідно до акту прийому-передачі обладнання від 27.11.2020 р., який підписаний між ТзОВ «Сандора» (за актом сторона-1) та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» (за актом сторона-2) про те, що сторони склали цей Акт прийому-передачі Обладнання про передачу рухомого майна, а саме - Холодильна шафа «Klimasan COOL 700 WOC NEO reversible door», брендовка « Pepsi », інвентарний номер 81117896, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 (Власник - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» згідно витягу про право власності), яке належить ТОВ «САНДОРА». Сторона 2 забезпечила доступ до рухомого майна, а саме - Обладнання за адресою: АДРЕСА_1 . Цим актом сторони підтверджують факт прийому-передачі обладнання.
Суд бере до уваги, що позивач в судових засіданнях не заперечив факту повернення відповідачем частини орендованого ФОП Зборовським Д.Є. майна у вказаних вище орендодавців. Про це свідчить додаток № 2 до клопотання позивача за вх. № 11022/21 від 12.05.2021 р. (а.с. 267) про повернення відповідачем обладнання на суму 97 701,00 грн. орендодавцям.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. збитків суд зазначає наступне.
Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками у відповідності до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 статті 22 Цивільного кодексу України).
Крім того, суд зазначає, що відшкодування збитків у сфері господарювання передбачено главою 25 Господарського кодексу України, зокрема, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом статей 22, 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії.
Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 18 травня 2016 року у справах №3-194гс16, №3-271гс16.
З огляду на викладене, як вбачається з матеріалів справи, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а саме: відсутність вини полягає в тому, що ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло всіх прав кредитора на підставі Договору про відступлення права вимоги за Кредитним Договором № ФЛ-130808-001П від 13 серпня 2008 року та Договору відступлення прав за Договором іпотеки та в подальшому розпочало звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження і як наслідок 11.08.2020 року зареєструвала право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 37,8 м.кв., що позначено за планом земельної ділянки за АДРЕСА_3 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відсутня протиправна поведінка, зокрема, протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Так, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» у правовідносинах із Позивачем діяло виключно в межах чинного законодавства із дотриманням усіх вимог та приписів Закону, що підтверджується викладеними обставинами справи. Також в діях відповідача відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» та моральною шкодою завданою позивачеві, оскільки відсутній сам факт завдання моральної шкоди Позивачу, а відповідач діяв з метою захисту свої законних прав та інтересів у якості законного власника відповідного приміщення.
Також суд зазначає, що повний перелік рухомого майна зазначено в акті опису товару, що складено представниками відповідача. Товар передано на зберігання ТОВ «Паритет-Плюс», код ЄДРПОУ 22416959. згідно Договору № 20201118/1 про надання складських послуг та Акту приймання-передачі майна (накладні) від 18.11.2020 року та 27.11.2020 року, адреса зберігання майна: АДРЕСА_7 .
07.12.2020 року попередній власник та позивач, належним чином повідомлені про передачу товару на платне зберігання, місцезнаходження майна контактні дані осіб, щодо отримання доступу, умов вивозу та правові наслідки у випадку бездіяльності.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відтак, на позивача покладається обов'язок доведення факту заподіяння йому збитків, розміру таких збитків, надання доказів протиправності поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між його протиправною поведінкою та заподіяними збитками.
Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, у випадку наявності її вини. Виключення, що не потребують доведення вини, визначені у ч. 2 вказаної норми. Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди і умовою цивільно-правової відповідальності.
Згідно Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995р., та загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
З огляду на викладене, як вбачається з матеріалів справи, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а саме: відсутність вини полягає в тому, що ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло всіх прав кредитора на підставі Договору про відступлення права вимоги за Кредитним Договором № ФЛ-130808-001П від 13 серпня 2008 року та Договору відступлення прав за Договором іпотеки та в подальшому розпочало звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження і як наслідок 11.08.2020 року зареєструвала право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 37,8 м.кв., що позначено за планом земельної ділянки за № 9а-1 по 9а-5, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відсутня протиправна поведінка, зокрема, протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Так, ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» у правовідносинах із Позивачем діяло виключно в межах чинного законодавства із дотриманням усіх вимог та приписів Закону, що підтверджується викладеними обставинами справи. Також в діях відповідача відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» та моральною шкодою завданою позивачеві, оскільки відсутній сам факт завдання моральної шкоди Позивачу, а відповідач діяв з метою захисту свої законних прав та інтересів у якості законного власника відповідного приміщення.
До того ж, позивач жодним чином не обґрунтував належними та допустимими доказами, в розумінні статті 33, 34 , розрахунок моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, що підтверджують заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру, в т.ч. моральних, а також доказів, що підтверджують розмір моральної шкоди в сумі 25 000,00 грн., а тому такі позовні вимоги не підлягають до задоволення.
З огляду на викладене вимога позивача про стягнення з відповідача 25 000,00 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягає.
За результатом системного аналізу обставин справи та поданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про недоведеність заявлених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Зі встановлених вище обставин справи вбачається, що підстави, зазначені позивачем у позові, не знайшли свого належного підтвердження в поданих позивачем доказах.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для задоволення позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Судові витрати.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6357,70 грн., що підтверджується платіжною квитанцією № 18 від 01.12.2020 р. на суму 6357,70 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір у даній справі в розмірі 6 357,70 грн. покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили в порядку та в строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та в строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 07.06.2021 р.
Суддя О.З. Долінська