Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
08 червня 2021 рокуСправа № 912/1354/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №912/1354/21 від 11.05.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (далі - ТОВ "КПП ЦЕНТР"), код ЄДР 38169102, вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький р-н, Львівська обл., 81500, адреса для листування: а/с 22, м. Городок, Львівська обл., 81500
до відповідача: Приватного підприємства "СТО ТОНН" (далі - ПП "СТО ТОНН"), код ЄДР 42447724, вул. Яновського, буд. 157, м. Кропивницький, 25009
про стягнення 37 998,76 грн
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "КПП ЦЕНТР" до ПП "СТО ТОНН" про стягнення 37 998,76 грн, з яких основний борг 29 227,02 грн, пеня - 1956,26 грн, 3% річних - 473,23 грн, інфляційні втрати - 496,85 грн, штраф - 5845,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №549109 від 03.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою від 11.05.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1354/21. Справу №912/1354/21 ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 08.06.2021 - 11:00. Визначив сторонам строки для подання заяв по суті.
14.05.2021 ПП "СТО ТОНН" отримало ухвалу про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
21.05.2021 відповідальний працівник господарського суду, на заяву відповідача №37 від 21.05.2021, направив на електронну пошту останнього скан-копії матеріалів справи.
П'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позов сплив 31.05.2021.
26.05.2021 на електронну пошту суду надійшло клопотання №б/н від 26.05.2021 директора ПП "СТО ТОНН", відповідно до якого керуючись ст. 42, 202 ГПК України, у зв'язку з перебуванням 08.06.2021 року директора Відповідача Кабанової Н.Ю. (з 07.06.2021 року по 25.06.2021 року згідно наказу від 05.05.2021 року №12) у службовому відрядженні в с. Новоселівка Ананіївського району Одеської області, просить суд відкласти розгляд справи до 25.06.2021 року. До клопотання додано копію наказу про відрядження директора Відповідача №12 від 05.05.2021.
Розглядаючи подане клопотання, господарський суд зазначає, що в ухвалі від 11.05.2021 не визнавалася явка представника відповідача обов'язковою. Суд в ухвалі надав відповідачу строк для подання відзиву на позов, проте відповідач не скористався правом на його подання. Станом на день розгляду справи такий строк закінчився. Жодних клопотань про продовження чи поновлення такого строку клопотання №б/н від 26.05.2021 відповідача не містить.
У клопотанні мова йде лише про скрутний стан відповідача і неможливість залучення адвоката до справи, у зв'язку з чим відповідача має намір представляти у порядку самопредставництва директор.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на яку посилається відповідач, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Оскільки суд не визнавав явку представників сторін, в тому числі відповідача, у судове засідання обов'язковою, то їх неявка не перешкоджає вирішенню справи по суті, що виключає необхідність досліджувати поважність причин неявки.
Вирішальним для розгляду справи є позиція сторін щодо спору, викладена виключно в заявах по суті, тобто в позовній заяві та у відзиві на позов. (ст. 161 ГПК України)
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
03.03.2020 між ТОВ "КПП ЦЕНТР" (Постачальником) та ПП "СТО ТОНН" (Покупець) укладено Договір поставки №549109 (далі - Договір) за умовами якою Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язаний прийняти його та оплатити на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що предметом Договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів (Товар) згідно за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури Постачальника.
Відповідно до п. 4.3. Договору, передача Товару оформляється видатковою накладною, в якій зазначається найменування, його кількість, ціна та загальна вартість.
Згідно з п. 5.7. Договору моментом отримання Товару вважається момент підписання представником Покупця видаткової накладної на проданий Товар, чи здача Товару перевізникові, або організації зв'язку для доставки покупцеві (кур'єрським фірмам) у порядку п. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України.
На виконаний умов укладеного Договору, Постачальник здійснив поставку Покупцеві Товару на загальну суму у розмірі 58 227,02 грн. Факт поставки Товару підтверджуються підписаними та скріпленими печатками сторонами договору видатковими накладними:
1) № FТМ00223852/20 від 15 вересни 2020 року на суму 36638,10 грн,
2) № FТМ00225308/20 від 16 вересня 2020 року на суму 2057, 00 грн,
3) № FТМ00226581/20 від 17 вересня 2020 року на суму 721,92 грн,
4) № FТМ00227859/20 від 18 вересня 2020 року на суму 3940,01 грн,
5) № FТМ00235914/20 від 25 вересня 2020 року на суму 8593,99 грн,
6) № FТМ00236202/20 від 26 вересня 2020 року на суму 2406,00 грн,
7) № FТМ00247807/20 від 06 жовтня 2020 року на суму 3870,00 грн.
Згідно з п. 3.3.1 Договору Покупець зобов'язаний отримати Товар та своєчасно його оплатити.
Відповідно до п. 5.5. Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем на основі цього Договору і видаткових накладних на нього шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.
Отже, строк оплати за Товар, за умовами Договору по наведених вище видаткових накладних сплив через 7 (сім) календарних днів після отримання товару, факт отримання якого підтверджується датою підписання видаткових накладних.
Відповідачем, за результатами отримання товару по видатковій накладній №FТМ00223852/20 від 15 вересня 2020 року на суму 36638,1 грн,, на виконання взятих зобов'язань згідно Договору поставки № 549109 від «03» березня 2020 р. здійснено її часткову оплату: 5 000, 00 грн (13.10.2020); 5 000,00 грн (20.10.2020); 5 000,00 грн (27.10.2020); 5 000,00 грн (17.12.2020); 5 000,00 грн (30.12.2020); 3 000,00 грн (13.01.2021); 1000,00 грн (19.03.2021). Разом 29 000 грн, що підтверджується банківськими виписками, із зазначенням призначення платежу, сум та дати сплати грошових коштів.
Позивач зазначає, що кошти в сумі 29 000,00 грн. частково зараховано в рахунок поставки товару за видатковою накладною № FТМ00223852/20 від 15 вересня 2020 року (36638,10 грн). Тому за цією видатковою накладною існує залишок заборгованості в сумі - 7638,10 грн.
Усі інші вищезазначені накладні є неоплаченими.
Відтак основний борг за поставлений товар складає 29 227,02 грн (58 227,02 - 29000).
Позивач просить стягнути 29 227,02 грн основного боргу, 1956,26 грн пені, 5845,40 грн штрафу, 496,85 грн інфляційних втрат та 473,23 грн 3% річних.
Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 264 ГК України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1 ст. 692 ЦК України)
Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено, що ТОВ "КПП ЦЕНТР" належним чином, виконало свої зобов'язання за Договором та поставило на користь ПП "СТО ТОНН" продукцію на загальну суму 58 227,02 грн.
Факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними підписаними уповноваженою особою на отримання товару із проставленням відбитку печатки підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У п. 5.5. Договору сторони погодили оплату протягом семи календарних днів з моменту отримання товару.
За таких обставин, відповідач зобов'язаний був сплатити заборгованість в розмірі 7638,10 грн - до 22.09.2020; 2057 грн - до 23.09.2020; 721,92 грн - до 24.09.2020; 3940,01 грн - до 25.09.2020; 8593,99 грн - до 02.10.2020; 2406 грн - 05.10.2020; 3870 грн - 13.10.2020.
Отже, до стягнення із відповідача підлягає 29 227,02 грн суми основної заборгованості.
За положеннями ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 6.1 Договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожен день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду.
Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 1, 3).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач нарахував на загальну суму 29 227,02 грн пеню за період 14.10.2020 - 28.04.2021. У такому розрахунку позивачем не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.
Господарський суд здійснив розрахунок пені у межах строку, зазначеного позивачем з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.
Так, як зазначено вище, строк сплати заборгованості в сумі 7638,10 грн до 22.09.2020, тому шестимісячний період нарахування пені може бути 23.09.2020-22.03.2021. Враховуючи період нарахування, визначений позивачем, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог перерахував пеню на суму 763810 грн за період 14.10.2020 - 22.03.2021 і її сума склала 405,01 грн.
Подальші розрахунки здійснені на підставі зазначеного обґрунтування.
На суму 2057,00 грн за період 14.10.2020-23.03.2021 пеня складає 109,80 грн.
На суму 721,92 грн за період 14.10.2020-24.03.2021 пеня склала 38,79 грн.
На суму 3940,01 грн за період 14.10.2020-25.03.2021 пеня склала 213,13 грн.
На суму 8593,99 грн за період 14.10.2020-02.04.2021 пеня склала 489,37 грн.
На суму 2406 грн за період 14.10.2020-05.04.2021 пеня склала 139,58 грн.
На суму 3870 грн за період 14.10.2020-13.04.2021 пеня склала 235,53 грн.
Загальна сума пені, що підлягає задоволенню 1631,21 грн.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 та від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Оскільки, відповідач не сплатив за отриманий товар у строк понад тридцять календарних днів позивач правомірно нарахував штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару - 5845,40 грн (29227,02 грн х 20%).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за період із 14.10.2020 по 28.04.2021 нараховано 3% річних у розмірі 472,72 грн та за період березень 2021 року - 496,85 грн грн інфляційних втрат.
При розрахунку 3% річних позивачем не враховано, що 2020 рік має 366 днів.
Господарський суд здійснив перерахунок 3% річних за вказаний позивачем період і їх сума склала 472,72 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що останні розраховані правильно та підлягають задоволенню судом.
Отже, враховуючи встановлені обставини судом, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 29 227,02 грн - сума боргу, 1631,21 грн - пеня, 5845,40 грн - 20% штрафу, 472,72 грн - 3% річних та 496,85 грн - втрати від інфляції.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "СТО ТОНН" (код ЄДР 42447724, вул. Яновського, буд. 157, м. Кропивницький, 25009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (код ЄДР 38169102, вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький р-н, Львівська обл., 81500, адреса для листування: а/с 22, м. Городок, Львівська обл., 81500) 37673,20 грн, з яких: 29 227,02 грн - сума боргу, 1631,21 грн - пеня, 5845,40 грн - 20% штрафу, 472,72 грн - 3% річних та 496,85 грн - втрати від інфляції, а також 2 250,55 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.