вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/882/21
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
(без виклику представників сторін)
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія»
03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30859524
до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Бровари-Благоустрій»
07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, буд. 2, код ЄДРПОУ 38337116
про стягнення виплаченого страхового відшкодування
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 874/21 від 25.03.2021) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія» до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Бровари-Благоустрій» про стягнення виплаченого страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
14 листопада 2018 року близько 11 години 20 хвилин на перехресті вул. Київська з вул. Лісова, що в м. Бровари Київської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «МДКЗ 12-01Н» н/з НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген Каді н/з НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2018 у справі № 361/7960/18 встановлено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, однак, звільнено від адміністративної відповідальності та закрито провадження у справі.
Короткий зміст позовних вимог
Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у позивача права на виплату відповідачем страхового відшкодування, у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою за участю автомобіля, власником якого був відповідач.
Аргументи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія»
11.11.2018 страхувальник за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно - правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0101-18-00434 від 20.08.2018 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та від нещасного випадку та виплату страхового відшкодування.
Заяву розглянуто на підставі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 15.11.2018, рахунку № 2310289613 - 1 від 30.11.2018, ремонтної калькуляції № 2310289613 від 30.11.2018, страхового акту № ДКК-63384 від 05.12.2018 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього.
Позивач відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0101-18-00434 від 20.08.2018 здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки Фольксваген Каді н/з НОМЕР_2 . у розмірі 50495,02 грн.
Цивільна відповідальність відповідача застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № АК9089312, який покриває суму збитків позивача у розмірі 37510,02 грн.
Згідно з статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, у межах ліміту, а також з урахуванням зносу, Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № АК 9089312 виплачено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 37510,02 грн., отже, враховуючи вимоги статей 993, 1194 Цивільного кодексу України, позивач отримав право вимоги у розмірі: 50495,02 грн. - 37510,02 грн. = 12985,01 грн.
Аргументи Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Бровари-Благоустрій»
Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, про розгляд справи щодо нього у господарському суді судом направлена ухвала Господарського суду Київської області на його належну адресу: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, буд. 2, що встановлена судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За приписом пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення № 0103277747042 з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" у мережі Інтернет, ухвала суду вручена відповідачу 12.04.2021.
З огляду на вказані положення чинного законодавства та обставини отримання відповідачем ухвали суду, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.
Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З огляду на вказане, стаття 1191 Цивільного кодексу України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 Цивільного кодексу України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.
Вимога позивача (страховика потерпілої особи) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.
Згідно зі статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку із виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов'язанні.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
14 листопада 2018 року, близько 11 години 20 хвилин, на перехресті вул. Київська з вул. Лісова, що в м. Бровари Київської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «МДКЗ 12-01Н» н/з НОМЕР_1 та при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген Каді н/з НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2018 у справі № 361/7960/18 встановлено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, однак, звільнено від адміністративної відповідальності та закрито провадження у справі.
До матеріалів справи долучено: довідку про дорожньо-транспортну пригоду від 14.12.2018, договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-18-00434 від 20.08.2018, заяву про настання страхового випадку та виплату відшкодування від 16.11.2018, акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 15.11.2018, рахунок на оплату № 2310289613-1 від 30.11.2018 на суму 51445,02 грн., ремонтну калькуляцію № 2310289613 від 30.11.2018 на суму 51445,02 грн., страховий акт № ДККА-63384 від 05.12.2018, розпорядження про виплату страхового відшкодування від 05.12.2018, платіжне доручення № 23869 від 05.12.2018 на суму 50495,02 грн., поліс № АК9089312.
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки Фольксваген Каді н/з НОМЕР_2 . у розмірі 50495,02 грн., а цивільна відповідальність відповідача за полісом № АК9089312 покриває суму збитків в розмірі 37510,02 грн., відповідачем вказані обставини не заперечені.
Згідно з статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку із виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимоги (суброгації) до відповідача як власника транспортного засобу, яким вчинено адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП - у розмірі 12985,00 грн. суми страхового відшкодування збитків відповідачем (50495,02 грн. - 37510,02 грн.), при цьому, суд зазначає, що позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку позовних вимог, а саме: 50495,02 грн. - 37510,02 грн. = 12985,01 грн., відтак, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідачем фактичні обставини справи, розміри відшкодувань та підстав для їх стягнення не заперечені, про розгляд справи щодо нього у господарському суді відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями з сайту ПАТ «Укрпошта» № 0103277747042 про отримання ухвали Господарського суду Київської області - 12.04.2021 особисто представником відповідача.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 12985,00 грн.
Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. Позов (вх. № 874/21 від 25.03.2021) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія» до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Бровари-Благоустрій» про стягнення виплаченого страхового відшкодування задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Бровари-Благоустрій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, буд. 2, код ЄДРПОУ 38337116) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 12985,00 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень) суми сплаченого страхового відшкодування, 2269,99 грн. (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок) судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.06.2021.
Суддя С.О. Саванчук