вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1/20
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу
за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-підприємницька фірма "Біла Вежа", Київська обл., м. Біла Церква
2) Білоцерківська районна державна адміністрація, Київська обл., м. Біла Церква
про визнання недійсними розпорядження, договорів оренди земельних ділянок та скасування реєстрації
Представники сторін:
Прокурор - Івашин О.Є.;
Позивача - не з'явився;
Відповідача 1 - Червінчук Є.Е., Шаравара В.П.;
Відповідача 2 - не з'явився.
Обставини справи:
Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-підприємницька фірма “Біла Вежа”; 2) Білоцерківської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження, договорів оренди земельних ділянок та скасування реєстрації
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.03.2021 року на 28.04.2021 року.
Прокурор підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача та відповідача 2 в засідання суду не з'явились, про причини неявки не повідомили суд належним чином.
10.03.2020 р. через канцелярію суду представник позивача подав писмьові пояснення в яких зазначено, що положенням ст. 122 ЗК України передбачено, повноваження для передачі земельних ділянок в оренду для рекреаційних потреб наявні лише у Київської обласної державної адміністрації, оскільки законодавством чітко визначені повноваження районних адміністрацій, та такий перелік повноважень є вичерпним. Просить суд зазначені пояснення врахувати при розгляді справи по суті.
Представник відповідача 1 заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
15.12.2005 року листом Білоцерківської районної державної адміністрації № 6-27-2307 надано дозвіл ТОВ ВПФ «Біла Вежа» на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 5,00 га для риборозведення в межах Шкарівської сільської ради, на підставі якого ПП «Паралель Плюс» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» площею 4,8037 га для риборозведення за рахунок земель запасу в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Прокурор в обгрунтування заявленого позову зазначає, що відповідно до статуту ТОВ ВПФ «Біла Вежа» від 01.12.2004, реєстраційний № 13531050001000386, який міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду підприємство не здійснює діяльність пов'язану із риборозведенням, веденням водного господарства наданням культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних послуг.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 11.03.2006 № 81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для риборозведення за рахунок земель запасу в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району. Пунктом 2 розпорядження вилучено із земель запасу в межах Шкарівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 4,8037 га. Пунктом 3 розпорядження надано в оренду терміном на 49 років ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для риборозведення земельну ділянку загальною площею 4,8037 га в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 15.01.2008 № 26 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 11.03.2006 №81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» пункт 1 та 3 розпорядження від 11.03.2006 викладені в такій редакції: п.1 - «Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку в адміністративних межах Шкарівської сільської ради». п.3 - «Надати в оренду терміном на 49 років ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку загальною площею 4,8037 га, з яких 1,9508 га земель водного фонду та 2,86 га земель запасу в межах Шкарівської сільської ради.
Пунктом 2 розпорядження від 15.01.2008 № 26 розірвано договір оренди земельної ділянки від 14.03.2006, укладений між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа», який зареєстрований у Київській регіональній філії №29 ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.03.2006 за № 040601000036 в зв'язку з добровільною відмовою орендаря та зобов'язано заключити нові договори оренди, окремо по земельній ділянці водного фонду загальною площею 1,9508 га та по земельній ділянці загальною площею 2,86 га для будівництва місць громадського відпочинку на території Шкарівської сільської ради.
На підставі вказаного розпорядження між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» 11.02.2008 укладено договір оренди № 13 водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду державної форми власності, яка розміщена на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 1,9508 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб та культурно-оздоровчих заходів, строком на 49 років, який 16.09.2009 року зареєстрований в Київській регіональній філії державного земельного кадастру про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040993600114 та сторонами підписано акт прийому-передачі.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12.10.2016 № НВ-3207476062016 вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220489500:02:021:0392 з цільовим призначенням для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 06.02.2019 № 47 «Про внесення змін до договору оренди водного об'єкта та земель водного фонду від 11.02.2008 №13 ТОВ ВПФ «БІЛА ВЕЖА» зазначений вище договір оренди доповнено розділ 2 «Об'єкт оренди» пунктом 2.3 кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:021:0392.
На підставі вказаного розпорядження між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «БІЛА ВЕЖА» 18.02.2019 укладено додаткову угоду № 181 до даного договору оренди.
Державним реєстратором Білоцерківської РДА Олійник І.Ю. 20.03.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію вказаного договору оренди за індексним номером 46045884.
Крім цього, на підставі вказаного розпорядження між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» 23.06.2008 укладено договір оренди № 33 земельної ділянки державної форми власності, яка розміщена на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 2,8529 га з цільовим призначенням для будівництва місць громадського відпочинку, строком на 49 років, який 16.09.2009 зареєстрований в Київській обласній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» № 040993600111 та сторонами підписано акт прийому-передачі.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 19.10.2016 № НВ-3207513732016 вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220489500:02:021:0391 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
Відповідно до п. 2.3 договору оренди № 33 грошова оцінка земельної ділянки становить 6697,43 грн. (шість тисяч шістсот дев'яносто сім гривень сорок три копійки).
Прокурор зазначає, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 15.01.2008 № 26 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 11.03.2006 №81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» та укладені на його підставі договори оренди № 13 від 11.02.2008 та № 33 від 23.06.2008 є незаконними та повинні бути визнані судом недійсними з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 123 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.
Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної державної адміністрації.
Відповідна районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно- епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Відповідно до ст. 124 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 11.03.2006 №81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» загальною площею 4,8037 га для риборозведення за рахунок земель запасу в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району та надано останньому в оренду терміном на 49 років.
Згідно ст. 51 Водного кодексу України (в редакції на час виникненні спірних правовідносин) у користування на умовах оренди ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництві сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних оздоровчих цілях.
Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є місцеві державні адміністрації.
Право водокористування на умовах оренди оформляється договором погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.
Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 15.01.2008 р. № 26 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 11.03.2006 №81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» пункт 1 та 3 розпорядження від 11.03.2006 викладені в такій редакції:
п.1 - «Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку в адміністративних межах Шкарівської сільської ради».
п.3 - «Надати в оренду терміном на 49 років ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку загальною площею 4,8037 га, з яких 1,9508 га земель водного фонду та 2,86 га земель запасу в межах Шкарівської сільської ради.
Пунктом 2 розпорядження від 15.01.2008 № 26 розірвано договір оренди земельної ділянки від 14.03.2006, укладений між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа», який зареєстрований у Київській регіональній філії №29 ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.03.2006 за №040601000036 в зв'язку з добровільною відмовою орендаря та зобов'язано заключити нові договори оренди, окремо по земельній ділянці водного фонду загальною площею 1,9508 га та по земельній ділянці загальною площею 2,86 га для будівництва місць громадського відпочинку на території Шкарівської сільської ради.
Прокурор зазначає, що Білоцерківською РДА фактично повторно затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» загальною площею 4,8037 га для риборозведення, адже новий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку в адміністративних межах Шкарівської сільської ради не розроблявся.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території надають у постійне користування земельні ділянки із земель державної власності юридичним ocoбам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання, ведення лісового водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень підприємств торгівлі тощо), крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Положеннями ч. 4 цієї ж статті установлено, що обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Статтею 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень), визначалось, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністри України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до закону.
На думку прокурора та виходячи із вищевикладених норм законодавства та аналізуючи положення ст. 122 Земельного кодексу України єдиним органом, який наділений повноваженнями розпоряджатись землями водного фонду на території Білоцерківського району у порядку, передбаченому Земельним кодексом України є Київська обласна державна адміністрація.
Відповідно до листа Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 16.11.2018 №1798/2295 водний об'єкт, що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220489500:02:021:0392 3220489500:02:021:0391, це природний водний об'єкт - річка, без назви, що впадає в річку Рось з лівого берега в межах південної околиці населеного пункту Роток довжиною менше 10 км та відноситься до малих річок. Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України навколо малих річок встановлюється прибережна захисна смуга шириною 25 метрів.
Згідно з інформацією, яка викладена в листі Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось від 18.12.2018 № 297/02.1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:021:0392 розташований русловий став на струмку без назви, правій притоці р. Рось. Орієнтовна площа ставу 1,2 га. Відповідно до фото з супутника довжина ставу становить 300 м., ширина 1,2 га. Довжина струмка без назви, на якому розміщено зазначений став, становить 4,0 км., площа водозабору 14,5 км2. Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України струмок відноситься до малих річок. Договір оренди зазначеного ставу не погоджений органами водного господарства та екології що суперечить вимогам чинного законодавства на той час.
Враховуючи викладене, розпорядженням Білоцерківської РДА від 15.01.2008 № 26 надано в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» частину водного об'єкту загальнодержавного значення, без назви, що впадає в річку Рось.
Таким чином, на думку прокурора, розпорядження Білоцерківської РДА від 15.01.2008 № 26 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 11.03.2006 №81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)), прийнято з порушенням cт.ст. 116, 122, 123, 124 ЗК України та ст. 51 Водного кодексу України без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку та не уповноваженим органом, у зв'язку з чим, розпорядження Білоцерківської РДА від 15.01.2008 № 26, а також укладені на підставі нього договори оренди на спірні земельні ділянки підлягають визнанню недійсними. Крім того прокурор зазначає, що прийняте державним реєстратором Білоцерківської РДА Олійник І.Ю. рішення про державну реєстрацію договору оренди, укладеного 11.02.2008 між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду державної форми власності, яка розміщена на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 1,9508 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб та культурно-оздоровчих заходів, строком на 49 років, підлягає скасуванню і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про державну реєстрацію права оренди ТОВ ВПФ «Біла Вежа» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:021:0392 рішення за індексним номером 46045884 від 20.03.2019.
Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що Рішенням 22 сесії 4 скликання Шкарівської сільської ради від 26 липня 2005 року погоджено передачу в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» заболочених земель водного фонду орієнтовною площею 5,00 га розташованого біля заводу «Електроконденсатор» при в'їзді в м.Біла Церква (ліворуч) для благоустрою приміської зони та покращення її екологічного стану та зобов'язано товариство укласти договір оренди землі з Білоцерківською районною державною адміністрацією.
Комісією з питань надання в оренду юридичним та фізичним особам водних об'єктів та земель водного фонду в Білоцерківському районі, 26.07.2005 року, прийнято рішення про надання в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га та зазначено про необхідність розроблення проекту землеустрою на оренду земельної ділянки.
Листом Білоцерківської РДА від 15.12.2005 року № 6-27-2307 надано дозвіл ТОВ ВПФ «Біла Вежа» на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 5,00 га для риборозведення в межах Шкарівської сільської ради.
На підставі вказаного листа ПП «Паралель Плюс» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» площею 4,8037 га для риборозведення за рахунок земель запасу в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
В проекті землеустрою містяться ряд висновків, в тому числі висновки відділу екологічного контрою в м.Біла Церква від 26.12.2005 року та Білоцерківського міжрайонного управління водного господарства від 16.01.2006 року про погодження проекту землеустрою щодо надання в оренду водного об'єкту та земель водного фонду.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 11.03.2006 № 81 «Про передачу в оренду земельної ділянки (водного фонду)» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для риборозведення за рахунок земель запасу в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району. Пунктом 2 розпорядження вилучено із земель запасу в межах Шкарівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 4,8037 га. Пунктом 3 розпорядження надано в оренду терміном на 49 років ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для риборозведення земельну ділянку загальною площею 4,8037 га в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району.
За результатами розгляду листа ТОВ ВПФ «Біла Вежа» № 377 від 23.11.2007 року, Білоцерківською РДА 15 січня 2008 року прийнято розпорядження № 26, яким внесено зміни у пункт 1 та 3 розпорядження від 11.03.2006 та його викладено в насутній редакції:
п. 1 - «Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку в адміністративних межах Шкарівської сільської ради».
п.3 - «Надати в оренду терміном на 49 років ТОВ ВПФ «Біла Вежа» для влаштування штучної водойми та благоустрою прилеглої території з будівництвом місця громадського відпочинку загальною площею 4,8037 га, з яких 1,9508 га земель водного фонду та 2,86 га земель запасу в межах Шкарівської сільської ради.
Пунктом 2 розпорядження від 15.01.2008 № 26 розірвано договір оренди земельної ділянки від 14.03.2006, укладений між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа», який зареєстрований у Київській регіональній філії №29 ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.03.2006 за №040601000036 в зв'язку з добровільною відмовою орендаря та зобов'язано заключити нові договори оренди, окремо по земельній ділянці водного фонду загальною площею 1,9508 га та по земельній ділянці загальною площею 2,86 га для будівництва місць громадського відпочинку на території Шкарівської сільської ради.
На підставі вказаного розпорядження між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» 11.02.2008 укладено договір оренди № 13 водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду державної форми власності, яка розміщена на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 1,9508 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб та культурно-оздоровчих заходів, строком на 49 років, який 16.09.2009 зареєстрований в Київській регіональній філії державного земельного кадастру про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040993600114 та сторонами підписано акт прийому-передачі.
Розпорядженням Білоцерківської РДА від 06.02.2019 № 47 «Про внесення змін до договору оренди водного об'єкта та земель водного фонду від 11.02.2008 №13 ТОВ ВПФ «Біла Вежа» зазначений вище договір оренди доповнено розділ 2 «Об'єкт оренди» пунктом 2.3 кадастровий номер земельної ділянки 3220489500:02:021:0392.
На підставі вказаного розпорядження між Білоцерківської РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» 18.02.2019 укладено додаткову угоду № 181 до даного договору оренди.
Державним реєстратором Білоцерківської РДА Олійник І.Ю. 20.03.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію вказаного договору оренди за індексним номером 46045884.
На підставі вказаного розпорядження між Білоцерківською РДА та ТОВ ВПФ «Біла Вежа» 23.06.2008 укладено договір оренди № 33 земельної ділянки державної форми власності, яка розміщена на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, загальною площею 2,8529 га з цільовим призначенням для будівництва місць громадського відпочинку, строком на 49 років, який 16.09.2009 зареєстрований в Київській обласній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» № 040993600111 та сторонами підписано акт прийому-передачі.
Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220489500:02:021:0391 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
Відповідно до ст. 3 Водного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин), усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.
Статтею 5 Водного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, які водні об'єкти відносяться до загальнодержавного і місцевого значення.
До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Відповідно ст.51 Водного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин), у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.
Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
З огляду на викладене, з урахуванням місця розташування штучної водойми побудованої ТОВ ВПФ «Біла Вежа», можливо прийти до висновків, що дана водойма є водоймою загальнодержавного значення, передача її в оренду віднесено до компетенції місцевої державної адміністрації, тобто Білоцерківської РДА.
За змістом норми ч.4 ст.59 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин), громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
За змістом Постанови Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390 "Про Концепцію розвитку водного господарства України" водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.
Згідно ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.
Відповідно до ч.3, 4 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин), районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що використання терміну "рибогосподарські потреби" є самостійним, підстав для ототожнення його з терміном "водне господарство" не має.
У наведеній нормі ст. 122 Земельного кодексу України, визначаючи повноваження районної державної адміністрації, законодавцем вжито термін "водне господарство".
З аналізу наведеної норми ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України можливо прийти до висновку, що розмежування повноважень органів виконавчої влади (райдержадміністрацій та облдержадміністрацій) залежить від цільового призначення земельних ділянок, що слідує із вжитих у правовій нормі слів "... для всіх потреб... для: а) ведення водного господарства".
Ведення водного господарства є одним із видів цільового призначення земель водного фонду (ст. 19 Земельного кодексу України; Класифікація видів цільового призначення земель, затверджено Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548). Іншим видом цільового призначення в цій категорії (водного фонду) є "рибогосподарські потреби".
Таким чином, повноваження райдержадміністрації визначаються та обмежуються саме видами дозволеного використання в межах відповідної категорії за цільовим призначенням.
Відтак, районній державній адміністрації надані повноваження для розпорядження землями, зокрема для "ведення водного господарства", що не охоплює інший вид цільового призначення - "рибогосподарські потреби" (риборозведення).
Відповідні висновки зробив у своєму рішенні Вищий господарський суд України у постанові від 15 серпня 2017року у справі № 924/257/16.
З урахуванням того, що розпорядження голови Білоцерківської РДА від 15 січня 2008 року за № 26 передано в оренду земельну ділянку для влаштування штучної водойми, тобто з метою відтворення водного фонду, що підпадає під цільове призначення для «ведення водного господарства», суд приходиться до висновку, що розпорядження прийнято в межах повноважень та на законних підставах.
Також, до повноважень голови Білоцерківської РДА відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України, входило передача в оренду земельної ділянки для будівництва місць громадського відпочинку.
У вересні 2007 року управлінням контролю за використанням та охороною земель у м.Києві та Київській області проводилась перевірка дотримання вимог земельного законодавства. За результатами проведеної перевірки порушень земельного законодавства не виявлено (акт перевірки № А 1811/63 від 20.09.2007року).
Аналогічна перевірка проводилась в лютому 2019 року управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області. За результатами перевірки, порушень земельного законодавства щодо укладання спірних договорів оренди землі не встановлено (акт перевірки № 62-ДК/75/АП/09/01/-19 від 28 лютого 2019 року).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення, і відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
За таких обставин оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17.
Вадповідач 1 в поданих запереченнях заявив клоптання про застосування строку позовної давності до заявленого позову, оскільки строк позовної давності необхідно відраховувати з 2013 року, у зв'язку із проведенням 16 вересня 2013 року Прокуратурою м. Біла Церква Київської області перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності ТОВ ВПФ «Біла Вежа» щодо додержання вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що підтверджується постановою № 117 від 16.09.2013 року, та у зв'язку із проведеною державною екологічною експертизою Київською обласною державною адміністрацією департаментом екології та природних ресурсів та отриманим за її результатами позитивним висновком № 06,2-04/1154 від 26 вересня 2013 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У справі, яка є предметом розгляду, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що “позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу” (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”).
Наведена позиція узгоджується також з постановою Верховного Суду України судової палати у цивільних та господарських справах від 16.09.2015 у справі № 6-68цс15.
Таким чином про допущені порушення прокурору стало відомо за результатами проведеної перевірки ще у 2013 році. Отже, перебіг позовної давності почався у 2013, а сплив у 2016р., тому, в задоволенні позову прокурора має бути відмовлено у зв'язку із спливом позовної давності.
Прокурором не надані належні обгрунтування щодо пропуску строку позовної давності, тому суд відхиляє їх як не доведені та необгрунтовані.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладені обставини суд приходить до висновку про те, що в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, прокурор належними та допустимими доказами, не навів та не довів незаконності прийнятих рішень та укладених на їх підставі договорів, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову у даній справі.
В силу ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 192, 221, 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 08.06.2021 року.
Суддя Л.Я. Мальована