ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
08.06.2021 Справа № 910/9026/21
Суддя Господарського суду міста Києва Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Акціонерного товариства "Об'єднана зернова компанія" (107139, Російська Федерація, м. Москва, Орликов провулок, 3, буд. 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 24), Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмата" (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 24)
про визнання договору поруки недійсним
До Господарського суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 , як учасник ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" та ТОВ "Адмата", до Акціонерного товариства "Об'єднана зернова компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмата" про визнання недійсним договору поруки, який був укладений між АТ "Об'єднана зернова компанія" (кредитор), ТОВ "Адмата" (поручитель-1) та ТОВ "Судоремонтний завод "Южний Севастополь" (поручитель-2) 20.04.2014 року.
Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд встановив наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005, № 2709-IV.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, цей Закон застосовується, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.
Приписами ст. 75 та ст. 76 вищевказаного Закону передбачені випадки підсудності справ з іноземним елементом судам України.
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону (ч. 1 ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Відповідно до частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тобто, договір є двостороннім або багатостороннім правочином, погодженою дією двох чи більше осіб.
Так, судом досліджено умови договору поруки від 20.04.2014 та встановлено, що у п. 4.4. договору у відносинах сторін даного договору застосовується матеріальне та процесуальне право Російської Федерації.
Всі спори, які можуть виникнути за даним договором, повинні вирішуватись за російським законодавством в Арбітражному суді м. Москви, а у випадку, якщо поручителем буде іноземна компанія, спір передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП РФ у відповідності з його регламентом.
Таким чином, виходячи з положень ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та враховуючи, що за вказаним договором поруки, який оспорюється позивачем, було визначено, що вирішення спорів за ним відбувається за російським законодавством в Арбітражному суді м. Москви або у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП РФ, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява не підлягає розгляду в Господарському суді м. Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Отже, з огляду на зазначене вище, господарський суд відмовляє у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.
2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на ___ аркушах.
Ухвала набирає законної сили 08.06.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. Г. Пукшин