ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2021Справа № 910/4692/21
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 43437,50 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Позивач) боргу та санкцій за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2985 від 22.05.2019, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань повністю та вчасно оплатити грошові кошти за користування орендованим майном.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.
До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду двічі надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у доданих до позову документах.
З залученого до матеріалів справи конверта, у якому відповідачу направлялася копія ухвали за офіційною адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР вбачається, що пошті не вдалося вручити конверт відповідачу, у зв'язку з чим його повернуто суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.
Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.
За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
22.05.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавець), Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2985 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 26.03.2019 № 14/149 (п. 5) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює виробничу діяльність.
Згідно п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 55,30 кв.м., у т.ч. 1 поверх - 0,30 кв.м., 2 поверх - 55,00 кв.м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2019 року: 75,19 грн за 1 кв. м., що в цілому складає: 4158,19 грн.
Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.
Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Згідно з положеннями п. 3.6, п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання цього Договору. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.8 Договору у разі, якщо орендар не може використовувати орендоване майно у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням рішенням орендодавця на період виконання ремонтних робіт орендна плата може бути зменшена на 50 відсотків для об'єктів площею до 150 кв.м. на строк не більше 3 місяців, а для об'єктів площею більше 150 кв.м. на строк не більше 6 місяців.
Інформація щодо неможливості використання орендованого майна підтверджується відповідним актом, складеним орендарем та підприємством-балансоутримувачем.
Передбачена цим пунктом зменшена орендна плата може бути встановлена один раз протягом строку дії цього договору та за умови дотримання орендарем умов договору щодо належного утримання об'єкта оренди та його комунікацій та виконання підпункту 4.2.16. цього договору.
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 22.05.2019 до 20.05.2022 (п.9.1 Договору).
22.05.2019 між сторонами Договору підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором приміщення в нежилому будинку, що перебуває на балансі позивача, загальною площею 55,30 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом від 18.01.2021 підписаним між сторонами орендар повернув орендодавцю вищевказане нерухоме майно.
Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з лютого 2020 року по 18 січня 2021 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що в спірний період відповідач користувався орендованим нерухомим майном.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
На відносини, пов'язані із орендою комунального майна поширювалася дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992 та з 01.02.2020 - дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992 орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
У договорі сторони погодили, що відповідач зобов'язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п.3.7 Договору).
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з розрахунком, який було надано позивачем до матеріалів справи та перевірено судом, за користування приміщенням за період з лютого 2020 року по 18 січня 2021 року, сума заборгованості за орендними платежами становить 33515,04 грн.
Доказів на спростування, на момент звернення позивача до суду з позовом, заборгованості з орендної плати в сумі 33515,04 грн. відповідачем не надано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 33515,04 грн підлягає задоволенню.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді пені за порушення строків сплати орендної плати передбачена в п.6.2 Договору, згідно із яким, за несвоєчасну та не у повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України унормовано, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 4127,42 грн. за період з 28.08.2020 по 28.02.2021, інфляційних втрат у розмірі 3866,56 грн за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року та 3% річних у розмірі 1928,48 грн. за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року.
Із розрахунків позивача доданих до позовної заяви вбачається, що він здійснював нарахування штрафних санкцій на суми в рази більше, ніж зазначені у розрахунку заборгованості, однак жодних доказів чи пояснень щодо нарахування ним на вказані у розрахунках суми боргу до матеріалів справи надано не було.
У зв'язку із наведеним, судом було здійснено власний розрахунок з урахуванням тих сум основного боргу, які заявлені позивачем та суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1802,54 грн., інфляційні втрати у сумі 1889,14 грн та 3 % річних у сумі 683,21 грн.
В іншій частині вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних необхідно відмовити з викладених обставин.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем їх не спростовано, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 33515,04 грн заборгованості з орендної плати, 1802,54 грн пені, 683,21 грн 3% річних та 1889,14 грн інфляційних втрат.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 126, 129, 165, 178, 233, 237-238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 33515 (тридцять три тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 04 коп. заборгованості з орендної плати, 1802 (одну тисячу вісімсот дві) грн. 54 коп. пені, 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 21 коп. 3% річних, 1889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 14 коп. інфляційних втрат та 2078 (дві тисячі сімдесят вісім) грн. 81 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.